Ухвала

від 11.09.2023 по справі 761/31732/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31732/23

Провадження № 2-а/761/701/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, треті особи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Прозорро. Продажі» про визнання дій приватного виконавця протиправними; скасування результатів оцінки майна та зупинення реалізації арештованого майна,

в с т а н о в и в:

В вересні 2023р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний адміністративний позов, поданий в порядку адміністративного судочинства, в якому сторона позивача просила суд:

1) визнати протиправним та скасувати звіт 20230628-23/02 від 28 червня 2023р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_3 , адреса розташування ділянки:

АДРЕСА_1 (с/т « ІНФОРМАЦІЯ_1 », кадастровий номер:

8000000000:66:570:0036.

2) визнати протиправним та скасувати звіт №20230628-23/01 від 28 червня 2023р. експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,0900 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_3 , адреса розташування ділянки: Київська область, Білоцерківський район, Стадницька сільська рада, кадастровий номер: 3224686600:02:017:0010.

3) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення НОМЕР_1 видане 03 червня 2019р. Міністерством юстиції України) щодо визначення вартості арештованого майна - земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_3 , адреса розташування ділянки:

АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:66:570:0036.

4) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення № 0359 видане 03 червня 2019р. Міністерством юстиції України) щодо визначення вартості арештованого майна - земельної ділянки площею 4,09 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_3 , адреса розташування ділянки: Київська область, Тетіївський район, Стадницька сільська рада, кадастровий номер: 3224686600:02:017:0010.

5) Забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_3 , адреса розташування ділянки: АДРЕСА_1 (с/т « ІНФОРМАЦІЯ_1 », кадастровий номер: 8000000000:66:570:0036).

6) Забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 4,09 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_3 , адреса розташування ділянки: Київська область, Тетіївський район, Стадницька сільська рада, кадастровий номер: 3224686600:02:017:0010.

7) Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення № 0359 видане 03 червня 2019р. Міністерством юстиції України) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Під час вивчення матеріалів поданого адміністративного позову, суд вважає, що у відповідності з п. 1) ч. 1 ст. 170 КАС України слід відмовити у відкритті провадження (суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені ст. 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому ч. 1 ст. 20 КАС України визначає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Судом встановлено, що позивачкою оскаржується дії відповідача приватного виконавця, в межах виконавчого провадження № 71834303, з примусового виконання виконавчого листа № 761/4699/21 виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 16 вересня 2022р. за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2022р. по цивільній справ № 761/4699/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018р. у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019р. у справі № 308/12150/16-ц (провадження N 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019р. у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021р. по справі № 753/3055/18 (провадження № 61-15879св20).

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, аналізуючи підстави та предмет позову, суд приходить до висновку, що між сторонами виник саме приватно - правовий спір, і його розгляд здійснюється в силу положень ст. 19 ЦПК України за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи зміст норм п. 1) ч. 1 ст. 170 КАС України, суд приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 293, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, треті особи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Прозорро. Продажі» про визнання дій приватного виконавця протиправними; скасування результатів оцінки майна та зупинення реалізації арештованого майна.

Роз`яснити позивачу, що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку цивільного судочинства.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: