Постанова

від 13.12.2023 по справі 761/41612/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41612/23

Провадження № 3/761/8580/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є директором ТОВ «БРОКЕРТІМ», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До суду, надійшов протокол, який складений 10 жовтня 2023 року за № 33645 головним державним інспектором відділу особливо важливих перевірок ризикових платників управління спеціального аудиту Головного управління ДПС у м. Києві, з якого вбачається, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БРОКЕРТІМ» (код ЄДРПОУ 42291104), встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , яка є директором ТОВ «БРОКЕРТІМ» порушила вимоги п.п. «г» п. 198.5 cт. 198, п. 200.1, п. 200.4 cт. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ (рядок 20.2 Декларації) за липень 2023 року на 29 732 гривень та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за липень 2023 року у сумі 225 859 гривня; вимоги п. 201.1. п. 201.7. п. 201.10 cт. 201 Кодексу, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за липень 2023 року на суму ПДВ 255 591 гривень.

До суду ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила. При цьому, до початку судового розгляду захисник ОСОБА_1 , адвокат Галков І.О., подав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 завчасно та належним чином була повідомлена про час та дату розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляла, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст. 163-1 КУпАП не є обов`язковою, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення № 33645 від 10 жовтня 2023 року, акт про результати документальної пзапланової виїздної перевірки, акт про неможливість вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення, а також долучені стороною захисту пояснення та надані адвокатом матеріали на обгрунтування викладених доводів, дійшла наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Наявна у матеріалах справи копія акту перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Більш того, як вбачається зі змісту наданих захисником документів, висновки, викладені в акті, були оскаржені ОСОБА_1 , відомості про результати такого оскарження у суду відсутні, а тому станом на день судового розгляду акт перевірки не може бути визнаний допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Окремо суд звертає увагу, що в протоколі вказано, що правопорушення вчинено ОСОБА_1 10.10.2023 року о 13:00, в той час, як зі змісту інших документів, предметом перевірки податкового органу був ряд податкових декларацій, остання з яких за часом, була подана 21.08.2023 року. За таких обставин, 10.10.2023 року ОСОБА_1 не могла вчинити це правопорушення, з огляду на що, суд приходить до висновку, що 10.10.2023 року дії ОСОБА_1 , які на думку податкового органу становлять адміністративне правопорушення були виявлені, а не вчинені, що свідчить про очевидно помилкове зазначення часу та дати вчинення правопорушення.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить належних даних про час, дату вчинення правопорушення, акт перевірки, на підставі якого складено такий протокол, оскаржується до податкового органу і відомостей про резульиати оскарження суду не надано, а тому суд виходячи із принципів безсторонності та змагальності сторін, приймаючи справедливе і неупереджене рішення, приходить до висновку, що головним державним інспектором відділу особливо важливих перевірок ризикових платників управління спеціального аудиту Головного управління ДПС у м. Києві не доведено, що ОСОБА_1 допущено ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства.

Отже, на підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладено, керуючись ст. 163-1, ст. 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Києва М.С. Антонюк