Постанова

від 08.12.2023 по справі 705/4218/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/577/23 Справа № 705/4218/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , 03 серпня 2023 року, о 17 год. 24 хв., в м. Умані Черкаської обл. по вул. Садова, 53, керував автомобілем CITROEN BERLINGO, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі, відмовився, на місці продувати прилад відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову, а провадження у справі відносно нього закрити. Не згодний із зазначеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права.

Як на підставу для скасування постанови судді вказує на порушення право на захист. З цього приводу приводить зміст ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободі ст. 55 Конституції України.

Разом з тим, вказує, що його клопотання про виклик свідків, проведення фіксації судового засідання, закриття провадження незаконно залишені без розгляду.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що поліцейськими було порушено порядок зупинення транспортного засобу, визначений ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" (далі Закон) та огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим протокол є недопустимий доказ його винуватості (плоди гнилого дерева).

Стверджує, що протокол не відповідає фактичним обставинам справи, як і всі зібрані матеріали. Права та обов`язки, передбачені чинним законодавством України, у випадку складання протоколу про адміністративне правопорушення не роз`яснено.

Відеофіксація, на яку посилається суд, як на беззаперечний доказ в протоколі не відзначений, оскільки відповідно до матеріалів та протоколу є посилання на відео з нагрудного відео реєстратора №115-116. Утім даний номер не відповідає номеру на відео, записаному на диск, що міститься у матеріалах справи.

Зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 КУпАП, не є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Такий протокол встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов`язків.

З огляду на наведене приводить правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17; від 30 травня 2018 року у справі №175/1982/16-а (2а/175/10/16); від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, а також у рішення Європейського суду з прав людини (рішення від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви»; від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Пархету М.А., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їхньому змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№ 339903від 03 серпня 2023року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення.

Даний протоколвідповідає вимогамст.256КУпАП,серед іншогов нихзазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідностідо національногозаконодавства протоколпро адміністративнеправопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Встановленим порядком визначено, що водій має на право не погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.

У такому випадку водій зобов`язаний пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я.

Отже тільки незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не тягне за собою адміністративну відповідальність.

Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, лише утому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.

В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.

Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що суд першої інстанції надав аналіз відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що працівниками поліції булозупинено автомобіль CITROEN BERLINGO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час розмови з водієм поліцейський, у зв`язку з підозрою про перебуванняводія встані алкогольногосп`яніння, запропонував пройти огляд на стан сп`яніння намісці, на що ОСОБА_1 відмовився. Також поліцейський пропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду, однак останній відмовився.

З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, правильно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доводи апелянта з приводу розбіжності номеру нагрудного відеореєстратора поліцейського, що зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та на відео, записаному на диск, що міститься у матеріалах справи, не впливає на законність постанови судді, не є підставою для її скасування та закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний судзауважує,що наведенимивідеозаписами зафіксованіфактичні дані,що потребуютьдоказування усправі проадміністративне правопорушення: наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Всупереч доводам апелянта, не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП підстава зупинки транспортного засобу, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи.

Законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає фіксування судового процесу. Разом з тим, не прийняття за відповідним клопотанням рішення суддею про повне фіксування технічними засобами судового процесу, не відповідає основними засадами судочинства (п. 6 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Утім не фіксування судом першої інстанції судового процесу, у даному випадку, не є безумовною підставою для скасування постанови суді та закриття провадження у справі, адже апеляційним судом встановлено, що на ОСОБА_1 правомірно накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першоїінстанції провівсудовий розгляд,під часякого незалишилися недослідженимиобставини,з`ясування якихможе матиістотне значеннядля ухваленнязаконного,обґрунтованого тасправедливого судовогорішення,тому таобставина,що небули допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , котрі знають про обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зі слів останнього, не впливає на повноту судового розгляду.

Апеляційний суд відкидає доводи апелянта про порушення його права на захист, через не роз`яснення йому прав.

З цього приводу слід зауважити, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 проставлені підписи особисто у відповідних графах про роз`яснення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджує його ознайомлення з даним протоколом.

Так само у бланку його власноручних письмових поясненнях наявне посилання про роз`яснення йому ст. 63 Конституції України.

ОСОБА_1 та його захисник Пархета М.А. приймали участь в судах, як першої так й апеляційної інстанції, надавали відповідні доводи, котрі були належним чином розглянуті судами.

За таких обставин апеляційній суд не вбачає порушення права на захист ОСОБА_1 , яке могло бути підставою для скасування судового рішення.

Слід відзначити, що захисник в апеляційній скарзі приводить нерелевантну практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оскільки в ній йде мова про розгляду справи посадовою особи уповноваженого підрозділу Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів.

Також є хибним посилання апелянтом на правові позиції суддів апеляційних судів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, як на підставу для задоволення апеляційної скарги, адже висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові суду апеляційної інстанції, не повинні враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2023 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук