Постанова

від 14.12.2023 по справі 918/589/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Справа № 918/589/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/589/23 (суддя Політика Н.А., повний текст рішення складено 28.09.2023)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд"

до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

про стягнення заборгованості в сумі 1 652 513, 77 грн

за участю представників сторін:

позивача - Бондар М.Л.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - відповідач) про стягнення 1 263 717, 45 грн боргу за надані послуги з відведення стічних вод, 35 054 грн 3 % річних, 190885,34 грн інфляційних втрат та 162 856, 98 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 30.11.2018 № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю в частині розрахунків за надані послуги з відведення стічних вод за період з травня 2021 по грудень 2022.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено факту надання відповідачу послуг із водовідведення стічних вод по договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю від 30.11.2018 за спірний період на суму 1 263 717, 45 грн та неоплату їх вартості відповідачем.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі № 918/589/23, в якій апелянт просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- відповідач не заперечував щодо наданих послуг, які зазначені у актах виконаних робіт та рахунках, як під час виконання умов договору так і під час судового розгляду справи;

- всупереч умовам договору відповідач не повернув підписані акти виконаних робіт та акти обстеження; судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідно до п. 4.6. договору, замовник має підписати пред`явлений виконавцем акт виконаних робіт протягом 5 календарних днів з дня такого пред`явлення, або в цей же строк має надати письмову мотивовану відмову з переліком необхідних доробок і терміном їх усунення. Пунктом 4.7. цього ж договору визначено, що у випадку відсутності направленого (підписаного) з боку замовника акта виконаних робіт або письмової мотивованої відмови, останній вважається погодженим з боку замовника; не маючи жодного зауваження щодо надання послуг за договором до виконавця, відповідач не виконав свої зобов`язання за цим договором;

- суд першої інстанції, зазначаючи у рішенні про те, що позивач не надав суду належних доказів направлення рахунків та актів виконаних робіт відповідачу, жодним чином не з`ясовував, як саме і в який спосіб це відбувалося, оскільки жодного зауваження до обсягу наданих послуг з боку відповідача з моменту укладення договору не було, що було встановлено судом під час розгляду іншої справи № 918/8/22 про стягнення заборгованості за цим же договором за попередній період;

- відповідач не заперечував проти отримання послуг, так як і не заперечував проти позовних вимог, а судом не досліджувалось питання щодо дефектів первинних документів, якими позивач доводив свої позовні вимоги, а відтак у позивача не виникало передумови для доказування позовних вимог іншими засобами доказування. Окрім того, позивачем було надано суду банківські виписки, які прямо свідчать про існування між сторонами господарських операцій за спірним договором;

- судом першої інстанції зазначено, що відповідач не надав суду доказів оплати вартості послуг за рахунками та актами виконаних робіт, які додані позивачем до позовної заяви, як доказ надання послуг відповідачу, а з банківських виписок про оплату не вбачається за можливе встановити призначення платежу та віднести ці платежі до конкретно визначеного рахунку та акту виконаних робіт, а суд не вправі самостійно визначити призначення платежу. Однак, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що відмовляючи відповідачу в клопотанні про відкладення судового засідання для належного представлення інтересів під час судового розгляду, суд першої інстанції позбавив права відповідача підтвердити чи спростувати вказані оплати. Також суд жодним чином під час розгляду справи по суті не з`ясовував цього і в позивача.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г.

Листом від 24.10.2023 матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

27.10.2023 матеріали справи надійшли до суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі № 918/589/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2023 о 14:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 розгляд справи відкладено на 14.12.2023 о 15:30 год.; зобов`язано відповідача надати суду письмові пояснення щодо підписання (непідписання) актів виконаних робіт по договору № 238-ТУ-18_БМЕС-18/Ю від 30.11.2018 за спірний період.

До суду апеляційної інстанції надійшли клопотання позивача, в яких він просить суд в порядку п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України, долучити до матеріалів справи копії доказів надіслання рахунків про сплату та актів виконаних робіт, дослідити їх та надати оцінку; долучити копії підписаних актів виконаних робіт по договору № 238-ТУ-18_БМЕС-18/Ю за спірний період, які надійшли за місцем знаходження виробничих потужностей філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" за адресою: м. Рівне, вул. Н. Хасевича, 9 конвертом не поштовим відправленням та докази направлення відповідачу копій підписаних актів виконаних робіт за спірним договором та спірний період.

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає наступне:

- позивачем не надані суду докази направлення відповідачу рахунків та актів виконаних робіт; надання послуг відповідно до умов договору також може підтверджуватися актами обстеження, які позивач не надав;

- суд першої інстанції вірно зазначив, що дані, вказані позивачем в актах звірки взаєморозрахунків та електронних банківських виписках не можуть бути прийняті судом як належні докази оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг з водовідведення стічних вод, так як акти звірки складені позивачем в односторонньому порядку та з вказаних в актах та банківських виписках даних про оплату не вбачається за можливе встановити призначення платежу та віднести ці платежі до конкретно визначеного рахунку та акту виконаних робіт. Суд же не вправі самостійно визначити призначення платежу у вказаних в актах даних про оплату;

- судом першої інстанції вірно констатовано, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту надання відповідачу послуг з водовідведення стічних вод по договору у період з 2021 по 2022 роки та неоплату їх вартості відповідачем;

- будь-яких клопотань про неможливість подання доказів та про витребування доказів позивач в суді першої інстанції не заявляв. Підтвердженням ненадання доказів та доведення своїх позовних вимог є заявлене апеляційному суду клопотання про долучення доказів, яке задоволенню не підлягає. Водночас, достеменно знаючи, які докази необхідно надати суду для доведення позовних вимог, позивач їх не надав;

- виходячи з того, що позивачу, на момент подання позовної заяви, було відомо про наявність доказів, які він просить долучити в ході апеляційного розгляду справи, однак, він їх не надавав, причин неможливості не вказував, а також не заявляв клопотань про витребування доказів, тому відсутні виняткові обставини можливості долучення таких доказів до справи в суді апеляційної інстанції.

Розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, доводи, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (пункт 5); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (пункт 6); клопотання особи, яка подала скаргу (пункт 7).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).

З огляду на викладене, скаржник має зазначити в апеляційній скарзі у чому полягає незаконність і необґрунтованість рішення суду; апелянт не обмежений в праві заявляти про нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню з наведенням обґрунтування таких клопотань. Скаржник розпоряджається своїми правами на власний розсуд, що забезпечує дотримання принципу диспозитивності.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції встановлені статтею 269 ГПК України, згідно з ч. 3 якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції вказує, що позивач подаючи нові докази, які не були подані до суду першої інстанції зазначає, що в суді першої інстанції не виникало необхідності досліджувати питання направлення відповідачу рахунків про сплату та актів виконаних робіт, якими позивач доводить свої позовні вимоги, а тому у позивача не виникало передумови для доказування позовних вимог іншими засобами доказування. Після ознайомлення із судовим рішенням позивачу стало відомо, що воно ґрунтується на доказах про відсутність яких стверджує суд, хоча їх існування судом першої інстанції не досліджувалося.

Як вказує позивач, суд першої інстанції, зазначаючи у рішенні про те, що позивач не надав суду належних доказів направлення рахунків та актів виконаних робіт відповідачу жодним чином не з`ясовував, як саме і в який спосіб це відбувалося, оскільки жодного зауваження до обсягу наданих послуг з боку відповідача з моменту укладення договору не було.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд відзначає, що рішення суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності та відображено у судовому рішенні.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів, з метою встановлення у судовому процесі всіх фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин з урахуванням предмету та підстав заявленого спору, надання повної юридичної оцінки даним обставинам, дійшла висновку прийняти до розгляду на стадії апеляційного провадження подані позивачем додаткові докази у справі.

При цьому суд приймає до уваги те, що на вимогу ухвали суду від 23.11.2023 відповідач не надав суду письмових пояснень щодо підписання (непідписання) актів виконаних робіт по договору № 238-ТУ-18_БМЕС-18/Ю за спірний період, причини такого не виконання суду не повідомив.

Також судом в судовому засіданні 23.11.2023 було оглянуто оригінали підписаних сторонами актів виконаних робіт по договору № 238-ТУ-18_БМЕС-18/Ю від 30.11.2018 та докази їх направлення позивачем відповідачу.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідач не забезпечив явку в судові засідання повноважного представника, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 30.11.2018 між Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - виконавцем) укладено договір № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю про відведення стічних вод (далі - договір) з протоколом розбіжностей зі сторони замовника.

Відповідно до розділу 1 п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується відводити стічні води замовника, а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх в терміни, в порядку і на умовах визначених даним договором та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 307.

Розділом 2 договору "Умови оплати" п. 2.1 передбачено, що вартість відведення одного метра кубічного стічних вод визначається на підставі постанови НКРЕ КП від 25.12.2014 № 929 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення Державному територіально-галузевому об`єднанню "Львівська залізниця" та складає 5,88 грн без ПДВ, з ПДВ 7,056 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору, замовник зобов`язаний сплатити за послуги по транспортуванню стічних вод за об`єм, визначений ним в акті обстеження (додаток № 1, який є невід`ємною частиною даного договору) відповідно до п. 1.2 цього договору шляхом зняття показників з витратоміра, що встановлений на КНС виробничого підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" ПАТ "Українська залізниця" за адресою: м. Рівне, проспект Миру 24.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що замовник проводить оплату за отримані послуги згідно договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з договору, сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним в Україні законодавством.

За прострочення замовником оплати вартості наданих послуг, відповідно до п. 2.3. договору, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період оплати (пункт 5.1.4 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 9.1. договору).

У відповідності до п. 9.2 договору, у випадку якщо жодна із сторін не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати або змінити договір за місяць до закінчення терміну його дії, даний договір вважається щорічно пролонгованим на наступний рік.

Доказів припинення дії договору сторони суду не подавали.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року № 938 змінено тип Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство "Українська залізниця".

04.02.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 283 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016 № 1141" та доповнено новим підпунктом 107 такого змісту: "Акціонерному товариству "Українська залізниця" встановити тариф на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 9,20 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість)".

У зв`язку із зазначеним сторонами було укладено додаткову угоду від 24.02.2020 до договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю від 30.11.2018 про відведення стічних вод, якою внесено зміни в пункт 2.1. розділу 2 договору та викладено цей пункт у наступній редакції "Вартість відведення одного метра кубічного стічних вод визначається на підставі постанови НКРЕКП від 04.02.2020 № 283 "Про внесення змін до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.06.2016 № 1141" та складає 11,04 грн за 1 куб.м. (з податком на додану вартість)".

Позивач зазначає, що на виконання умов договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/Ю від 30.11.2018 він надіслав відповідачу рахунки та акти виконаних робіт за 2021 рік: рахунок № 868/327/5 від 28.05.2021 та акт виконаних робіт від 28.05.2021 на суму 94 581,48 грн; рахунок № 868/327/6 від 29.06.2021 та акт виконаних робіт від 29.06.2021 на суму 91 854, 36 грн; рахунок № 868/327/7 від 28.07.2021 та акт виконаних робіт від 28.07.2021 на суму 70 446, 47 грн; рахунок № 868/327/8 від 30.08.2021 та акт виконаних робіт від 30.08.2021 на суму 75 826, 33 грн; рахунок № 868/327/9 від 24.09.2021 та акт виконаних робіт від 24.09.2021 на суму 110 783, 05 грн; рахунок № 868/30327 від 28.10.2021 та акт виконаних робіт від 28.10.2021 на суму 92 288, 22 грн; рахунок № 868/30327 від 25.11.2021 та акт виконаних робіт від 25.11.2021 на суму 105 304, 02 грн; рахунок № 868/30327 від 24.12.2021 та акт виконаних робіт від 24.12.2021 на суму 76 805, 52 грн.

Позивач також зазначає, що на виконання умов договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/Ю від 30.11.2018 він надіслав відповідачу рахунки та акти виконаних робіт за 2022 рік: рахунок №868/30327 від 25.01.2022 та акт виконаних робіт від 25.01.2022 на суму 118 109, 09 грн; рахунок № 868/30327 від 22.02.2022 та акт виконаних робіт від 22.02.2022 на суму 116 993, 45 грн; рахунок № 868/30327 від 21.03.2022 та акт виконаних робіт від 21.03.2022 на суму 74 487, 56 грн; рахунок № 868/303/27 від 21.04.2022 та акт виконаних робіт від 21.04.2022 на суму 124 604, 59 грн; рахунок № 868/303/27 від 20.05.2022 та акт виконаних робіт від 20.05.2022 на суму 97 891, 21 грн; рахунок № 868/30327 від 22.06.2022 та акт виконаних робіт від 22.06.2022 на суму 123 117, 07 грн ; рахунок № 868/30327 від 22.07.2022 та акт виконаних робіт від 22.07.2022 на суму 72 467, 02 грн; рахунок № 868/303/27 від 29.08.2022 та акт виконаних робіт від 29.08.2022 на суму 103 085, 14 грн; рахунок № 868/30327 від 26.09.2022 та акт виконаних робіт від 26.09.2022 на суму 118 208, 26 грн; рахунок №868/30327 від 21.10.2022 та акт виконаних робіт від 21.10.2022 на суму 112 456, 51 грн; рахунок № 868/30327 від 22.11.2022 та акт виконаних робіт від 22.11.2022 на суму 109 741, 79 грн; рахунок № 868/30327 від 23.12.2022 та акт виконаних робіт від 23.12.2022 на суму 57 666, 19 грн.

Позивач зазначає, що надані до матеріалів справи рахунки та акти виконаних робіт за договором № 238-ТУ-18-БМЕС-18/Ю від 30.11.2018 відповідачем частково були оплачені, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків та електронними банківськими виписками, та заборгованість відповідача за договором становить 1 263 717, 45 грн.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 1263717,45 грн боргу за надані послуги з відведення стічних вод, 35 054 грн 3 % річних, 190885,34 грн інфляційних втрат та 162 856, 98 грн пені у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 30.11.2018 № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю в частині розрахунків за надані послуги за період з травня 2021 по грудень 2022.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає, що статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір укладений між сторонами є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до п. 1.1 договору про відведення стічних вод № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю від 30.11.2018, позивач зобов`язується відводити стічні води відповідача, а останній зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх в терміни, в порядку і на умовах визначених даним договором та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 307.

Розділом 4 договору передбачено порядок приймання-передачі наданих послуг, зокрема п. 4.1. договору визначено, що після надання послуг виконавець направляє на адресу замовника рахунок та акт виконаних робіт (додаток 3 до договору) на підставі показників витратоміра не пізніше 10 числа наступного місяця.

Показники витратоміра фіксуються в акті обстеження (додаток №1 до договору) (п. 4.2. договору).

Акт обстеження складається представником виконавця в присутності представника замовника. Дата зняття показників витратоміра - 22 число поточною місяця (в разі коли дата зняття показників витратоміра припадає на вихідний день, обстеження проводиться в останній робочий день тижня, що передує вищезазначеній даті). У випадку відмови (в день зняття показників витратоміра) від підписання представником замовника акту обстеження, або письмової мотивованої відмови, останній буде вважатися погодженим з боку замовника.

В силу п. 4.3. договору акт виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін.

Уповноваженим на підписання акту виконаних робіт зі сторони виконавця є начальник та заступник начальника виробничого підрозділ) "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. уповноваженим на підписання акту виконаних робіт зі сторони замовника є директор Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал".

Згідно п. 4.6. договору замовник має підписати пред`явлений виконавцем акт виконаних робіт протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня такого пред`явлення, або в цей же строк має надати письмову мотивовану відмову з переліком необхідних доробок і терміном їх усунення.

У випадку відсутності направленого (підписаного) з боку замовника акта виконаних робіт, або письмової мотивованої відмови, останній вважається погодженим з боку замовника (п. 4.7. договору).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю позивачем, як виконавцем було направлено відповідачу, як замовнику, наступні рахунки та акти виконаних робіт, а саме за 2021 рік: рахунок № 868/327/6 від 29.06.2021 та акт виконаних робіт від 29.06.2021 на суму 91 854, 36 грн; за 2022 рік: рахунок № 868/30327 від 25.01.2022 та акт виконаних робіт від 25.01.2022 на суму 118 109, 09 грн; рахунок № 868/30327 від 22.02.2022 та акт виконаних робіт від 22.02.2022 на суму 116 993, 45 грн; рахунок № 868/30327 від 21.03.2022 та акт виконаних робіт від 21.03.2022 на суму 74 487, 56 грн; рахунок № 868/303/27 від 21.04.2022 та акт виконаних робіт від 21.04.2022 на суму 124 604, 59 грн; рахунок № 868/303/27 від 20.05.2022 та акт виконаних робіт від 20.05.2022 на суму 97 891, 21 грн; рахунок № 868/30327 від 22.06.2022 та акт виконаних робіт від 22.06.2022 на суму 123 117, 07 грн ; рахунок № 868/30327 від 22.07.2022 та акт виконаних робіт від 22.07.2022 на суму 72 467, 02 грн; рахунок № 868/303/27 від 29.08.2022 та акт виконаних робіт від 29.08.2022 на суму 103 085, 14 грн; рахунок № 868/30327 від 26.09.2022 та акт виконаних робіт від 26.09.2022 на суму 118 208, 26 грн; рахунок №868/30327 від 21.10.2022 та акт виконаних робіт від 21.10.2022 на суму 112 456, 51 грн; рахунок № 868/30327 від 22.11.2022 та акт виконаних робіт від 22.11.2022 на суму 109 741, 79 грн; рахунок №868/30327 від 23.12.2022 та акт виконаних робіт від 23.12.2022 на суму 57 666, 19 грн.

Про направлення вищевказаних рахунків та актів виконаних робіт відповідачу свідчать докази надані позивачем (т. 2, а. с. 57-72), а саме листи позивача та фіскальні чеки АТ "Укрпошта" про направлення документів відповідачу.

Суд встановив, що частина актів виконаних робіт були підписані відповідачем та скріплені його печаткою, а саме: акти виконаних робіт від 22.02.2022 на суму 116 993, 45 грн; від 20.05.2022 на суму 97 891, 21 грн; від 22.06.2022 на суму 123 117, 07 грн; від 22.07.2022 на суму 72 467, 02 грн; від 29.08.2022 на суму 103 085, 14 грн; від 26.09.2022 на суму 118 208, 26 грн; від 21.10.2022 на суму 112 456, 51 грн; від 22.11.2022 на суму 109 741, 79 грн; від 23.12.2022 на суму 57 666, 19 грн.

Оцінюючи підписані відповідачем та скріплені його печаткою акти виконаних робіт від 22.02.2022, від 20.05.2022, від 22.06.2022, від 22.07.2022, від 29.08.2022, від 26.09.2022, від 21.10.2022, від 22.11.2022 від 23.12.2022, колегія суддів дійшла висновку про належність таких доказів у підтвердження виконання позивачем робіт (надання послуг) за договором з огляду на їх відповідність наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ними зафіксовано факт надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем без будь-яких заперечень чи зауважень, що підтверджується підписом його представинка на актах та відтиском печатки відповідача.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про підробку підписів на актах чи відсутність у представника відповідача повноважень їх підписувати, або ж доказів втрати зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

При цьому суд приймає до уваги те, що ухвалою суду від 23.11.2023 було зобов`язано відповідача надати суду письмові пояснення щодо підписання (непідписання) даних актів виконаних робіт по договору №238-ТУ-18_БМЕС-18/Ю за спірний період. Однак, відповідач вимог суду не виконав, причини такого не виконання суду не повідомив.

Щодо іншої частини актів виконаних робіт, які не підписані зі сторони відповідача, але їх направлення позивачем відповідачу для підписання із відповідними рахунками підтверджується матеріалами справи, то суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду доказів того, що він повертав позивачу підписані акти виконаних робіт та/або письмову мотивовану відмову від їх підписання, в тому числі щодо кількості та вартості наданих позивачем послуг.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що акти виконаних робіт по договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/Ю від 30.11.2018, які направлялися позивачем відповідачу для підписання, однак не були ним підписані та відповідач не висловив мотивованої відмови від їх підписання, вважаються погодженими із боку відповідача, як замовника послуг в силу положень п. 4.7 договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що електронними банківськими виписках (т. 1, а. с. 76-207) підтверджується факт оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг з водовідведення стічних вод за договором № 238-ТУ-18-БМЕС-18/Ю від 30.11.2018 в спірний період, що свідчить про обставини реального надання послуг та наявність між сторонами господарських операцій за даним договором. А тому необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту надання відповідачу послуг з водовідведення стічних вод по договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю від 30.11.2018 у спірний період.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, зазначаючи у рішенні про те, що позивач не надав суду належних доказів направлення рахунків та актів виконаних робіт відповідачу, жодним чином не з`ясовував, як саме і в який спосіб це відбувалося, оскільки жодних доказів щодо кількості, обсягу та вартості наданих позивачем послуг зі сторони відповідача, із моменту укладення договору, матеріали справи не містять.

Суд приймає до уваги, що за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договору стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця, суд повинен надати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Відповідно до норм чинного законодавства виконавець не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі виконавець повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором.

Якщо замовник безпідставно ухиляється від прийняття послуг, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких послуг є відповідно порушенням умов договору та вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Беручи до уваги те, що доказами у справі підтверджуються обставини направлення позивачем відповідачу для підписання актів виконаних робіт за червень 2021 та за січень - грудень 2022, однак акти (їх частина) не були підписані відповідачем та останній не висловив мотивованої відмови від їх підписання та станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з відведення стічних вод згідно договору в межах заявлених вимог в розмірі 1 263 717, 45 грн згідно вказаних актів виконаних робіт.

Щодо решти наданих позивачем рахунків та актів виконаних робіт, а саме за 2021 рік: рахунок № 868/327/5 від 28.05.2021 та акт виконаних робіт від 28.05.2021 на суму 94 581,48 грн; рахунок № 868/327/7 від 28.07.2021 та акт виконаних робіт від 28.07.2021 на суму 70 446, 47 грн; рахунок № 868/327/8 від 30.08.2021 та акт виконаних робіт від 30.08.2021 на суму 75 826, 33 грн; рахунок № 868/327/9 від 24.09.2021 та акт виконаних робіт від 24.09.2021 на суму 110 783, 05 грн; рахунок № 868/30327 від 28.10.2021 та акт виконаних робіт від 28.10.2021 на суму 92 288, 22 грн; рахунок № 868/30327 від 25.11.2021 та акт виконаних робіт від 25.11.2021 на суму 105 304, 02 грн; рахунок № 868/30327 від 24.12.2021 та акт виконаних робіт від 24.12.2021 на суму 76 805, 52 грн, то суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не надав суду належних доказів їх направлення (вручення) відповідачу.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача 35 054 грн 3 % річних, 190 885, 34 грн інфляційних втрат та 162 856, 98 грн пені, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що п. 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором ванна сторона несе відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Відтак, суд констатує, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору №238-ТУ-18-БМЕС-18/ю від 30.11.2018 для останнього настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 238-ТУ-18-БМЕС-18/ю від 30.11.2018 в частині оплати вартості наданих послуг по відведенню стічних вод, позивач нарахував відповідачу 3 % річних, інфляційні втрати та пеню. Вказані нарахування позивач здійснив виходячи із вартості послуг, зазначених у рахунках та актах виконаних робіт, перелік яких вказано позивачем у позовній заяві (т. 1, а. с. 3-20) із урахуванням здійснених відповідачем проплат за надані послуги.

Однак суд зазначає, що такі нарахування є правомірними тільки щодо вартості наданих послуг по відведенню стічних вод, зазначених у рахунках та актах виконаних робіт стосовно яких судом встановлено, що останні направлялися відповідачу. На думку суду нарахування від вартості наданих послуг, зазначених у рахунках та актах виконаних робіт стосовно яких судом не встановлено, що останні направлялися відповідачу, не може вважатися правомірним, так як у даному випадку має місце прострочення кредитора, так як останній не вчинив дії, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку щодо оплати вартості послуг по відведенню стічних вод (п. 1 ст. 613 ЦК України). Відповідно до п. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції приймається до уваги розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наведений позивачем у позовній заяві, за виключенням нарахувань за період травень, липень - грудень 2021.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, беручи до уваги здійснені відповідачем проплати за надані послуги, встановив, що правомірним є стягнення із відповідача 29455 грн 3 % річних та 142 046, 66 грн інфляційних втрат за період червень 2021, січень - грудень 2022. В решті вимог позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Також, здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, беручи до уваги здійснені відповідачем проплати за надані послуги, суд встановив, що остання нарахована правомірно, відтак вимога про стягнення 162 856, 98 грн пені за період червень - грудень 2022 підлягає задоволенню.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та стягненню із відповідача на користь позивача підлягає 1 263 717, 45 грн основний борг, 162 856, 98 грн пеня, 29 455 грн 3 % річних та 142 046, 66 грн інфляційні втрати; в решті вимог позову слід відмовити.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, а його посилання, викладені у відзиві на апеляційну скаргу є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Стаття 277 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" слід задоволити частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі № 918/589/23 скасувати у зв"язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, прийняти рішення, яким позов задоволити частково.

Судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі № 918/589/23 скасувати.

Прийняти рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, код ЄДРПОУ 41149437) 1 263 717, 45 грн основного боргу, 162 856, 98 грн пені, 29 455 грн 3 % річних та 142 046, 66 грн інфляційних втрат.

В решті вимог позову відмовити.

3. Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, код ЄДРПОУ 41149437) 23 971, 14 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 35 956,71 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Рівненської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.