Рішення

від 03.10.2023 по справі 523/14443/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/14443/21

Провадження №2/523/2126/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні,впорядкузагального позовногопровадження,цивільну справузапозовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілений» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальність «Будівельно-монтажне управління №9 «ОДЕСАБУД», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про визнання договорів недійсними, скасування свідоцтва та запису про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілений» з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальність «Будівельно-монтажне управління №9 «ОДЕСАБУД», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», в якій,з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.85-86,Том 3) просило:

-визнати недійсним договір № неж\3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08 січня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд» (правонаступник - ТДВ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд»).

-визнати недійсним іпотечний договір № 254 від 28.02.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Петровською О.В., укладений між АКБ «ФОРУМ» (правонаступник ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТОХІЛЛС ВЕСТА") та ОСОБА_2 .

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 14.12.2007 року на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. площею 365,2 кв.м., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_1

-скасувати державну реєстрацію права власності на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек 365,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані на праві власності за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (код ЄДРПОУ 41264766), на підставі свідоцтва № 378, виданого 29.10.2021 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Червинською Н.Є., про що зроблено запис про право власності у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно № 44740233, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 14:54:46, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2491943851100.

Позов мотивований тим, що 19 червня 2006 року створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне». 17 травня 2021 року до Об`єднання звернулася особа, яка намагалася проникнути до підвалу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на балансі на балансі позивача, є спільною власністю співвласників квартир багатоквартирного будинку та знаходиться у їх спільному користуванні.

Згідно п. 1.1 договору № неж\3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08.01.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд» (правонаступник - ТДВ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд»), Підприємство зобов`язується виконати роботи з будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , і по закінченні будівництва передати Пайщику підвальне нежиле приміщення, розташоване у підвалі житлового будинку, загальною площею 365 кв.м., а ОСОБА_3 зобов`язався сплатити такі послуги і по закінченні будівництва прийняти нежиле приміщення згідно умов договору.

В акті приймання-передачі нежилого фонду від 04.09.2007 р. до договору № неж/3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08.01.2006 р., зазначено, що ОСОБА_2 прийняв у власність підвальне нежиле приміщення № неж\3 сек. площею 365 кв.м., розташоване у підвалі жилого дому за адресою: АДРЕСА_2 .

Свідоцтво про право власності від 14.12.2007 р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради серії НОМЕР_1 , свідчить про виникнення у ОСОБА_1 права власності на підвальні нежилі приміщення № неж/3 сек. по АДРЕСА_1 .

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17104862, видане КП «Одеське міське БТІ та РОН» 18.12.2007 р., підтверджується реєстрація за ОСОБА_1 права власності на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. площею 365,2 кв.м., розташовані у АДРЕСА_1 , в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 21479040, номер запису 2798, в книзі 72неж-88.

В п. 1.1 договору купівлі - продажу № 252 від 28.02.2008 р. зазначено, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. площею 365,2 кв.м., розташовані у АДРЕСА_1 .

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17922500, виданий КП «Одеське міське БТІ та РОН» 28.02.2008 р. підтверджується реєстрація права власності за ОСОБА_2 на підвальні нежилі приміщення № неж/Зсек. площею 365,2 кв.м., розташовані у АДРЕСА_1 .

В технічному паспорті, виданому КП «ОМБТІ та РОН» 28.02.2008 р., знаходяться план та опис підвальних нежилих приміщень № неж/3сек. площею 365,2 кв.м., розташовані у АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки від 21.07.2021 р. № 266774527 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна :

ОСОБА_2 набув право власності на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. площею 365,2 кв.м., розташовані у АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, р№ 252 від 28.02.2008, посвідченого Петровською Н.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу;

-28 лютого 2008 року приватним нотаріусом Петровською О.В. була накладена заборона на нерухоме майно підвальні нежилі приміщення №неж/3сек., адреса: АДРЕСА_2 , номер РПВН: 21479040, на підставі іпотечного договору № 254 від 28 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Петровська О.В.;

-02.04.2019 р. приватний нотаріус Юдін Максим Анатолійович вніс запис про зміну Іпотекодержателя з АКБ «ФОРУМ» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» за іпотечним договором № 254 від 28.02.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Петровська О.В., Іпотекодавець ОСОБА_2 , на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. розташовані у АДРЕСА_1 .

З наведеного слідує, що нежитлові приміщення підвалу багатоквартирного будинку ОСББ «Ювілейне» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 365,2 кв.м., були оформлені ОСОБА_1 на своє ім`я по договору із забудовником житлового будинку ТДВ "БМУ№ 9ОДЕСБУД",потім відбулисяперепродаж підвалуна ОСОБА_2 ,та послідуючапередачу підвалу ОСОБА_2 віпотеку банкуАКБ «ФОРУМ»під видачукредиту.Вказаний банкбуло ліквідованофондом гарантуваннявкладів фізичнихосіб,а правапо іпотеціна підвалпередані ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА». Через несплату кредиту, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» виставила на продаж частину вказаних підвальних приміщень.

Посилаючись на те, що підвальних нежилихприміщень №неж/3сек,розташованих впідвалі вказаногожилого будинку,площею 365кв.м.,які єпредметом договору№ неж\3секпро пайовуучасть убудівництві по АДРЕСА_1 від 08.01.2006р.,фактично неіснує,оскільки будівництвовказаних підвальнихнежилих приміщеньне булопередбачене проектноюдокументацією,підвальні нежиліприміщення непроектувались,під нимине відводиласьземельна ділянка,вони неприймалися вексплуатацію,відповідно забудовникне мігпередати вказаніприміщення Відповідачу,а останнійнабути наних правовласності,вказані приміщенняне можутьбути предметомцивільно-правовихугод.Фактично приміщенняпідвалу єчастиною технічногопідпілля,призначені дляпрокладки інженернихкомунікацій,представник позивачапросив задовольнити позовні вимоги.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» - адвоката Остапенко О., в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілений» в повному обсязі. Відзив мотивований тим, що оспорюваний іпотечний договір укладений відповідно до законодавчих норм, дієздатними сторонами, на підставі їх вільного волевиявлення та спрямований на реальне настання юридичних наслідків, які ним обумовлені, а тому підстави для визнання його недійсним - відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції на дату набуття права власності на нежитлове приміщення ОСОБА_2 ), обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:право власності на нерухоме майно.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 331 ЦК України (в редакції на дату набуття права власності на нежитлове приміщення ОСОБА_2 ), якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На момент укладення іпотечного договору, ОСОБА_2 був одноособовим власником нежилих приміщень, площею 365, 2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , яким виступає вже понад 12 років. Право власності на вказане нежитлове приміщення було зареєстроване саме за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. Інших зареєстрованих співвласників нежилого приміщення на момент укладення іпотечного договору не було.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В даному випадку Банк Форум, як добросовісний іпотекодержатель, поклався на дані реєстру прав на нерухомість, про те, що ОСОБА_2 був одноособовим власником нежилих приміщень, площею 365, 2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , і саме тому уклав договір іпотеки.

Визнання недійсним іпотечного договору в даному випадку суперечить захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя, адже кредитні кошти, які Банк Форум видав ОСОБА_2 на сьогоднішній день не повернуті.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 16.05.2018 року у справі № 449/1154/14. ( а.с.27-30, Том 2).

В матеріалах справи наявна відповідь представника позивача на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА». Так, представник позивача зазначив, що посилання представника відповідача на те, що на момент укладення іпотечного договору, ОСОБА_2 був одноособовим власником підвальних нежилих приміщень № неж/3сек, площею 365, 2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідає дійсності, так як Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 09.02.2007 р., розпорядженням Суворівської районної адміністрації Одеської міської ради від 26.02.2007 р. № 131 р не передбачалося прийняття до експлуатації підвальних нежилих приміщень, розташованих в підвалі жилого дому, площею 365,2 кв.м., що є предметом договору неж\3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08.01.2006 р., не передбачено прийняття в експлуатацію підвальних нежилих приміщення № неж/3сек, розташованих в підвалі жилого дому, площею 365,2 кв.м., що є предметом договору № неж/3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08.01.2006 р., як окремих нежилих (вбудованих) приміщень, що не відносяться до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Отже, аналіз наведених вище положень законодавства та документації на житловий будинок, дозволяє дійти обґрунтованого висновку, що підвальні нежилі приміщень № неж/3сек, розташовані в підвалі вказаного жилого будинку, площею 365,2 кв.м., які є предметом договору № неж/3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 02.01.2006 р. - фактично не існує, оскільки будівництво вказаних підвальних нежилих приміщень не було передбачене проектною документацією, підвальні нежилі приміщення не приймалися в експлуатацію, відповідно забудовник не міг передати вказані приміщення відповідачу, а останній набути на них право власності, вказані приміщення не можуть бути предметом цивільно-правових угод. Враховуюче наведене, договір № неж/3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08 січня 2006 року, як і похідний в нього іпотечний договір № 254 від 28.02.2008 р., є недійсним через те, його зміст суперечить Актам цивільного законодавства та фактично тому, що його предметом є неіснуюча річ - нежилі приміщення, під які земельна ділянка не відводилась, які не проектувались, не будувались та не вводились в експлуатацію, на них не виникало право власності, спірні приміщення не можуть бути предметом цивільно-правових угод. Крім того, зазначив, що державна реєстрація за ОСОБА_2 права власності на підвальні нежилі приміщень № неж/3сек, передані в іпотеку за іпотечним договором № 254 від 28.02.2008 р., не має самостійного значення для виникнення права власності, а лише визначає момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. В даному випадку, фактами, що свідчать про виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, були б документи, що свідчили б про прийняття підвальних нежилих приміщень № неж/3сек в експлуатацію як окремого об`єкту прав власності. Однак такі документи відсутні. Натомість державна реєстрація за ОСОБА_2 права власності на підвальні нежилі приміщень № неж/3сек, ніяк не змінює статус, такого майна, що є спільною сумісною власністю власників квартир житлового будинку. (а.с.42-46, Том 2).

В матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про застосування строків позовної давності (а.с.1-4, Том 3). Так представник відповідача зазначив, що оспорюваний іпотечний договір було укладено 28.02.2008 року.

ОСББ «Ювілейне» було зареєстровано як юридичну особу 19.06.2006 року, відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, долученої представником ОСББ «Ювілейне» до позовної заяви. 26 лютого 2007 року 10-поверховий, 3-секційний житловий будинок АДРЕСА_2 , було введено в експлуатацію та в подальшому передано від ЗАТ «Олімп-Круг» на баланс ОСББ «Ювілейне».

На момент передачі будинку на баланс ОСББ «Ювілейне» діяв ЗУ «Про житлово- комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 року, п.3 ст. 1 якого, визначено поняття «балансоутримувач» .

Відповідно до п. 3 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 року, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Тобто, з приводу усіх підвалів, сукупною площею 929, 2 кв. м. до складу яких входять і нежилі приміщення, що є предметом іпотеки за оспорюваним договором іпотеки, саме ОСББ «Ювілейне» протягом усього часу (13 років) вело відповідну звітність, здійснювало утримання та управління таким майном та ніби-то не знало про те, що одноособовим власником нежилих приміщень площею 365, 2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_2 , а також про те, що вказані приміщення були передані в іпотеку ПАТ «Банк Форум». З урахуванням викладеного, представник відповідача просив застосувати строки позовної давності поскільки, ОСББ «Ювілейне» знало про укладення оспорюваного іпотечного договору не пізніше 29.03.2018 року, а тому строки позовної давності щодо звернення до суду із зазначеним позовом сплинули. Вимоги про визнання іпотечного договору недійсним заявлені аж через 13 років після укладення іпотечного оспорюваного договору.

В судовому засіданні представник ОСББ «Ювілейне» Березовська О.В. та Бевз К.І. просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Товариства з додатковою відповідальність «Будівельно-монтажне управління №9 «ОДЕСАБУД» в судове засідання не з`явився,повідомлявся в установленому законом порядку.

В судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» Земляков О.А. просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не з`явилися належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада в судове засідання не з`явився, повідомлявся в установленому законом порядку.

З огляду на положення частини другоїстатті 223 ЦПК України, згідно з якою неявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті, суд вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Частиною 1статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1ст.3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 19 червня 2006 року зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне», що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.32, Том 1).

Відповідно до акту приймання - передачі житлового комплексу на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне» ЗАТ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд» (правонаступник - ТДВ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд») передало на баланс Об`єднання житловий комплекс:

-загальна площа будинку 1 1279,7 кв.м.

-житлова площа квартир 4114,6 кв.м.

-загальна площа квартир 8135 кв.м.

-загальна площа допоміжних приміщень:

сходові клітки 426,6 кв.м.;

позаквартирні коридори 455,0 кв.м.;

горища 929,9 кв.м.;

підвали 929,9 кв.м. (а.с.120, Том1)

Відповідно до технічного паспорт від 26.12.2006 р. на житловий громадський будинок АДРЕСА_1 , виготовлений КП «ОМБТІ та РОН», та виданий ЗАТ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд» ( праонаступник - ТДВ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд») підвал складається з наступних приміщень:

Iдопоміжна площа - 64,4 кв.м.;

IIдопоміжна площа - 64,4 кв.м.;

IIIдопоміжна площа - 68,3 кв.м.;

IVдопоміжна площа - 86,1 кв.м.;

Vдопоміжна площа - 55,7 кв.м.;

VIдопоміжна площа - 77,7 кв.м.;

VIIдопоміжна площа - 68,3 кв.м.;

VIIIдопоміжна площа - 89,8 кв.м.;

IXдопоміжна площа - 49,5 кв.м.;

Xдопоміжна площа - 14,3 кв.м.;

XIдопоміжна площа-3,3 кв.м.;

XIIдопоміжна площа-21,8 кв.м.;

Iдопоміжна площа - 40,5 кв.м.;

IIдопоміжна площа-56,8 кв.м.;

IIIдопоміжна площа - 18,0 кв.м.;

IVдопоміжна площа - 3,3 кв.м.;

Vдопоміжна площа-9,7 кв.м.;

VIдопоміжна площа - 12,5 кв.м.

XVI допоміжна площа - 3,3 кв.м.;

VIIдопоміжна площа - 36,4 кв.м.;

VIIIдопоміжна площа - 14,3 кв.м.;

IXдопоміжна площа - 3,3 кв.м.;

XXI допоміжна площа - 14,9 кв.м.;

Усього по підвалу: 901,1 кв.м. (а.с.164-221, Том 1).

Відповідно до Договору № неж/3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 , від 08.01.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд», Підприємство зобов`язується виконати роботи з будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , і по закінченні будівництва передати Пайщику підвальне нежиле приміщення, розташоване у підвалі житлового будинку, загальною площею 365 кв.м., а ОСОБА_3 зобов`язався сплатити такі послуги і по закінченні будівництва прийняти нежиле приміщення згідно умов договору(а.с.63-64,Том 1).

Згідно акту приймання-передачі нежилого фонду від 04.09.2007 р. до договору № неж/3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08.01.2006 р., ОСОБА_2 прийняв у власність підвальне нежиле приміщення № неж/3 сек. площею 365 кв.м., розташоване у підвалі жилого дому за адресою: АДРЕСА_2 . ( а.с.65,Том 1).

Відповідно до Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 14 грудня 2007 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17104862, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 365,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відображених у технічному паспорті від 10.12.2007 року (а.с.66, 67 Том 1).

Згідно Договору купівлі-продажу № 252 від 28.02.2008 року ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. площею 365,2 кв.м., розташовані у АДРЕСА_1 . (а.с.68-69, Том 1).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17922500, виданий КП «Одеське міське БТІ та РОН» 28.02.2008 р. власником підвальних нежилих приміщень № неж/3сек. розташовані у АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 (а.с.70, Том1).

Згідно інформаційної довідки від 21.07.2021 р. № 266774527 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 28 лютого 2008 року приватним нотаріусом Петровською О.В. була накладена заборона на нерухоме майно підвальні нежилі приміщення №неж/3сек., адреса: АДРЕСА_2 , номер РПВН: 21479040, на підставі іпотечного договору № 254 від 28 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Петровською О.В. 02.04.2019 р. приватний нотаріус Юдін Максим Анатолійович вніс запис про зміну Іпотекодержателя з АКБ «ФОРУМ» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» за іпотечним договором № 254 від 28.02.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Петровська О.В., Іпотекодавець ОСОБА_2 , на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек, розташовані у АДРЕСА_1 . (а.с.52-62, Том1).

В матеріалах справи наявний висновок експерта № ЕС-2502-1-1886.21 складений 23 листопада 2021 року на замовлення представника ОСББ «Ювілейне», з якого, серед іншого, вбачається, що :

-За результатами співставлення планів досліджуваних приміщень, представлених у копії Технічного паспорту на громадський будинок АДРЕСА_4 виготовленого за станом на 26.12.2006 р., виданого ЗАТ БМУ №9 Одесбуд та у копії Технічного паспорту на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. в житловому будинку АДРЕСА_4 , виготовленого за станом на 28.02.2008 р. та виданого на ім`я ОСОБА_2 , експерт прийшов до висновку про те, що підвальні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позначені у виданому на адресу ЗАТ БМУ №9 Одесбуд технічному паспорті від 26.12.2006 р. під № VI, VII, VIIІ, IX, X, XI, XII, XIII, загальною площею 365,2 м2, та підвальні нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позначені на виданому на ім`я ОСОБА_2 технічному паспорті від 28.02.2008 р. під № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 365,2 м2, становлять один і той самий об`єкт будівництва.

-Керуючись вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва, враховуючи результати дослідження наданої проектної документації та за результатами проведеного обстеження, де було встановлено, що в досліджуваних приміщеннях проходять загальнобудинкові інженерні комунікації, які забезпечують технічне обслуговування будинку в цілому, із встановленою на них запірною арматурою та ревізій, а також те, що досліджувані приміщення не ізольовані від інших приміщень підвалу, приймаючи до уваги те, що у досліджуваних приміщеннях влаштовані комори, які перебувають у користуванні мешканців будинку, експерт дійшов висновку про те, що підвальні приміщення багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позначені на технічному паспорті від 26.12.2006 р. під № VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII, загальною площею 365,2 кв.м., відносяться до допоміжних приміщень зазначеного будинку.

-Враховуючи те, що в цілому загальна площа підвалу, вказана в акті, відповідає площі вказаній в технічному паспорті, а також те, що підвальні приміщення, розташовані адресою: АДРЕСА_1 , позначені у виданому на адресу БМУ №9 Одесбуд технічному паспорті від 26.12.2006 р. під № VI, VII, VIII, IX, X, XI. І XIII, загальною площею 365.2 м2, та підвальні нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позначені на виданому на ім`я ОСОБА_2 технічному паспорті від 28.02.2008 р. під № 1,2, 3, 4, 5, 6, 7,8 загальною площею 365,2 м2 становлять один і той самий об`єкт будівництва, експерт прийшов до висновку про те, підвальні нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позначені на технічному паспорті від 28.02.2008 р, під № 1. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 загальною площею 365.2 кв.м., виданому на ім`я ОСОБА_4 , входять в загальну площу підвалу будинку АДРЕСА_1 , відображеного у технічному паспорті від 26.12.2006 року, виданому на адресу ЗАТ БМУ №9 Одесбуд, які, в свою чергу, були передані ОСББ Ювілейне на підставі акту приймання - передачі житлового комплексу на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ювілейне (а.с.77-195, Том 2).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» - Перегудова І.В. про призначення незалежної судової будівельно-технічної експертизи по даній цивільній справі, поскільки жодного належного обґрунтування необхідності призначення експертизи з вирішення тих же питань представником відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» не наведено, як і не наведено обставин, які б вказували на те, що наявний в матеріалах висновок викликає сумніви в його правильності.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання договорівнедійсними,скасування свідоцтвапро правовласності, суд прийшовдо наступного .

З висновку експерта № ЕС-2502-1-1886.21 складеного 23 листопада 2021 року вбачається, що спірні приміщення становлять один і той самий об`єкт будівництва та їх статус є - допоміжні приміщення багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 2статті 382 Цивільного кодексу України, власникам квартири дво - або багатоквартирному житловому приміщені належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому приміщені.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Частино 2ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»чітко визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно ч.1, 2ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Отже, з моменту набуття фізичними особами права власності на квартири у будинку вони одночасно набули право спільної власності на всі допоміжні приміщення будинку, технічне обладнання, елементи зовнішнього благоустрою цього будинку.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, постанова від 20.07.2010 р. у справі № 38/131.

За приписами частини 2статті 369 Цивільного кодексу України, розпорядження майном, що є як у спільній сумісній власності та і в спільній частковій власності здійснюється виключно за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

В рішенні від 02.03.2004 року №4-рп/2004 у справі №1-2/2004 Конституційного суду України визначено, що допоміжні приміщення, відповідно до п. 2ст. 10 Закону №2482-XII, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступників) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень.

Також, згідно з вказаним рішенням Конституційного суду України: «Відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т. ін».

Пунктом 1 частини 1статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачено, що співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Згідно з ч. 1ст. 355 Цивільного кодексу Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положення що містяться у постанові КГС від 16 грудня 2020 року у справі № 914/554/19, особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

Відповідно достатті 1 Закону "Прооб`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку" нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Наведеним вище законодавством унормовано, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

Відповідно дост.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонена законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що нерухоме майно за спірним договором № неж\3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08 січня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд», відноситься до допоміжних приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону, що в свою чергу виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

Також єнедійсним тапідлягає скасуваннюсвідоцтво проправо власностісерії НОМЕР_1 від 14.12.2007року напідвальні нежиліприміщення №неж/3сек.площею 365,2кв.м.,видане виконавчимкомітетом Одеськоїміської ради наім`я ОСОБА_5 ,що єпохідним віднедійсного договору № неж\3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08 січня 2006 року.

Статтею 5 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за умов, зокрема у разі якщо нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності та воно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч.1ст.215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 5,6статті 203 ЦК України.

Згідно вимог ч.ч.1, 2ст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п.2постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"судам необхідно враховувати, що згідно із статтями4,10та203 ЦКзміст правочину не може суперечитиЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно доКонституції Українита ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановленихКонституцією Українита законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно доКонституції України(статті1,8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно ст.1 протоколу 1 до Конвенції з прав людини та основоположних свобод закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, договір іпотеки № 254 від 28.02.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Петровською О.В., укладений між АКБ «ФОРУМ» (правонаступник ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТОХІЛЛС ВЕСТА") та ОСОБА_2 , за яким предметом стало спірне майно є недійсним, оскільки в момент вчинення правочину у ОСОБА_2 був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності щодо розпорядження вищевказаним об`єктом нерухомості, оскільки це право згідно вимогст.319 ЦК Україниналежить виключно власнику, якими у даному випадку ОСОБА_2 не був і сам зміст спірного правочину суперечивЦК Українита іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до положеньст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України згідно вищезазначеного Закону.

Статтями 15, 16 вищезазначеного Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, яка проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи, разом із якою подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до п.9 ч.1ст.27 зазначеного ЗаконуДержавна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, запис про скасування державної реєстрації права власності вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

За нормамист. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до п.6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Щодо заявленого представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» клопотання про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Згідно зістаттею 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Для вирішення питання про застосуваня до спірних правовідносин позовну давність, необхідно з`ясувати, до якого різновиду позовів - віндикаційного чи негаторного - належить даний позов.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Тобто, поки особа не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, вона може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом,зокрема,про усунення перешкод та витребування майна з чужого незаконного володіння. А тому віндикаційний позов може бути пред`явлений упродовж трирічного строку позовної давності.

Так, представник відповідача в своєму клопотанні посилається на те, що ОСББ «Ювілейне» було відомо про укладення оспорюваного іпотечного договору не пізніше 29.03.2018 року, а тому строки позовної давності щодо звернення до суду із зазначеним позовом сплинули. Вимоги про визнання іпотечного договору недійсним заявлені аж через 13 років після укладення іпотечного оспорюваного договору.

Однак,суд непогоджується звказаною позицією,оскільки в даному випадку означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав співвласників багатоквартирного будинку, які не пов`язані з позбавленням володіння майном, а суть порушеного права яке позивач захищає у відповідний спосіб, полягає в усуненні перешкод у здійсненні співвласниками багатоквартирного будинку права користування та розпорядження своїм майном, у зв`язку з чим на вказані вимоги не поширюється позовна давність, оскільки йдеться про триваюче правопорушення, тобто постійно відбувається початковий момент перебігу позовної давності з кожним новим порушенням права власника (співвласників), (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 зі справи № 910/16107/19).

З огляду на те, що строк позовної давності не підлягає застосуванню, клопотання відповідача відхиляється.

Щодо заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек площею 365,2 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані на праві власності за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (код ЄДРПОУ 41264766), на підставі свідоцтва №378, виданого 29.10.2021 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Червинською Н.Є., про що зроблено запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №44740233, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 14:54:46, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2491943851100.

Відповідно до ч.7ст.158ЦПК України,у разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яноста днівз днянабрання вказанимрішенням законноїсили абоможуть бутискасовані завмотивованим клопотаннямучасника справи.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілений» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальність «Будівельно-монтажне управління №9 «ОДЕСАБУД», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про визнання договорів недійсними, скасування свідоцтва та запису про реєстрацію права власності - задовольнити.

Визнати недійсним договір № неж/3сек про пайову участь у будівництві по АДРЕСА_1 від 08 січня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд» (правонаступник - ТДВ «Будівельно-монтажне управління №9 «Одесбуд»).

Визнати недійсним іпотечний договір № 254 від 28.02.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Петровською О.В., укладений між АКБ «ФОРУМ» (правонаступник ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТОХІЛЛС ВЕСТА") та ОСОБА_2 .

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 14.12.2007 року на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек. площею 365,2 кв.м., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на підвальні нежилі приміщення № неж/3сек 365,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані на праві власності за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (код ЄДРПОУ 41264766), на підставі свідоцтва № 378, виданого 29.10.2021 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Червинською Н.Є., про що зроблено запис про право власності у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно № 44740233, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 14:54:46, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2491943851100.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якомуповнерішення судунебуловручено у день його проголошення абоскладення,маєправона поновлення пропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2023 року.

Суддя