Постанова

від 11.12.2023 по справі 440/2074/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 р.Справа № 440/2074/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2023, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 22.06.23 року по справі № 440/2074/23

за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави

до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області

третя особа: Приватне підприємство "Імені Калашника"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави (далі за текстом також - прокурор) звернувся до адміністративного суду з позовом до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі за текстом також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Імені Калашника", в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27.05.2022 за № 19/VІІІ-964 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 127,2301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду строком на один рік ПП "Імені Калашника".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, не враховано всі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, яке полягає у неправильному тлумаченні положень ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35, ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2019 у справі № 442/130/17, від 16.10.2019 у справі № 445/2346/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 810/2500/16. Просить урахувати, що висновки Полтавського окружного адміністративного суду про те, що скасування оспорюваного рішення не має конкретних правових наслідків для держави, не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам Закону.

За результатами апеляційного розгляду прокурор просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Третя особа правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за результатами розгляду заяви ПП «Імені Калашника» від 29.04.2022 за № 148, дев`ятнадцятою сесію восьмого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийнято рішення від 27.05.2022 за № 19/VІІІ-964 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 127,2301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду строком на один рік ПП "Імені Калашника".

Відповідно до вказаного рішення сесією сільської ради надано ПП «Імені Калашника» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, з метою передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 127,2301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту, на строк до одного року, з орендною платою в розмірі 8 % від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

У розгляді заяви ПП «Імені Калашника» від 29.04.2022 про надання дозволу на розробку проекту технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 1267,2301 га приймали участь 16 депутатів Мачухівської сільської ради, які проголосували - «за» прийняття вказаного рішення, відповідно до результатів поіменного голосування /а.с. 18/. Разом з цим серед депутатів, які приймали участь у голосуванні, був депутат ОСОБА_1 .

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 25.11.2022 у справі про адміністративне правопорушення № 545/4654/22 депутата Мачухівської сільської ради восьмого скликання ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постанова набрала законної сили 06.12.2022.

Відповідно до вказаної постанови суду від 25.11.2022 ОСОБА_1 є депутатом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання та відповідно до положень підпункту "б" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ст. 172-7 КУпАП. Разом з тим ОСОБА_1 перебуває у трудових та договірних відносинах з ПП «Імені Калашника».

З огляду на те, що ОСОБА_2 , будучи депутатом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання, порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме публічно особисто не повідомив 27.05.2022 сесію Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду питання про надання дозволу ПП "Імені Калашника" на розробку проекту технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 1267,2301 га, з яким у ОСОБА_1 є трудові, договірні відносини та проголосував за питання про надання такого дозволу ПП «Імені Калашника», керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави, вважаючи, що рішення прийнято в умовах реального конфлікту інтересів, а тому є незаконним, звернувся до суду з вимогою його скасувати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийняли 16 депутатів, які проголосували «ЗА» одноголосно, таким чином голос депутата ОСОБА_1 не був визначальним і не впливав на прийняття цього рішення, а також з того, що спірне рішення вичерпало свою дію своїм виконанням і його скасування не є ефективним способом захисту інтересів держави, територіальної громади та суспільства та не призведе до реального відновлення їх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У частині першій статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року за № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Відповідно до частини другої статті 2 названого Закону місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У частині першій статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 за № 3-рп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 зазначеного Рішення встановлено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Недотримання відповідачем вимог законодавства України з приводу використання земель комунальної власності безумовно порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.

Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами - з іншого.

Як убачається зі змісту Регламенту роботи Мачухівської сільської ради, затвердженого рішенням першої сесії Мачухівської сільської ради восьмого скликання від 18.11.2020 за № 1/VIII-07, розміщеному на офіційному сайті за адресою: https://machtg.gov.ua/, сесія ради є правомочною, якщо в пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, прийняті рішення підписуються головуючим (статті 14, 62, Прийняті рішення підписуються головуючим Регламенту роботи).

Згідно зі статтями 8 та 9 Регламенту роботи Мачухівської сільської ради правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності сільського голови, секретаря сільської ради, заступника сільського голови, старости, депутатів сільської ради визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів (ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції»). Особа, у якої виник конфлікт інтересів, самостійно заявляє про конфлікт інтересів. Оголошення про конфлікт інтересів має бути здійснене публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради). Оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес.

Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (частини четверта, шоста статті 49 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР).

У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

З аналізу Закону № 280/97-ВР вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу.

Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

З аналізу частини другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР вбачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію ради.

Необхідно зважати, що у названому Законі надано визначення постійної комісії та її повноваження.

У частині першій статті 47 Закону № 280/97-ВР закріплено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Отже, як склад ради, так і склад її органів утворюють саме депутати цієї ради, які і приймають відповідні рішення у межах компетенції ради на її сесії.

Тому вважати, що за наявності конфлікту інтересів у одного депутата ради це не зачіпає будь-яким чином інших депутатів, не можна. Такий висновок ґрунтується на тому, що певна кількість депутатів входить до постійної комісії, яка у обов`язковому порядку має бути створена відповідною радою саме для запобігання та урегулювання конфлікту інтересів у депутата ради.

Однак матеріали справи не містять доказів, що при підготовці сесії Мачухівської сільської ради розглядалося питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у депутата ОСОБА_1 . Також не надано доказів того, що при розгляді заяви ПП «Імені Калашника» щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з метою передачі в оренду земельної ділянки депутат ОСОБА_1 заявив про конфлікт інтересів, а депутати сільської ради, які входять до постійної комісії, яка уповноважена вирішувати питання конфлікту інтересів, вирішували вказане питання.

Якщо Законом № 280/97-ВР врегульовано правовий статус, склад та повноваження і порядок дій органів місцевого самоврядування, то терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів», «неправомірна вигода», «подарунок» вживаються у значенні, наведеному в Законі № 1700-VII, що прямо зазначено у примітці до статті 59-1 названого Закону.

Закон № 1700-VII визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:

близькі особи це особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .

Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно з пунктами 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У статті 35 Закону № 1700-VII передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти відповідно до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року, № 839 (далі - Методичні рекомендації), зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Орган, наділений спеціальною компетенцією - Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), відповідно до пункту 15 статті 11 Закону № 1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону № 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон № 1700-VII.

Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР необхідно зазначити, що про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і член відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, якому було відомо про те, що депутат ОСОБА_1 перебуває у трудових та договірних відносинах з ПП «Імені Калашника», яке просило надати дозвіл на виготовлення технічної документації з метою передачі в оренду земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема НАЗК, органу місцевого самоврядування.

Судом установлено, що ОСОБА_1 як депутат Мачухівської сільської ради брав участь у голосуванні на засіданні сесії місцевої ради 27 травня 2022 року за прийняття рішення № 19/VІІІ-964 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 127,2301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду строком на один рік ПП "Імені Калашника", з яким депутат ОСОБА_1 перебуває у трудових та договірних відносинах.

Колегія суддів уважає помилковими висновок суду першої інстанції, що голос ОСОБА_1 не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також, що спірне рішення вичерпало свою дію своїм виконанням і його скасування не є ефективним способом захисту інтересів держави, територіальної громади та суспільства та не призведе до реального відновлення їх порушених прав та інтересів.

Корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції ООН проти корупції.

Вимоги Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення та уточнення у відповідних нормах Закону № 1700-VII.

У контексті вимог Конвенції ООН проти корупції частину першу статті 67 Закону № 1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35 названого Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_1 вказану норму порушив.

Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов`язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов`язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР).

Отже для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

За таких обставин колегія суддів уважає, що рішення Мачухівської сільської ради від 27.05.2022 за № 19/VІІІ-964 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 127,2301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду строком на один рік ПП "Імені Калашника" прийняте з порушенням частини другої статті 35, статті 67 Закону № 1700-VII, статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, який голосував за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою, зокрема, у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 810/2500/16, Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17.

Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів у якості належних.

Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 по справі № 440/2074/23 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27.05.2022 за № 19/VІІІ-964 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель площею 127,2301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду строком на один рік ПП "Імені Калашника".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 18.12.2023 року