Рішення

від 19.12.2023 по справі 510/2306/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2306/23

Провадження 2/510/1391/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.23 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі Іванової Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «MIН-S LTD» про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на нежитлову будівля (магазин), що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею 0,0070 га, з кадастровим номером: 5124110100:02:003:0443, та цільовим призначенням «для ведення будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Позовні вимоги мотивує тим, що 22.02.2023 р. між ним та відповідачем, в особі директора Суддя М.І., у простій письмовій формі, було укладено договір купівлі продажу нежитлової будівлі (магазин), що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею 0,0070 га, з кадастровим номером: 5124110100:02:003:0443, та цільовим призначенням «для ведення будівництва та обслуговування будівель торгівлі», який не був посвідчений нотаріально, але було виконано усі суттєві умови договору. Згодом з`ясувалось, що відповідач належним чином не оформив своє право власності на майно. Таким чином, придбане позивачем майно, було відчужено особою, яка не мала на це право, але у зв`язку з тим, що позивач є добросовісним набувачем, та відсутні підстави для витребування в нього майна, передбачені ст. 388 ЦК України, він просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує..

Представник відповідача Суддя М.І. у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та не суперечить закону.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ходірозгляду справисудом булидослідженні наступнідокази:нотаріально непосвідчений договіркупівлі продажу від22.02.2023р.,укладений міжТОВ «MIН-SLTD»в особідиректора СуддяО.Ф.та ОСОБА_1 про купівлю-продажнежитлової будівлі(магазин),що знаходитьсяпо АДРЕСА_1 ,розташованої наземельній ділянці,площею 0,0070га,з кадастровимномером:5124110100:02:003:0443,та цільовимпризначенням «дляведення будівництвата обслуговуваннябудівель торгівлі»;протокол №1загальних зборівучасників ТОВ«MIН-S LTD» від 20.02.2023 р.; довідка ТОВ «MIН-S LTD» № 2 від 20.02.2023 р.; довідка КП «Ренійське БТІ» Ренійської міської ради № 176 від 11.09.2023 р., яка засвідчує, що нежитлова будівля (магазин), яка розташована по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ТОВ «MIН-S LTD»; технічний паспорт громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; рішення Ренійської міської ради Ренійського району Одеської області № 576 від 26.10.2001 р. про надання у постійне користування ТОВ «MIН-S LTD» земельну ділянку площею 0,0070 гана перехресті АДРЕСА_2 для розміщення та обслуговування магазину (без права зміни цільового призначення ); державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ОД № 003107 від 23.12.2001 р.; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5107006882018 від 06.11.2018 р. з планом; рішення виконкому Ренійської міської ради Одеської області № 163 від 21.12.2018 р. «Про присвоєння поштової адреси земельній ділянці, розташованій у м. Рені по вул. Болградська»; статут ТОВ «MIН-S LTD»; наказ про прийняття на роботу № 02 від 05.03.2018 р.; протокол № 01 зборів засновників ТОВ «MIН-S LTD»; паспорт громадянина України Суддя М.І., серії НОМЕР_1 , виданий 29.02.1996 р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; паспорт громадянина України ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області.

Дослідивши наданідокази,судом буловстановлено,що 22.02.2023позивач домовивсяіз відповідачем,в особідиректора СуддяМ.І.,про купівлю нежитлової будівлі (магазин), що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею 0,0070 га, з кадастровим номером: 5124110100:02:003:0443, та цільовим призначенням «для ведення будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

В той же день було укладено відповідний договір купівлі-продажу, який не було посвідчено у нотаріальному порядку. Позивач передав представнику відповідача Суддя М.І. обумовлену суму грошей, а представник відповідач надав позивачу об`єкт нерухомості для вільного користування і володіння.

Так як,згідно законодавства,подібні договорипідлягають нотаріальномупосвідченню,позивач черездеякий часзапропонував представникувідповідача привестидомовленість увідповідність довимог закону,однак з`ясувалось,що відповідач не зможе надати нотаріусу правовстановлюючі документи на нерухоме майно, оскільки свої права власності на це майно до теперішнього часу не оформив належним чином. До того ж, директор ТОВ "MIН-S LTD" повідомив, що товариство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, оскільки господарську діяльність не веде, та не зможе понести фінансові витрати на оформлення договору купівлі продажу та права власності, покладених на нього у відповідності до умов пункту 7.1. договору купівлі продажу.

Про існування цих обставин, позивачу нічого не було відомо, оскільки перед оформленням правочину, представник відповідача завірив позивача, що вона є власником нерухомого майна та в неї наявні всі правовстановлюючі документи.

В результаті звернення позивача до Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області для нотаріального посвідчення договору, в строки обумовлених п. 4.5. Договору, йому було роз`яснено в усній формі про неможливість нотаріального його посвідчення у односторонньому порядку без участі керівника або уповноваженого представника відповідача, та без надання оригіналів правовстановлюючих документів на майно та земельну ділянку. У зв`язку з чим позивачу було рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного спірного питання.

Таким чином, на момент укладання договору, тобто на 22.02.2023 р., відповідач не мав право відчужувати даний об`єкт нерухомості, тому придбане позивачем майно було відчужено особою, яка не мала на це право.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду докази в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом з тим, між сторонами була досягнута взаємозгода відносно всіх істотних умов договору, оскільки позивач передала продавцям обумовлену суму коштів, а продавці передали позивачу нерухоме майно та ключі від нього.

Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: представнику відповідача була передана обумовлена сума грошей, а позивачу об`єкт нерухомості. Відповідач жодного разу не висував вимоги щодо повернення об`єкту нерухомості, не заперечував проти визнання права власності за позивачем, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно дост. 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

На підставі ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 1 ст. 397 ЦК України, передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Так, позивач набув право власності на нежитлову будівля (магазин), що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею 0,0070 га, з кадастровим номером: 5124110100:02:003:0443, та цільовим призначенням «для ведення будівництва та обслуговування будівель торгівлі», в порядку ст. 330 ЦК України, як добросовісний набувач, придбавши її у відповідача, який фактично не мав права її відчужувати на той період, оскільки не оформив та не зареєстрував своє право власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачем, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем, як за добросовісним набувачем, право власності на нежитлову будівля (магазин), що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею 0,0070 га, з кадастровим номером: 5124110100:02:003:0443, та цільовим призначенням «для ведення будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 328, 330, 388, 397 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «MIН-S LTD» про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

1. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) право приватної власності на:

- нежитлову будівлю (магазин), що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею 0,0070 га, з кадастровим номером: 5124110100:02:003:0443 та цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін