Рішення

від 19.12.2023 по справі 451/1589/23

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

19 грудня 2023 рокуСправа №451/1589/23 Провадження № 2/451/435/23

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Патинок О.П.

секретаря судового засідання Ференс І.І.

Справа № 451/1589/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

07.11.2023 представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області з позовною заявою до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за № 4. Дід позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 2. ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Увин Лопатинського району Львівської області, про що 23.11.1960 зроблено відповідний актовий запис №42, у відомостях про батьків зазначено: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 . ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 в житловому будинку в с. Увин був зареєстрований та проживав ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті був зареєстрований та проживав в селі Увин Радехівського району, Львівської області. По заповіту, складеного в с. Увин 19.04.1996, посвідченого секретарем виконкому Увинської сільської Ради народних депутатів Радехівського району Львівської області та підписаного ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за №16, ОСОБА_4 , що мешкав в с. Увин Радехівського району, Львівської області, на випадок його смерті зробив таке розпорядження: «все його майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що йому на день смерті буде належати і на що він за законом матиме право, заповідає своїй онуці ОСОБА_1 ». Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина та залишились на земельні ділянки загальною площею 3,3853 га, на території Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області. Маючи намір оформити свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Увинської сільської ради Червоноградського позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом їй було відмовлено, оскільки державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 089198 виданий на підставі VIII сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської ради народних депутатів від 19.10.1999, зареєстрований 24.12.1999 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3235 після смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт прийняття ОСОБА_4 спадкового майна після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 83 років в с. Увин, Радехівського району Львівської області шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що належало померлій на день її смерті. Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 3,3853 га, яка складається з земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: 1) земельної ділянки площею 1, 9395 га, кадастровий номер:4623986900:03:000:0188; 2) земельної ділянки, площею 1.1259 га, кадастровий номер: 4623986900:04:000:1185; 3) земельної ділянки, площею 0,3199 га, кадастровий номер: 4623986900:02:000:2188 в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належали їй згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №089198 зареєстрованого 24 грудня 1999 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3235.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Ухвалою судді від 08.11.2023 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.12.2023 справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання 19.12.2023 сторони не з`явилися.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 91).

Представник відповідача Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі. Розгляд даної справи просить проводити без його участі ( а.с. 87).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.04.1995 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Увин, Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за № 4 (а.с.14).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно 09.08.2022 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що складено відповідний актовий запис №2. Місце смерті: с. Увин, Радехівський район, Львівська область (а.с.15).

Як вбачається із архівної довідки від 02.11.2020 №С-256, виданої Центральним Державним історичним архівом України м. Львів ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), народжена 2 лютого, хрещена ІНФОРМАЦІЯ_5 , у с. Увин, греко-католицького віросповідання, батько: ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), син ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) і ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), мати: ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ), дочка ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 ) і ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ) (а.с.16-18).

ОСОБА_22 , згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , 07.10.1951 в с. Увин, Лопатинського району Львівської області, уклала шлюб з ОСОБА_6 , про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 07.10.1951 року зроблено відповідний актовий запис № 6. Після реєстрації одруження чоловікові та дружині присвоєно прізвища « ОСОБА_23 » (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 25.12.1960, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Увин Лопатинського району Львівської області, про що 23.11.1960 зроблено відповідний актовий запис №42. У відомостях про батьків зазначено: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 . (а.с.20).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 30.05.1981, ОСОБА_5 та ОСОБА_24 уклали шлюб 30.05.1981, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 30.05.1981 зроблено відповідний актовий запис №8. Після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_25 » (а.с.21).

ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 28.01.2016, виданого Виконавчим комітетом Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Вузлове, Радехівського району, Львівської області, про що 28.01.2016 складено відповідний актовий запис №1 (а.с.22).

Як вбачається із довідки №5 від 12.01.2017, виданої виконкомом Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Від імені померлої Увинською сільською радою заповіт не посвідчувався. Відсутні заборони і арешти на земельну ділянку, площею 3,3853 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Увинської сільської ради (а.с.23).

Відповідно до довідки від 01.08.2023 №333, виданої старостою сіл Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті була зареєстрована і проживала в с. Увин Радехівського району Львівської області, на день смерті ОСОБА_3 в житловому будинку в с. Увин був зареєстрований та проживав ОСОБА_4 чоловік (а.с.24).

ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті був зареєстрований та проживав в селі Увин Радехівського району, Львівської області. На день смерті ОСОБА_4 разом із ним ніхто не проживав і не був зареєстрований, що підтверджується довідкою від 08.08.2023 № 332, виданої старостою сіл Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради (а.с.25).

Як вбачається із копії заповіту, складеного в с. Увин 19.04.1996, посвідченого секретарем виконкому Увинської сільської Ради народних депутатів Радехівського району Львівської області, та підписаного ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за №16, - ОСОБА_4 , що мешкає в с. Увин Радехівського району, Львівської області, на випадок смерті зробив таке розпорядження: «все його майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що йому на день смерті буде належати і на що він за законом матиме право, заповідає своїй онуці ОСОБА_1 » (а.с.26).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.03.2003, зареєстрованого в реєстрі за № 384 державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори Луців І.П., на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Увинської сільської ради Радехівського Львівської області 19.04 1996 і зареєстрованого в реєстрі за №16, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна громадянина ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є: громадянка ОСОБА_1 - онука, яка проживає в селі Увин Радехівського району Львівської області. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається із автомобіля марки ИЖ-412 ИЭ, випуску 1990 року, двигун № НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , шасі №, державний номерний знак НОМЕР_9 , який знаходиться на обліку в Червоноградському МРЕВ ДАІ УМВСУ у Львівській області та належав померлому на підставі Технічного паспорта за серії НОМЕР_10 , виданого Червоноградським МРЕВ ДАІ УМВСУ у Львівській області 26.10.1990; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6690 та, яка розташована на території Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області та належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю І-ЛВ № 089197, виданого Радехівською райдержадміністрацією Львівської області 24.12.1999, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3234; грошових вкладів з відповідними процентами та усіма компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться у філії Ощадного банку № 6332/019 села Увин Радехівського району Львівської області на рахунках № НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , що належали померлому на підставі ощадних книжок, виданих вищезгаданою філією Ощадного банку. Оцінка спадкового майна 21492,78 грн. (а.с.27).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 089198 спадкодавцю ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,3853 гектарів, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,9395 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,3199 гектарів, земельну ділянку загальною площею 1,1259 гектарів (а.с.28).

Згідно витягу № НВ-4609485232019 від 22.04.2019 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельній ділянці, площею 1,1259 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області присвоєний кадастровий номер 4623986900:04:001185 (а.с.29-31).

Як вбачається із витягу № НВ-4609485352019 від 22.04.2019 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку про земельну ділянку, земельній ділянці, площею 0,3199 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,що розташована на території Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області присвоєний кадастровий номер 4623986900:02:000:2188 (а.с.32-34).

Відповідно до витягу № НВ-4609485092019 від 22.04.2023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку про земельну ділянку, земельній ділянці, площею 1,9395 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області присвоєний кадастровий номер 4623986900:03:000:0188 (а.с.35-37).

Згідно рішення Радехівської районної ради Львівської області VIII сесії III демократичного скликання від 19.10.1999 «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Увин», було прийнято наступні рішення: затвердити проект передачі земельних часток /паїв/ у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с. Увин на площі 976,7910 га з них ріллі 869,3436 га враховуючи якісну оцінку земель. Передати в приватну власність громадянам с. Увин земельні частки /паї/ згідно додатком та видати їм Державні акти на право приватної власності на землю (а.с.38).

Відповідно до додатку до рішення Радехівської районної ради Львівської області VIII сесії III демократичного скликання від 19.10.1999 «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Увин, зазначено відомості площ земельних ділянок, а саме у списку осіб с. Увин, які мають право на середню земельну частку пай вбачається, що у списку під порядковим номером зазначена ОСОБА_3 , якій було передано земельну ділянку загальним розміром 3,3853 га (а.с.39-40).

Як вбачається із витягу із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73443147 від 03.08.2023 року виданого Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області вбачається, що після смерті Спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація у спадковому реєстрі відсутня (а.а.44).

Як видно із постанови нотаріуса №280/02-31 від 03.08.2023, виданого державним нотаріусом Медведюк З.С., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Увинської сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області, оскільки було встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 089198 виданий на підставі VIII сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської ради народних депутатів від 19.10.1999 зареєстрований 27.12.1999 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3235, після смерті спадкодавця, а відповідно до ст.9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю (а.с.45).

Як видно із копії спадкової справи № 64/2003, заведеної після смерті ОСОБА_4 , в березні 2003 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 07.03.2003 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №384 державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори Луців І.П. ОСОБА_7 , яка являється мамою ОСОБА_1 відмовилась від права на обов`язкову частку (а.с.66-79).

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Суд вважає, що на час смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв Цивільний Кодекс УРСР (в редакції 1963 року).

Дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР 1963 року, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

А як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Отже, позовна вимога встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини, що залишилася після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається доведеною. Зокрема встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею спільно проживав її чоловік ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном

Пленумом Верховного Суду України у п. 24 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» висловлена правова позиція, згідно з якою, ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з визнанням його відповідачем можливе у разі, якщо таке визнання є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.144 Конституції, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.5, 6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Отже, суб`єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки. Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом, їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.

Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України від 26 лютого 1993 р. за N 7 передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Порядку, виконують землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів. Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною Радою народних депутатів.

Із системного аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірної земельної ділянки.

Отже з часу прийняття рішення VIII сесії III демократичного скликання від 19.10.1999 про передачу у приватну власність спадкодавцю ОСОБА_3 земельної ділянки, яка перебувала у її користуванні з відповідним цільовим призначенням, ця земельна ділянка вибула з державної та колективної власності і повторній приватизації не підлягала.

Із системного аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що Державний акт про право приватної власності на землю є актом, що засвідчує набуття права власності, яке виникло на підставі рішення уповноваженого органу влади чи місцевого самоврядування.

Така позиція суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-57цс13 від 19 червня 2013 року, де зазначено, що частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Судом встановлено, що спадщина померлої ОСОБА_3 складається, зокрема із спірної земельної ділянки площею 1,9395 гектарів; земельної ділянки площею 0,3199 гектарів, земельної ділянки площею 1,1259 гектарів. ОСОБА_4 після смерті дружини спадщину прийняв, проте за життя належним чином не оформив спадкових прав. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його внучка, позивач у справі ОСОБА_1 , проте оформити спадщини на вказані земельні ділянки не може, оскільки державний акт виданий після смерті власника земельної ділянки, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності на земельні ділянки, підлягають до задоволення.

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.

На підставі ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 200,258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

задовольнити позов.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт прийняття ОСОБА_4 спадкового майна після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Увин, Радехівського району Львівської області шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що належало померлій на день її смерті.

Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 3,3853 га, яка складається з земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельної ділянки площею 1, 9395 га, кадастровий номер: 4623986900:03:000:0188; земельної ділянки, площею 1.1259 га, кадастровий номер: 4623986900:04:000:1185; земельної ділянки, площею 0,3199 га, кадастровий номер: 4623986900:02:000:2188 в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що належали їй згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №089198 зареєстрованого 24 грудня 1999 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3235.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_13 , адреса АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Лопатинська селищна рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 04369819, адреса: вул. Центральна,12 смт. Лопатин 80261.

Повний текст рішення складено 19.12.2023

Головуючий суддяПатинок О. П.