Рішення

від 18.12.2023 по справі 520/17424/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 грудня 2023 року № 520/17424/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кегичівської селищної ради (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, ЄДРПОУ 04396963), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення XII сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 червня 2021 року №1782 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів»;

- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 липня 2021 року №2827 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Кегичівську селищну раду (код ЄДРПОУ 04396963, Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 33, індекс 64003) на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту від 18.06.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення органу місцевого самоврядування є протиправними та не відповідають вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 14.09.21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем було подано відзив - проти задоволення позовних вимог заперечував.

Від позивача надійшла відповідь на відзив категорично не погоджується з позицією відповідача. Позовні вимоги підтримує.

Також від сторін надійшли заперечення та доповнення.

Ухвалою від 10.12.21 зупинено провадження у справі № 520/17424/21 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням палати з розгляду справ щодо соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 154/3345/16.

Від позивача надійшло клопотання 09.08.22 про поновлення провадження у справі у звязку з набранням законної сили судовим рішенням палати з розгляду справ щодо соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 154/3345/16.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.23 було поновлено провадження у справі 520/17424/21.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановлено таке.

Позивач звернувся 18.06.21 до Кегичівської селищної ради у порядку ст.121 Земельного кодексу України для отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Позивач прохав надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту з подальшою передачею у приватну власність (КВЦПЗ - 01.03).

До клопотання заявником надано: копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків; копію паспорта; викопіювання (графічні матеріали) з Публічної кадастрової карти України, на якій зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням XIV сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 липня 2021 року №2933 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач зазначив, що бажана до відведення у власність ОСОБА_1 земельна ділянка розташована за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради Красноградського (Кегичівського) району Харківської області, представлена землями, щодо яких рішенням XII сесії Кегичівської селищної ради VIII скликання від 30 червня 2021 року надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів. Тому, з метою визначення, охорони та раціонального використання земель природно-заповідного фонду України, а також збереження властивих угідь для стації перебування бабака, який занесений до Червоної книги України, Кегичівською селищною радою відмовлено позивачу в наданні такого дозволу.

Також, позивач не погоджується з рішенням XII сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 червня 2021 року №1782 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів», яким Харківській обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок надано дозвіл на розроблення технічної документації землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій об`єктів за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 252,0000 га, розташованих за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи оцінку правомірності прийнятих спірних рішень відповідача та мотивам поданого позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі за текстом ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписи ч.2 ст.4 ЗК України визначають, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно п."а" ч.2 ст.22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

За правилами пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.ч.3-4 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

З наведеного випливає, що законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки громадянину у власність, зокрема, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями ст.118 Земельного кодексу України.

Так, згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому, згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивачу відмовлено в задоволенні її клопотання з підстав того, що бажана до відведення у власність позивачу земельна ділянка, розташована за межами населених пунктів Кегичівського району Харківської області, представлена землями щодо яких рішенням ХІІ сесії Кегичівської селищної ради VIIІ скликання від 30.06.2021 року надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів. З метою визначення, охорони та раціонального використання земель природно-заповідного фонду України, а також збереження власних угідь для станції перебування бабака, який занесений до Червоної книги України.

Також судом під час розгляду справи було встановлено, що Харківська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, Кегичівська міжрайонна державна лабораторія Держпродсоживслужби, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства в результаті весняного обліку норних тварин від 25.05.2021 року виявили стацію перебування бабака на мисливській ділянці - обхід №3, розташування: біля населених пунктів с. Розсоховата та с. Високе, що в свою чергу слугувало підставою Харківській обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок ініціювати процедуру резервування цінних для заповідання територій для вжиття заходів по збереженню популяції степового бабака, який входить до переліку видів тварин, що заносяться до Червоної Книги України (тваринний світ) на підставі наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.01.2021 року №29.

Окрім іншого, під час розгляду справи судом встановлено, що Харківська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок на виконання рішення Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області ХІІ сесії VІІІ скликання від 30.06.2021 №1782 розробила технічну документацію із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області, загальною площею 252,0000 га. Наявні обмеження:10.25 території, зарезервовані з метою наступного заповідання.

З листа Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації від 06.10.2021 року №03.01-18-5214 на лист від 23.09.2021 №106 ФОП ОСОБА_2 про погодження «Технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області» встановлено, що згідно «Звіту про науково - дослідну роботу проведення досліджень та підготовки матеріалів з розширення мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду Харківської області на період до 2021 року», який розроблено та затверджено НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» у 2016 році, зазначена ділянка входить до складу запропонованого до створення гідрологічного заказника «Олександрівський» (630 га) та являється розширенням існуючого заказника.

Також в листі зазначено, що земельна ділянка загальною площею 252,0 га відповідає критеріям збереженні цінної для заповідання території, тому Департамент погоджує «Технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області» (а.с.91-92).

Суд наголошує, що Бабак степовий (Marmota bobak) ареал проживання якого на території Кегичівського району історично знаходиться саме на території, яку позивач - бажає безоплатно приватизувати у власність для сільськогосподарських потреб, відповідно до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №29 від 19.01.2021 «Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)» занесено до Червоної книги, як зникаючий вид.

Відповідно до Закону України №3055-ІІІ від 07.02.2002 «Про Червону книгу України» червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.

Відповідно до ст.5 цього Закону об`єкти Червоної книги України належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

У передбаченому законом порядку права власників об`єктів Червоної книги України можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Згідно ст.11 Закону охорона та відтворення об`єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, що є суб`єктами використання тваринного і рослинного світу, власниками об`єктів Червоної книги України, власниками та користувачами земельних ділянок, у межах яких перебувають рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

Охорона об`єктів Червоної книги України забезпечується шляхом, зокрема, пріоритетного створення заповідників, інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об`єкти Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу.

Згідно ст. 20 Закону України «Про Червону книгу України» відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Окрім іншого суд зазначає, що відповідно до статті 55 Закону України «Про природно-заповідний фонд» з метою недопущення знищення або руйнування в результаті господарської діяльності цінних для заповідання територій та об`єктів до прийняття у встановленому порядку рішень про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду і виділення необхідних для цього коштів проводиться їх резервування на період до п`яти років.

Резервуванню підлягають території, що включають землі державної та комунальної власності.

Території, що резервуються з метою наступного заповідання, залишаються у віданні їх землевласників та землекористувачів і використовуються за цільовим призначенням із додержанням особливих вимог охорони навколишнього природного середовища та обмежень, що визначаються рішенням про резервування. Провадження на таких територіях діяльності, що призводить до зміни угідь, на земельних ділянках усіх категорій земель (боліт, степів, сіножатей, пасовищ, земельних лісових ділянок) забороняється.

Рішення про резервування приймає орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, на підставі технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурний підрозділ обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, наукова установа, природоохоронне громадське об`єднання звертаються до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування цінних для заповідання територій та, об`єктів, обґрунтування необхідності їх заповідання.

Орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування у межах своїх повноважень у десятиденний строк розглядає зазначене клопотання і надає дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів або мотивовану відмову в його наданні. Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування цінних для заповідання територій та об`єктів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач повинен був розглянути клопотання Голови президії ради Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок та за наслідками розгляду вказаного клопотання було прийнято рішення XII сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 червня 2021 року №1782 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів».

Крім того суд зазначає, що Кегичівською селищною радою на офіційному веб-сайті за посиланням (http://kegichivskaselrada.gov.ua/mdex.php/prirodozapovidnij-fond створено окрему вкладку природозаповідний фонд з відображенням оскаржуваного рішення та картографічним матеріалом земельної ділянки, яку пропонується зарезервувати до цінних для заповідання територій.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач - Кегичівська селищна рада, резервуючи територію де проживає рідкісний вид, що включений до Червоної книги України, діяв в межах вимог чинного законодавства України, а отже оскаржувані позивачем рішення XII сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 червня 2021 року №1782 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів» та рішення XIV сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 липня 2021 року №2933 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кегичівської селищної ради (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, ЄДРПОУ 04396963) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.