Рішення

від 23.11.2023 по справі 452/2651/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/2651/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"23" листопада 2023 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар судового засідання Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька,-

за участю представника позивачки ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 жовтня 2015 року, який було розірвано рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року. Від шлюбу сторони мають спільну дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що після припинення шлюбних відносин вона разом з донькою переїхала на постійне місце проживання у будинок батьків в АДРЕСА_1 . По усній домовленості дитина залишалась проживати з нею.

ОСОБА_2 , залишився проживати в АДРЕСА_2 . За цією адресою і зареєстрована донька. Відповідач не дає згоди на зміну реєстрації місця проживання дитини.

25.05.2023 року позивачка звернулась до відділу реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за її місцем реєстрації, але у реєстрації доньки їй було відмовлено у зв`язку із не наданням письмової згоди батька на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.

Те, що дитина проживає з позивачкою за вищевказаною адресою, підтверджується Актом №44 обстеження умов проживання від 02.06.2023 року, також дитина ходить у школу в с. Вишня Самбірського району Львівської області.

Після розлучення, батько періодично бачиться з дочкою, однак неналежно виконує свої батьківські обов`язки. Це проявляється в тому, що чинить відносно неї та дочки психологічне та фізичне насильство, виражається нецензурною лайкою. Відповідач зловживає алкоголем, веде себе агресивно та непередбачувано, постійно погрожує назавжди забрати дочку. Внаслідок таких дій дитина переносить психоемоційні травми, дівчинка стала наляканою, вона змушена водити її до дитячого психолога.

Позивачка неодноразово зверталась до поліції на неправомірні дії відповідача за що складався протокол про вчинення насильства у сім`ї.

Враховуючи викладене, у позивачки виникла необхідність у визначенні місця проживання дитини разом із нею, з матір`ю, оскільки будь-яка зміна місця проживання дитини є недопустимою та матиме негативний вплив. Також, невизначеність реєстрації місця проживання малолітньої дитини, за фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, у зв`язку з чим, позивач просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із нею за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 .

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 серпня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2023 року підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Шачіна Н.М. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Додатково пояснила, що дитина проживає матір`ю в с. Вишня Самбірського району Львівської області, і виникають складнощі при отриманні довідок для школи. Дитина зареєстрована із батьком, який категорично відмовляється надавати згоду на зміну місця реєстрації дочки, а така згода є обов`язковою. Відповідач працює далекобійником, постійно перебуває у відрядженнях. Позивачка є матір`ю дитини і займається нею.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області Васьків І.І. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини не заперечує, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Представник третьої особи Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. При вирішенні даного спору покладаються на думку суду.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року (а.с. 10).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_5 (а.с.9).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області від 26 травня 2021 року № 273 відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають без реєстрації в АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Як вбачається з копії акту № 44 від 02.06.2023 р. обстеження умов проживання, складеного спеціалістами служби у справах дітей Рудківської територіальної громади на підставі заяви ОСОБА_1 з метою з`ясування умов проживання в АДРЕСА_1 малолітньої ОСОБА_5 убачається, що дитина проживає разом з матір`ю, забезпечена усім необхідним відповідно до віку та сезону. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови, вона має окремий простір для виховання та розвитку. За цією адресою зареєстровані і проживають ОСОБА_1 - заявник, ОСОБА_5 - дочка, проживає без реєстрації (а.с. 15).

Згідно довідки, виданої Вишнянським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області І. Войціцькою від 01.06.2023 року № 01-28/22 відомо, що ОСОБА_5 навчається у 1 класі даного навчального закладу (а.с. 25).

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень за те, що він 24.05.2021 року о 14.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту із дружиною ОСОБА_1 умисно наніс останній удар правою ногою у ліве коліно, чим спричинив потерпілій легке тілесне ушкодження (а.с. 24).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини 3 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (частина 2 статті 160 СК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) викладено висновок про те, що «Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону № 1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим, положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язана, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , яка не досягла віку чотирнадцяти років, проаналізувавши обставини справи, приймаючи до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з батьків, а саме що дитина після припинення відносин між сторонами бажає проживати разом із матір`ю, вік дитини, матеріально-побутові умови проживання, думку представника Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області та інші обставини, суд дійшов висновку, що проживання малолітньої ОСОБА_5 з матір`ю відповідатиме принципу «найкращих інтересів дитини».

Що стосується позовної вимоги щодо надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір`ю ОСОБА_1 за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 , суд враховує наступне.

Дитина ОСОБА_5 залишилася проживати з матір`ю за адресою її реєстрації, АДРЕСА_1 . За цією адресою зареєстроване місце проживання позивачки.

Зі звернення позивачки від 25.05.2023р. до відділу ЦНАП Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що у здійснені реєстрації відмовлено, у зв`язку з ненаданням письмової згоди батька дитини ОСОБА_2 на реєстрацію дитини за новим місцем реєстрації (а.с.11-12).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

За ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №207 (далі Правил) передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згідно з п. 26 Правил, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Як встановлено судом, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію, позивач позбавлена можливості зареєструвати малолітню дитину.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання малолітньої дитини, за фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька підлягають задоволенню.

З врахуванням того, що суд виходить з пріоритету інтересів дитини, їх найкращого забезпечення враховуючи обставини справи, визначений нормативно-правовим актом порядок реєстрації місця проживання дітей віком до 14 років, тому доходить висновку, що рішення про надання згоди на зміну місця реєстрації дитини без згоди батька за місцем проживання матері буде ефективним способом захисту прав дитини.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою реєстрації місця проживання її матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір`ю ОСОБА_1 за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі судового збору, що становить 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, адреса для листування м. Рудки, пл. Відродження, 1, Самбірського району Львівської області, поштовий індекс 81440, код ЄДРПОУ 43909427.

Третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, адреса для листування м. Рудки, пл.Відродження, 1, Самбірського району Львівської області, поштовий індекс 81440, код ЄДРПОУ 44305569.

Повне судове рішення буде складено 04.12.2023 року.

Суддя