Ухвала

від 19.12.2023 по справі 195/1942/23

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1942/23

У Х В А Л А

іменем України

19.12.2023 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління? ? Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні за №12023041590000238, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління? ? Національної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся дослідчогосудді зклопотанням,погодженогозповноважним прокурором, у якому просить накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 », з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, збереження речових доказів та проведення в ході досудового розслідування впізнання,тазаборонити користування та розпорядження арештованим майном.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що 14.09.2023 в вечірній час доби група осіб за попередньою змовою між собою, за допомоги вантажного автомобіля марки «Камаз» модель «5320», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », намагалися викрасти зерно соняшника, яке належить ПСП «АФ» Перше травня» (ЄДРПОУ 25543635) з території механізованого току ПСП АФ «Перше травня», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Томаківська територіальна громада, смт. Томаківка, вул. Ватутіна, 74-а.

За вказанимфактом слідчимвідділенням ВП№ 3Нікопольського районногоуправління поліціїГУНП вДніпропетровській області15.09.2023 відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041590000238.

Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що 14 вересня 2023 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на своєму робочому місці, а саме? ? на території механізованого току ПСП «АФ «Перше травня», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Томаківська територіальна громада, смт. Томаківка, вул. Ватутіна, 74-а, де в цей час по автомобільній дорозі прилеглій до території механізованого току проїхав автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому подавши звуковий сигнал, що передбачало реалізацію злочинного плану, та в слід за ним до в`їзних воріт території механізованого току ПСП «АФ» Перше травня» під`їхав вантажний автомобіль марки «Камаз» модель «5320», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В свою чергу ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, діючи за попередньою домовленістю, умисно, незаконно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виконуючи відведену йому роль пособника із забезпечення сприятливих умов для безперешкодного вчинення злочину, відчинив в`їзні ворота, тим самим забезпечив безперешкодний доступ до сховища зберігання зернової продукції та пропустив на охоронювану територію механізованого току зазначений автомобіль, під керуванням ОСОБА_7 , який в свою чергу, виконуючи відведену йому роль виконавця, на зазначеному автомобілі безперешкодно проїхав на охоронювану територію механізованого току та під`їхав до сепаратору БСХ 100 для очищення та калібрування зернової продукції, де вилізши з кабіни зазначеного автомобіля підійшов до бункеру сепаратора, де шляхом застосування фізичної сили своїх рук, відкрив заслінку люку бункера сепаратора та завантажив до кузова зазначеного автомобіля насіння соняшника врожаю 2023 року вагою 9540, при цьому зачинивши заслінку люку бункера сепаратора, підготувавши таким чином для подальшого розпорядження викрадене насіння соняшника. Однак, в подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з причин що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, так як їх протиправні дії були викриті головним інженером ПСП «АФ» Перше травня». Своїми злочинними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 намагалися спричинити ПСП «АФ «Перше травня» (код ЄДРПОУ 25543635), відповідно до висновку експерта № 5943/23 від 23.11.2023, матеріальні збитки на суму 133560 грн.

В ході досудового розслідування кримінального провадження 28.11.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 185 КК України

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 надав покази про те, що під час вчинення даного кримінального правопорушення, з метою реалізації злочинного плану використовувався, як засіб вчинення злочину транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході досудового розслідування кримінального провадження слідчим СВ відділення поліції№ 3Нікопольського районногоуправління поліціїГУНП вДніпропетровськійавтомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 » визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Як встановлено в ході досудового розслідування кримінального провадження власником автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 » є громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою: м. Запоріжжя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? АДРЕСА_1 та на даний час знаходиться у фактичному володінні громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлені обставини під час досудового розслідування кримінального провадження вказують на те, що існують достатні підстави вважати, що незастосування заборони користування, відчуження та розпоряджання автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 » призведе до його подальшого приховування, зникнення або продовження використання особами у подальшій злочинній діяльності, а також незастосування заходу забезпечення кримінального провадження призведе до не всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Внаслідок вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна буде досягнуто мети його застосування, а саме запобігання можливості його приховування, зникнення, знищення або продовження використання його у протиправний спосіб, а також надасть можливість безперешкодно провести детальний огляд арештованого майна - автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 » та в подальшому за необхідності провести впізнання.

Правова підстава арешту майна (ч.2 ст.170 КПК України): збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Слідчий у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду даного клопотання, надавши суду заяву, в якій просить розглянути клопотання у його відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання про арешт майна, просив суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, слідчого, перевіривши матеріали досудового розслідування, доходжу висновку про задоволення даного клопотання, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі Закону),- арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК Україниукримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України Обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно доч.3ст.170КПК Україниу випадку,передбаченому пунктом1частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнобудь-якоїфізичної абоюридичної особиза наявностідостатніх підставвважати,що воновідповідає критеріям,зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування вказують на те, що існують підстави вважати, що незастосування заборони відчуження, користування та розпорядження майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, продовження використання їх у протиправний спосіб.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як слідує з ч. 6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Зі змісту ст.171 КПК України слідує, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Разом з тим, при розгляді клопотання, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання його зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, і таке обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для накладення арешту на майно з метою запобігання подальшого відчуження майна, що може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а не накладення арешту на вказане майно створює реальну загрозу заподіяння об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, проведення експертиз.

Внаслідок вжиття такого заходу забезпечення буде досягнуто мети його застосування, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, що матимуть на меті ухилення від притягнення до визначеної законом відповідальності.

Обставини встановлені під час досудового розслідування вказують на те, що існують підстави вважати, що незастосування заборони користування вказаним майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, продовження використання їх у протиправний спосіб та неможливість іншими шляхами, окрім застосування арешту забезпечити незмінність слідової картини на них.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи переважання інтересів суспільства у розкритті кримінального правопорушення над негативними наслідками арешту майна для інших осіб, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна та іншого майна визнаного речовим доказом, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103,110,167,170-173,309-310,369,371-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління? ? Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні за №12023041590000238, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2,5 ст.27, ч.4 ст.185 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093» р.н. « НОМЕР_1 », з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, збереження речових доказів та проведення в ході досудового розслідування впізнання.

Заборонити користування та розпорядження арештованим майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Суддя: ОСОБА_1

19.12.2023