Рішення

від 15.12.2023 по справі 320/3978/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 року м.Київ № 320/3978/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 12.12.2022 про відкриття виконавчого провадження № 70509512.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року накладено на виконуючу обов`язки Голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 штраф у розмірі 50 000, 00 гривень за невиконання рішення суду. Позивачка вважає, що відповідач протиправно відкрив виконавче провадження з виконання вищезазначеної ухвали суду без внесення заяви стягувача до Автоматизованої системи виконавчого провадження та її сканованої копії. На думку позивачки, у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи та інші відомості, на підставі яких державний виконавець був уповноважений виносити постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочинати примусове виконання рішення, а тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що на виконанні у Відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 70509512 з примусового виконання виконавчого листа №640/22391/19, виданого 10.11.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва, про накладення на виконуючу обов`язки Голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50 000, 00 гривень за невиконання рішення суду. Відповідач звертає увагу, що 08.12.2022 (вх.№11229) до Відділу ДВС на примусове виконання разом з відповідною заявою Державною судовою адміністрацією України пред`явлено виконавчий лист № 640/22391/19 виданий 10.11.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва. Документ вступив у законну силу (набрав чинності) 10.11.2022. Керуючись статтями 3, 4, 24-27 Закону України "Про виконавче провадження" 12.12.2022 державним виконавцем правомірно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документа.

Також, від позивачки надійшли додаткові пояснення, у яких вона зазначила, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження була внесена відповідачем до Автоматизованої системи виконавчого провадження вже після відкриття провадження у цій справі, що на думку позивачки підтверджує протиправність дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протокольною ухвалою суду вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження у відповідності до вимог ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/22391/19 від 10.11.2022 накладено на виконуючу обов`язки Голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 штраф у розмірі 50 000, 00 гривень за невиконання рішення суду.

Вказаною ухвалою суду передбачено штраф стягнути 25 000, 00 грн. на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України ( код ЄДР 26255795; 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5); 25 000, 00 грн. на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15-В, оф. 7, код ЄДР: 40979973).

З матеріалів виконавчого провадження, наданого відповідачем, вбачається, що 08.12.2022 (вх.№11229) до Відділу на примусове виконання разом з відповідною заявою пред`явлено виконавчий документ - ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва №640/22391/19 від 10.11.2022.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. від 12.12.2022 відкрито виконавче провадження №70509512.

Не погоджуючись з ухвалою про відкриття виконавчого провадження, позивачка оскаржила її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 7 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404-VIII.

За приписами статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII).

Згідно зі статтею 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 "Про затвердження "Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження"" (далі - Положення) під час реєстрації виконавчого документа до Системи вносяться такі відомості, зокрема, дата надходження виконавчого документа; найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, до якого надійшов виконавчий документ; кореспондент, дата та номер заяви (супровідного листа) про відкриття виконавчого провадження (у разі якщо виконавчий документ надійшов без заяви (супровідного листа), робиться відповідна відмітка); назва виконавчого документа, дата й номер видачі.

Також, розділом ІУ Положення ІУ передбачено, що державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи відповідно до шаблонів документів, переданих адміністратору Системи структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.

Матеріали справи свідчать, що 08.12.2022 (вх.№11229) до Відділу на примусове виконання разом з відповідною заявою ДСА України пред`явлено виконавчий документ - ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №640/22391/19.

На підставі вказаної заяви відповідачем відкрито виконавче провадження №70509512.

При цьому, слід відмітити, що виконавцем внесено вказану постанову до Автоматизованої системи виконавчого провадження, а також внесені відомості щодо виконавчого документа.

З позовної заяви вбачається, що твердження позивачки про протиправність спірної постави базується на відсутності в АСВП заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження та сканованої копії документів, які стали підставою для відкриття виконавчого провадження, при цьому позивачка не заперечує факту наявності виконавчого документа - ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №640/22391/19, яка нею безпосередньо оскаржувалася та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 ухвала залишена без змін.

Однак, суд звертає увагу, що сама по собі відсутність в АСВП відомостей про заяву стягувача чи її сканованої копії не спростовує фактичної наявності на виконанні у відповідача ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №640/22391/19 на підставі заяви ДСА України про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2022 №19-10803/22, що безпосередньо підтверджується матеріалами виконавчого провадження, та не може бути самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження.

Тим більше, що недолік щодо невнесення до АСВП відомостей про заяву стягувача та її сканкопії було усунено відповідачем 10.04.2023, що визнається позивачкою у додаткових поясненнях.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статею 14 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Суд наголошує, що на час вирішення даного судового спору ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №640/22391/19, що слугувала підставою для відкриття спірного виконавчого провадження, є чинною та обов`язковою для виконання.

Таким чином, на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі вищезазначеної ухвали, у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. були всі визначені законом підстави для цього.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

З огляду на це суд визнає позов ОСОБА_1 є безпідставним, у зв`язку з чим залишає такий без задоволення у повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Лисенко В.І.