ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 693/330/19
провадження № 61-10486св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, ОСОБА_1 ,
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Корвет», фермерське господарство «Клевань», Жашківська міська рада Черкаської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В.,
у справі за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Корвет», фермерське господарство «Клевань», Жашківська міська рада Черкаської області, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), ОСОБА_1 та просив суд:
- визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 без зміни цільового призначення;
- визнати недійсними договори оренди, укладені між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 , за якими останньому передано в оренду земельні ділянки з кадастровим номером 7120983400:02:001:0034 площею 3,2765 га, з кадастровим номером 7120983400:02:001:0256 площею 11,1509 га та з кадастровим номером 7120983400:02:001:0255 площею 36,8040 га;
- стягнути судовий збір з відповідачів.
21 грудня 2021 року суд першої інстанції зареєстрував клопотання Уманської окружної прокуратури про заміну сторони у порядку правонаступництва, а саме, позивача у вказаній справі - з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на Жашківську міську раду Черкаської області на підставі статті 55 ЦПК України.
Клопотання мотивовано тим, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Цим Законом розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктом 24, на підставі якого змінено розпорядника земель державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, з 27 травня 2021 року.
На підставі цього прокурор, зазначаючи, що у разі задоволення позову спірна земельна ділянка перейде в комунальну власність Жашківської міської ради, просив замінити в порядку статті 55 ЦПК України позивача у справі з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на Жашківську міську раду Черкаської області (далі - Жашківська міська рада).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 11 липня 2022 року у складі судді Шимчика Р. В. клопотання задоволено.
Залучено до участі у справі за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі в якості позивача, шляхом заміни Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на Жашківську міську раду.
Роз`яснено Жашківській міській раді, що усі дії, вчинені в даному цивільному процесі до її вступу, обов`язкові для неї так само, як вони були обов`язкові для особи, яку вона замінила.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що у разі прийняття рішення по суті спору спірна земельна ділянка може бути повернута у комунальну власність Жашківської міської ради.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 11 липня 2022 року скасовано.
Клопотання Уманської окружної прокуратури про заміну сторони у порядку правонаступництва позивача з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на Жашківську міську раду залишено без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Жашківська міська рада не може вважатися правонаступником Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Жоден закон України або підзаконний нормативно-правовий акт не містить положення про те, що сільські, селищні, міські ради, територіальні громади є правонаступниками державних органів в частині розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів. Доказів, які підтверджують відносини правонаступництва між Жашківською міською радою та Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру матеріали справи також не містять.
Прокурор не надав обґрунтування та не довів, яким чином визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , а також визнання недійсними договорів оренди, укладених між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 впливає на обсяг прав Жашківської міської ради.
Прокурор також не зазначив, що в оспорюваних договорах відбулась заміна сторони з ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на Жашківську міську раду.
Посилання без належного обґрунтування суду першої інстанції про те, що у разі прийняття позитивного рішення по суті спору спірна земельна ділянка буде повернута у комунальну власність Жашківської міської ради, не відповідає заявленим позовним вимогам, так як позивач не заявляв вимогу про повернення земельної ділянки попередньому власнику.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що Жашківська міська рада має бути позивачем у даній справі є необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.
Крім того, судом не враховано, що Жашківська міська рада вже є учасником справи, а саме третьою особою (без самостійних вимог).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2022 року до Верховного Суду, перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Жашківського районного суду Черкаської області.
03 листопада 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 08 листопада 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до Закону України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»спірні земельні ділянки належать до комунальної власності та перебувають у розпорядженні Жашківської міської ради. Крім того, зокрема, повноваження щодо передачі в оренду земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів перейшли до об`єднаних територіальних громад.
У касаційній скарзі прокурор посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 925/395/18.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті55 ЦПК України уразі смерті фізичноїособи, припинення юридичної особи, заміникредитора чи боржникау зобов'язанні, а також вінших випадках заміни особиу відносинах, щодо якихвиник спір, судзалучає до участіу справі правонаступникавідповідної сторони аботретьої особи набудь-якій стадіїсудового процесу. Усідії, вчинені вцивільному процесі довступу правонаступника, обов'язковідля нього таксамо, як вонибули обов'язковідля особи, якувін замінив.
Згідно із частинами третьою, п`ятою статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Цим Законом розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктом 24, на підставі якого змінено розпорядника земель державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, з 27 травня 2021 року.
В процесі розгляду цієї справи в суді першої інстанції змінився орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зокрема повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками перейшло від органів Держгеокадастру до органу місцевого самоврядування - Жашківської міської ради.
Отже, відбувся інший випадокзаміни особи увідносинах, щодо якихвиник спір, ніж які прямо передбачені у частині першій статті 55 ЦПК України (смертьфізичної особи, припиненняюридичної особи, замінакредитора чи боржникау зобов'язанні), а саме перехід відповідних повноважень від органу державної виконавчої влади до органу місцевого самоврядування.
Таким чином висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про заміну сторони правонаступником є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Схожі правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 925/395/18 та від 29 квітня 2021 року у справі № 914/637/19.
Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, а апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване судове рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із частиною першою статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції робить висновок про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року скасувати та залишити в силі ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 11 липня 2022 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. І. Грушицький
Судді: С. О. Карпенко
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров В. В. Пророк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2023 |
Оприлюднено | 19.12.2023 |
Номер документу | 115712604 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні