Ухвала

від 06.12.2023 по справі 761/40163/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.11.2023 залишено без задоволення клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72023000500000026 від 02.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у даному кримінальному провадженні.

Прокурор вказував на те, що майно, виявлене та вилучене у ході обшуку приміщень квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_9 , а саме: мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G NE, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2:

---

НОМЕР_2 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7164/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

НОМЕР_6, з сім-карткою «Київстар»; мобільний телефон Xiaomi Redmi 9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 у прозорому чохлі, з сім-карткою «Лайфсел»; ноутбук HP Laptop, model: 15s-eq2053ua, S/N: 5CD125LMD5, із зарядним пристроєм, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки воно може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На переконання прокурора, вищевказане майно саме по собі та в сукупності з іншими речами і документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема встановлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень, доведення їхньої винуватості, встановлення інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі щодо часу, місця, способів та інших обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Апелянт звертав увагу на те, що не зважаючи на надання у ході обшуку добровільного доступу до зазначених електронних інформаційних систем, встановити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можливо лише при проведенні огляду цього майна за участю спеціаліста, а також проведенні відповідних комп`ютерно-технічних експертиз з метою відновлення видалених файлів та іншої важливої для слідства інформації.

04.12.2023 від представника власника майна ОСОБА_11 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він посилався на законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали.

У судовому засіданні під час апеляційного розгляду 07.12.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначав, що викладені в ухвалі слідчого судді посилання на те, що у ході проведення обшуку власником не обмежувався доступ до ноутбуку HP Laptop, model: 15s-eq2053ua, S/N: 5CD125LMD5, не відповідають дійсності, оскільки сторона обвинувачення була позбавлена можливості провести огляд інформації, яка міститься на зазначеному ноутбуку, оскільки під час його огляду встановлено, що доступ до інформації, яка міститься на ньому, обмежується наявним на ньому захисним паролем, тобто доступ пов`язаний з подоланням систем логічного захисту.

Також, наявність відомостей, що можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються у даному кримінальному провадженні, підтверджує протокол огляду мобільного телефону Хіаоті 11 Lite 5G НОМЕР_5 , ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 ; мобільного телефону Хіаоті Redmi 9, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , в яких містяться відомості щодо фінансово-господарських взаємовідносин групи компаній бренду «Космолот» з компаніями-нерезидентами та іншими суб`єктами господарювання (протокол огляду від 14.11.2023 додається).

Від представника ОСОБА_11 в інтересах власника майна ОСОБА_9 07.12.2023 надійшло клопотання про повернення апеляційної скарги прокурора на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, яке представник мотивував тим, що апеляційна скарга прокурора на ухвалу слідчого судді від 03.11.2023 подана 09.11.2023, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, та питання про поновлення строку апеляційного оскарження прокурором не порушувалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу з доповненнями та заперечував проти задоволення клопотання представника власника майна, вислухавши думку представників ОСОБА_11 та ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили повернути апеляційну скаргу прокурору, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи клопотання про повернення апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про повернення апеляційної скарги підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга з доповненнями прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегіє суддів ретельно перевірялися доводи представника власника майна ОСОБА_11 щодо пропуску прокурором строку апеляційного оскарження, передбаченого ст. 395 КПК України, проте такі доводи не знайшли свого підтвердження.

Так, відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Як убачається із матеріалів судового провадження, ухвалу слідчого судді постановлено 03.11.2023 за участю прокурора, а відтак останнім днем граничного строку апеляційного оскарження даної ухвали є 08.11.2023.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 здано на пошту 07.11.2023, про що свідчать дані долученого до апеляційної скарги поштового конверту (а.с. 168).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана прокурором в строк, передбачений пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, а відтак не убачає підстав для задоволення клопотання представника власника майна про повернення апеляційної скарги.

Дослідивши доводи апеляційної скарги прокурора з доповненнями, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000026 від 02.05.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Як зазначено в клопотанні, під час здійснення досудового розслідування досліджуються обставини організації та проведення за попередньою змовою групою осіб, в тому числі з числа посадових осіб та співробітників ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, а також організації функціонування закладів, де надається доступ до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет під брендом «Космолот/ Cosmolot».

Згідно долучених до клопотання прокурора матеріалів, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.10.2023 надано дозвіл на проведення обшуку приміщень квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає головний бухгалтер ТОВ «СПЕЙСИКС» ОСОБА_9 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також виявлення та вилучення наступних речей, предметів та документів, серед яких: системних блоків персональних комп`ютерів (СБПК), планшетів, моноблоків, ноутбуків і мак-буків (ППК), моніторів та гарнітур комп`ютерної техніки, серверного обладнання та іншої комп`ютерної техніки, носіїв електронної інформації (флеш-карти будь-якого формату, USB-носіїв, носіїв на жорстких магнітних дисках (HDD), носіїв на твердо-тільних дисках (SSD), зовнішніх переносних пристроїв зберігання інформації, на яких містяться документи (інформація) щодо провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор на вебсайтах згідно викладеного в ухвалі переліку; та мобільних терміналів (телефонів), сім-карт та картко-утримувачів, засобів комутації, телекомунікаційного та іншого обладнання, пристроїв та приладів, які забезпечують доступ до локальної мережі, всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, на яких містяться документи (інформація) щодо провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор на вебсайтах згідно викладеного в ухвалі переліку.

Згідно даних протоколу обшуку від 27.10.2023, цього ж дня проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім-карткою «Київстар»; мобільний телефон Xiaomi Redmi 9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 у прозорому чохлі, з сім-карткою «Лайфсел»; ноутбук HP Laptop, model: 15s-eq2053ua, S/N: 5CD125LMD5, з зарядним пристроєм, та документи.

Постановою детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 від 27.10.2023 майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023000500000026 від 02.05.2023.

31.10.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене 27.10.2023 під час проведення обшуку приміщень квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_9 , а саме: мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім-карткою «Київстар»; мобільний телефон Xiaomi Redmi 9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 у прозорому чохлі, з сім-карткою «Лайфсел»; ноутбук HP Laptop, model: 15s-eq2053ua, S/N: 5CD125LMD5, з зарядним пристроєм.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.11.2023 залишено без задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що у клопотанні не доведено наявність підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та прокурором не спростовано посилання сторони захисту на те, що в ході обшуку власником не обмежувався доступ до вилучених мобільних телефонів та ноутбуку.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені за місцем проживання бухгалтера ТОВ "СПЕЙСИКС" ОСОБА_9 мобільні телефони та ноутбук відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане майно могло зберегти на собі сліди та інші відомості, які мають значення для кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, вказане підтверджується і наданим прокурором протоколом огляду мобільних телефонів телефон Xiaomi 11 Lite 5G НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім-карткою «Київстар»; мобільний телефон Xiaomi Redmi 9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 у прозорому чохлі, з сім-карткою «Лайфсел» від 14.11.2023, відповідно до даних якого, оглядом вказаних телефонів встановлено наявність на них відомостей щодо фінансово-господарських взаємовідносин групи компаній бренду «Космолот» з компаніями-нерезидентами та іншими суб`єктами господарювання.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про невідповідність вилученого майна ознакам речових доказів та відсутність наявності підстав для накладення арешту на вказане майно.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене у ОСОБА_9 майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути знищене, приховане, передане чи відчужене.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Крім того, колегія суддів не погоджується із доводами сторони захисту та посиланням слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на ту обставину, що в ході обшуку власником не обмежувався доступ до вилучених мобільних телефонів та ноутбуку, а відтак, вказане майно не підлягало вилученню згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України.

Так, як убачається із вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З аналізу вказаної норми убачається, що фактично вона стосується лише тимчасового вилучення майна, тобто майна, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу (ч. 7 ст. 236 КПК України).

У даному випадку, як убачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.09.2023 про дозвіл на проведення обшуку приміщень квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_9 , слідчим суддею було прямо надано дозвіл на виявлення та вилучення ноутбуків та мобільних телефонів.

Крім того, посилання сторони захисту на те, що власником майна було надано доступ до вилучених мобільних телефонів, а також до ноутбуку, спростовуються даними протоколу обшуку від 27.12.2023, який не містить даних про надання ОСОБА_9 доступу до ноутбуку.

З урахуванням наведених обставин, порушень вимог ч. 2 ст. 168 КПК України при вилученні за місцем проживання ОСОБА_9 мобільного телефону та ноутбуку, колегією суддів не встановлено.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доводи представника власника майна ОСОБА_11 , викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, не є підставами для відмови у накладенні арешту на вилучене майно.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_11 про повернення апеляційної скарги прокурору, - відмовити.

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 27 жовтня 2023 року під час проведення обшуку приміщень квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_9 , а саме: мобільний телефон Xiaomi11 Lite 5G НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім-карткою «Київстар»; мобільний телефон XiaomiRedmi 9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 у прозорому чохлі, з сім-карткою «Лайфсел»; ноутбук HPLaptop, model: 15s-eq2053ua, S/N: 5CD125LMD5, з зарядним пристроєм.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3