Ухвала

від 11.12.2023 по справі 760/19865/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_5

власника майна - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене 11.08.2023 під час проведення обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Менпауер України" за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 77А, шляхом заборони користування та розпорядження, а саме на:

- швидкозшивач чорного кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Установчі документи 1 шт.;

- швидкозшивач синього кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки 2 півріччя 2023, 1 шт.;

- швидкозшивач зеленого кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки 01.07-30.06.2022, 1 шт.;

- швидкозшивач голубого кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки, 1 шт.;

- швидкозшивач синього кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР КОНТРАКТЫ», в якому містяться контракти за 2023 рік, 1 шт.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представник власника майна подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу якою, відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Як зазначає представник, стосовно ТОВ "Сплендідскор Україна" досудове розслідування у кримінальному провадженні не здійснюється.

Жодного доказу щодо фактів причетності учасників ТОВ "Сплендідскор Україна" до фізичних чи юридичних осіб рф ні прокурором, ні органом досудового розслідування не надано.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі наведена неактуальна інформація стосовно бенефіціара ТОВ "Сплендідскор Україна, оскільки відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Сплендідскор Україна" є громадяни Португалії: ОСОБА_8 (33% корпоративних прав) та ОСОБА_9 (67% корпоративних прав).

Також, представник власника майна стверджує, що доводи про те, що арештоване майно може бути використане у даному кримінальному провадженні та є речовим доказом не відповідають дійсності, оскільки у вилучених документах відсутня будь-яка інформація щодо фінансування чи пособництва країні-агресору, тобто кваліфікуючі ознаки, зазначені у ч. 3 ст. 110-2 та ч. 1 ст. 111-2 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи, що копія оскаржуваної ухвали була отримана лише 09.11.2023, то строк на апеляційне оскарження, в розумінні вимог ст. 395 КПК України, не пропущено.

Заслухавши доповідь судді, думку власника майна ат його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а її апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 28.12.2022 за № 22022101110001164 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

30.08.2023 прокурорСквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна,вилученого 11.08.2023 під час проведення обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Менпауер України" за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 77А, шляхом заборони користування та розпорядження, а саме на:

- швидкозшивач чорного кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Установчі документи 1 шт;

- швидкозшивач синього кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки 2 півріччя 2023, 1 шт;

- швидкозшивач зеленого кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки 01.07-30.06.2022, 1 шт;

- швидкозшивач голубого кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки, 1 шт;

- швидкозшивач синього кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР КОНТРАКТЫ», в якому містяться контракти за 2023 рік, 1 шт, посилаючись на наявність підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого суддіСолом`янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Колегія суддів зазначає, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Відомості клопотання про арешт майна, вилученого під час проведення 11.08.2023 обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Менпауер України" за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 77А, свідчить про відповідність вилученого майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, ознакам речового доказу і обставини провадження стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість приховування, перетворення або знищення та подальшого протиправного використання цього майна до закінчення досудового розслідування.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, перетворення або знищення цього майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім цього, відповідно до відомостей постанови старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 від 12.08.2023 зазначене майно визнано в кримінальному провадженні № 22022101110001164 від 28.12.2022 речовим доказом.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна власниками майна не надано та колегією суддів не встановлено.

Крім цього, істотних порушень норм КПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене 11.08.2023 під час проведення обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Менпауер України" за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 77А, шляхом заборони користування та розпорядження, а саме на:

- швидкозшивач чорного кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Установчі документи 1 шт.;

- швидкозшивач синього кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки 2 півріччя 2023, 1 шт.;

- швидкозшивач зеленого кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки 01.07-30.06.2022, 1 шт.;

- швидкозшивач голубого кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР Україна», Банківські виписки, 1 шт.;

- швидкозшивач синього кольору із написом «ТОВ «СПЛЕНІДСКОР КОНТРАКТЫ», в якому містяться контракти за 2023 рік, 1 шт, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/7282/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 760/19865/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1