Рішення

від 18.12.2023 по справі 300/7116/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. справа № 300/7116/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ПП «МОДУЛЬТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Кошман І.В., яка діє в інтересах ПП «МОДУЛЬТРАНС» (надалі позивач), звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області (надалі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.10.2023 №010716.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірною постановою ПП «МОДУЛЬТРАНС» притягнуто до відповідальності, яка передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. за виконання резидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема інформації про роботу та відпочинок водія.

На думку позивача, постанова від 03.10.2023 №010716 винесена відповідачем без з`ясування усіх обставин справи, оскільки ПП «МОДУЛЬТРАНС» не було повідомлено про час і місце розгляду справи шляхом вручення уповноваженій особі суб`єкта господарювання розписки чи надсилання рекомендованого листа із повідомленням.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.11.2023. У відзиві представник Управління Державної служби України з безпеки на транспорті вказав, що резиденти України при виконанні міжнародних перевезень пасажирів зобов`язані мати при собі документи, перелік яких визначено ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водночас, під час проведення перевірки 15.08.2023 водієм ОСОБА_1 не надано інформації про режим роботи та відпочинку, а була в наявності роздруківка даних з цифрового тахографа невідомої особи ОСОБА_2 . Окрім того зазначає, що позивач повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням від 01.09.2023 №67081/27/24-23. Із урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

13.11.2023 судом отримано відповідь на відзив від представника ПП «МОДУЛЬТРАНС». Так, адвокат Кошман І.В. покликається на те, що відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови було допущено неправильну кваліфікацію правопорушення, а саме замість абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано абз. 6 названої правової норми. Наполягає на задоволенні позовних вимог.

У запереченні представник Управління Державної служби України з безпеки на транспорті вказав про помилковість аргументів позивача щодо неправильної кваліфікації правопорушення, оскільки у спірних правовідносинах транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, який був увімкнений. При цьому, для цифрового тахографа щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку не застосовуються, а необхідним є інший документ роздруківка на паперовому носії інформації про роботи та відпочинок водії, який під час перевірки надано не було.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідач заперечення щодо їх задоволення, встановив наступне.

На підставі графіку проведення рейдових перевірок відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області у період з 14.08.2023 по 20.08.2023 заступника начальника Петейчука В.І., головного спеціаліста Геналя О.О., старших державних інспекторів Бойка М.Р., Засадного І.Й., Колтуна І.Я., Слободу Б.Б., Стадника В.В., Ткачука Н.Ю., Червінця А.М. було направлено для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), що підтверджується копіями відповідного щотижневого графіка і направлення (а.с. 54-55).

За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт від 15.08.2023 №АР013689, у якому зафіксовано порушення вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: при здійсненні міжнародних регулярних пасажирських перевезень за напрямом «Хмельницький-Лєшно» в автомобілі обладнаному повіреним тахографом водій не надав інформацію по режиму праці та відпочинку водія за 15.08.2023 (не використовував особисту карту водія) (а.с. 56).

Відповідач листом від 01.09.2023 №67081/27/24-23 повідомив ПП «МОДУЛЬТРАНС» про те, що 03.10.2023 (з 10 год. по 12 год.) відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 57).

Повідомлення направлене позивачу 05.09.2023, а отримане ним 07.09.2023, що підтверджується розпискою про отримання га рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та трекінгом поштового відправлення з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 57-58).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.10.2023 №010716 (а.с. 59).

Зазначеною постановою ПП «МОДУЛЬТРАНС» притягнуто до відповідальності відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку із чим застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн. (а.с. 59).

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства та без наявності на те обґрунтованих підстав, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (надалі Закон України №2344).

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України №2344, на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Згідно із ст. 1 Закону України №2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (надалі - Порядок №1567).

Відповідно п. 2 Порядку №1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно із п. 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Отже, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону, додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За змістом ст. 34 Закону України № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Так, підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» є зафіксований факт надання водієм ОСОБА_1 послуг при виконанні міжнародного перевезення вантажів за відсутності роздруківок на паперовому носії інформації за час роботи та відпочинку у певний період.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (ч. 7 ст. 53 цього Закону).

Згідно із ч. 8 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відтак, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім цього, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (надалі Інструкція №385), картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції №385, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім цього, 11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Зокрема, ч. 8 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

ПП «МОДУЛЬТРАНС» не заперечує, що транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 обладнано цифровим тахографом, який не використовує щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, а використовує карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Так, в акті перевірки від 15.08.2023 №АР013689 зафіксовано порушення вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: при здійсненні міжнародних регулярних пасажирських перевезень за напрямом «Хмельницький-Лєшно» в автомобілі обладнаному повіреним тахографом водій не надав інформацію по режиму праці та відпочинку водія за 15.08.2023 (не використовував особисту карту водія).

Разом із тим, у матеріалах справи наявна роздруківка з цифрового тахографа на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 64), при цьому під час проведення перевірки службовим особам відповідача було надано посвідчення водія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 та посвідчення водія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 62).

При цьому, у графі Пояснення водія про причини порушень» акта перевірки зазначено: «З актом ознайомлений».

Відтак, водій не заперечував про порушення вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд зазначає, що водій зобов`язаний вставляти картку водія у слот тахографу та активувати її перед початком кожної поїздки, шляхом підтвердження інформації про особу водія, часу та країни, а у разі перетину кордону додавати дані про країну, у такому випадку тахограф фіксує відомості про здійснення водієм перевезення із фіксуванням часу руху та стоянки, швидкості, відстані, обертів шасі.

Саме використання водієм своєї картки під час поїздки надає можливість роздруковувати на паперовому носії (папері за аналогією до паперу касового апарату) інформацію про його роботу та відпочинок.

Відтак, тахографом було зафіксовано рух транспортного засобу із застосуванням картки ОСОБА_3 , що унеможливлює отримання інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 як протягом поточної, так і попередніх поїздок.

Разом із цим, матеріали справи не містять роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 за 15.08.2023, що можливо тільки у разі використання такої картки у тахографі, належних доказів відповідному позивачем не надано.

За таких обставин, порушення, зафіксовані в акті перевірки, не спростовано позивачем.

Щодо доводів представника позивача про неправильну кваліфікацію правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена приписами ст. 60 Закону України № 2344-ІІІ.

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 6 ч. 1);

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 11 ч. 1).

Зазначеними нормами передбачена кваліфікація різних за своїм складом порушень:

- відсутність документів, передбачених ст. 53 вказаного Закону;

- порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом, відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Так, матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 обладнано цифровим тахографом, позивачем не надано доказів, що під час виконання перевезень тахограф було вимкнено.

При цьому, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Відтак, норми абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України № 2344-ІІІ на вчинене позивачем порушення не поширюються.

У свою чергу, правильною кваліфікацією відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є саме приписи абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України № 2344-ІІІ.

Підтвердженням такого висновку слугує та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим ст. 53 Закону України № 2344-ІІІ, необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф.

Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч. 3-6 ст. 53 Закону України №2344-ІІІ, є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, через що відсутні правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Наведені обставини в своїй сукупності мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Покликання представника позивача на постанови Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 та від 18.03.2020 у справі №826/2239/16 безпідставні, оскільки дані постанови винесені у справах, які стосуються правовідносин, відмінних від тих, які встановлені у справі, що розглядається.

Щодо порушення процедури прийняття спірної постанови, то суд враховує, що у постанові від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact).

Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

На переконання суду, порушення процедури прийняття рішення відповідачем в даному випадку не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування, оскільки таке порушення безпосередньо не вплинуло на зміст прийнятого рішення.

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Згідно зі ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ПП «МОДУЛЬТРАНС» (код ЄДРПОУ 37581173, вул. Трудова, буд. 1, корп. Г, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Тополина, 3, с. Угорники, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76492) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Сторонам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 18 грудня 2023 р.