Постанова

від 25.10.2007 по справі 13092-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

13092-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.10.2007Справа №2-1/13092-2007А

Суддя господарського суду АР Крим Л. О. Ковтун розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-1/13092-2007А 25.10.2007р. у судовому засіданні, що почалося у 10:30 за участю секретаря судового засідання Н. М. Баранович,

За участю представників:

Від позивача – Осинина В. М., довіреність у справі

Від відповідача - Вовк В. М., довіреність від 16.10.2005р. №1315

За участю третьої особи – не з'явився

ухвалив постанову у 10:45

За   позовом   Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   «БанРо» (98600, м. Ялта, вул. Загородна, 19)

До відповідача Республіканський комітет АР Крим  з охорони культурної спадщини  (95011, м. Сімферополь, вул. Гоголя, 14)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  - Ялтинська міська рада (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1)

Про визнання протиправною відмови та спонукання до виконання певних дій

Сутність адміністративної справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БанРо» звернулося до господарського суду АР Крим із позовної заявою до Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини та просить суд  визнати протиправною відмову Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини Товариству з обмеженою відповідальністю «БанРо» (ідентифікаційний код 32362016)  в погодженні відведення земельної ділянки площею 0,0450 га під будівництво 8-мі поверхового квартирного житлового будинку у зв'язку з тим, що зазначена земельна ділянка розташована у м. Ялта, вул. Загородна, 19, тобто в межах зони охоронюваного ландшафту (№25) відповідно до історико-архітектурного опорного плану та комплексно-охоронного зонування пам'яток історії, культури та природи адміністративного району Великої Ялта, режим яких не передбачає можливість нового будівництва. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «БанРо» просить зобов'язати Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини видати ТОВ «БанРо» позитивний висновок для подальшого виконання відведення земельної ділянки площею 0,0450 га для будівництва 8-поверхового квартирного житлового будинку   площею 0,0450га  у м. Ялта по вул. Загородна, 19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час надання відмови відповідачем не були визначені топографічним та  картографічним способами  межи та  місце розташування зони охоронюваного ландшафту.

Відповідач на позовних вимогах заперечує та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Так, зокрема, відповідач зазначив, що пунктом 1 Постанови Уряду АР Крим від 16.11.1995р. №330 «Про затвердження історико-архітектурного опорного плану та схем комплексного охоронного зонування пам'ятників історії, культур і природи адміністративного району Великої Ялти» був затверджений історико-архітектурний опорний план та схеми охоронного зонування пам'ятників історії, культури та природи адміністративного району Великої Ялта в 12 томах. Згідно аркуша 36 тому 6 «Історико архітектурного опорного плану м. Ялта» визначена та описана охоронювана зона №25 гори Дарсан та режим використання території площею 115,4 га Відповідно до встановленого режиму охорони – нове будівництво на зазначеної території заборонено. У зв'язку з чим, на підставі ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно якої межи та режим використання визначаються відповідною науково-проектною документацією та затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини,  встановлення в натурі на місцевості меж охоронюваної території не вимагається Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.09.2007р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена Ялтинська міська рада.

25.10.2007р.  до господарського суду АР Крим надійшло клопотання від третьої особи про розгляд справи у відсутність представника Ялтинської міської ради відповідно до діючого законодавства.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив:

22.07.2006р. на 5 сесії Ялтинської міської ради 5 скликання було прийнято рішення №199 «Про надання ТОВ «БанРо» дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0450га  для будівництва 8-поверхового квартирного житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. Загородна, 19, на землях Ялтинської міської ради».

У виконання зазначеного рішення Товариством з обмеженою відповідальністю «БанРо» був складений та розроблений проект відведення земельної ділянки, який був погоджений із Управлінням головного архітектора Ялтинської міської ради (висновок №05/1104 від 01.06.2006р.), Ялтинським управлінням земельних ресурсів (довідки  від 25.01.23007р. вих. №908/2/10-25, від 15.02.2007р. вих. № 2358-2/1035, № 2359-2/1035, № 2360-2/1035), Управлінням екологічної інспекції Південнокримського  регіону  (висновок про погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки від 17.05.2007р. № 0673-90/3), Ялтинською міською СЕС (висновок №382 від 17.07.2007р. щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову).

05.04.2007р. Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини був наданий висновок вих. №2092 про неможливість відведення земельної ділянки, згідно якого ТОВ «БанРо» було відмовлено у погодженні відведення земельної ділянки площею 0,0450га по вул. Загородна, 19 у м. Ялта для будівництва багатоквартирного житлового будинку, оскільки зазначена земельна ділянка входить до зони охоронюваного ландшафту гори Дарсан  (зона №25 відповідно «Історико-архітектурного опорного плану  та комплексному охоронному зонуванню пам'ятників історії, культури та природи  адміністративного району Великої Ялти»), у зв'язку з чим всі види земельних, ремонтних та проектно-вишукувальних робіт мають бути погоджені із Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини, при цьому можливість здійснення нового будівництва не передбачена.

Суд не може погодитися із вказаним висновком з наступних підстав.

Відповідно ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. При цьому, межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Отже, посилання відповідача на Постанову Уряду АР Крим №330 від 16.11.1995р. неправомірно, оскільки Уряд не є органом з охорони культурної спадщини у розумінні вищенаведеного закону.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує протни адміністративного позову.

Правовідносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини регулюється зокрема Законом України «Про охорону культурної спадщини» №1805-111 від 08.06.2000р.

Відповідно п.1 ст. З Закону №1805-111 від 08.06.2000р. до органів, уповноважених здійснювати державне управління у сфері охорони культурної спадщини відноситься зокрема орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Судом відповідно п. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України за справами щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень має бути перевірено чи прийняті оспорювані рішення зокрема обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно,  зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Судом було встановлено наступне.

Відповідно ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою,   іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Здебільшого, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постанова Уряду АР Крим №330 від 16.11.1995р., яка покладена в основу висновку Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини була прийнята на підставі повноважень, наданих Уряду АР Крим ч. 2 ст. 29 Закону України «Про охорону та використання пам'ятників історії та культури». Однак, Закон України «Про охорону та використання пам'ятників історії та культури» втратив силу у зв'язку з прийняттям Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000р.№1805-ІІІ.

Постановою Уряду АР Крим №330 від 16.11.1995р. затверджений історико-архітектурний опорний план і комплексне охоронюване зонування пам'ятників історії, культури та природи адміністративного району Великої Ялти відповідно до якого в ряді цих зон заборонено нове будівництво. Ці положення постанови суперечать положенням ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», яка у діючої редакції забороняє проведення на  охоронюваних  археологічних  територіях,  у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку   історичних   населених   місць   України,   містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних,  шляхових,  земляних робіт без  дозволу  відповідного органу  охорони  культурної  спадщини.

Здебільшого, вважається за необхідне зазначити, що Законом України «Про охорону культурної спадщини»  і прийнятими на його виконання нормативними актами введені нові: термінологія, назви й визначення об'єктів, предметів охорони, так само, як й режими охорони, способи та механізми встановлення охоронних зон.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2001р. №878 був затверджений «Список історичних населених пунктів», у який внесені міста Ялта та Алупка, що входять до складу «Великої Ялти».

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №318 був затверджений «Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», відповідно до п.п. 10,12 якого історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного призначення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об'єкт містобудівного проектування. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування, Мінкультури або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини та затверджуються Держбудом або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини.

Для кожного ареалу визначаються режим використання й конкретні обмеження господарської діяльності на його території, які встановлюються правилами охорони й використання історичних ареалів населених пунктів. Правила охорони й виконання повинні враховуватися при розробці місцевих правил забудови.

Для населених пунктів віднесених до списку історичних населених пунктів місцеві  правила забудови затверджуються відповідними місцевими радами за узгодженням з Міністерством культури, Держбудом або уповноваженим органом культурної спадщини.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких  ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у засоби, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, на підставі вищенаведеного слід зазначити, що виконання вимог Постанови Уряду АР Крим від 16.11.1995р. №330 входить у пряме протиріччя із Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», Про основи містобудування» «Про планування і забудову території», «Про охорону культурної спадщини», тощо.

Додатково суд звертає увагу на те, що суд не має відомостей та доказів про публікацію повного тексту зазначеної Постанови Уряду АР Крим від 16.11.1995р. №330 та затверджених нею додатків (12 томів).

Аналогічне стосується й Постанови Ради міністрів АР Крим від 09.10.2007р. №618 «Про затвердження проекту корегування генерального плану Великої Ялти», якою , зокрема, була визнана такою, що втратила силу Постанова Уряду АР Крим від 16.11.1995р. №330.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У порядку п. З ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України Вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 25.10.2007р. Повний текст постанови складений та підписаний 29.10.2007р.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправною відмову Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини Товариству з обмеженою відповідальністю «БанРо» (ідентифікаційний код 32362016)  в погодженні відведення земельної ділянки площею 0,0450 га під будівництво 8-мі поверхового квартирного житлового будинку.

3.          Зобов'язати Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини видати ТОВ «БанРо» (ідентифікаційний код 32362016)  позитивний висновок для подальшого виконання відведення земельної ділянки площею 0,045 га для будівництва 8-поверхового квартирного житлового будинку   площею 0,045га  у м. Ялта по вул. Загородна, 19.

          Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу за заявою сторони.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун  Л.А.