Постанова

від 07.12.2023 по справі 761/4400/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 761/4400/21

провадження № 61-5923св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛИТИЙ КАМІНЬ»,

треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року в складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ПІПЕУС БАНК МКБ» (далі - АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»), Товариства

з обмеженою відповідальністю «ЛИТИЙ КАМІНЬ» (далі - ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ»), треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О. В., про визнання недійсним договору іпотеки, припинення обтяжень речових прав, скасування державної реєстрації.

Позов мотивувала тим, що 16 травня 2014 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» уклали два договори купівлі-продажу майнових прав на квартири АДРЕСА_5 , на 6 поверсі, секція 2.

15 вересня 2014 року позивачка зареєструвала право власності на зазначені квартири у встановленому законом порядку. При вчиненні дій з реєстрації права власності на квартири за позивачкою державний реєстратор перевірив наявність обтяження нерухомого майна та надав відповідні довідки про відсутність за цим нерухомим майном будь-яких обтяжень.

24 червня 2020 року позивачці стало відомо про наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно трьох ідентичних за змістом записів про обтяження її квартир на підставі договору іпотеки від 09 лютого 2012 року, який укладений між АТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» і ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ». За умовами зазначеного договору іпотеки ТОВ ««ЛИТИЙ КАМІНЬ» на забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором від 09 лютого 2012 року

№ WСLоаn/05895 (повернення кредиту в сумі 189 409 271,00 грн у строк до 30 червня 2013 року) передав АТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» в іпотеку майнові права на квартири, зокрема, квартиру № 128, тип квартири 1Л, секція 2 , рівень 37, 100, 13 поверх, однокімнатна, загальною площею 49,8 кв. м, та квартиру № 130, тип квартири 3А, секція 2 , рівень 40,400, 14 поверх, трикімнатна, загальною площею 93,7 кв. мза адресою АДРЕСА_5 .

09 лютого 2012 року на підставі вказаного договору іпотеки зареєстровано обтяження, зокрема, об`єктом обтяження зазначено майнові права на квартири, розташовані в секції 2, за № 128 і № 130.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 червня 2020 року квартири № 128 , № 130 за адресою: АДРЕСА_5 обтяжені на підставі договору іпотеки від 09 лютого 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 809, та договору № 6 про внесення змін до договору іпотеки від 09 лютого 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1705.

Підставою внесення запису про обтяження стало рішення державного реєстратора від 15 вересня 2014 року № 15799117; особою, майно якої обтяжується, зазначено ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ», а особою, в інтересах якої встановлено обтяження, - ПАТ «ПІРЕУС БАНК».

Предметом обтяження згідно інформації з реєстру є майнові права на квартири

№ 128 та № 130 . Проте, ні номера будинку, ні назви вулиці та міста не вказано. Аналогічні обтяження зареєстровані за номером запису 7000073 та зазначено, що відомості перенесено із запису № 6998463; 7000043 та вказано що відомості перенесено із запису № 6998673.

Позивачка вважала, що обтяження речових прав підлягають припиненню,

а державна реєстрація цих обтяжень підлягає скасуванню з тих підстав, що:

в ухвалі Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/5916/17-к від 05 жовтня 2017 року зазначено, що кредитний договір від 09 лютого 2012 року № WСLоаn/05895 розірвано, що відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» є підставою для припинення іпотеки;

станом на момент проведення реєстрації права власності на квартири за позивачкою у реєстрі будь-які обтяження зареєстровані не були;

при перенесенні записів про обтяження не вказано дату та час їх перенесення, не зазначено назву відповідальної інформаційної системи, предмет обтяження неможливо ідентифікувати - відсутня інформація про номер будинку, назву вулиці чи навіть назву міста; відсутній опис переданого майнового права;

іпотека не поширюється на квартири, які були придбані шляхом повної сплати їхньої вартості.

ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним договір іпотеки від 09 лютого 2012 року, укладений між ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» та ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В., та договір про внесення змін до договору іпотеки від 07 червня 2013 року, укладений між ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» та ПАТ «ПІПЕУС БАНК МКБ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В., у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартири № 128 ,

№ 130 за адресою: АДРЕСА_5 ;

визнати припиненим обтяження речових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 (вид обтяження: заборона на нерухоме майно, особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»);

скасувати державну реєстрацію та визнати припиненими обтяження речових прав (опис) за номерами записів: 7000002, 7000073, 7000043, 7000236, 7000207, 6998463 на квартири розташовані в секції 1, а саме: квартири № № 35 , 45 , 51 , 52 , 33 , 112 та квартири розташовані в секції 2, а саме: квартири № № 41 , 45 , 46 , 47 , 48 , 51 , 52 , 61 , 67 , 68 , 71 , 77 , 78 , 70, 87, 88, 80, 91, 95, 97, 98, 99, 101, 105, 107, 108, 100, 111, 115, 117, 118, 110, 125, 127, 128, 130, 131, 135, 136, 137, 141, 145, 146, 147, 140, 151, 152, 156, 157, 158, 161, 162, 165, 166, 167, 168, 171, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 185, 186, 187, 180, 191, 194, 195, 196, 197, 198, 190, 201, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 200, 211, 212, 214, 215, 216, 217, 218, 210, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 220, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 230, 241, 242, 245, 246, 247, 248, 249, 240, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року

в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що квартири, майнові права на які ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» передало в іпотеку, з номерами № 128 та № 130 на час укладення договору іпотеки були розташовані на 13, 14 поверхах, а квартири, придбані ОСОБА_1 , за номерами № 128 і № 130 на час укладення договорів купівлі-продажу розташовані на 6 поверсі. Тому суд вважав, що квартири, передані в іпотеку банку, та квартири, майнові права на які придбала позивачка, не є тотожними.

За таких обставин суд зробив висновок про відсутність підстав для припинення обтяження на квартири № 128 , № 130 , оскільки у випадку задоволення позову ОСОБА_1 фактично будуть порушені права іпотекодержателя та буде скасовано обтяження на квартири, які позивачці не належать.

Суд першої інстанції також зазначив, що відсутні підстави для визнання недійсним договору іпотеки з тих підстав, що ОСОБА_1 не є стороною оскаржуваного договору іпотеки та не довела у встановленому законом порядку порушення своїх прав та інтересів укладенням оскаржуваного договору іпотеки.

При відхиленні доводів позивачки про те, що після введення будинку в експлуатацію було змінено нумерацію квартир, суд зазначив, що позивачка не позбавлена можливості захистити свої права шляхом звернення до ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ»

з вимогою про внесення змін в зареєстроване обтяження з метою приведення

у відповідність об`єктів нерухомого майна (квартир), майнові права на які

є предметом іпотечного договору, що розташовані на 13 та 14 поверхах і станом на 09 лютого 2012 року мали № 128, № 130 до їх фактичної нумерації станом на час введення будинку в експлуатацію.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року задоволену заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог, прийнято відмову позивачки від позову в частині позовних вимог про: визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації та визнання припиненими обтяження речових прав (опис) за номерами записів: 7000002, 7000073, 7000043, 7000236, 7000207, 6998463 на квартири розташовані в секції 1, а саме: квартири № № 35 , 45 , 51 , 52 , 33 , 112 та квартири розташовані в секції № 2 , а саме: квартири № 41 , 45 , 46 , 47 , 48 , 51 , 52 , 61 , 67 , 68 , 71 , 77 , 78 , 70 , 87 , 88 , 80, 91, 95, 97, 98, 99, 101, 105, 107, 108, 100, 111, 115, 117, 118, 110, 125, 127, 120, 131, 135, 136, 137, 141, 145, 146, 147, 140, 151, 152, 156, 157, 158, 161, 162, 165, 166, 167, 168, 171, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 185, 186, 187, 180, 191, 194, 195, 196, 197, 198, 190, 201, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 200, 211, 212, 214, 215, 216, 217, 218, 210, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 220, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 230, 241, 242, 245, 246, 247, 248, 249, 240, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259; у цій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції визнано нечинним, а провадження по справі закрито.

Предметом апеляційного перегляду було рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 .

Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови

у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації та визнання припиненими обтяжень речових прав (опис) за номерами записів: 7000002, 7000073, 7000043, 7000236, 7000207, 6998463 щодо обтяження майнових прав на квартири

№ 128 , № 130 за адресою: АДРЕСА_5 , а також зазначив, що позивачка не довела у встановленому законом порядку порушення своїх прав зареєстрованим обтяженням на спірні квартири станом на 09 лютого 2012 року.

Аргументи учасників справи

У квітні 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, у якій позивачка просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга з урахуванням уточнень мотивована тим, що:

суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від

04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17, від 17 липня 2020 року в справі № 5002-10/1364-2012, від 07 грудня 2020 року в справі № 640/5896/15-ц, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, від 25 січня 2023 року в справі

№ 953/10909/20, згідно з якими добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження

(їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тож через брак в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто, не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень;

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з питань державної реєстрації обтяжень об`єктів нерухомого майна за іпотечними договорами;

суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи та не звернули увагу на те, що станом на час державної реєстрації права власності на квартири у Державному реєстрі був відсутній будь-який запис про їх обтяження.

У липні 2023 року АТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» та Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу позивачки, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень.

Вказують, що аргументи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Рух справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачеві Стрільчуку В. А.

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

22 червня 2023 року матеріали справи № 761/4400/21 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2023 року № 1091/0/226-23, протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2023 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 справу призначено судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

Ухвалою від 03 жовтня 2023 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2023 року № 1482/0/226-23, протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2023 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 справу призначено судді-доповідачеві Русинчуку М. М.

Межі та підстави касаційного перегляду

При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені

в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі від 08 червня 2023 року Верховний Суд зазначив, що заявник вказала підставами касаційного перегляду судових рішень пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: суди не врахували правових висновків, викладених

в постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц,

від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 17 липня 2020 року у справі

№ 5002-10/1364-2012, від 07 грудня 2020 року у справі № 640/5896/15-ц, від

15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 18 квітня 2022 року у справі

№ 520/1185/16-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 953/10909/20; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 4, 5, частини третьої статті 16 Закону України «Про іпотеку» у подібних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги свідчать, що предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 .

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 09 лютого 2012 року ПАТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» і ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» уклали договір іпотеки, за умовами якого ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» в забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № WСLоаn/05895 від 09 лютого 2012 року (повернення кредиту в сумі 189 409 271 грн до 30 червня 2013 року) передав ПАТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» в іпотеку майно, зазначене в пункті 2.1 цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є майнові права на квартири, опис яких наведений нижче, в житловому будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_5 , будівництво яких не завершено та які стануть власністю ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» після завершення будівництва нерухомості, проведення комплексу заходів по закінченню будівництва об`єкта будівництва, прийняття його в експлуатацію та реєстрації права власності на нерухомість у встановленому законом порядку.

Згідно з переліком в іпотеку передано майнові права на квартири розташовані

в секції 1, а саме: квартири № № 35 , 45 , 51 , 52 , 33 , 112 та квартири розташовані

в секції 2, а саме: квартири № № 41 , 45 , 46 , 47 , 48 , 51 , 52 , 61 , 67 , 68 , 71 , 77 , 78 , 70 , 87, 88, 80, 91, 95, 97, 98, 99, 101, 105, 107, 108, 100, 111, 115, 117, 118, 110, 125, 127, 128, 120, 131, 135, 136, 137, 130, 141, 145, 146, 147, 140, 151, 152, 156, 157, 158, 161, 162, 165, 166, 167, 168, 171, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 185, 186, 187, 180, 191, 194, 195, 196, 197, 198, 190, 201, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 200, 211, 212, 214, 215, 216, 217, 218, 210, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 220, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 230, 241, 242, 245, 246, 247, 248, 249, 240, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259.

09 лютого 2012 року на підставі зазначеного договору іпотеки приватний нотаріус зареєстрував обтяження на майнові права щодо квартир розташованих у секції 2 за № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 .

16 травня 2014 року ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» та ОСОБА_1 уклали договори купівлі-продажу майнових прав № Ж/2С-К128кв та № Ж/2С-К130кв, за умовами яких

ОСОБА_1 придбала майнові права на квартири № 128 загальною площею 52,5 кв. м та № 130 загальною площею 52,0 кв. м на 6 поверсі, секція 2 .

Відповідно до актів приймання-передачі квартир від 12 червня 2014 року вказані квартири передані ОСОБА_1

15 вересня 2014 року державний реєстратор: здійснив запит до Державного реєстру речових прав записів про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно ОСОБА_1 та отримав інформацію про відсутність обтяжень її майна, а також запит щодо наявності обтяжень (згідно із запитом запитувалась інформація по прізвищу та РНОКПП ОСОБА_1 ), та отримав інформацію, що обтяження рухомого майна та податкові застави відсутні.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 червня 2020 року квартира

№ 128 за адресою: АДРЕСА_5 була обтяжена на підставі договору іпотеки від 09 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В. та зареєстрованого в реєстрі № 809 та за договором № 6 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 09 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, виданого 07 червня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1705 (номер запису про обтяження 7000002). Також зазначено, що вказаний запис перенесено із запису № 564006.

Аналогічні обтяження на квартиру № 128 зареєстровані за записом № 7000073 та зазначено, що воно перенесено із запису № 6998463 та № 7000043 з вказівкою, що воно перенесене із запису № 6998673.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 червня 2020 року квартира № 130 за адресою: АДРЕСА_5 обтяжена на підставі договору іпотеки від 09 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі № 809 та за договором № 6 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 09 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, виданого 07 червня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1705 (номер запису про обтяження 7000236). Також зазначено, що вказаний запис перенесено із запису №6998463.

Аналогічні обтяження на квартиру № 130 128 зареєстровані за записом № 7000207 та зазначено, що воно перенесено із запису № 6998673 і № 6998463 та вказано, що воно перенесене із запису № 564006.

Підставою внесення записів про обтяження стало рішення державного реєстратора Кондакової С. М. від 15 вересня 2014 року № 15799117, особою, майно якої обтяжується зазначено ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ», а особою, в інтересах якої встановлено обтяження, - ПАТ «ПІРЕУС БАНК». Предметом обтяження згідно інформації з реєстру є майнові права на квартири, зокрема № 128 та № 130 без зазначення номеру будинку, назви вулиці та міста.

Позиція Верховного Суду

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають

з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі

№ 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18) зазначено, що «з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі

№ 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) вказано, що «законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі

№ 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19) зроблено висновок, що «до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня

2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).

Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці».

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 522/11081/19 (провадження № 61-11422св21).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 201/5876/22 (провадження

№ 61-4378сво23) вказано, що «справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання між юридичними особами, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів».

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 409 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

предметом спору (з урахуванням прийнятої в суді апеляційної інстанції відмови позивачки від частини позовних вимог) є вимоги про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 ;

суди встановили, що 09 лютого 2012 року ПАТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» і ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» уклали договір іпотеки, за умовами якого ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» на забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором від

09 лютого 2012 року № WСLоаn/05895 (повернення кредиту в сумі 189 409 271 грн до 30 червня 2013 року) передав ПАТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» в іпотеку майно, зазначене в пункті 2.1 цього договору. Відповідно до пункту 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є майнові права на квартири в житловому будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_5 , будівництво яких не завершено та які стануть власністю ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» після завершення будівництва нерухомості, проведення комплексу заходів щодо закінчення будівництва;

при відмові у задоволенні позову в оскарженій частині суд першої інстанції виходив з того, що квартири, майнові права на які ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» передало в іпотеку, з номерами № 128 та № 130 на час укладення договору іпотеки були розташовані на 13, 14 поверхах, а квартири, придбані ОСОБА_1 , за номерами

№ 128 і № 130 на час укладення договорів купівлі-продажу розташовані на 6 поверсі. Тому суд вважав, що квартири, передані в іпотеку банку, та квартири, майнові права на які придбала позивачка, не є тотожними. Таким чином, суд зробив висновок про відсутність підстав для припинення обтяження на квартири № 128 , № 130 , оскільки у випадку задоволення позову ОСОБА_1 фактично будуть порушені права іпотекодержателя та буде скасовано обтяження на квартири, які позивачці не належать. Крім того, суд вказав, що після введення будинку в експлуатацію було змінено нумерацію квартир, тому позивачка не позбавлена можливості захистити свої права шляхом звернення до ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ» з вимогою про внесення змін в зареєстроване обтяження з метою приведення у відповідність об`єктів нерухомого майна (квартир), майнові права на які є предметом іпотечного договору, що розташовані на 13 та 14 поверхах і станом на 09 лютого 2012 року мали № 128, № 130 до їх фактичної нумерації станом на час введення будинку в експлуатацію;

суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 .

Крім того, суд зазначив, що позивачка не довела у встановленому законом порядку порушення своїх прав зареєстрованим обтяженням на спірні квартири станом на

09 лютого 2012 року;

проте суди не врахували, що спір виник щодо визнання недійсним договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором, між ПАТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» і ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ», у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину. Тобто сторонами основного зобов`язання є юридичні особи - ПАТ «ПІПЕУС БАНК МКБ» і ТОВ «ЛИТИЙ КАМІНЬ»;

ОСОБА_1 звернулася із позовом у лютому 2021 року, тобто після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

За таких обставин, судам необхідно було закрити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 , оскільки спір у цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що судові рішення в оскарженій частині належить скасувати, а провадження у цій частині позовних вимог закрити.

Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та

№ 130 за адресою: АДРЕСА_5 , то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи в указаній частині позову до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 256, 409, 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року

та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 скасувати.

Провадження у справі № 761/4400/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТИЙ КАМІНЬ», треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна, в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяжень та визнання припиненими обтяжень квартир та майнових прав на квартири № 128 та № 130 за адресою: АДРЕСА_5 закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи в цій частині позовних вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року у скасованих частинах втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:І. О. Дундар В. М. Коротун Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук