Рішення

від 11.12.2023 по справі 206/3804/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/3804/23

Провадження № 2/206/1084/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Похил А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи Базилевської Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Самарський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра про позбавлення батьківських прав,-

І. Стислий виклад позиції позивача, представника позивача, відповідача та представників третіх осіб.

Позовні вимоги з урахуванням уточнення, обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу до кінця 2020 року. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач життям доньки більше ніж три роки не цікавиться та не проживає з ними, не виявляє бажання приймати участь у її вихованні, зловживає алкогольними напоями та веде аморальний спосіб життя. Позивачем дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між позивачем та дитиною склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйняттю життя та оточуючих людей. Нагляд за станом здоров`я здійснює позивач. Відповідач участі також в цій сфері життя дитини не приймає. Відповідач жодним чином не була позбавлена інформації стосовно місця перебування позивача та дитини, а з боку ОСОБА_1 ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з нею та прийманні участі в вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але повне вольове не бажання виконувати відносно дитини обов`язки, покладені на неї законом. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні малолітної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 62-66).

Відповідач до канцелярії суду подала письмові пояснення відповідно до яких, вона не заперечує проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що вона не виконувала та не бажає виконувати свої батьківські обов`язки в майбутньому. Просила розгляд справи проводити без її участі. Починаючі з 2021 року вона не піклувалася про фізичний та духовний розвиток дитини, не цікавилася її навчанням, не брала та не бере участі в підготовці до її самостійного життя, що зокрема проявлялося у тому, що вона не забезпечувала та не має бажання забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд у лікуванні дитини, не спілкувалася та не спілкується з дитиною в необхідному обсязі для її нормального самоусвідомлення. Також, відповідач не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляла інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти та не має бажання здійснювати такі обов`язки та виправляти свою поведінку по відношенню до ОСОБА_4 в майбутньому. Крім того, відповідач зазначила, що вона неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, щодо невиконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_4 . Залишення ОСОБА_3 в статусі матері суперечить її інтересам та шкодить інтересам дитини (а.с. 87).

Позивач та його представник адвокат Виприк С.О. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позовних вимог, оскільки мати дитини добровільно від неї відмовляється.

Від представника третьої особи Самарського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра до суду надійшла заява, відповідно до якого зазначено, що представник просить розгляд справи проводити без його участі та при прийняті рішення врахувати висновок органу опіки та піклування (а.с. 48).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

17.08.2023 до канцелярії суду надійшла дана позовна заява з додатками (а.с. 1-29).

12.09.2023 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 03.10.2023 (а.с. 37).

03.10.2023 підготовче засідання відкладено на 01.11.2023 (а.с. 44).

25.10.2023 до канцелярії суду від представника третьої особи Самарського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра надійшла заява відповідно до якого зазначено, що представник просить розгляд справи проводити без його участі та при прийняті рішення врахувати висновок органу опіки та піклування (а.с. 48).

27.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів з додатками (а.с. 49-54).

27.10.2023 від позивача до канцелярії суду надійшла уточнена позовна заява про позбавлення батьківських прав з додатками (а.с. 62-70).

01.11.2023 підготовче засідання відкладено на 10.11.2023 (а.с. 57).

07.11.2023 від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи докази про направлення уточненої позовної заяви з додатками та клопотання про витребування доказів з додатками відповідачу та третім особам (а.с. 72-74)

10.11.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 05.12.2023 (а.с. 75).

05.12.2023 від представника третьої особи Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради надійшло клопотання про долучення до справи висновку органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (а.с. 79-83).

05.12.2023 судове засідання відкладено на 11.12.2023 для ознайомлення з позовною заявою відповідача та виклику свідка (а.с. 84).

08.12.2023 відповідач до канцелярії суду подала письмові пояснення, відповідно до яких, вона не заперечує проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_4 . Просила розгляд справи проводити без її участі (а.с. 87).

11.12.2023 проведено розгляд справи по суті, заслухано вступні слова позивача, представника позивача, представника третьої особи, допитано свідка по справі, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухано виступи сторін у судових дебатах (а.с. 91).

11.12.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду (а.с. 92).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. ?

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції), актовий запис № 435 (а.с. 12).

Відповідно до характеристики дитини, яка надана Комунальним закладом «Середня загальноосвітня школа № 98» Дніпровської міської ради від 17.07.2023, протягом останніх двох років навчання батько дитини, ОСОБА_1 , та бабуся, ОСОБА_5 , підтримують зв?язок з класним керівником, відповідають на дзвінки та повідомлення, відвідують батьківські збори та активно займаються вихованням і розвитком ОСОБА_4 . Мати дівчинки не бере участі у навчально-виховному процесі дитини, не цікавиться шкільним життям та успіхами своєї доньки (а.с. 13).

З характеристики на сім`ю, яка надана Комунальним закладом «Середня загальноосвітня школа № 98» Дніпровської міської ради від 17.07.2023 встановлено, що ОСОБА_3 за весь період навчання малолітньої доньки, ОСОБА_4 , 2014 р.н., у КЗО «СЗШ № 98» ДМР» з?явилася один раз, у вересні 2021 року. З класним керівником не контактувала, навчанням доньки не цікавилась. Протягом останніх двох років (період навчання в школі) малолітню ОСОБА_4 , виховує батько, ОСОБА_1 , допомогає йому бабуся ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 14).

Відповідно до постанов Самарського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_3 , мати малолітньої, ОСОБА_4 , неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП, за невиконання батьківських обов?язків (а.с. 16-17, 19, 21-23,25-26).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 24.11.2023 № 6/12-26Н про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно її дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 80-83).

Також, в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_7 , яка підтвердила факт повного та належного утримання позивачем ОСОБА_1 доньки ОСОБА_4 . Вказаний свідок зазначила, що позивач виховує, піклується, надає матеріальну та моральну допомогу і підтримку дитини, яка фактично знаходяться на його утриманні. Мати дитини нею не займається, постійно не відомо де знаходиться, не дивлячись на це ОСОБА_1 не перешкоджає їй спілкуватися з донькою.

Сама ж дитина ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що її мати зникла та те, що їй комфортніше з батьком. Останній раз вона бачила свою мати на день свого народження, тобто 10 липня. Окрім цього, вона також зазначила, що їй краще коли мами немає з нею поряд.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтями 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

?Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

?Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

?Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44 - ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 і ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

?За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права. ?

?У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

?Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

?У той же час, ст. 164 СК України обумовлює підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 54 рішення ЕСПЛ «Хант проти України» (від 07.12.2006), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27.11.1992) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 07.08.1996, п. 78.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років, що відповідає положенням ст. 165 СК України.

Абзацом 6 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

?Положення ст. 206 ЦПК України наголошують на тому, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

?Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

?З огляду на викладене, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 визнала позовні вимоги в повному обсязі та ті обставини, що вона свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, що було встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено поясненнями як позивача, так і самого відповідача, діючи передусім в інтересах дитини, суд приходить до обґрунтованого висновку, що наразі, існують достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 .

Обставин, які перешкоджали б відповідачу виконувати свої батьківські обов`язки судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України, особа яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язків щодо утримання дитини.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав - ч. 1 ст. 169 СК України.

Таким чином, відповідач не позбавлена права на відновлення її, за наявності підстав, передбачених законодавством.

?Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ???????

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. ???

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

???????????За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. ?

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

?Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. ???????Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.????? Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.??Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.?????

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 157, 164-166, 169 СК України, ст. 11, 12 Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 51, ЄДРПОУ 44378972), Самарський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра (м. Дніпро, вул. Електрична, буд. 1-Б, ЄДРПОУ 21903735) про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18.12.2023.

Головуючий суддя К.С. Маштак