Постанова

від 06.12.2023 по справі 460/42634/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/42634/22 пров. № А/857/14493/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Обрізка І.М.,

Онишкевича Т.В.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Махаринець Д.Є.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м.Рівне 30 червня 2023 року у справі №460/42634/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» до Рівненська митниця про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

03.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Рівненської митниці, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000143/2 від 12.09.2022.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товару містять неточності та розбіжності. Суд першої інстанції вказав, що згідно наданих до митного оформлення товаросупровідних документів (коносаменту від 21.06.2022 №ITIBKK2206-0028, копії митної декларації країни експорту від 06.06.2022 №A0061650610240, страховий поліс від 07.06.2022 № 33-MEX-0000109-2022-6) портом відправлення є порт ЛАЕМ ЧАБАНГ (ТАЇЛАНД), географічне розташування якого не співпадає із географічним розташуванням порту БАНГКОК (ТАЇЛАНД). Суд першої інстанції зазначив, що рахунок за послуги з перевезення товару від 15.08.2022 №1380 не містить відомостей щодо вартості транспортування товару з пункту отримання (порт БАНГКОК) до пункту відправлення (порт ЛАЕМ ЧАБАНГ), відомостей щодо вартості вантажно-такелажних робіт, пов`язаних із доставкою товару на борт судна у порту ЛАЕМ ЧАБАНГ. Суд першої інстанції вказав, що рахунок за перевезення містить інформацію щодо вартості транспортно-експедиційних послуг на території України, проте відсутні відомості щодо вартості експедиційних послуг за межами території України. Суд першої інстанції також вказав, що декларантом додатково наданий документ Довідка про транспортні витрати від 19.08.2022 №1908/6, згідно якої «Страхування вантажу не відбувалось», що суперечить відомостям, які містяться у документі з ідентичними реквізитами (Довідка про транспортні витрати від 19.08.2022 №1908/6), який надавався декларантом до митного оформлення, тобто існують два документи з однаковими реквізитам та відмінними за змістом. Суд першої інстанції зауважив, що позивач в процедурі консультації мав можливість надати митному органу відповідну належну інформацію щодо ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості та додаткові документи на підтвердження заявлених до митного оформлення відомостей, проте таких дій не вчинив. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішення про коригування митної вартості №UA204000/2022/000143/2 від 12.09.2022.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що митна вартість товарів була визначена у розмірі 2 734 731,48 гривень, з врахуванням фактурної вартості 51500 доларів США (1 883 282,90 грн. по курсу 36,5686 грн. за долар США) та вартості перевезення вантажу за межами митної території України. Скаржник вказує, що жодних суперечностей, які б впливали на правильність визначення числових значень складових митної вартості товарів, у наданих для митного оформлення документах не було. Скаржник зазначає, що Товар продавцем дійсно був переданий перевізнику у м. Бангкок, Таїланд, який прийняв і самостійно його доставив і завантажив на борт судна у порту Лаем Чабанг, Таїланд, про що прямо вказано перевізником у коносаменті. При цьому числові значення вартості перевезення за коносаментом підтверджувалися наданими відповідачу і суду документами, а відповідна плата за перевезення сплачена ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС». Скаржник вказує, що вказівка суду про наявність двох рахунків від 15 серпня 2022 року №1380 з різним змістом не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки суть змісту цих документів є однаковою, а уточнення змісту рахунку робилося саме для підтвердження попередньо наданої митниці інформації щодо числових значень складових митної вартості товарів. Вважає, що судом не було дано оцінку усім доказам, які є у справі, на підставі їх всебічного, повного та об`єктивного дослідження.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що дії Рівненської митниці щодо винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості імпортованого товару є правомірними, обґрунтованими, здійснені в межах наданої законом компетенції і не порушують прав позивача.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача щодо апеляційних скарг заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» зареєстроване як юридична особа 01.04.2015, основний вид економічної діяльності 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Між Компанією «Golden Grain Enterprise Co. LTD» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» (Покупець) укладений Контракт від 29.03.2022 №GOLDFOODS-29/03/22 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець виготовляє та продає, а Покупець приймає і оплачує твар, вказаний у інвойсі.

Відповідно до пункту 2 контракту від 29.03.2022 №GOLDFOODS-29/03/22, ціни на товари визначаються на умовах поставки FOB БАНГКОК (ТАЇЛАНД), місцем отримання товарів покупцем є порт БАНГКОК (ТАЇЛАНД). Відповідно до пункту 2.2 контракту загальна вартість становить 51 500,00 USD.

За митною декларацією від 30.08.2022 №UA204020/2022/021527, декларантом ТОВ «ФУДЗ ІНТЕРНЕШЕНЛ» заявлено до митного оформлення «Рис тайський білий довгозернистий повністю обрушений (довжина зерна - 7,4 - 7,8 мм, ширина - 2,0 -2,2 мм), із співвідношенням довжини і ширини більше 3». Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом на рівні 0,7478 USD/кг.

Під час здійснення митного контролю та перевірки, поданих до митного оформлення митної декларації від 30.08.2022 №UA204020/2022/021527, товаро-супровідних документів на імпортований Товариством товар, митним органом сформоване повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів:

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- виписку з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товару на заявлених умовах поставки;

- заявку щодо організації транспортно-експедиційних послуг, згідно Пункту 1 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 20.06.2022 №00464/22;

- документи, що містять відомості про вартість додатково понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару (зокрема договори, укладені Експедитором із третіми особами безпосередніми виконавцями робіт і послуг, передбачених Заявкою, рахунки, виставлені виконавцями Експедитору);

- документи, які містять відомості щодо вартості експедиційних послуг за межами території України;

- підтвердження оплати рахунку від 15.08.2022 №1380;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, які містять інформацію щодо повного спектру продукції, що виготовляється виробником, зокрема щодо ціни на THAI WHITE RICE 5%.

08.09.2022 на вимогу митного органу уповноваженою особою Товариства митним брокером надано додаткові документи.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення і додатково наданих на вимогу митного органу документі прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000143/2 від 12.09.2022, відповідно до якого митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

«Декларант не подав усіх додаткових документів, які витребувала митниця.

Документи, подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці, містять неточності: відповідно до пункту 2 контракту від 29.03.2022 №GOLDFOODS-29/03/22 ціни на товари визначаються на умовах поставки FOB БАНГКОК (ТАЇЛАНД), місцем отримання товарів покупцем є порт БАНГКОК (ТАЇЛАНД). Разом з тим, згідно наданих до митного оформлення товаросупровідних документів (коносаменту від 21.06.2022 №ITIBKK2206-0028, копії митної декларації країни експорту від 06.06.2022 №A0061650610240, страховий поліс від 07.06.2022 № 33-MEX-0000109-2022-6) портом відправлення є порт ЛАЕМ ЧАБАНГ (ТАЇЛАНД), географічне розташування якого не співпадає із географічним розташуванням порту БАНГКОК (ТАЇЛАНД).

Рахунок за послуги з перевезення товару від 15.08.2022 №1380 (не містить відомостей щодо вартості транспортування товару з пункту отримання (порт БАНГКОК) до пункту відправлення (порт ЛАЕМ ЧАБАНГ). Також, даний рахунок не містить відомостей щодо вартості вантажно-такелажних робіт, пов`язаних із доставкою товару на борт судна у порту ЛАЕМ ЧАБАНГ.

Пунктом 1 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 20.06.2022 №00464/22 (далі - договір) передбачено, що ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» надає послуги на підставі заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг та/або додаткової угоди до Договору (далі - Заявка), проте до митного оформлення декларантом не наданий жоден з цих документів. Надана декларантом додатково Заявка від 20.06.2022 №020/6 на транспортно-експедиторські послуги містить інформацію на замовлення перевезення комбінованим видом транспорту, а саме «АВТО+МОРСЬКИЙ+ЖД+АВТО, 4 контейнери типу 20DV», зазначені умови поставки FOB Bangkok, разом з тим в наданих до митного оформлення декларантом документах та додатково, відсутні відомості щодо числових значень вартості доставки вантажів за межами митної території України автомобільним транспортом.

Пунктом 2 договору передбачено, що додаткові роботи та послуги (в тому числі й страхування вантажів) мають бути передбачені Заявкою. Згідно наданої декларантом Довідки про транспортні витрати від 19.08.2022 №1908/6 вартість страхового полісу включена у вартість перевезення, разом з тим наданий Рахунок за перевезення не містить інформації щодо вартості такої послуги. Декларантом додатково наданий документ Довідка про транспортні витрати від 19.08.2022 №1908/6, згідно якої «Страхування вантажу не відбувалось», що суперечить відомостям, які містяться у документі з ідентичними реквізитами (Довідка про транспортні витрати від 19.08.2022 №1908/6), який надавався декларантом до митного оформлення. Тобто існують два документи з однаковими реквізитам та відмінними за змістом. Також встановлено, що згідно страхового полісу від 07.06.2022 №33-MEX-0000109-2022-6, застрахованими особами є FOODS INTERNATIONAL LTD та GOLDEN GRAIN ENTERPRISE CO. LTD, проте до розрахунку митної вартості декларантом не включене числове значення складової митної вартості страхового платежу.

Рахунок за перевезення містить інформацію щодо вартості транспортно-експедиційних послуг на території України, проте відсутні відомості щодо вартості експедиційних послуг за межами території України.

Відповідно до пункту 4 Договору замовник послуг оплачує рахунки Експедитора протягом 3 робочих днів з моменту виставлення рахунку, проте декларантом до митного оформлення не надано підтвердження оплати Рахунку за перевезення.

Наданий декларантом додатково висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» не містить роздрукованих джерел цінової інформації, що унеможливлює можливість перевірки заявлених декларантом відомостей, відповідно до статті 54 МКУ».

Вказано, що митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо визнаної митної вартості схожого за призначенням, країною походження, виробником, умовами поставки тощо, митне оформлення якого здійснено за МД від 05.08.2022 №UA500500/2022/26091 1,0268 USD/кг, від 05.08.2022 №UA500500/2022/26093 1,0268 USD/кг, із врахуванням фактичної кількості товарів (100000 кг).

Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 12.09.2022 №UA204020/2022/022743 із застосуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 265 234,42 грн.

Вважаючи таке рішення протиправним, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

При цьому, положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Контракту №GOLDFOODS-29/03/22, доставка здійснюється на умовах FOB Бангкок, Таїланд (Інкотермс 2010), усі витрати, понесені до місця призначення оплачуються Продавцем.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Контракту №GOLDFOODS-29/03/22 місцем отримання товарів є порт Бангкок, Таїланд, ціни на товар зазначені у доларах США та включають в себе: - оплату по підготовці товару до відвантаження (перевірка якості, кількості, упаковки, маркування); - оплату навантаження товару навантаження товару щодо його перевезення в середині країни-експортера; - оплату доставки товару до основних засобів транспортування; - оплату зберігання товару в пунктах перевалки вантажів; - вартість перевантаження товару на основний транспорт; - вартість всіх портових витрат в порту завантаження.

Згідно з комерційним інвойсом (Commercial invoice) №GGE-063/2022 від 30.05.2022 постачальник ГОЛДЕН ГРЕІН ЕНТЕРПРАЙЗ КО. ЛТД зобов`язувалося поставити ТОВ «Фудз Інтернешенл» на підставі контракту №GOLDFOODS-29/03/22 від 29.03.2022 тайський білий рис 5% бою у пакуваннях по 25 кг загальною вагою 100 метричних тон на суму 51 500 доларів США на умовах FOB Бангкок, відвантаживши товар на борт судна GH PAMPERO V.224W, яке відпливає з порту Лаем Чабанг, Таїланд до порту Гданськ, Польща 21 червня 2022 року.

Відповідно до умов Контракту ТОВ «Фудз Інтернешенл» здійснило оплату Товару згідно з виставленим рахунком-фактурою (інвойсом) №GGE-063/2022 від 30.05.2022 двома платіжними дорученнями від 04.05.2022 №22675163 на суму 25 750,00 доларів США та від 15.07.2022 №36173794 на суму 25 750,00 доларів США.

Відповідно до коносаменту №ITIBKK2206-0028 виданого у Бангкоку, Таїланд 21 червня 2022 року перевізником ІТІ ІНТЕРНЕШЕНЛ ТРАНСПОРТЕЙШН ІНК. прийнято від відправника ГОЛДЕН ГРЕІН ЕНТЕРПРАЙЗ КО. ЛТД у Бангкоку вантаж тайського білого рису 5% вагою нетто 100 метричних тон у чотирьох 20-футових контейнерах згідно інвойсу №GGE-063/2022 на користь одержувача ТОВ «Фудз Інтернешенл» для перевезення судном GH PAMPERO з порту Лаем Чабанг, Таїланд до порту Гданськ, Польща з попереднім перевезенням з місця отримання Бангкок, Таїланд. Уповноваженою особою з усіх питань щодо перевезення за коносаментом вказано ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС».

ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» на підставі договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 20.06.2022 № 00464/22 (а.с.89) та заявки товариства №020/6 від 20.06.2022 (а.с.74) виставило рахунок за надані послуги №1380 від 15 серпня 2022 року (а.с.73) з організації перевезення чотирьох двадцятифутових контейнерів MSKU5079549, TCKU1104206, TCLU0715363, TCLU3798865, а також надало довідку №1908/6 від 19 серпня 2022 року (а.с.78) про транспортні витрати, якою підтвердило, що транспортно-експедиційні витрати з перевезення вказаних контейнерів за коносаментом №ITIBKK2206-0028 склали 860 055,69 грн., в тому числі вказало, що страхування вантажу не здійснювалося.

ТОВ «Фудз Інтернешенл» оплатило виставлений ТОВ«ФЕЙРЛОДЖІКС» рахунок №1380 від 15 серпня 2022 року платіжним дорученням №40 від 31 серпня 2022 року.

Таким чином, митна вартість товарів визначена Товариством у розмірі 2 734 731,48 гривень, з врахуванням фактурної вартості - 51 500 доларів США (1 883 282,90 грн. по курсу 36,5686 грн. за долар США) та вартості перевезення вантажу за межами митної території України.

Митний орган вказує, що рахунок за послуги з перевезення товару від 15.08.2022 №1380 не містить відомостей щодо вартості транспортування товару з пункту отримання (порт БАНГКОК) до пункту відправлення (порт ЛАЕМ ЧАБАНГ). Також, даний рахунок не містить відомостей щодо вартості вантажно-такелажних робіт, пов`язаних із доставкою товару на борт судна у порту ЛАЕМ ЧАБАНГ, однак суд апеляційної інстанції зауважує, що товар продавцем переданий перевізнику ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» у м. Бангкок, Таїланд, який прийняв і самостійно його доставив і завантажив на борт судна у порту Лаем Чабанг, Таїланд, про що прямо вказано перевізником у коносаменті, протилежного відповідачем не доведено.

При цьому, числові значення вартості перевезення за коносаментом підтверджувалися попередньо вказаними документами.

З метою усунення сумнівів митного органу щодо вартості перевезення за коносаментом №ITIBKK2206-0028 від 21 червня 2022 року перевізником ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» видано уточнений рахунок від 15 серпня 2022 року №1380, у якому конкретно вказано, що плата за перевезення включає фрахт Бангкок Лаем Чабанг Гданськ.

Також, з цією метою ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» надало письмові пояснення від 07.09.2022 у яких вказало, що коносамент (Bill of Lading) №ITIBKK2206- 0028 від 21.06.2022 є мультимодальним, який використовується для поєднання між собою декількох способів доставки. Шипер/відправник здає вантаж у Бангкоку, а лінія доставляє контейнери до порту Лаем Чабанг. Тобто у ставку фрахту входить доставка Бангкок-Лаем Чабанг і Лаем Чабанг Гданськ. По умовах FOB, ПРР в порту завантаження оплачує відправник. Зазначено, що доставка від лінії відбулась залізницею, відповідно експедиторські послуги на території Польщі не надавались.

Отже, первинні документи щодо фактично наданих ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» послуг з перевезення за межами митної території України (коносамент, залізнична накладна, рахунки перевізника, тощо), які у повному обсязі надані для митного оформлення, підтверджують, що автомобільне перевезення товару за межами митної території України не використовувалося, оскільки згідно з коносаментом №ITIBKK2206-0028 від 21 червня 2022 року товар отримано у Бангкоку, Таїланд морським перевізником ІТІ ІНТЕРНЕШЕНЛ ТРАНСПОРТЕЙШН ІНК, який доставив вантаж у Гданськ, Польща, звідки контейнери доставлені у смт. Клевань залізничним транспортом.

Інформація про автомобільне перевезення вантажу з смт. Клевань не має жодного впливу на визначення митної вартості товарів, оскільки таке відбувалося по території України, в той час як до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Щодо страхування вантажу, то у заявці від 20.06.2022 №020/6 на транспортно-експедиційні послуги, яка надавалася товариством ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» прямо вказується, що страхування вантажу ТОВ «Фудз Інтернешенл» не потребує, а умовами контракту №GOLDFOODS-29/03/22 від 29.03.2022 на Товариство не покладено обов`язок застрахувати товар.

ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» у письмових поясненнях від 07 вересня 2023 року вказало, що інформація до довідки про включення у вартість перевезення вартості страхування була внесена помилково через те, що разом з усіма товаросупровідними документами Товариству відправником надано страховий поліс.

Відповідно до Страхового полісу на морський вантаж, страхування здійснювалося в тому числі на користь продавця, поліс було видано 07 червня 2022 року ще до дати передачі товару перевізнику, який залучений експедитором (21 червня 2022 року згідно з коносаментом), а сам поліс викладено англійською і тайською мовами, а тому пояснення ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та ТОВ «Фудз Інтернешенл» про те, що ними не здійснювалося страхування товару повністю узгоджується з сукупністю усіх інших доказів у справі.

З метою виконання письмової вимоги митниці про надання додаткових документів, ТОВ «Фудз Інтернешенл» звернулося до спеціалізованого Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке провело аналіз ринку, та надало висновок №111/103 від 07.09.2022, згідно з яким контрактна ціна 515 дол.США/мт на білий рис (макс. 5% битих зерен, упаковка мішки по 25 кг, країна походження Таїланд) в кількості 100 тонн на загальну суму 51500 дол.США на умовах поставки FOB Бангкок, Таїланд («Інкотермс-2010») знаходиться на рівні відпускних цін компанії-виробника та не суперечить ринковому рівню цін з урахуванням дати вищевказаного проформа-інвойсу та інвойсу до контракту. Також ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» у висновку вказало, що рівень експортних цін на умовах поставки FOB порти Таїланду (згідно «Інкотермс-2010») на білий рис (макс.5% битих зерен, країна походження Таїланд) станом на 24.03.2022- 31.03.2022 складав 408-426 дол.США/мт, станом на 26.05.2022-03.06.2022 складав 450-467 дол.США/мт. Вказана інформація вказує на те, що контрактна вартість товару була вищою, а не нижчою за середній рівень цін на таких же умовах поставки.

Частиною 4 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

Частиною 10 статті 58 МК України закріплено перелік витрат, які додаються до ціни при визначенні митної вартості (складові митної вартості), що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.

Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: i) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв`язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; ii) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов`язаних із цим витрат у країні імпорту; iii) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; iv) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.

На виконання вимог суду апеляційної інстанції митний орган надав копії МД від 05.08.2022 №UA500500/2022/26091 та від 05.08.2022 №UA500500/2022/26093 за якими ввезено товар - «рис непропарений довгозернистий», країна відправлення Таїланд, митний орган виїзду Одеська митниця, тоді як у спірному випадку: товар «рис тайський білий довгозернистий повністю обрушений», країна відправлення Таїланд, митний орган виїзду Волинська митниця. Оскільки витрати на транспортування та доставку товарів включаються до складових митної вартості таких, тому умови поставки за вказаними МД не можна вважати співвідносними.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючий орган, визначаючи необхідним до застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, спирався виключно на аргументи, які, при їх системному аналізі, не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались Товариством під час митного оформлення товару, суд апеляційної інстанції доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом. Надані Товариством документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В свою чергу, неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товару призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товару. Як наслідок, відповідачем порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції висновки, обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі №460/42634/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» до Рівненська митниця про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000143/2 від 12.09.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (місце знаходження: вул. Соборна, 104, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 43958370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Інтернешенл» (місце знаходження: вул. Млинівська, 25, м. Рівне, 33024, ЄДРПОУ 39722548) 3978 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень п`ятдесят дві копійки) 52 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення №50 від 01.11.2022, та 4774 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири гривні двадцять дві копійки) 22 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до платіжної інструкції №115 від 08.08.2023.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 18.12.2023 згідно з ч.3 ст.321 КАС України