Рішення

від 14.12.2023 по справі 758/3868/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3868/23

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 грудня 2023 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києвів порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 03 квітня 2023 року і до досягнення 23 років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач є батьком позивача. 09 вересня 2022 року позивачу виповнилось 18 років. 01 вересня 2022 року позивача було зараховано на навчання до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Відповідач є працездатним, здоровим чоловіком, який працює та отримує заробітну плату, малолітніх дітей чи людей похилого віку не має, однак грошової допомоги на утримання позивача, яку потребує останній у зв`язку з навчанням, не надає. У зв`язку з навчанням, позивач потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з чим, вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2023 року, головуючим суддею у справі визначено Лещенко О.В.

14 квітня 2023 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

02 березня 2023 року на виконання ухвали судді, позивачем надано документи на усунення недоліків позовної заяви.

02 травня 2023 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року № 47 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи у зв`язку з відрахуванням зі штату Подільського районного суду міста Києва судді Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Лещенко О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 серпня 2023 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

10 серпня 2023 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надали заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просили розглядати справу без їх участі, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та за адресою, вказаною у позовній заяві, про причини неявки суд не повідомив, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаною в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду сторони позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, зі змісту якого вбачається, що батьком ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 , актовий запис № 1588.

З копії довідки № 120/7 від 01 лютого 2023 року, виданої Національним медичним університетом ім. О.О.Богомольця, вбачається, що ОСОБА_1 є студентом 2 курсу медичного факультету № 3, денної форми навчання, бюджетної форми. Зарахований до НМУ 01 вересня 2021 року. Наказ про зарахування № 2100 від 09 серпня 2021 року. Термін закінчення навчання - 2027 рік.

Досліджуючи доходи сторін по справі суд встановив наступне.

Як вбачається з копії листа Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 проходить військову службу у Печерському районному у місті Києві територіальному центрі комплектування та соціальної підтримку та отримує грошове забезпечення.

Обґрунтовуючи неможливість позивача утримувати себе у період навчання, зазначено про те, що останній є студентом денної форми навчання і не менш 30 тижнів на рік з 52 проводить на навчанні у навчальному закладі.

Крім того, надано суду довідки за формою ОК - 5 та ОК - 7, сформовані на ім`я ОСОБА_1 , зі змісту яких вбачається, що позивач не працює та не отримує доходу.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Як роз`яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Аналогічна правова позиція висвітлена в Постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.

Відтак з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Враховуючи надані сторонами матеріали та докази, а також встановлені обставини та факти, суд дійшов висновку, що відповідач здатний надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання. Доказів протилежного стороною відповідача суду не надано.

При визначенні суми, яку потребує син відповідача на період навчання, суд враховує обставини, визначені в ст. 182 СК України, а саме стан здоров`я та матеріальне становище позивача, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, та, розмір прожиткового мінімуму, який існує в державі для працездатних осіб на час винесення судом рішення.

З`ясовуючи наявність вищезазначених умов, судом встановлено, що на даний час позивач продовжує навчання на денній формі, та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов`язані з навчанням (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям, тощо. Також, суд вважає, що витрати на продукти харчування та інші додаткові витрати для життя дитини є беззаперечними, оскільки для власного існування та навчання, будь-яка людина повинна повноцінно харчуватися, купувати одяг та взуття, засоби гігієни та миючі засоби, а це потребує певних коштів. Оскільки позивач навчаючись на денній формі навчання, позбавлений можливості працювати, будь-якого іншого самостійного доходу він не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, судом враховуються наступні обставини, зокрема: відповідач є особою працездатного віку, працює, отримує дохід, з матеріалів справи не вбачається даних про незадовільний стан здоров`я відповідача чи наявність інших істотних обставин, які б перешкоджали йому у виконанні його батьківських обов`язків щодо його повнолітнього сина у повному обсязі.

Крім того, при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 та ч. 2 ст. 200 Сімейного кодексу України, які підлягають застосовуванню до даних правовідносин в силу ст. 200 цього Кодексу.

Із урахуванням вище наведеного, суд прийшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь повнолітнього сина у розмірі частини від всіх видів доходів (заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення даного позову до суду і на період навчання дитини, але не більше ніж до досягнення 23 років, оскільки стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання дитина не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, а також, ту обставину, що син відповідача, як повнолітня особа, повинен і самостійно приймати заходи до власного матеріального забезпечення, що є адекватним та співмірним з урахуванням всіх наведених вище обставин. Визначений розмір аліментів, є реальним і дає змогу підтримати повнолітнього сина для забезпечення його життєдіяльності.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., оскілки позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10 квітня 2023 року і на період навчання ОСОБА_1 , але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Леся БУДЗАН