Ухвала

від 19.12.2023 по справі 175/4024/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №175/4024/23

провадження №1-кс/175/2537/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про скасування арешту майна, -

-

В С Т А Н О В И В:

До судунадійшло клопотанняадвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.08.2023 року по справі №175/4024/23 було задоволено клопотання дізнавача СД ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні № 12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,13 га, кадастровий номер 1221486600:01:004:0290, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права володіння права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Власник земельної ділянки, якою є ОСОБА_4 вважає, що арешт необхідно зняти з огляду на те, що кримінальне провадження №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні кримінального правопорушення, що підтверджується копією постанови про закриття кримінального провадження від 28 вересня 2023 року та витягом з ЄРДР.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Сектором дізнання ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, під процесуальним керівництвом Слобожанської окружної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні провадження № 12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

18.12.2023 року ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 було подано до суду клопотання про зняття арешту з майна, а саме земельну ділянку площею 0,13 га, кадастровий номер 1221486600:01:004:0290, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_4 .

Обґрунтовує клопотання тим, що кримінальне провадження №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні кримінального правопорушення, що підтверджується копією постанови про закриття кримінального провадження від 28 вересня 2023 року та витягом з ЄРДР наданим до клопотання, а тому немає необхідності в продовженні арешту зазначеного майна.

З урахуванням вищевикладених обставин, адвокат ОСОБА_3 вважає, що доказове значення майна, як речового доказу вже не має актуальності з огляду на закриття кримінального провадження.

Згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб?єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА 14 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).

З огляду на приписи п. 18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, з огляду на вимоги доцільності і співмірності втручання держави в право власності особи, а також з огляду на закриття кримінального провадження №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, подальший арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1221486600:01:004:0290, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права володіння права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою є непропорційним втручанню у право власності, тобто у право на мирне володіння майном, а тому повинно бути припинено.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно норм ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Так, відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Враховуючи, що у кримінальне провадження №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні кримінального правопорушення, що підтверджується копією постанови про закриття кримінального провадження від 28 вересня 2023 року та витягом з ЄРДР, суд вважає, що обставини враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, перестали існувати і в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.

Керуючись ст.ст. 170, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.08.2023 року в рамках кримінального провадження № №12023046440000114 від 04.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, на земельну ділянку 0,13 га, кадастровий номер 1221486600:01:004:0290, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права володіння права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1