ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4367/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріго", м.Харків до Вільхуватської сільської ради, с.Вільхуватка Харківської області про стягнення 34 874,67грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріго" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Вільхуватської сільської ради (надалі - відповідач) про стягнення 34874,67грн., з яких: 24005,42грн. основного боргу, 4630,00грн. пені, 927,33грн. 3% річних, 5311,92грн. інфляційних нарахувань.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договорами №22 від 26.01.2022, №41 від 09.02.2022, №43 від 09.02.2022, №46 від 09.02.2022, №48 від 09.02.2022.
Ухвалою від 17.10.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
В той же час, 10.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив в частині стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. При цьому, зазначив, що в грудні 2022 року Державною казначейською службою України були профінансовані лише видатки на заробітну плату, іншого фінансування не надходило. З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, а саме з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2022 року Вільхуватська сільська територіальна громада знаходилася в тимчасовій окупації, а після 12 вересня 2022 року перебуває в зоні можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004. У зв`язку з цим, Вільхуватська сільська рада не мала фізичної можливості провести розрахунки за поставлений товар. Повідомити позивача про наявність обставин непереборної сили Вільхуватська сільська рада не мала можливості через відсутність будь-яких видів зв`язку на території громади. У зв`язку з цим, посилаючись на пункти 9.1 договорів, та статтю 617 ЦК України просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
У строк, встановлений судом в ухвалі від 17.10.2023, позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.
Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
26 січня 2022 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як постачальником, укладено договір №22 (надалі Договір №22), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати харчові продукти у власність замовнику за цінами та у термін, що визначені цим договором, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошові кошти.
Згідно з пунктом 1.2 Договору №22 найменування Товару: ДК 021-2015-15110000-2-М`ясо (яловичина, філе куряче, стегно куряче). Найменування, ціну, кількість, одиницю виміру товару вказано у Додатку 1 (специфікація), який є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору №22 його ціна складає 317000,00грн.
Сторони узгодили в пункті 4.10 Договору №22, що постачальник вважається таким, що передав право власності на товар замовникові, а замовник таким, що отримав таке право власності, після доставки товару постачальником до замовника, передачі постачальником товару і приймання цього товару замовником у порядку, встановленому цим договором, що підтверджується відповідними товаросупровідними документами (видатковою товарною накладною), підписаними обома сторонами (уповноваженими особами сторін на приймання/передачу товару).
Пунктом 5.2.1 Договору №22 встановлено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за отриманий від постачальника товар, згідно видаткової накладної, протягом 15 банківських днів з дня отримання товару на склад замовника. Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків): післяплата у розмірі 100%.
За прострочення платежу з вини Замовника, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з моменту виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежів до повного розрахунку, включаючи день оплати (пункт 6.2 Договору №22).
Сторонами підписано специфікацію до Договору №22 на загальну суму 317000,00грн.
09 лютого 2022 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як постачальником, укладено договір №41 (надалі Договір №41), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар згідно: Філе хека, філе минтая (ДК 021:2015:15220000-6: Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені), а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах Договору. Покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №41 його ціна складає 198000,00грн.
Сторони узгодили в пункті 4.1 Договору №41, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати на підставі видаткової накладної протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару за наявності фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюватиметься на протязі 3 робочих днів з дати отримання замовником на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі.
Згідно з пунктом 8.4 Договору №41 умови розрахунку за товар за кошти місцевого бюджету виключають можливість застосування штрафних санкцій до замовника.
Сторонами підписано специфікацію до Договору №41 на загальну суму 198000,00грн.
09 лютого 2022 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як постачальником, укладено договір №43 (надалі Договір №43), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар згідно: Молоко, згідно ДК 021:2015-1551000-6 Молоко та вершки, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах Договору. Покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №43 (в редакції додаткової угоди №1 від 14.02.2022) його ціна складає 75900,00грн.
Сторони узгодили в пункті 4.1 Договору №43, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати на підставі видаткової накладної протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару за наявності фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюватиметься на протязі 3 робочих днів з дати отримання замовником на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі.
Згідно з пунктом 8.4 Договору №43 умови розрахунку за товар за кошти місцевого бюджету виключають можливість застосування штрафних санкцій до замовника.
Сторонами підписано специфікацію до Договору №43 на загальну суму 75900,00грн.
09 лютого 2022 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як постачальником, укладено договір №46 (надалі Договір №46), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар згідно: ДК 021-2015-15550000-8 Молочні продукти різні, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах Договору. Покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №46 його ціна складає 95566,80грн.
Сторони узгодили в пункті 4.1 Договору №46, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати на підставі видаткової накладної протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару за наявності фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюватиметься на протязі 3 робочих днів з дати отримання замовником на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі.
Згідно з пунктом 8.4 Договору №46 умови розрахунку за товар за кошти місцевого бюджету виключають можливість застосування штрафних санкцій до замовника.
Сторонами підписано специфікацію до Договору №46 на загальну суму 95566,80грн.
09 лютого 2022 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як постачальником, укладено договір №48 (надалі Договір №48), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар згідно: ДК 021:2015-15530000-2 Вершкове масло, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах Договору. Покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №48 (в редакції додаткової угоди №1 від 14.02.2022) його ціна складає 62094,60грн.
Сторони узгодили в пункті 4.1 Договору №48, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати на підставі видаткової накладної протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару за наявності фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюватиметься на протязі 3 робочих днів з дати отримання замовником на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі.
Згідно з пунктом 8.4 Договору №48 умови розрахунку за товар за кошти місцевого бюджету виключають можливість застосування штрафних санкцій до замовника.
Сторонами підписано специфікацію до Договору №48 на загальну суму 62100,00грн.
21 лютого 2022 року на виконання вищевказаних договорів позивачем здійснено поставку товару відповідачу окремими партіями, що підтверджується доданими до позову товарно-транспортними накладними №1146 на суму 1339,07грн., №1149 на суму 1241,26грн., №1152 на суму 630,38грн., №1155 на суму 919,93грн., №1158 на суму 2579,90грн., №1161 на суму 1048,06грн., №1164 на суму 1091,95грн., №1167 на суму 5177,25грн., №1171 на суму 1882,74грн., №1175 на суму 5013,70грн., №1179 на суму 751,90грн., №1183 на суму 458,93грн., №1187 на суму 794,90грн., №1191 на суму 1075,45грн.
Відповідач отриманий товар не оплатив, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість на загальну суму 24005,42грн.
Наявність даної заборгованості відповідачем не оспорюється.
Позивачем було направлено вимогу по сплаті заборгованості за Договорами №22 від 26.01.2022, №41 від 09.02.2022, №43 від 09.02.2022, №46 від 09.02.2022, №48 від 09.02.2022. Проте, до даного часу заборгованість відповідачем не погашена.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 24005,42грн. основного боргу, 4630,00грн. пені, 927,33грн. 3% річних, 5311,92грн. інфляційних нарахувань.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за Договорами №22 від 26.01.2022, №41 від 09.02.2022, №43 від 09.02.2022, №46 від 09.02.2022, №48 від 09.02.2022 на загальну суму 24005,42грн., який мав бути оплачений останнім в повному обсязі не пізніше 22.03.2022.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати отриманого за Договором товару.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 24005,42грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договорів позивач здійснив нарахування відповідачу 4630,00грн. пені, 927,33грн. 3% річних, 5311,92грн. інфляційних нарахувань.
Відповідач правомірність нарахування та стягнення вказаних сум заперечує, посилаючись на існування обставин непереборної сили, обумовлених введенням на території України воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, а також тим, що з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, а саме з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2022 року Вільхуватська сільська територіальна громада знаходилася в тимчасовій окупації, а після 12 вересня 2022 року перебуває в зоні можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.
Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Між тим, відповідачем не надано доказів того, що внаслідок введення воєнного стану він був об`єктивно позбавлений можливості виконати своє зобов`язання щодо сплати отриманого від позивача товару.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже, саме сертифікат ТПП України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини, проте такий сертифікат відповідачем не наданий.
Вищенаведені обставини свідчать про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для невиконання узятих на себе зобов`язань за Договорами внаслідок вищевказаних обставин.
У постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.
Відтак, посилання відповідача на форс-мажорні обставини у вигляді воєнного стану не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Крім того, суд наголошує, що згідно з нормою частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Також суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування з огляду на таке.
Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.
Законодавством не установлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Отже відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.
За таких обставин, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 927,33грн. 3% річних та 5311,92грн. інфляційних нарахувань.
Разом із тим, щодо вимог про стягнення пені слід зазначити наступне.
Як вбачається з наведеного у позові розрахунку, пеня нарахована позивачем за період 23.03.2022-23.09.2022, виходячи з відповідних розмірів облікової ставки НБУ, що діяли у даний період.
Суд вважає вимоги про стягнення пені, за порушення відповідачем умов Договорів №41 від 09.02.2022, №43 від 09.02.2022, №46 від 09.02.2022, №48 від 09.02.2022 необґрунтованими з огляду на наступні обставини.
Пунктами 8.1 Договорів №41 від 09.02.2022, №43 від 09.02.2022, №46 від 09.02.2022, №48 від 09.02.2022 встановлено, що у разі невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
Отже, конкретний розмір пені сторонами в даних Договорах погоджено не було.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18, підстави для застосування пені за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі відсутні.
Більш того, пунктами 8.4 Договорів №41 від 09.02.2022, №43 від 09.02.2022, №46 від 09.02.2022, №48 від 09.02.2022 сторони узгодили, що умови розрахунку за товар за кошти місцевого бюджету виключають можливість застосування штрафних санкцій до замовника.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За таких обставин, у задоволенні позову в частині стягнення пені за порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договорами №41 від 09.02.2022, №43 від 09.02.2022, №46 від 09.02.2022, №48 від 09.02.2022 слід відмовити.
В той же час, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за порушення умов Договору №22 від 26.01.2022, оскільки пунктом 6.2 даного Договору сторони прямо передбачили, що за прострочення платежу з вини замовника, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з моменту виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежів до повного розрахунку, включаючи день оплати.
Слід зауважити, що оскільки додані до позову товарно-транспортні накладні містять змішану номенклатуру товару за всіма спірними Договорами, визначення загальної вартості товару, поставленого саме за Договором №22 від 26.01.2021, здійснювалося відповідно до його специфікації, яка передбачала поставку яловичини, філе курячого, курячого стегна. Таким чином, визначена судом загальна вартість товару вказаної номенклатури склала 5147,45грн. (516,75грн. за ТТН №1146 від 21.02.2022, 500,50грн. за ТТН №1149 від 21.02.2022, 260,00грн. за ТТН №1152, 1610,00грн. за ТТН №1167 від 21.02.2022, 1610,00грн. за ТТН №1175 від 21.02.2022, 78,00грн. за ТТН 1179 від 21.02.2022, 65,00грн. за ТТН №1183 від 21.02.2022, 65,00грн. за ТТН №1187 від 21.02.2022, 442,20грн. за ТТН №1191 від 21.02.2022).
У зв`язку з цим, за розрахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період дорівнює 999,87грн. (5147,45грн. х подвійну ставку НБУ, що діляа у періоді з 23.03.2022 по 23.09.2022).
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Вільхуватської сільської ради (62620, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с.Вільхуватка, вул.Синько, буд.28, код 04399223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріго" (61036, м.Харків, вул.Морозова, буд.11, код 38632218) 24005,42грн. основного боргу, 999,87грн. пені, 927,33грн. 3% річних, 5311,92грн. інфляційних нарахувань, 2404,62грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "18" грудня 2023 р.
СуддяМ.В. Калантай
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115710130 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні