Ухвала

від 18.12.2023 по справі 922/5255/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

18.12.2023м. ХарківСправа № 922/5255/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши матеріали заяви

заявникаТовариства з обмеженою відповідальністю "САУЛЄ" (61052, м. Харків, вул. Малиновського, 3) до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Велері Констракшн" (61052, м. Харків, вул. Малиновського, 3) провидачу судового наказ про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "САУЛЄ" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "ВЕЛЕРІ КОНСТРАКШН" суму боргу в розмірі 24.000,00 грн та судових витрат.

Вищевказана заява подана з порушенням вимог статті 148 ГПК України (судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі).

Суд звертає увагу заявника на положення частини другої статті 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Судом встановлено, що між ТОВ "САУЛЄ" та ТОВ "ВЕЛЕРІ КОНСТРАКШН" був укладений Договір суборенди та надання супутніх послуг від 01.01.2022 №05/2022. За умовами якого боржник отримав у тимчасове користування адміністративні приміщення площею 5,0 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Малиновського, 3. Договір діяв до 30.06.2022.

Як зазначає заявник, після закінчення строку дії вищевказаного Договору ТОВ "ВЕЛЕРІ КОНСТРАКШН" не повернуло орендовані приміщення, у зв`язку з чим заявник просить стягнути неустойку на підставі частини другої статті 785 ЦК України за період з липня 2022 по грудень 2023 у розмірі 18.000,00 грн, а також штрафні санкції в загальному розмірі 6.000,00 грн на підставі пунктів 6.3., 6.4. Договору.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

З урахуванням наведеного, вимога заявника щодо стягнення неустойки на підставі положень частини другої статті 785 ЦК України не може бути розглянута судом в порядку наказного провадження, оскільки під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Окрім цього, неустойка, передбачена статтею 785 ЦК України, не є грошовою заборгованістю за договором. Натомість, згідно зі статтею 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором.

Таким чином, стягнення неустойки в порядку статті 785 ЦК України в наказному провадженні прямо суперечить положенням статті 148 ГПК України.

Також, заявник просить стягнути з боржника штрафні санкції в загальному розмірі 6.000,00 грн. Разом із тим, суд зазначає, що штрафні санкції хоча й виникають з укладеного між сторонами договору, проте вони не є основною грошовою заборгованістю за таким правочином, а є відповідно видом санкції в разі неналежного виконання зобов`язання.

Відтак, заявлені вимоги про стягнення неустойки та штрафних санкцій не відповідають вимогам статті 148 ГПК України.

Наведені вище обставини згідно з пунктом 3 частини третьої статті 152 ГПК України є підставами для відмови заявнику у видачі судового наказу.

У відповідності до частини другої статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх правових підстав для видачі судового наказу про стягнення з ТОВ "ВЕЛЕРІ КОНСТРАКШН" суму боргу в розмірі 24.000,00 грн за Договором суборенди та надання супутніх послуг від 01.01.2022 №05/2022.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 147, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САУЛЄ" про стягнення з ТОВ "ВЕЛЕРІ КОНСТРАКШН" суму боргу в розмірі 24.000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу підписано 18.12.2023.

СуддяДобреля Н.С.