Рішення

від 13.12.2023 по справі 197/1308/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/1308/23

провадження № 2/197/666/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Широківської селищної ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач 25.10.2023 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, просить визнати поважними наведені ним причини пропуску встановленого законом десятимісячного строку для прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк у шість місяцівдля подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначає, щопричиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 є те, що позивач перебував на лікуванні.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Суддя в ухвалі від 06.11.2023 постановила позовну заяву прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження з підготовчим засіданням.

07.12.2023 постановлено ухвалу суду про призначення до судового розгляду.

Позивач повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання позивач не з`явився, до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Від нього надійшла заява, у якій просить розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що сторони, їхні представники не прибули в судове засідання, позивач та відповідач заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно зі свідоцтвом про народження, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.09.2018 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою від 08.12.2021 № 484, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент його смерті за даною адресою зареєстрованих осіб не було.

Відповідно до копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ШР № 9790 від 24.09.2002, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9930134292023 від 18.08.2023 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 7,62 га, кадастровий номер 1225887700:06:001:0131, розташованої на території Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (арк. с. 18-22).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.07.2023 ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 звернулася вже після закінчення шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини.

Згідно з відповіддю завідувача Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 10.11.2023 за № 797/02-14 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у Широківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області 28.07.2023 заведено спадкову справу № 274/2023; заява про видачу спадщини за законом до нотаріальної контори подавалась ОСОБА_1 ; заяви про відмови від спадщини після померлого ОСОБА_2 до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області не подавались; заповіт від імені ОСОБА_2 в Широківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області не посвідчувався, але був посвідчений 17.03.2014 Шестірнянською сільською радою Широківського району Дніпропетровської області за реєстром № 16.

Відповідно до обґрунтування причиною пропуску шеститимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 є те, що позивач перебував на лікуванні.

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно зі ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши докази, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено в ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.2 4 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приходить до висновку, що причини пропуску строку прийняття спадщини (війна) є поважними, тому позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно дост.4 Закону України «Про судовий збір»ставка судовогозбору встановлюєтьсяз позовноїзаяви немайновогохарактеру,яка подана фізичною особою, у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються з позовної заяви про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2684 грн з 01.01.2023.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Позивач просить судові витрати не відшкодовувати.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 81, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у шість місяців, після набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Широківська селищна рада, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт Широке, вул. Соборна, буд. 107, ідентифікаційний код: 04339729.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО