Рішення

від 15.12.2023 по справі 160/26340/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 рокуСправа №160/26340/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду, у якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Третього апеляційного адміністративного суду у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 та 01.01.2023;

- зобов`язати Третій апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 - 2481,00 грн, та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що з 28.11.2016 він є суддею у відставці, має стаж роботи, що дає право на відставку 37 років 8 місяців 11 днів. З 29.11.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримував щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Внаслідок ухвалення рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 у нього виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. 28.02.2020 Третім апеляційним адміністративним судом позивачу було видано довідку № 149 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі також - Закон № 1402-VIII) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020. На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі № 160/10088/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.02.2020 згідно з вказаною довідкою було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, однак при перерахунку було враховано 22 роки суддівського стажу та розмір щомісячного довічного грошового утримання 54% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 160/415/21, зміненого постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 84% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці № 149 від 28.02.2020. У зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, та з 01.01.2023 2684 грн, у позивача виникло право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023. 21.09.2023 позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду за отриманням довідки із зазначенням нового розміру окладу та нових розмірів доплат, однак листом відповідача № 10/126/23 від 25.09.2023 йому було в цьому відмовлено. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

27.10.2023 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати відповідні видатки, у тому числі пов`язані з виплатою заробітної плати, виключно в межах бюджетних асигнувань. Ключовим показником у визначенні розміру суддівської винагороди для призначення та перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці є розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Згідно з ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Для визначення базового розміру посадового окладу працюючого судді Третій апеляційний адміністративний суд у 2022-2023 роках застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абз. 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», які не визнавались неконституційними. Тому відповідач, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, не має правових підстав для встановлення суддівської винагороди без застосування зазначених нормативно-правових актів. Відповідно до штатних розписів Третього апеляційного адміністративного суду на 2022 та 2023 роки, затверджених головним розпорядником бюджетних коштів Державною судовою адміністрацією України, посадовий оклад судді становить 126120 грн. Відповідач вважає, що відсутні підстави для видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці із застосуванням іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж той, що застосовується для розрахунку суддівської винагороди працюючого судді.

Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечень до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є суддею у відставці, звільненим з посади судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на підставі постанови Верховної Ради України № 1514-VIII від 08.09.2016.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та як суддя у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі № 160/10088/20, яке набрало законної сили 29.10.2020, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 15.05.2020 № 0400-0306-8/28603, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.02.2020 провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 , як судді у відставці, довічне грошове утримання судді у відставці згідно з довідкою Третього апеляційного адміністративного суду № 149 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 160/415/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 30.12.2020 № 25021-25351/М-01/8-0400/20 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.02.2020 провести перерахунок і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків винагороди працюючого судді на відповідній посаді згідно з довідкою Третього апеляційного адміністративного суду № 149 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі № 160/415/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 змінено в частині визначення відсотків винагороди працюючого судді на відповідній посаді, визначено для проведення перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 замість 90 відсотків 84 відсотки винагороди працюючого судді на відповідній посаді, та зазначено в абзаці четвертому резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду замість 90 відсотків - 84 відсотки винагороди працюючого судді на відповідній посаді; в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 160/415/21 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі № 160/415/21 залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою від 21.09.2023, у якій просив видати йому довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій визначити розмір суддівської винагороди з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22 щодо обчислення посадового окладу з розміру прожиткового мінімумуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, та довідку щодо обчислення посадового окладу з розміру прожиткового мінімумуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн.

Листом Третього апеляційного адміністративного суду № 10/126/23 від 25.09.2023 повідомлено ОСОБА_1 про те, що ключовим показником у визначенні розміру суддівської винагороди для призначення та перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці є розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Для визначення базового розміру посадового окладу працюючого судді застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абз. 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». У 2022-2023 роках суддівська винагорода (посадовий оклад) нараховувалася та виплачувалася, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 2102 гривні, у межах річного фонду суддівської винагороди, відповідно до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів Державною судовою адміністрацією України кошторисом на 2022 та 2023 роки. Третій апеляційний адміністративний суд не має підстав для видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці із застосуванням іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж той, що був застосований для розрахунку суддівської винагороди працюючого судді.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні;

працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;

працездатних осіб - 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у видачі позивачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини четвертої статті 135 цього Закону до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян врегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Варто зазначити, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (станом на 01.01.2022 та 01.01.2023), а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022 2481 грн та на 01.01.2023 2684 грн, на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було неправомірним.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позивач відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 становить 2481,00 грн та на 01.01.2023 2684,00 грн.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується дублікатом чека № 9320-4438-9596-9394 від 10.10.2023.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати зі сплати судового підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Третього апеляційного адміністративного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.

Зобов`язати Третій апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 - 2481,00 грн, та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Третього апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Третій апеляційний адміністративний суд, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Лук`яненка Левка, буд. 23, код ЄДРПОУ 42268164.

Повний текст рішення складено 15.12.2023.

Суддя В.В. Рянська