Рішення

від 18.12.2023 по справі 640/15190/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 року № 640/15190/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, про визнання протиправним та скасування висновку та наказу,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Південно-Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати оформлене висновком від 13 жовтня 2021 р. рішення Південно-Східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору - приватному виконавцю м. Києва ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17 листопада 2021 р. №4145/5 в частині щодо тимчасово блокування доступу приватному виконавцю ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що вважає незаконним Наказ від 17.11.2021 року №4145/5 в частині тимчасового блокування доступу Приватному виконавцю ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, винесеним на підставі рішення Південно-Східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.10.2021 року, оформленого в формі висновку, оскільки його не було запрошено на розгляд скарги по суті, не надано матеріали перевірки для ознайомлення, у зв`язку із чим він був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення, чим порушено п.п. 9, 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1128, пп. 2 п. 4 ч.3 Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 р №71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 р. №24/34307, ст. 19 Конституції України. Крім того позивач вказує, що блокуванням доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно унеможливлено здійснення ним професійної діяльності та порушує права третіх осіб, порушує його право на працю згідно Конституції України. Також позивач звертає увагу суду, що він в серпні 2021 року отримав з АТ «УКРГАЗБАНК» лист № 51009/30064/2021 від 04.08.2021 року, яким було повідомлено, що начебто ним 23.07.2021 року було вчинено дії в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо припинення обтяження «Застава рухомого майна» за Nє 7236104 відносно транспортного засобу: автомобіль марки Toyota, марки Fortuner, 2007 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 з зазначенням підстави: «договір застави транспортного засобу, серія та номер: р.№ НОМЕР_3 , виданий: 22.05.2008, видавник: Шклярук 3.М. » та у зв`язку з тим, що згоди на вищевказані дії банком не надавались, просили надати інформацію про підстави та причини проведення вищевказаних дій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Листом від 27.08.2021 току Nє 30220 позивач повідомив АТ «УКРГАЗБАНК», що жодних дій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відносно майна ОСОБА_3 , іпн. НОМЕР_4 , в тому числі припинення обтяження, ним не здійснювались. Також, у зв`язку з отриманням вищевказаної інформації від АТ «УКРГАЗБАНК» позивач звернувся до Департаменту кіберполіції національної поліції з проханням здійснення перевірки щодо вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі обтяження рухомого майна відносно майна ОСОБА_3 , іпн. НОМЕР_4 , в тому числі припинення обтяження, внести відповідний запис до ЄРДР. Листом від 13.09.2021 року Nє 9616/38/9/01-2021 Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомив, що звернення зареєстровано до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ДКП за Nє 2582 та 13.09.2021 року листом (вих. ДКП №9615/38/9/01-2021 скеровано до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві, для розгляду та прийняття рішення слідчим в порядку ст. 214 КПК України. 04.01.2022 року листом №35 позивач звернувся до Оболонського управління ГУ НП в м. Києві з проханням повідомити про стан розгляду його повідомлення з зазначенням номеру з державного реєстру кримінальних проваджень. На час звернення до суду з даним позовом відповіді з Оболонського управління ГУ НП в м. Києві не отримано. Вказане, на думку позивача, свідчить про вчинення ним дій щодо усунення виявлених порушень ще до розгляду скарги ОСОБА_4 від 22.06.2021 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2021 року за № CK-23-21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/15190/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

22.02.2023 від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/15190/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13.12.2022 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".

22.02.2023 протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 (суддя Журавель В.О.) прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01.05.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_5 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 30.10.2023 №231-р/ка.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/15190/22 передано 15.11.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 адміністративну справу №640/15190/22 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, поданий 24.03.2023 р., згідно якого Міністерство юстиції України не визнає позовні вимоги у зв`язку з їх безпідставністю. Відповідач 1 повідомляє, що ним вжито всіх належних заходів для повідомлення Приватного виконавця ОСОБА_1 про розгляд скарги ОСОБА_4 від 22.06.2021 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2021 р. за №СК-23-21, позивач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги на засідання Колегії не з`явився. Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було встановлено, що Приватним виконавцем ОСОБА_1 проведено реєстраційну дію без документів, що підтверджують припинення обтяження, без повноважень здійснювати припинення обтяжень не під час примусового виконання рішень, без перевірки відповідності повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, без встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв, без перевірки документів та відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, з порушенням строків розгляду заяви, при наявності зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, чим порушені вимоги ст.ст. 10, 18, 19, 20, 23, 24, 25, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також відповідач 1 звертає увагу суду, що тимчасове блокування доступу до реєстру є найлегшою із передбачених Законом санкцій, а прийняття рішень про накладення таких санкцій відноситься до дискреційних повноважень Міністерства юстиції України.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228 (далі - Положення №228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Закон з підпунктом 83-10 пункту 4 Положення №228, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення №228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Правові засади та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) (далі - Закон №1952-IV) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок №1127).

Порядок та процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначено статтею 37 Закону №1952-IV та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) (далі - Порядок №1128).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 37 Закону №1952-IV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає, серед іншого, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (пункт 1 частини 2 статті 37 Закону №1952-IV).

Відповідно до частини 3 статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено (частина 5 статті 37 Закону №1952-IV).

З матеріалів справи вбачається, що 02 липня 2021 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_4 (далі - скаржник) від 22.06.2021 (вх. №CK-23-21 від 02.07.2021 р. (далі - Скарга), в якій скаржник просив скасувати рішення від 20.05.2021 р. №58250941, прийняте державним реєстратором - приватним виконавцем м. Київ ОСОБА_1 щодо нежилого будинку (літ.А), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок (літ.А), на рішення від 26.05.2021 р. №58351109, прийняте державним реєстратором Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Лесько Олександром Васильовичем щодо будинку (літ.А), на рішення від 26.05.2021 р. №58360839, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Кравченко Світланою Вікторівною щодо будинку (літ.А).

Скарга обгрунтована тим, що Скаржник є іпотекодержателем будинку (літ.А), та вважає реєстраційні дії безпідставними і такими, що здійснені з порушенням законодавства, так як державний виконавець не мав повноважень припиняти арешт, зареєстрований на підставі судового рішення, а зміни до запису про іпотеку відносно будинку (літ.А) зареєстровано з порушенням територіальності порядку державної реєстрації та на підставі судових рішень, що не виносились.

За результатом розгляду Скарги на підставі висновку Південно-Східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.10.2021 (далі - висновок Колегії), Міністерство юстиції України прийнято Наказ від 17.11.2022 №4145/5 «Про задоволення скарги», яким Скаргу задоволено частково, скасовано рішення від 26.05.2021 №58351109, прийняте державним реєстратором Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Лесько Олександром Васильовичем, а також, серед іншого, тимчасово блоковано доступ державному реєстратору - приватному виконавцю м.Київа ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Пунктом 2 Порядку № 1128, в редакції, що діяла на час розгляду скарги, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до п. 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги тощо.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172).

Способи повідомлення визначені у п. 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Таких висновків дійшла Судова палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2019 у справі №№ 826/9046/16, і Суд вважає її застосовною і до цієї справи.

Матеріалами справи підтверджується, що Колегією вжиті наступні заходи щодо повідомлення всіх заінтересованих сторін, зокрема Позивача, у розгляді скарги про час і місце засідання Колегії шляхом:

1.Оприлюднення відповідного оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України, що підтверджується листом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» №4613/14.2-12 від 17.09.2021 «Щодо розміщення оголошення».

З тексту оголошення вбачається, що 17 вересня 2021 року за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, каб. 207, в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) відбудеться засідання Південно-Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Запрошуються скаржники/їх представники, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується та заінтересовані особи/ їх представники для розгляду наступних скарг:

під номером 7 розміщено інформацію, що на 13 год. 00 хв. розгляд скарги ОСОБА_4 від 22.06.2021, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2021 за №СК-23-21.

Тип об`єкта нерухомого майна: нежилий будинок.

Адреса: АДРЕСА_1 .

Суб`єкт оскарження: приватний виконавець м. Київ ОСОБА_1; державний реєстратор Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Лесько Олександр Васильович; приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Кравченко Світлана Вікторівна.

Заінтересовані сторони: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Балтик Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40123952); Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Резолюція» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40115391); Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзафрик Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42549559); Товариство з обмеженою відповідальністю «АК Консалтинг» (ідентифікаційний юридичної особи: 38944428).

Телефонограмою на номер телефону 095 123 21 86 повідомлено приватного виконавця ОСОБА_1 про засідання, що підтверджується телефонограмою від 14.09.2021 р.

17.09.2021 розгляд скарги ОСОБА_4 від 22.06.2021 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2021 за №СК-23-21 Південно-Східною регіональною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було відкладено з метою з`ясування усіх обставин.

Надалі, Колегією вжито наступні заходи щодо повідомлення всіх заінтересованих сторін, зокрема позивача, про розгляд скарги, час і місце засідання Колегії шляхом:

2. оприлюднення відповідного оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України, що підтверджується листом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» №5062/14.2-12 від 12.10.2021 «Щодо розміщення оголошення».

3 тексту оголошення вбачається, що 13 жовтня 2021 року за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, каб. 207, в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) відбудеться засідання Південно-Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Запрошуються скаржники/їх представники, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується та заінтересовані особи/ їх представники для розгляду наступних скарг:

Під номером 6 розміщено інформацію, що на 11 год. 15 хв. розгляд скарги ОСОБА_4 від 22.06.2021, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2021 за Nє СК-23-21.

Тип об`єкта нерухомого майна: нежилий будинок.

Адреса: АДРЕСА_1 .

Суб`єкт оскарження: приватний виконавець м. Київ ОСОБА_1; державний реєстратор Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Лесько Олександр Васильович; приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Кравченко Світлана Вікторівна.

Заінтересовані сторони: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Балтик Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40123952); Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Резолюція» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40115391); Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзафрик Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42549559); Товариство з обмеженою відповідальністю «АК Консалтинг» (ідентифікаційний юридичної особи: 38944428).

Телефонограмою на номер телефону 095 123 21 86 повідомлено приватного виконавця ОСОБА_1 про засідання, що підтверджується телефонограмою від 08.10.2021 р.

Таким чином, на думку суду, відповідач 1 використав усі доступні йому способи повідомлення державного реєстратора, тобто виконав вимоги п. 10 Порядку № 1128. Відсутність електронної адреси державного реєстратора у скарзі, а також неприйняття телефонограми, не свідчить про протиправність дій відповідачів та не може бути перешкодою для розгляду скарги по суті.

Суд також звертає увагу, що позивач не зазначає, як його відсутність на засіданні Комісії вплинула на оцінку законності його реєстраційних дій, що були предметом скарги. За таких обставин, нема підстав для скасування наказу з самих лише мотивів неможливості взяти участь у засіданні.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.08.2022 р. у справі №160/4731/20.

Щодо підстав прийняття оскаржуваного Наказу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Відповідна комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги на реєстраційні дії, встановивши, що оскаржувані дії або бездіяльність вчинено з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", складає відповідний висновок, який є підставою для прийняття суб`єктом розгляду рішення про задоволення скарги у формі наказу.

Згідно з п. 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в реєстрах, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

- чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

- чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

- чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

- чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

- які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Отже, при прийнятті висновку Комісія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За результатом перевірки приймається мотивоване рішення.

Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Однак висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу.

Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі №826/5212/18.

Відповідно до відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення приватним виконавцем ОСОБА_1 припинено арешт на нерухоме майно (номер запису про обтяження 12872037), зареєстрований на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.12.2015 по справі №757/48938/15-к.

Оскаржуване рішення прийняте приватним виконавцем ОСОБА_1 за результатом розгляду заяви №45719956 від 20.05.2021, поданої Печерським районним судом міста Києва.

Статтею 27 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону №1952-IV встановлено, що під час державної реєстрації накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону державні та приватні виконавці є державними реєстраторами та, відповідно, наділені правом проводити відповідні реєстраційні дії в Державному реєстрі прав.

Статтею 20 Закону №1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника.

Порядок державної реєстрації передбачає, зокрема, встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (пункти 3,4 частини першої статті 18 Закону №1952-IV). Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав проводиться в порядку черговості їх надходження (абзац третій частини п`ятої статті 20 Закону №1952-IV).

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 Закону (стаття 19 Закону №1952-IV).

Як вбачається за матеріалів справи, приватним виконавцем ОСОБА_1 прийнято рішення за результатом розгляду заяви №45719956 протягом двох годин з моменту прийняття заяви без відповідної плати за скорочення строків її розгляду.

Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна (частина перша статті 25 Закону №1952-IV).

В Державному реєстрі прав 23.11.2016 та 27.12.2016 зареєстровані наступні рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій:

- ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.11.2016 по справі №369/10753/16-ц про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна - нежилого будинку, літера А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 297999880000, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.12.2016 по справі №369/11783/16-ц про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна - нежилого будинку, літера А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 297999880000, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 56.

Під час судового розгляду справи, позивачем по суті зазначених вище обставин жодних пояснень не надано.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на пояснення позивача, які покладені в основу позовних вимог.

Так, приватний виконавець ОСОБА_1. стверджує, що ним в серпні 2021 року було отримано з АТ «УКРГАЗБАНК» лист №51009/30064/2021 від 04.08.2021, яким повідомлено, що позивачем 23.07.2021 було вчинено дії в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо припинення обтяження «Застава рухомого майна» за №7236104 відносно транспортного засобу: автомобіль марки Toyota, марки Fortuner, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - з зазначенням підстави: «договір застави транспортного засобу, серія та номер: р. № НОМЕР_3 , виданий: 22.05.2008, видавник: Шклярук 3.М. » та в зв`язку з тим, що згоди на вищевказані дії банком не надавалися, просили надати інформацію про підстави та причини проведення вищевказаних дій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Листом від 27.08.2021 №30220 приватний виконавець ОСОБА_1. повідомив АТ «УКРГАЗБАНК», що жодних дій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відносно майна ОСОБА_3 , іпн. НОМЕР_4 , в тому числі припинення обтяження, ним не здійснювалося. А також було направлено звернення до Департаменту кіберполіції національної поліції з проханням здійснення перевірки щодо вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відносно майна ОСОБА_3 , в тому числі припинення обтяження.

Вказане звернення було скеровано до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві, для розгляду та прийняття рішення слідчим в порядку ст. 214 КПК України.

Відтак, скарга, зокрема, стосувалася протиправних реєстраційних дій проведених приватним виконавцем ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме щодо припинення приватним виконавцем ОСОБА_1 арешту на нерухоме майно (номер запису про обтяження 12872037), зареєстрованим на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.12.2015 по справі №757/48938/15-к.

В свою чергу, з листів приватного виконавця ОСОБА_1. скерованих до АТ «УКРГАЗБАНК», Департаменту кіберполіції національної поліції вбачається, що жодних дій в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відносно майна ОСОБА_3 , інн. НОМЕР_4 , в тому числі припинення обтяження, ним не здійснювалося.

Відтак твердження позивача про те, що його дії щодо усунення виявлених порушень ще до розгляду скарги ОСОБА_4 від 22.06.2021, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2022 за №СК-23-21 жодним чином не спростовують протиправність вчинених дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним виконавцем ОСОБА_1

З викладеного слідує висновок, що наведені позивачем обставини та докази жодним чином не ґрунтуються на фактичних обставинах прийняття оскаржуваного Наказу, а отже і не можуть братися судом до уваги при розгляді даної справи по суті.

Суд також не погоджується з висновком позивача про те, що встановлення в ході перевірки певних порушень чинного законодавства з боку державного реєстратора, не є достатньою підставою застосування до нього найбільш суворого засобу відповідальності, визначеного законом, з огляду на таке.

У постанові від 29.04.2020 у справі №826/15358/17 Верховний Суд сформував висновок про те, що право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України. Зазначені повноваження є дискреційними.

Отже, оскаржуваний наказ прийнято із дотриманням всіх законодавчо передбачених процедур, є правомірним і не підлягає скасуванню.

Щодо оскаржуваного висновку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 р. №71/5 (далі - Положення №71/5) визначає порядок створення Мін`юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій.

Згідно п.2 Положення №71/5 Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги).

Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.

Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

Відповідно до п.17 Порядку №1128, рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

Отже, згідно з положеннями п.17 Порядку №1128, суб`єктом розгляду скарги є Міністерство юстиції України та його територіальні органи.

Відтак, висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не може бути скасований у судовому порядку, оскільки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в контексті норм КАС України, яке створює правові наслідки, а являє особою відображення суб`єктивної думки членів комісії при розгляді скарги та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 р. по справі №802/390/17-а, від 11.02.2021 р. по справі №160/1511/19, від 15.04.2021 р. по справі №815/5876/16.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.