Постанова

від 18.12.2023 по справі 911/154/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 911/154/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 (повний текст складено 30.08.2021)

у справі №911/154/21 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Управління житлово-комунального господарства "Біличі"

про стягнення 1555176, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі № 911/154/21 позовні вимоги задоволено частково; вирішено стягнути з Управління житлово-комунального господарства «Біличі» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - 1 340 083, 07 грн. основного боргу; - 102 508, 07 грн. пені; - 62 494, 15 грн. 3% річних; - 48 947, 21 грн. інфляційних втрат; - 23 310, 49 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись у частині рішення, в якій у задоволенні позову відмовлено, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі № 911/154/21 в частині відмови у стягненні збитків на суму 1 143, 92 грн.; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити, а саме: стягнути з Управління житлово-комунального господарства «Біличі» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» збитки у сумі 1 143, 92 грн.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (АТ «НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (УЖКГ «Біличі», відповідач) про стягнення боргу у загальній сумі 1 555 176, 42 грн., у тому числі: основний борг у сумі 1 340 083, 07 грн.; пеня у сумі 102 508, 07 грн., три проценти річних у сумі 62 494, 15 грн.; інфляційні втрати у сумі 48 947, 21 грн. та збитки у сумі 1 143, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору постачання природного газу №2798/18-БО-17 від 26.10.2018 у тому числі щодо своєчасної та повної сплати вартості отриманого за вказаним правочином природного газу (вимоги про стягнення основного боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат), та в частині споживання у березні 2019 року природного газу в обсязі, погодженому сторонами (недовикористання), що відповідно до п. 3.13 та п. 5.7 договору, пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу є підставою для стягнення збитків у розмірі 1 143, 92 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі № 911/154/21 позовні вимоги задоволено частково.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вартість поставленого позивачем газу у повному обсязі не оплатив, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 340 083,07 грн. основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем; у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого газу, підлягають стягненню нараховані суми пені у розмірі 102 508,07 грн., 3% річних у розмірі 62 494,15 грн. та 48 947,21 грн. інфляційних втрат.

У вимогах позивача про стягнення суми збитків нарахованих за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 на вартість недовикористаного обсягу газу за подвійною ставкою НБУ за кожен день звітного періоду судом відмовлено, з мотивуванням, що позивачем не вказано та доказово не підтверджено, у чому полягають відповідні збитки у його витратах, у втраті майна, чи у втраті доходів, які позивач повинен був отримати, та відповідного прямого зв`язку між такими витратами/втратами та недовикористанням відповідачем обсягів газу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

У поданій апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не погоджується з оскаржуваним рішенням і вважає, що рішення в частині стягнення збитків прийняте з порушенням норм матеріального права, ст. 9, 11, 611, 623, 625, 627 Цивільного кодексу України та Закону України «Про ринок природного газу» та підлягає скасуванню в цій частині.

За твердженнями скаржника, незалежно від того, що загальні правила відшкодування збитків викладені в положеннях Цивільного та Господарського кодексів України, порядок відшкодування збитків, завданих суб`єктам ринку природного газу у правовідносинах між постачальниками та споживачами природного газу регулюється імперативно спеціальними положеннями розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, застосування яких є обов`язковим до даного виду правовідносин.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі № 911/154/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні 11.11.2021.

11.11.2021 розгляд справи не відбувся, склад суду для розгляду апеляційної скарги у справі змінено, справу призначено до розгляду на 09.12.2021 ухвалою суду від 15.11.2021.

09.012.2021 розгляд справи відкладався на 03.02.2022.

02.02.2022 склад суду по розгляду апеляційної скарги у справі змінено, судове засідання призначено на 17.03.2022 зміненим складом суду.

17.03.2022 судове засідання у справі не відбулося, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.06.2022 ухвалою від 12.04.2022.

31.05.2022 ухвалою суду заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід у справі №911/154/21 задоволено, матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі №911/154/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.06.2022 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі №910/154/21 зупинялося до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №904/6994/20 та опублікування повного тексту постанови.

08.12.2023 поновлено апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі №910/154/21, розгляд справи призначено на 18.12.2023.

Явка представників сторін

Представник позивача при розгляді справи в апеляційній інстанції підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати в частині відмовлених позовних вимог, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач в судові засідання, що призначались у суді апеляційної інстанції не з`являвся, забезпечення присутності представника в судовому засіданні є правом сторони а не обов`язком, явка представників відповідача в судові засідання обов`язковою не визнавалася, поважних причин з яких не може бути здійснено судовий розгляд справи у відповідності до норм процесуального закону суду не повідомлено і таких не встановлено.

В судовому засіданні 18.12.2023 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

26.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як постачальником та Управлінням житлово-комунального господарства «Біличі» як споживачем укладено договір постачання природного газу №2798/18-БО-17 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно пп. 1.2, 6.1 та 12.1. договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 по 26.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

В подальшому, 27.10.2018, 06.11.2018 між сторонами укладено додаткові угоди відповідно №№1, 2, якими сторони погодили змінити, зокрема, строк дії договору, який згідно додаткової угоди №2 визначено в частині реалізації газу з 01.10.2018 по 30.11.2018 (включно).

04.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №3, якою сторони погодили викласти розділи 1-12 договору у новій редакції, зокрема у пунктах 1.1., 2.1., 5.1. та 11.1. зазначено відповідно, що:

- постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору;

- постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 270 тис. куб. метрів;

- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 1 340 083,07 грн. основного боргу судом першої інстанції визнана обгрунтованою з підстав, що підписання відповідачем, як покупцем, актів приймання-передачі природного газу за місяці поставки - листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року без будь-яких заперечень щодо вартості поставленого газу, свідчить про прийняття відповідачем цього газу, що породжує для останнього обов`язок по оплаті вартості газу у повному обсязі, у погоджені договором строки: відповідно до 25-го числа кожного з наступних місяців за відповідними місяцями поставки.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції з урахуванням положень п. 8.2. договору, п. 7.2. договору у редакції додаткової угоди №3 від 04.12.2018 щодо сплати пені дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 102 508,07 грн пені (розрахунок проведено за подвійною обліковою ставкою у відношенні сум прострочення за кожним актом по періоду не більше 6 місяців) та згідно приписів ст. 625 ЦК України при наявному простроченні сплати боргу стягнув суми нарахованих 3% річних у розмірі 62 494,15 грн. (період нарахування з 27.02.2018 по 30.09.2020) та 48 947,21 грн. інфляційних втрат (період нарахування з лютого 2019 по вересень 2020 включно).

У задоволенні вимог позивача про стягнення 1143,92 грн збитків нарахованих згідно пп. 3.13, 5.7. договору та п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, судом першої інстанції відмовлено при встановленні наступного:

- з урахуванням листа позивача щодо перерахунку акта-претензії, по акту-претензії №№26-1366-19 від 16.05.2019 необхідна до сплати відповідачем сума збитків склала 1 143,92 грн.;

- згідно акта приймання-передачі природного газу, відповідачем у березні 2019 року прийнято 45,000 тис. куб. м. природного газу, тобто відповідачем за відповідний розрахунковий період використано природний газ у обсягах, що є меншими від підтвердженого обсягу природного газу, а вказане відхилення складає 5,000 тис. куб. м., тобто на 10% від підтвердженого обсягу;

- суду не надано належних та допустимих доказів повідомлення відповідачем позивача у встановленому договором порядку про необхідність коригування та перегляду замовлених обсягів газу;

- обгрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачем умов договору та споживання у розрахунковому періоді природного газу в обсягах, що більше ніж на 5% відрізняються від підтвердженого обсягу газу на відповідний період, що відповідно свідчить про наявність протиправної поведінки відповідача;

- посилаючись на умови договору та пункт 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу і здійснивши розрахунок збитків, виходячи з вартості недовикористаних обсягів газу та подвійної облікової ставки НБУ у спірний період, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди) та наявності причинно-наслідкового зв`язку між цими збитками та недовикористанням відповідачем у березні 2019 року погоджених обсягів природного газу;

- доводи позивача щодо понесення ним збитків у заявленому до стягнення розмірі та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та відповідними збитками є доказово необґрунтованими.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду в частині яка оскаржується, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 1 340 083, 07 грн.; пені у сумі 102 508, 07 грн., 3% річних у сумі 62 494, 15 грн.; інфляційних втрат у сумі 48 947, 21 грн. та збитків у сумі 1 143, 92 грн..

Визнавши обгрунтованими та доведеними обставини наявності заборгованості відповідача по сумі основного боргу 1 340 083, 07 грн. та прострочення в оплаті, що є підставою для нарахування пені згідно положень п. 7.2. договору у редакції додаткової угоди №3 від 04.12.2018 та сум 3% річних, інфляційних страт на підставі ст. 625 ЦК України, судом першої інстанції задоволено вимоги позивача в цій частині.

Апеляційну скаргу позивачем подано на рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення збитків у розмірі 1 143, 92 грн. нарахованих на підставі пп. 3.13, 5.7. договору та п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу за порушення умов договору щодо фактичних обсягів споживання природного газу у березні 2019.

Доводи апеляційної скарги, поданої у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, яким надано належну оцінку встановленим під час розгляду обставинам справи, у зв`язку з чим відхиляються через наступне.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

В частині кваліфікації правовідносин, щодо яких виник спір у справі між сторонами, суд першої інстанції обгрунтовано враховував відсутність у матеріалах справи доказів того, що позивач у справі зазнав збитків в заявленому до стягнення розмірі, через те, що відповідач у березні 2019 року фактично спожив природний газ в обсязі меншому, ніж було узгоджено сторонами у договорі, оскільки передбачений у Договорі порядок розрахунку збитків, за відсутності факту реально понесених збитків, не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.

Посилання позивача на те, що порядок відшкодування збитків, завданих суб`єктам ринку природного газу у правовідносинах між постачальниками та споживачами природного газу імперативно регулюються Розділом 6 Правил постачання природного газу, застосування яких є обов`язковим до даного виду правовідносин, є безпідставним, оскільки Правила постачання регламентують порядок розрахунку збитків, в той час як у відповідності до загальних норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Вказане право на стягнення збитків зі споживача (передбачене пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу) не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У той же час ані нормами Закону України «Про ринок природного газу», ані нормами Правил постачання природного газу позивача не звільнено від обов`язку доведення наявності збитків, протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/4608/20, відступити від якої колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.06.2022 у справі №904/6994/20 не вбачала підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у подібних правовідносинах про відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил № 2496 сформована судова практика щодо застосування норм матеріального права та відображена також у постановах Верховного Суду від 25.08.2021 зі справи № 911/3215/20, від 16.12.2021 зі справи № 911/3214/20, від 23.12.2021 зі справи № 908/24/21, від 20.01.2022 зі справи № 908/21/21, від 20.01.2022 зі справи № 911/77/21.

Отже, право постачальника вимагати на підставі Правил № 2496 та договору від споживача відшкодування збитків за перевищення останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених порушенням відповідачем неналежним виконанням зобов`язань за договором, а погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не звільняє від обов`язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.

Позивачем у даній справі, окрім розрахунку розміру збитків, не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження дійсного понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором у спірному періоді; позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку щодо факту меншого обсягу споживання відповідачем природного газу в березні 2019 року, ніж погоджено у Договорі, і понесення у зв`язку з цим збитків.

У матеріалах справи відсутні достовірні докази, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника).

Встановивши відсутність достовірних доказів, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 1 143, 92 грн. не підлягають задоволенню.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми збитків у розмірі 1 143, 92 грн..

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі № 911/154/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі № 911/154/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

4. Матеріали справи № 911/154/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 18.12.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко