Справа №: 398/3947/23
провадження №: 2/398/2166/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"13" грудня 2023 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Голосеніної Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
В С Т А Н О В И В:
КП «Теплокомуненерго» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є споживачем КП «Теплокомуненерго». Відповідач не виконує належним чином зобов`язання з оплати теплової енергії, в результаті чого виникла заборгованість.Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 01 серпня 2023 року в розмірі 25719,55 грн., що складається з: 24531,60 грн. - заборгованості за послуги теплопостачання; 513,40 грн. за абонентське обслуговування; 155,38 грн. - нарахованих 3% річних; 519,17 грн. -нарахованого індексу інфляції.
Ухвалою суду від 19вересня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві вказала, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 ,в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або пояснень по суті позовних вимог суду не надав, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд на підставі ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб на підставі наявних у ній доказів в заочному порядку, за згодою позивача.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради.
Між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки з приводу постачання теплової енергії, про що свідчить відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Теплокомуненерго» є підприємством Олександрійської міської ради, вид діяльності якого постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Відповідно до 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням.
Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Частиною 3 статті 16Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» визначено принцип безперебійного надання споживачу комунальних послуг.
За змістом ст.ст. 319, 322ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.19Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки за п. 5 ч. 3 ст.20Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі №6-110цс12, від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.
Відповідно до ч. 1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст.19Закону України«Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 17, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 р. № 630, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, відповідно до нормативів (норм) споживання або за показаннями засобів обліку (будинкових або квартирних лічильників). Плата за послуги має вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо договором не встановлено інший строк.
Частинами першою та другою статті 32 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
За змістом ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання тобто боржник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобов`язання.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12 та від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.
Розрахунок абонентської плати проведено відповідно до Закону Українивід 09.11.2017року №2189-УІІІ«Про житлово-комунальніпослуги» зі змінами та доповненнями та враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 808 від 21.08.2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».
Позивач належним чином виконує свої зобов`язання за зазначеним договором та постачає відповідачу теплову енергію для централізованого опалення.
У зв`язку з несплатою відповідачем вартості наданих житлово-комунальних послуг, станом на 01.08.2023 року виникла заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 24531,60 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача та розрахунком, наданим позивачем. Також позивачем нараховано 513,40 грн. за абонентське обслуговування, 155,38 грн. 3% річних та 519,17 грн. індексу інфляції.
З урахуванням встановлених у справі обставин, зокрема того, що між сторонами існують договірні відносини, проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не сплачує за фактично отриману теплову енергію, керуючись зазначеними нормами права, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.141ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Перспективна, буд. 32-а, код ЄДРПОУ 00185330) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг станом на 01.08.2023 року в розмірі 25719,55 грн., що складається з: 24531,60 грн. - заборгованості за послуги теплопостачання; 513,40 грн. абонентського обслуговування; 155,38 грн. - нарахованих 3% річних; 519,17 грн. -н арахованого індексу інфляції.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )на користьКомунального підприємства «Теплокомуненерго» (адреса місце знаходження: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Перспективна,буд.32-а,код заЄДРПОУ 00185330)судовий збірв розмірі 2684,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 13.12.2023 року.
Суддя Т.В. Голосеніна
Суд | Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115734989 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні