Ухвала

від 15.12.2023 по справі 756/10851/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.12.2023 Справа № 756/10851/23

Справа № 756/10851/23

Провадження № 2-з/756/226/23

УХВАЛА

Іменем України

15 грудня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Діденко Є.В., за участю секретаря Гасанової Л.Х., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» до ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину в частині, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

23.08.2023року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» до ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину в частині, у якій позивач просить: визнати недійсним п. 2.5. Договору позики № 1 від 01.06.2022, Договору позики № 2 від 01.06.2022, Договору позики № 3 від 01.06.2022, Договору позики № 4 від 01.06.2022 в частині стягнення комісійної винагороди у розмірі 45 % з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП».

Позов обґрунтований тим, що 29.08.2015 було проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» засновниками якого були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 01.06.2022 між Відповідачем та ОСОБА_3 укладено наступні договори: - Договір позики № 1, згідно п. 2.1. Договору мало би бути передана позика в іноземній валюті у розмірі 210 000,00 доларів США. - Договір позики № 2, згідно п. 2.1. Договору мало би бути передана позика в іноземній валюті у розмірі 33745,00 доларів США. - Договір позики № 3 згідно п. 2.1. Договору мало би бути передана позика в іноземній валюті у розмірі 24354,00 доларів США. - Договір позики № 4 згідно п. 2.1. Договору мало би бути передана позика в іноземній валюті у розмірі 170460 доларів США. 01.06.2022 між Відповідачем та Позивачем укладено наступні договори: Договір поруки № 1, Договір поруки № 2, Договір поруки № 3 Договір поруки № 4 . Відповідно до пункту 2.2. вищезазначених Договорів позики Третя особа 1 зобов?язаний сплачувати проценти за користування позикою щомісячно в розмірі 18 % річних від суми позики. У Пункті 2.5. вищезазначених Договорів визначено, що сторони дійшли взаємної згоди, що третя особа 1 сплачує Відповідачу комісійну винагороду за користування позикою, яка становить 45 % від суми його чистого прибутку та нараховується щоквартально. При цьому, встановивши в договорі позики сплату щомісячної комісії, Відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються ОСОБА_3 . Відповідно до пунктів 4.2. Договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісійної винагороди, неустойки, відшкодування збитків тощо. Згідно Основного Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником, своєчасного та повного повернення суми позики, у тому числі в розмірі 18% сплати процентів за користування позикою, що нараховуються щомісячно від дати надання Позикодавцем Позики до дати повернення Позичальником Позики та Комісійної винагороди за користування позикою в розмірі 45% від суми чистого прибутку та нараховується щоквартально 05.08.2022 Відповідач офіційно вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП». Відповідачем була надіслана до Позивача вимога від 29.06.2023 щодо стягнення комісії, а саме 180% від його доходів. Позивач вважає таку вимогу неправомірною, оскільки ні договорами Позики ні договорами Поруки від 01.06.2022 не було жодних узгоджень щодо обов?язку Позивача оплачувати комісію з його чистого прибутку, оскільки Пункт 2.5. стосується прибутків ОСОБА_3 , який є фізичною особою-підприємцем. 3 огляду на вищезазначену вимогу фактично Відповідач не будучи засновником, який несе ризик збитків та має інші юридичні обов?язки пов?язані з діяльністю Товариства, хоче отримувати значну частину доходів Товариства при цьому не маючи ніяких зобов?язань та відповідальності.

14.11.2023 року від представника відповідача - Козій Д.О. на адресу суду надійшов зустрічний позов, в якому сторона відповідача просить: 1. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» грошові кошти в розмірі 567 954 (п?ятсот шістдесят сім тисяч дев?ятсот п?ятдесят чотири) долари США 39 центів, що станом на 31.10.2023 року за курсом НБУ еквівалентно 20 654 172 (двадцять мільйонів шістсот п?ятдесят чотири тисячі сто сімдесят дві) гривні 55 копійок. 2. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» моральну шкоду в розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 копійок.

Зустрічний обґрунтований тим, що в первісній позовній заяві вказано, що «ні договорами Позики ні договорами Поруки від 01.06.2022 не було жодних узгоджень щодо обов?язку Позивача оплачувати комісію чистого прибутку, оскільки Пункт 2.5. стосується прибутків ОСОБА_5 , який є фізичною особою підприємцем. 3 огляду на вищезазначену вимогу товариства фактично Відповідач не будучи засновником, який несе ризик збитків та має інші юридичні обов`язки з діяльністю Товариства, хоче отримувати значну частину доходів Товариства при цьому не маючи ніяких зобов?язань та відповідальності. Отже, пункт 2.5. Договорів позики № 1,2,3,4 від 01.06.2022 в частині стягнення 180 % з чистого прибутку Позивача с недійсним, оскільки такий пункт не узгоджувався з Позивачем і відсутня його воля.». 01 червня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір позики № 1, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 210 000 (двісті десять тисяч) доларів США, що становить в грошовому еквіваленті 5 806 500 (п?ять мільйонів вісімсот шість тисяч п?ятсот) гривень, а ОСОБА_3 отримав вказані грошові кошти та зобов?язується їх повернути разом з процентами та комісійною винагородою в строк до 31 травня 2023 року. Також, було укладено Договір поруки № l від 01 червня 2022 року, де Товариство з обмеженою відповідальністю «BI ЕС ВІ ГРУП» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТТЕКС» поручається перед Кредитором за виконання Боржником його зобов?язання, а також Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов?язання Боржника, що можуть виникнути з Договору Позики-1 від 01 червня 2022 року, який був укладений між Кредитором та Боржником. 01 червня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір позики № 2, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 33 745 (тридцять три тисячі сімсот сорок п`ять) доларів США, що становить в грошовому еквіваленті 928 000 (дев?ятсот двадять вісім тисяч) гривень, та зобов' язується їх повернути разом з процентами та комісійною винагорою в строк до 31 травня 2023 року. Також, було укладено Договір поруки № 3 від 01 червня 2022 року, де Позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «НГТЕКС» поручаться перед Кредитором за виконання Боржником його зобов`язання, а також Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання Боржника, що можуть виникнути з договору Позики-2 від 01 червня 2022 року, який був укладений між Кредитором на Боржиком. 01 червня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір позики № 3 відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 24 354 (двадцять чотири тисячі триста п?ятдесят чотири) долари США, що становить в грошовому еквіваленті 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень, а ОСОБА_3 отримав вказані грошові кошти та зобов?язується їх повернути разом з процентами та комісійною винагородою в строк до 31 травня 2023 року. Також, було укладено Договір поруки №3 від 01 червня 2022 року, де Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТТЕКС» поручається перед Кредитором за виконання Боржником його зобов?язання, а також Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов?язання Боржника, що можуть виникнути з Договору Позики-3 від 01 червня 2022 року, який був укладений між Кредитором та Боржником. 01 червня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір позики № 4, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 170 460 (сто сімдесят тисяч чотириста шістдесят) тисяч доларів США, що становить в грошовому еквіваленті 4 747 331 (чотири мільйони сімсот сорок сім тисяч триста тридцять одна) гривня, а ОСОБА_3 отримав вказані грошові кошти та зобов?язується їх повернути разом з процентами та комісійною винагородою в строк до 31 травня 2023 року. Також було укладено Договір поруки №4 від 01 червня 2022 року, де Позивач та «ІНТТЕКС» поручається перед кредитором за виконання Боржником його зобов?язання, а також Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов?язання Боржника, що можуть виникнути з Договору Позики-4 від 01 червня 2022 року, який був укладений між Кредитором та Боржником. Однак, 31.05.2023 року ОСОБА_3 не повернув повністю грошові кошти за вказаним Договором Позики-1, Договором Позики-2, Договором Позики-3 та Договором Позики-4. За Договором Позики-1 ОСОБА_3 повернув ОСОБА_1 16500 (шість тисяч п?ятсот) доларів США, а саме: 27.06.2023 року було повернуто 2 500 доларів США, 29.06.2023 року було повернуто 1500 доларів США, 26.07.2023 року повернуто 2500 доларів США, 20.10.2023 року було повернуто 10 000 доларів США. За Договором Позики-2 ОСОБА_3 повернув ОСОБА_1 26500 (двадцять шість тисяч п?ятсот) доларів США, а саме: 27.06.2023 року було повернуто 2500 доларів США, 19.06.2023 року було повернуто 21 500 доларів США, 26.07.2023 року повернуто 2500 доларів США. За Договором Позики-3 ОСОБА_3 повернув ОСОБА_1 6500 (шість тисяч п?ятсот) доларів США, а саме: 27.06.2023 року було повернуто 2 500 доларів США, 29.06.2023 року було повернуто 1500 доларів США, 26.07.2023 року повернуто 2500 доларів США. За Договором Позики-4 ОСОБА_5 повернув ОСОБА_1 6500 (шість тисяч п?ятсот) доларів США, а саме: 27.06.2023 року було повернуто 2 500 доларів США, 29.06.2023 року було повернуто 1500 доларів США, 26.07.2023 року повернуто 2500 доларів США. Таким чином, ОСОБА_3 , отримавши за вказаними договорами позики від ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 438 559 (чотириста тридцять вісім тисяч п?ятсот п?ятдесят дев?ять) доларів США, що на момент передачі в сумі було еквівалентно 12 141 831 (дванадцять мільйонів сто сорок одна тисяча вісімсот тридцять одна гривня), повернув ОСОБА_1 лише 56 000 (п?ятдесят шість тисяч) доларів США. Тому, Первісний Позивач, як поручитель за зобов?язаними ОСОБА_5 , несе солідарну відповідальність разом з ОСОБА_5 за вказаними договорами позики та зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука 2 припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред?явить позову до поручителя. Таким чином, Первісний Позивач, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 узгодили в договорах поруки, що Первісний Позивач солідарно з ОСОБА_5 відповідає за всіма зобов?язаннями ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 за вказаними договорами позики.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.11.2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» до ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину в частині.

13.12.2023 року від представника відповідача - Козій Д.О. надійшла заява про забезпечення позову, в якій сторона відповідача просить: забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, шляхом накладення арешту на усі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» (39976581) в межах позовних вимог зустрічного позову в розмірі 30 654 172 (тридцять мільйонів шістсот п?ятдесят чотири тисячі сто сімдесят дві) гривні 55 копійок.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що за Договором Позики-1, Договором Позики-2, Договором Позики-3 та Договором позики-4 та на підставі договорів поруки з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ЕС ВІ ГРУП» на користь ОСОБА_1 має бути стягнута сума в розмірі 567 954 (п?ятсот шістдесят сім тисяч дев?ятсот п?ятдесят чотири) долари США 39 центів, що станом на 31.10.2023 року за курсом НБУ квівалентно 20 654 1.72 (двадцять мільйонів шістсот п?ятдесят чогири тисячі сто сімдесят дві) гривні 55 копійок та що включає: залишок за Договором Позики-1, Договором Полики-2, Договором Позики-3 та Договором полики-1 в розмірі 382 559 (триста вісімдесят дві тисячі п?ятсот п?ятдесят дев?ять) доларів СТА, що станом на 31.10.2023 року за курсом НЕУ еквівалентно 13 912 102 (тринадцять мільйонів дев`ятсот дванадцять тисяч сто дві) гривні 34 копійки, проценти за Договором Позики-1, Договором Позики-2, Договором Позики-3 та Договором позики-4 в розмірі 109 286 (сго дев?ять тисяч двісті вісімдесят шість) доларів США 90 центів, що станом на 31.10.2023 року за курсом НБУ еквівалентно 3 974 316 (три мільйона дев?ятсот сімдесят чотири тисячі триста шістнадцять) гривень 48 копійок; пеню за Договором Позики-1, Договором Позики-2, Договором Позики-3 та Договором позики-4 п розмірі 76109 (сімдесят шість тисяч сто дев?ять) доларів США 39 центів, що станом на 31.10.2023 року за курсом НБУ еквівалентно 2 767 786 (два мільйони сімсот шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 47 копійок. Крім того, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ ЕС ВІ ГРУП» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 копійок. Оскільки, наразі порушено право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, а саме грошовими коштами, які ОСОБА_3 не має наміру повертати, то ОСОБА_1 вже звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, з приводу чого існує кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , відносно якого є рішення судів про стягнення грошових коштів та відкриті виконавчі провадження, а саме тому наявний ризик не виконання даного рішення суду, у разі задоволення зустрічного позову. Представник позивача за зустрічним позовом стверджує, що ризик невиконання рішення суду підтверджується тим, що у іншій справі з ТОВ «ВІ ЕС ВІ Груп» стягнено заборгованість на користь банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно із ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема крім іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи зі змісту ст. 150 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинна бути вказівка на конкретне майно боржника, на яке запропоновано накласти арешт. Накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Таке обґрунтоване припущення може будуватись на доказах, аргументах, поведінці відповідача чи третіх осіб у співставленні з обставинами конкретної справи та предметом спору.

Водночас, надана суду заява і документи не дозволяють дійти висновку, що існує обґрунтоване припущення про наявність ризику утруднення виконання рішення суду з боку відповідача ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП», що мало би наслідком необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Так, у заяві про забезпечення зустрічного позову зазначено, що ОСОБА_3 може позбутись наявного у нього майна, хоча відповідачем у цій справі є ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП», і саме на рахунки цього підприємства позивач за зустрічним позовом просить накласти арешт. Крім того, у заяві про забезпечення зустрічного позову не наведено будь-яких конкретних аргументів та доказів, які би дозволяли суду зробити висновок про наявність обґрунтованого припущення можливості невиконання відповідачем рішення суду, у разі задоволення позову. Зокрема, суду не надано доказів того, що позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача для виконання рішення в позасудовому порядку, відсутні докази недобросовісної поведінки відповідача стосовно наявних у нього матеріальних ресурсів.

Посилання представника Козій Д.О. на наявність рішення суду про стягнення заборгованості у іншій судовій справі стосовно відповідача не може жодним чином підтверджувати ризик невиконання або утруднення виконання рішення у цій справі, у разі задоволення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку із вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною позивача на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Отже, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено підстав та необхідності вжиття заходів забезпечення позову, в задоволенні заяви слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 подану через адвоката Козій Д.О. про забезпечення зустрічного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.В. Діденко