Ухвала

від 18.12.2023 по справі 927/1675/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1675/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Заступника керівника окружної прокуратури, код ЄДРПОУ 02910114, вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, від 12.12.2023 №51-75-5354вих-23 про забезпечення позову до його пред`явлення

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач 1: Міністерство освіти і науки України, код ЄДРПОУ 38621185, проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135

позивач 2: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 39764881, вул. П`ятницька, 11А, м. Чернігів, 14000

відповідач 1: Сосницький професійний аграрний ліцей Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02548854, вул. Чернігівська, 42, смт Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100

відповідач 2: Фермерське господарство "Флеш", код ЄДРПОУ 37915768, вул. Гавриша, 57, с. Вікторівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16670

про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки та стягнення 5 380 876,44грн

без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову: накласти арешт на незібраний урожай кукурудзи, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 108,3819 га, кадастровий номер 7424985300:07:001:1418, яка розташована на території Сосницької селищної (Лавської сільської) ради, Корюківського (Сосницького) району Чернігівської області та перебуває у постійному користуванні Сосницького ПАЛ, заборонивши сторонам оспорюваного договору від 25.05.2022 Сосницькому професійному аграрному ліцею Чернігівської області та Фермерському господарству "Флеш" вчиняти щодо вказаного урожаю кукурудзи будь-які дії до набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення заявник посилається на наступне. Заступник керівника окружної прокуратури зазначає, що укладений 25.05.2022 між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області та Фермерським господарством "Флеш" договір підряду №3/04-22 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт є удаваним правочином, оскільки вчинений відповідачами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договору оренди земельної ділянки державної власності, кадастровий номер 7424985300:07:001:1418, що наразі перебуває у постійному користуванні Сосницького ПАЛ. Вказана земельна ділянка на даний час використовується ФГ "Флеш" та засаджена кукурудзою, що підтверджується протоколом огляду місця події від 28.11.2023. Оглядом встановлено, що на земельній ділянці площею 108,3819 га наявний врожай кукурудзи в стадії дозрілості. Заявник вважає, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Також зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, зокрема, в частині стягнення в дохід держави всього одержаного сторонами за договором у сумі 5 380 876,44грн, яка є значною, а реальне виконання, у разі задоволення позову прокурора, можливе за рахунок реалізації врожаю 2023 року та є справедливим та ефективним способом захисту порушених інтересів держави і суспільства. На думку заявника відповідачами під час розгляду справи можуть вчинятись дії щодо збирання та реалізації врожаю кукурудзи 2023 року, як такої, що вважається на даний час дозрілою та готовою до збирання.

Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.

За змістом ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права Відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Суд зауважує, що відповідно до заяви заявник у встановленому процесуальним законом порядку та строк має намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою.

Тобто судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання. В даному випадку як підстава вжиття заходів забезпечення позову мають досліджуватись обставини, що свідчать про те, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Такої ж правої позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При вжитті запобіжних заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Втім, заявником в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженого доказами наявності підстав для забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання заявником достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви про забезпечення позову.

Звернути увагу заявника, що відповідно до ч.3 ст.138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Заступнику керівника окружної прокуратури у задоволенні заяви про забезпечення позову до його пред`явлення від 12.12.2023 №51-75-5354вих-23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.12.2023 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання у строк та порядку, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Суддя В. В. Моцьор