Рішення

від 14.12.2023 по справі 922/4492/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023м. ХарківСправа № 922/4492/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Орлатого Артема Артуровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діверджент Стретеджіс Юкрейн" (вул. Данилевського, буд. 6, м. Харків, 61058; код ЄДРПОУ: 39834204) про стягнення 262799,10 грн, за участю представників:

позивача - Бурлак М.В., в режимі відеоконференції,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Орлатий Артем Артурович 23.10.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 194901,36 грн; пені в розмірі 48057,86 грн; 3% річних у розмірі 2883,47 грн; інфляційних втрат у розмірі 16956,41 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1 від 01.07.2021 та приписів чинного законодавства, не виконав зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2023 заяву Фізичної особи - підприємця Орлатого Артема Артуровича прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/4492/23; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У письмових поясненнях, які надійшли до суду 05.12.2023, відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що Додаткова Угода №1 до Договору № 07/2021-1 від 01.07.2021, яка була підписана електронним цифровим підписом позивача 23.06.2022, ще до підписання Договору № 07/2021-1 від 01.07.2021 (підписаний - 24.07.2023) є нікчемною, оскільки зобов`язання між сторонами не можуть бути ними змінені або припинені, ще до того як вони виникли між ними. Крім того, Акт прийому-передачі наданих послуг № 1, який був підписаний сторонами 20.04.2023, не має жодного відношення до зобов`язань, які можливо виникли за Договором № 07/2021-1 від 01.07.2021, оскільки Договір був підписаний позивачем тільки через три місяці після підписання ним Акту. Посилання на наявність зобов`язання відповідача сплатити позивачу кошти та строки сплати цих коштів Акт не містить. У розрахунку штрафних санкцій за невиконання зобов`язання не вказано з якої дати проведено їх нарахування. На думку відповідача, при визначенні періоду нарахування 3% річних, пені, інфляційних витрат позивач невірно визначив дату початку прострочення, пославшись на умови Договору № 07/2021-1 від 01.07.2021, який було підписано електронним цифровим підписом позивачем 24.07.2023. Отже, відповідач вказує, що позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували порушення відповідачем прав та інтересів позивача.

29.11.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, викладений у вищевказаних письмових поясненнях, в якому позивач заперечував проти наведених відповідачем аргументів стосовно невідповідності Договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1 Акту прийому-передачі наданих послуг № 1. Зокрема, позивач вказав, що Акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 15.09.2022 підтверджує факт виконаного завдання, яке виконувалося позивачем у період дії Договору тобто з 21.06.2022 по 15.09.2022. Цей Акт підписано та скріплено печатками обох сторін, а тому, на думку позивача, представниця відповідача вводить суд в оману та повідомляє неправдиві відомості, що Акт прийому-передачі наданих послуг № 1 не стосується Договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1.

На обґрунтування своїх доводів, позивачем 07.12.2023 подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи виписки з поточного рахунку позивача як доказу, який підтверджує, що відповідачем за Договором про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1 були вчинені дії, а саме здійснені оплати. Водночас, зазначена у додатках копія виписки від 06.12.2023 позивачем до клопотання додана не була.

У судове засідання, яке відбулося 14.12.2023, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не заявився, але 11.12.2023 подав до суду заяву про проведення судового засідання у відсутність його та його представника. У своїй заяві відповідач зазначив, що він проти задоволення позову заперечує на підставах, викладених у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, та просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.07.2021 між Фізичною особою - підприємцем Орлатим Артемом Артуровичем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діверджент Стретеджіс Юкрейн" (відповідач) було укладено Договір про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1, відповідно до якого позивач, як виконавець, зобов`язався взяти на себе виконання та передачу замовлення, а відповідач, як замовник, зобов`язався доручити, прийняти та оплатити виконане замовлення виконавця.

Відповідно до п. 3.2 Договору, замовник здійснює оплату винагороди виконавцеві протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання виконаного замовлення.

20.06.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 20.06 2022 до Договору, згідно з п. 1 якої сторони досягли домовленості викласти п. 11 Договору про надання послуг № 07/2021-1 від 01.07.2021 у наступній редакції: "Строк дії договору встановлюється до 20 червня 2022 р.".

У свою чергу, п. 2 ДУ № 1 передбачає: "Закінчення строку дії Договору не звільняє замовника від обов`язку сплатити заборгованість за надання послуг, якщо така виникла під час дії даного Договору".

Як вказує позивач, він надав відповідачу послуги з розробки програмного забезпечення відповідно до вищевказаного Договору, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг № 1 від 15.09.2022, проте оплата наданих послуг у встановлені договором строки не відбулася.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 5331,00 долл. США, що відповідно до курсу НБУ (36,56 грн за 1 долл. США) станом на 08.08.2023 дорівнює 194901,36 грн (Інформація з сайту Міністерства фінансів України за посиланням: https://minfin. com.ua/сurrency/).

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань шляхом несплати наданих послуг, позивачем здійснено нарахування та заявлено до стягнення, крім суми боргу, пеню в розмірі 48057,86 грн; 3% річних у розмірі 2883,47 грн; інфляційні втрати у розмірі 16956,41 грн за період заборгованості з 16.09.2022 по 13.03 2023.

При цьому, перебіг заборгованості позивачем визначено з моменту прийняття наданих послуг відповідачем, а саме з дати заключення та підписання Акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 15.09.2022 з обох сторін, тобто - з 16.09.2022.

Приймаючи рішення у цій справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як було зазначено вище, на підтвердження своїх вимог позивач надав, зокрема, копію Договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення №07/2021-1 від 01.07.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, за умовами якого позивач зобов`язався виконати замовлення відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити виконане замовлення.

На підтвердження надання послуг за вищевказаним Договором у період з 21.06.2022 по 15.09.2022 позивачем до матеріалів справи надано копію Акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 15.09.2022 на суму 5331,00 долл. США грн.

Проте, суд, дослідивши зміст наданого позивачем Акту прийому-передачі не вбачає, що послуги були надані саме за Договором про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1 від 01.07.2021, порушенням умов якого обґрунтовано позовні вимоги у даній справі, оскільки в ньому відсутнє посилання на Договір.

Також суд не приймає та вважає неспроможними доводи позивача , що цей Акт укладався в період дії укладеного Договору , а тому надані послуги вважаються наданими саме за цим Договором , оскільки відповідно до умов Додаткової угоди №1 сторони досягли домовленності встановити строк дії Договору до 20 червня 2022 року , а в Акті приймання- передачі наданих послуг зазначається період виконання замовлення з 21 червня 2022 року по 15 вересня 2022 року, тобто поза межами дії Договору.

Факт надання послуг у спірний період саме за Договором про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1 від 01.07.2021 відповідачем категорично заперечується.

Будь-які інші докази надання позивачем послуг саме за вищевказаним Договором в матеріалах справи відсутні.

Посилання позивача на виписку з його банківського рахунку за період з 06.12.2021 по 05.08.2021, яку він планував надати, але не надав суду на підтвердження здійснення відповідачем оплат за виконані замовлення згiдно з Договором № 07/2021-1 вiд 01.07.2023, суд вважає недоречними, оскільки послуги з виконання цих замовлень не охоплюються Актом прийому-передачі наданих послуг №1 від 15.09.2022 та не стосуються предмету позову, про що зазначає сам позивач у своєму клопотанні про долучення до матеріалів справи такого доказу.

Таким чином, зазначений доказ є неналежним та не може братися до уваги судом при розгляді даної справи.

Отже, позивачем не доведено, що вищевказаний Акт з надання відповідачу послуг був підписаний на виконання Договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1 від 01.07.2021, а тому суд не може застосувати до нього умови вказаного Договору та встановити їх порушення з боку відповідача.

Крім того, суд зазначає, що електронні підписи Договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 07/2021-1 від 01.07.2021 та Акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 15.09.2022, на підтвердження яких позивачем надано відповідні докази, не збігаються в часі з датами вказаних документів.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 11 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, на підставі основних принципів господарського судочинства, таких як верховенство права, диспозитивність, пропорційність, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Фізичної особи - підприємця Орлатого Артема Артуровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діверджент Стретеджіс Юкрейн" (вул. Данилевського, буд. 6, м. Харків, 61058; код ЄДРПОУ: 39834204) про стягнення 262799,10 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "18" грудня 2023 р.

СуддяН.М. Кухар