Рішення

від 05.12.2023 по справі 340/3118/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3118/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 40131214)

про визнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у червні 2021 року звернулася до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради (надалі - Управління ДАБК КМР) про визнання протиправними та скасування приписів №13 від 16.03.2020 року, №14 від 16.03.2020 року.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що оскаржувані приписи видані Управлінням ДАБК КМР за наслідками позапланової перевірки, проведеної у березні 2020 року. Позивачка стверджує про те, що вона не була обізнана про проведення цієї перевірки та про її результати, не була присутня при її проведенні, будь-яких документів не отримувала та не підписувала. Посилаючись на порушення відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, позивачка просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані приписи.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Жука Р.В. від 22.06.2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що на підставі скарги КП "ЖЕО №1 МРК" та направлення №39 від 03.03.2020 року посадовою особою Управління ДАБК МРК проведено позапланову перевірку щодо законності забудови прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 . У ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконала роботи з нового будівництва нежитлової будівлі без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт. За результатами перевірки складено акт №39 від 16.03.2020 року та протокол №12 про адміністративне правопорушення від 16.03.2020 року, позивачці видано приписи №13 від 16.03.2020 року та №14 від 16.03.2020 року про усунення порушень містобудівного законодавства. За результатами розгляду протоколу винесено постанову №11 від 19.03.2020 року, якою позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та накладено штраф в сумі 10200 грн., який позивачка сплатила. Доводячи дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та правомірність спірних приписів, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду (суддя Жук Р.В.) від 13.07.2021 року, постановленою у підготовчому засіданні, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №405/3876/21, яка перебувала на розгляді у Ленінському районному суді м. Кіровограда.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 року справу передано на розгляд судді Черниш О.А.

Ухвалою судді від 19.10.2023 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою суд на підставі статті 237 КАС України поновив провадження у справі.

Ухвалою від 20.11.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 17.07.2017 року зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом її діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10).

Позивачка з 21.01.2020 року є власником нежитлової будівлі загальною площею 71,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яку вона придбала у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 21.01.2020 року.

У лютому 2020 року до Управління ДАБК КМР надійшло звернення начальника КП "ЖЕО №1 МРК" №123 від 25.02.2020 року з проханням провести перевірку законності будівництва біля гриль-бару "Ребро" по АДРЕСА_2 у зв`язку зі скаргами мешканців будинку по АДРЕСА_2 .

На підставі цього звернення начальник Управління ДАБК МРК видала направлення №39 від 03.03.2020 року, яким доручила головному спеціалісту відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Пилипенку В.В. здійснити позапланову перевірку на об`єкті "Будівництво нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 " щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Строк дії направлення - з 02.03.2020 року по 17.03.2020 року.

Головний спеціаліст відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Пилипенко В.В. склав акт №39 від 16.03.2020 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У цьому акті вказано, що на час проведення перевірки виявлено виконання робіт з нового будівництва нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 без дозвільних документів для такого будівництва, що є порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за що передбачена відповідальність частиною 5 статті 96 КУпАП.

На підставі цього акту головний спеціаліст відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Пилипенко В.В. видав адресовані ОСОБА_1 приписи:

- №13 від 16.03.2020 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогою негайно зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті "Нове будівництво нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 " - в термін до 17.03.2020 року;

- №14 від 16.03.2020 року про усунення порушень містобудівного законодавства шляхом отримання дозвільних документів, а саме, повідомлення про початок виконання будівельних робіт - в термін до 16.05.2020 року.

Тоді ж головний спеціаліст відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Пилипенко В.В. склав протокол №12 від 16.03.2020 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за що передбачена частиною 5 статті 96 КУпАП.

Згодом начальник Управління ДАБК МРК, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, винесла постанову №11 від 19.03.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 10200 грн.

У квітні 2021 року Управління ДАБК МРК звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачка стверджує, що дізналася про приписи Управління ДАБК МРК №13 від 16.03.2020 року, №14 від 16.03.2020 року лише у травні 2021 року, коли її представник ознайомився в суді з матеріалами адміністративної справи №340/1766/21 за позовом Управління ДАБК МРК про знесення самочинно збудованого об`єкту.

Не погодившись з такими приписами, позивачка у червні 2021 року звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що оскаржувані приписи видані за наслідками здійснення відповідачем заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Відповідно до частини 9 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок №553 містив такі норми:

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

2. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

5. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

7. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

9. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю

11. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

12. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема:

- у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;

- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

- розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Повноваження суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль

13. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

14. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю

16. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

17. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

18. Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

19. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

21. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як свідчать матеріалами справи, спірні приписи видані відповідачем за наслідками позапланової перевірки на об`єкті будівництва, розташованому за адресою: у м. Кропивницькому по вул. Добровольського, 13-б, на якому, за висновками відповідача, суб`єкт містобудування (замовник та підрядник) ОСОБА_1 вчинила порушення у сфері містобудівної діяльності - виконання будівельних робіт (нове будівництво нежитлової будівлі) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (частина 7 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом частин 5, 6 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Такі органи зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

- гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

- об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин 1 - 4 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

- бути поінформованим про свої права та обов`язки;

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

- одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Аналіз цих норм свідчить, що дотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю законодавчо встановлених підстав для призначення та проведення перевірки є обов`язковою передумовою для реалізації ним права на проведення перевірки. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта містобудування, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Суб`єкт містобудування має право на участь у проведенні позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю і це право гарантовано йому законом. Практична реалізація цього права залежить від обізнаності суб`єкта містобудування про намір контролюючого органу провести відповідну перевірку. Хоча чинне законодавство не встановлювало обов`язку для органу державного архітектурно - будівельного контролю завчасно повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланової перевірки, цей орган все ж повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення, оскільки від цього залежить можливість практичної реалізації суб`єктом містобудування своїх процедурних гарантій, зокрема й права брати участь у такому контрольному заході. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити перевірки на об`єкті контролю виключно після пред`явлення суб`єкту містобудування службових посвідчень та направлень на перевірку.

Позивачка звернулася до суду з цим позовом та стверджує про те, що вона не була повідомлена про проведення щодо неї позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю та не приймала у ньому участі, будь-які документи, складені за результатами перевірки, їй не вручалися.

Верховний Суд у постановах 26.02.2020 року у справі №826/7847/17, від 18.05.2021 року у справі №420/6551/18, від 09.06.2022 року у справі №826/6828/17 вказав, що нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, в тому числі права у контролюючого органу на прийняття відповідних рішень за її наслідками.

У спірних правовідносинах відповідач всупереч вимогам частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дотримання якої він повинен був забезпечити в силу вимог абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частин 5, 6 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не приймав наказ (рішення, розпорядження) про здійснення щодо ОСОБА_1 позапланової перевірки, на підставі якого б мало оформлюватися відповідне направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У матеріалах перевірки відсутні докази повідомлення позивачки про проведення позапланової перевірки та про вручення їй направлення №39 від 03.03.2020 року, як того вимагає частина 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пункт 7 Порядку №553.

Позивачка участі у такому заході не брала, фактично не була присутня при його проведенні та всупереч вимогам частини 6 статті 7, статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пунктів 18, 21 Порядку №553 їй не був вручений примірник акту перевірки №39 від 16.03.2020 року.

Як свідчить висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/112-21/6390-ПЧ від 22.10.2021 року, проведеної в адміністративній справі №405/3876/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАБК МРК про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №11 від 19.03.2020 року, підписи в акті перевірки №39 від 16.03.2020 року від імені ОСОБА_1 виконані не нею, а іншою особою.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що при проведенні перевірки 16.03.2020 року був присутній чоловік позивачки ОСОБА_3 , який отримав під підпис акт перевірки та оскаржувані приписи.

Між тим, відповідач не довів, що ОСОБА_3 на момент перевірки був уповноваженим представником Дудіної І.І. і мав право діяти від її імені під час здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва у АДРЕСА_2 .

Тож суд установив, що у спірних правовідносинах позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю було проведено з порушенням встановленої законом процедури, а також прав і гарантій, наданих суб`єкту містобудування, який перевірявся. Допущені посадовими особами відповідача порушення процедури проведення позапланової перевірки є суттєвими і грубими, такими, що зумовлюють скасування результатів перевірки у цілому та є підставою для скасування складених за її результатами документів, зокрема й оскаржуваних позивачкою приписів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №826/12176/16, від 17.09.2020 року у справі №826/10908/18, від 30.10.2020 року у справі №802/2298/15-а, від 30.11.2021 року у справі №522/9567/17, від 01.06.2022 року у справі №826/11507/17, від 30.10.2023 року у справі №400/1960/22.

Тому суд вважає, що оскаржувані приписи №13 від 16.03.2020 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №14 від 16.03.2020 року про усунення порушень містобудівного законодавства, які були видані позивачці за наслідками незаконно проведеної перевірки, як індивідуальні акти суб`єкта владних повноважень слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак здійснені позивачкою судові витрати на оплату судового збору у сумі 1816 грн. слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №13 від 16.03.2020 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №14 від 16.03.2020 року про усунення порушень містобудівного законодавства.

Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у сумі 1816 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ

Повне рішення суду складено 15.12.2023 року.