Справа № 703/6017/23
4-с/703/24/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Геріх Наталія Анатоліївна, на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
у с т а н о в и в :
07 грудня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Геріх М.А., звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною скаргою, в якій просить зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер: АМ 216294 від 10 лютого 2005 року ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області.
Скаргу обґрунтовує тим, що 25 жовтня 2004 року рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області по справі №2-2852/2004р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Смілянського КП «ВАРМ» 818 гривень 01 копійку заборгованості по оплаті за теплопостачання, а також держмито на користь держави в сумі 51 гривня. На підставі даного рішення був виданий виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. На підставі виконавчого листа державним виконавцем ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області Терещенко винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АМ 216294 від 10 лютого 2005 року. Скаржник стверджує, що про виконавче провадження та про накладення арешту їй не було нічого відомо, а про існування стало відомо лише після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після отримання інформації скаржник звернулася до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області щодо зняття арешту з майна, однак їй було повідомлено про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна скаржника, а також зазначено, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відкритих чи завершених виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 не виявлено.
Листом від 24 листопада 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області направив скаржнику копію рішення суду від 25 жовтня 2004 року по цивільній справі №2-2852/2004 за позовом Смілянського КП «ВАРМ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з теплопостачання та повідомив, що більш розширену інформацію не має можливості надати, оскільки справа була знищена по збігу терміну її зберігання.
Таким чином, на сьогоднішній день існує арешт на майна, який, як стверджує скаржник, порушує її права.
Зазначила, що на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2014 року по справі №01/777 ліквідовано як юридичну особу Смілянське комунальне підприємство «ВАРМ» (вул. Ржевська, 3, м. Сміла, Черкаської області, код 25874533) у зв`язку з банкрутством, а тому правонаступники у стягувача відсутні.
З урахуванням вищевказаних обставин, скаржник звернулася до суду з даною скаргою.
Скаржник ОСОБА_1 та її представник адвокат Геріх Н.А. у судове засідання не з`явилися, остання звернулася до суду з заявою, в якій просила розгляд скарги провести без її та скаржника участі, на задоволенні скарги наполягає.
Представник Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
З врахуванням положень ч.2 ст.247 та ч.2 ст.450 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу та без участі учасників процесу.
Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Згідно ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа №2-2852/2004р. за позовом Смілянського КП «ВАРМ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з теплопостачання.
За результатами розгляду вказаної цивільної справи 25 жовтня 2004 року постановлено рішення, яке набрало законної сили 25 листопада 2004 року, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Смілянського КП «ВАРМ» 818 гривень 01 копійку заборгованості по оплаті за теплопостачання, а також держмито на користь держави в сумі 51 гривня.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01 листопада 2023 року за №352728531, ОСОБА_1 є співвласником нерухомого майна та 05 березня 2005 року, на підставі постанови ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області серії АМ №216294 від 10 лютого 2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка винесене під час примусового виконання виконавчого листа №2-2852 від 25 жовтня 2004 року Смілянського міськрайонного суду, до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 грудня 2014 року у справі №01/777 вирішено ліквідувати як юридичну особу Смілянське комунальне підприємство «ВАРМ» (вул. Ржевська, 3, м. Сміла, Черкаської області, код 25874533) у зв`язку з банкрутством.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18 грудня 2023 року №368823, до даного реєстру 23 грудня 2004 року внесено запис про припинення юридичної особи - Смілянське комунальне підприємство «ВАРМ» (вул. Ржевська, 3, м. Сміла, Черкаської області, код 25874533), у зв`язку з визнанням її банкрутом.
Враховуючи, що юридичну особу Смілянське комунальне підприємство «ВАРМ» було припинено в результаті ліквідації у зв`язку з визнанням її банкрутом, виконання її вимог у виконавчому провадженні, у якому було накладено арешт на нерухоме майно скаржника ОСОБА_1 , не допускає правонаступництва.
Листом №71230 від 01 грудня 2023 року Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив адвокат Геріх Н.А. про те, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відритих чи завершених виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Відділі не виявлено. Починаючи з 2006-2007 року введено в дію Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5, згідно якого, всі дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягали обов`язковому внесенню до Єдиного реєстру. Одночасно, до ЄДРВП перенесено всі виконавчі провадження, які на той момент були на виконанні в органах державної виконавчої служби та були незавершені. Враховуючи, що до введення в дію Єдиного державного реєстру виконавчого провадження та Автоматизованої системи виконавчого провадження реєстрація виконавчих документів, згідно Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05 липня 1999 року №470/7 (втратила чинність 25 грудня 2008 року), здійснювалися в Журнали обліку виконавчих документів про відкриття виконавчого провадження та Журналах обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, тому не можна вважати, що система містить повну інформацію щодо будь-яких виконавчих проваджень відносно боржника. Відповідні журнали знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання. В зв`язку з відсутністю інформації відносно боржника в Автоматизованій системі виконавчого провадження перевірити інформацію в рамках якого виконавчого провадження винесено постанову №АМ216294, видана 10 лютого 2005 року ДВС у м. Сміла та Смілянському районі не має можливості. На підставі вищевикладеного, у посадових осіб Відділу відсутні правові підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 .
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виконавче провадження за виконавчим листом №2-2852 від 25 жовтня 2004 року Смілянського міськрайонного суду, в якому постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області серії АМ №216294 від 10 лютого 2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на нерухоме майно скаржника ОСОБА_1 , станом на день введення в дію Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, тобто до 2006-2007 року, було завершено або виконавчий документи було повернуто.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинний станом на день винесення державним виконавцем постанови від 10 лютого 2005 року), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Однак, арешт на нерухоме майно скаржника ОСОБА_1 , який накладений постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області серії АМ №216294 від 10 лютого 2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-2852 від 25 жовтня 2004 року Смілянського міськрайонного суду, у відповідності до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинний до 2017 року), знятий не був.
Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем на час завершення вищевказаного виконавчого провадження або повернення виконавчого документу, на підставі якого було відкрити вказане виконавчого провадження, допущено бездіяльність у частині не вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна скаржника ОСОБА_1 , накладеного постановою серії АМ №216294 від 10 лютого 2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, при цьому станом на даний час вказане виконавче провадження є знищеним.
Частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на день постановлення даної ухвали) містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавець знімає арешт з майна боржника.
Право виконавця знімати арешт з майна при знищеному виконавчому провадженні положеннями Закону України «Про виконавче провадження» - не передбачено.
Таким чином, обраний скаржником ОСОБА_1 спосіб захисту, а саме зобов`язати відділ державної виконавчої служби зняти арешт з майна є неефективним, оскільки при знищеному виконавчому провадженні виконавець не уповноважений на здійснення таких дій.
За змістом частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках, які не передбачені у частині п`ятій вказаної статті Закону, арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, враховуючи, що юридичну особу Смілянське комунальне підприємство «ВАРМ» було припинено в результаті ліквідації у зв`язку з визнанням її банкрутом, що не допускає правонаступництва у спірних між даною юридичною особою та скаржником ОСОБА_1 правовідносинах правонаступництва, державним виконавцем не знято арешт з майна скаржника ОСОБА_1 при прийнятті кінцевого рішення у виконавчому провадженні, виконавче провадження знищене у зв`язку із закінченням терміну зберігання його у архіві, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не має повноважень знімати арешт з майна у знищеному виконавчому провадженні, та приймаючи до уваги, що в інший спосіб, ніж звернутися до суду, скаржник ОСОБА_1 відновити свої права щодо вільного володіння, користування та розпорядження власністю не може, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна ОСОБА_1 , який постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області серії АМ №216294 від 10 лютого 2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Виходячи з положень статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У Рішенні Європейського Суду від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52).
На час розгляду скарги відсутня будь-яка інформація чи будь-які докази, які б виправдовували подальше втручання у майнові права ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на все її майно.
Відповідно до ч.2, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що арешти на все майно скаржника ОСОБА_1 накладено ще у 2005 рокці, тобто таке обтяження майна триває понад 18 років, жодних доказів доцільності продовження арешту майна не надано, виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на майно, знищене, виходячи з принципів розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням цивільного провадження, суд приходить до висновку, що арешти всього майна скаржника ОСОБА_1 слід скасувати, оскільки таких захід на час розгляду скарги не виправдовує подальше втручання у права власника і є надмірним обмеженням, яке суттєво позначається на її правах та інтересах.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 18, 19, 81, 258-260, 263-265, 447, 451 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Геріх Наталія Анатоліївна, на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , накладений постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області серії АМ №216294 від 10 лютого 2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя І.Я. Биченко
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115731891 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Биченко І. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні