ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року Справа № 902/331/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2023 року у справі №902/331/23 (повний текст складено 14 вересня 2023 року, суддя Матвійчук В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАМ-ЛТД"
про стягнення 7557,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2023 року у справі №902/331/23 відмовлено в позові Приватного акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАМ-ЛТД" про стягнення 7557,88 грн.
Місцевий господарський суд, оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позивачем не було надано достатньо доказів, які у своїй сукупності дали б суду змогу дійти висновку надання відповідачу послуг за Договором №003157-Д від 10 жовтня 2016 року про обслуговування рахунку в цінних паперах, а наявні у матеріалах справи засвідчені копії Договору, листа-вимоги про погашення заборгованості від 22 грудня 2022 року вих. №4801/015-01, Тарифів депозитарної встанови ПАТ "Айбокс Банк" на депозитарні послуги для юридичних осіб та розрахунок ціни позову зазначені обставини не підтверджують, отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 3270,00 грн не підлягають задоволенню у зв`язку із недоведеністю. З урахуванням необґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 3270,00 грн., безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню є і похідні вимоги у розмірі 2058,97 грн. пені, 500,00 грн. штрафу, 245,28 грн. 3% річних, 1483,63 грн. інфляційних втрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Айбокс Банк" - Паламарчук В. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2023 року у справі №902/331/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що Депонент згідно пункту 3.1.4 договору, зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги АТ "АЙБОКС БАНК", згідно з умовами та строками, передбаченими цим Договором. Пунктом 4.7. Договору про обслуговування рахунку у цінних паперах №003157-Д від 10 жовтня 2016 року, встановлено обов`язок здійснювати оплату послуг Депозитарної установи щомісячно до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно акта-розрахунку, два примірники якого надсилається Депозитарною установою Депоненту до 10 числа місяця, наступного за звітним. Договором №003157-Д від 10 жовтня 2016 року у пункті 4.1 Депонент оплачує послуги Депозитарної установи згідно з цим Договором, та відповідно до тарифів встановлених Депозитарної установою, які доведені до відома депоненту. Підписанням цього договору депонент стверджує, що він ознайомлений з тарифами Депозитарної установи на момент його укладення. Згідно пункту 4.2 Депозитарна установа має право змінювати Тарифи протягом дії цього Договору, зміна тарифів не потребує згоди Депонента. Отже, керуючись вищевикладеним ТОВ "ВАМ-ЛТД", підписавши Договорів про обслуговування рахунку у цінних паперах №003157 від 10 жовтня 2016 року, взяло на себе обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги Депозитарної установи згідно з умовами та строками. З липня 2020 року ТОВ "ВАМ-ЛТД" зупинило здійснення оплати послуг Депозитарної установи згідно Договору №003157 від 10 жовтня 2016 року. Станом на 13 лютого 2023 року ТОВ "ВАМ-ЛТД" не сплачено заборгованість за Договором №003157 від 10.10.2016 року у розмірі 3 270,00 грн., що є порушенням вимог законодавства та умов Договору.
Скаржник звертає увагу колегії суддів, що жодним пунктом Договору про відкриття рахунків у цінних паперах власників ТОВ "ВАМ-ЛТД" №003157-Д від 10 жовтня 2016 року не передбачено обов`язок Депозитарної установи направляти рахунок-фактури рекомендованим листом. Відповідачем отримувались від Депозитарної установи всі рахунки-фактури, адже листи назад до позивача не повертались.
Апелянт зауважує, що єдиним підтвердження початкового сальдо за Договором станом на липень 2020 року є виписка по рахунку IBAN: НОМЕР_1 за період з липня 2020 року по січень 2023 року. Жодних надходжень коштів від ТОВ "ВАМ-ЛТД" за вказаний період не було. Враховуючи те, що на даний рахунок приходять оплати не лише ТОВ "ВАМ-ЛТД", то виписка міститиме дані, які є банківською таємницею, а тому не може бути надана до суду.
Крім того, скаржник звертає увагу колегії суддів апеляційного суду на ту обставину, що під час розгляду судом першої інстанції даної справи не було враховано відсутності будь-яких заперечень щодо позовних вимог банку з боку ТОВ "ВАМ-ЛТД", а також фактичної відсутності представника відповідача на жодному судовому засіданні.
Листом №902/331/23/6521/23 від 09 жовтня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.
20 жовтня 2023 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/331/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2023 року у справі №902/331/23 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2023 року у справі №902/331/23. Запропоновано відповідачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази його надсилання апелянту. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Відповідач своїм правом передбаченим статтею 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2023 року у справі №902/331/23 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "АЙБОКС БАНК" (позивач, за Договором Депозитарна установа), що здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - депозитарну діяльність, а саме депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії, виданої Національної комісією з цінних паперів та фондового ринку за рішенням №1552 від 20 серпня 2013 року, строк дії з 12 жовтня 2013 року необмежений та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАМ-ЛТД (відповідач, за Договором Депонент) уклали Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №003157-Д (надалі Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Депозитарна установа зобов`язується в порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами Депозитарної установи та цим Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах Депонента, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах Депонента на підставі розпоряджень Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року №1084/23616.
Згідно з пунктом 1.2 Договору цінні папери (фінансовий актив) Депонента, права на які обліковуються Депозитарною установою відповідно до умов цього Договору, зберігаються Центральним депозитарієм цінних паперів відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України".
За умовами пункту 4.1 Договору Депонент оплачує послуги Депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до тарифів встановлених Депозитарною установою, які доведені до відома Депоненту. Підписанням цього Договору Депонент стверджує, що він ознайомлений з тарифами Депозитарної установи на момент його укладення.
Тарифи Депозитарної установи є обов`язковими для Депонента (пункт 4.5. Договору).
Відповідно до пункту 4.7 Договору оплата послуг Депозитарної установи здійснюється Депонентом щомісячно до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно акта-рахунка, два примірники якого надсилається Депозитарною установою Депоненту до 10 числа місяця, наступного за звітним. Один примірник такого акта підписується Депонентом та повертається Депозитарній установі не пізніше 10 (десяти) календарних днів після його отримання.
У акті-рахунку містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги.
За пунктом 4.8 Договору послуги за місяць, у якому закінчується строк дії та/або достроково розривається/припиняється цей Договір, сплачуються Депонентом за повний календарний місяць в незалежності від кількості днів у місяці.
Оплата послуг Депозитарної установи здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування Депонентом грошових коштів на рахунок Депозитарної установи (пункт 4.9 Договору).
Згідно з пунктом 5.4 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим Договором, Депонент зобов`язаний сплатити Депозитарній установі пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За умовами пункту 5.5 Договору прострочення Депонентом виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим Договором, більш як на 30 (тридцять) календарних днів вважається відмовою Депонента від виконання умов Договору, у зв`язку з чим Депонент зобов`язаний додатково до пені, розмір якої встановлено цим Договором, сплатити Депозитарній установі штраф у розмірі 500 (п`ятсот) гривень.
Відповідно до пункту 6.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє протягом одного року.
Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (пункт 6.2. Договору).
За доводами позивача, з липня 2020 року ТОВ "ВАМ-ЛТД" зупинило здійснення оплати послуг Депозитарної установи і станом на 13 лютого 2023 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 3 270,00 грн.
22 грудня 2022 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №4801/015-01 про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 30 грудня 2022 року, проте залишена без відповіді та виконання.
Посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань за Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №003157-Д від 10 жовтня 2016 року в частині оплати послуг депозитарної установи за період з липня 2020 року по січень 2023 року позивач просить стягнути 3270,00 грн. заборгованості, 2058,97 грн. пені, 500,00 грн. штрафу, 245,28 грн. 3% річних, 1483,63 грн. інфляційних втрат.
За наявними матеріалами справи Приватне акціонерне товариство "АЙБОКС БАНК" перебуває в стані припинення. Рішенням Правління Національного банку України №89-рш від 07 березня 2023 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "АЙБОКС БАНК". Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №277 від 07 березня 2023 року розпочато процедури ліквідації ПрАТ "АЙБОКС БАНК".
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
Нормами абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про депозитарну систему України" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.
Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.
Відповідно до частин 1, 3 статті 7 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" діяльність, пов`язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм; договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм; договору про кореспондентські відносини щодо цінних паперів, який укладається між депозитаріями.
У договорі про відкриття рахунка у цінних паперах визначаються умови ведення рахунка власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що 10 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "АЙБОКС БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАМ-ЛТД" укладено Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах №003157-Д.
За умовами укладеного Договору Депозитарна установа зобов`язалась надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунка у цінних паперах Депонента, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах Депонента на підставі розпоряджень Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності, а Депонент зобов`язався оплачувати послуги Депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до тарифів встановлених Депозитарною установою.
Позивач стверджує про наявність у відповідача заборгованості за Договором №003157-Д від 10 жовтня 2016 року про обслуговування рахунка в цінних паперах за період з липня 2020 року по січень 2023 року в розмірі 3270,00 грн., на підтвердження чого надав засвічену копію Договору та листа-вимоги про погашення заборгованості від 22 грудня 2022 року вих. №4801/015-01.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Колегія суддів вважає доречним зауваження місцевого суду про те, що в Договорі №003157-Д від 10 жовтня 2016 року про обслуговування рахунку в цінних паперах сторонами не встановлено вартість оплати послуг. Умовами пункту 4.1 Договору визначено, що Депонент оплачує послуги Депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до тарифів встановлених Депозитарною установою.
За змістом пункту 4.7 Договору оплата послуг Депозитарної установи здійснюється Депонентом щомісячно до 15-го числа місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги, згідно акта-рахунка, два примірники якого надсилаються Депозитарною установою Депоненту до 10 числа місяця, наступного за звітним. Один примірник такого акта підписується Депонентом та повертається Депозитарній установі не пізніше 10 (десяти) календарних днів після його отримання. В акті-рахунку містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги.
Проте, як правильно зазначив місцевий суд, інших доказів, підтверджуючих підстави звернення з позовом до суду ПАТ "Айбокс Банк" не надано.
З огляду на наведені обставини, Господарський суд Вінницької області ухвалою від 01 червня 2023 року зобов`язав позивача у 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали надати докази на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості, а саме:
- докази направлення позивачем чи особистого отримання відповідачем актів-рахунків на оплату за надані послуги за спірний період (липня 2020 року - січня 2023 року) з урахуванням умов пункту 4.7 Договору;
- докази на підтвердження початкового сальдо за Договором станом на липень 2020 року;
- докази встановлення тарифів на депозитарне обслуговування за Договором;
- обґрунтований розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням помісячного зростання суми основного боргу за період з 15 серпня 2020 року по 13 лютого 2023 року (розрахунок проведено на всю суму боргу в розмірі 3270,00 грн, визначивши період прострочення з 15 серпня 2020 року).
19 червня 2023 року до місцевого суду надійшла заява позивача №1863/012-23лк від 12 червня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 01 червня 2023 року, в додаток до якої, серед іншого, долучено роздруківку Тарифів депозитарної встанови ПАТ "Айбокс Банк" на депозитарні послуги для юридичних осіб, затверджених протоколом №14 засідання Тарифного комітету ПАТ "Айбокс Банк" від 13 квітня 2017 року.
За змістом зазначеної заяви позивача, жодним пунктом Договору про відкриття рахунків у цінних паперах власників ТОВ "ВАМ-ЛТД" №003157-Д від 10 жовтня 2016 року не передбачено обов`язок Депозитарної установи направляти рахунок-фактуру рекомендованим листом, про що також ПАТ "Айбокс Банк" зазначає у апеляційній скарзі.
На підтвердження початкового сальдо за Договором станом на липень 2020 року позивач пояснив, що єдиним доказом початкового сальдо є виписка по рахунку за період з липня 2020 року по січень 2023 року. При цьому зазначив, що жодних надходжень коштів від відповідача за вказаний період не було. З огляду на те, що на даний рахунок позивача надходять не лише оплати від відповідача, така виписка містить дані, які є банківською таємницею, тому на підтвердження заборгованості за Договором позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 13 лютого 2023 року, з врахуванням останньої оплати в червні 2020 року.
Пояснюючи розрахунок штрафних санкцій позивач, посилаючись на те, що сума заборгованості змінюється кожний місяць, проводить нарахування відповідно до законодавства на останню суму боргу.
Дослідивши пояснення позивача, суд першої інстанції, в ухвалі від 29 червня 2023 року, повторно звернув увагу позивача на положення пункту 4.7 Договору про відкриття рахунків у цінних паперах власників ТОВ "ВАМ-ЛТД" №003157-Д від 10 жовтня 2016 року щодо порядку надсилання Депоненту актів-рахунків, та відсутність в матеріалах справи доказів дотримання позивачем даного порядку, а саме помісячних актів-рахунків у спірний період і доказів їх направлення Депоненту.
Зауважено судом і на тому, що за розрахунком ціни позову за період з липня 2020 року по січень 2023 року розмір заборгованості за Договором склав 3270 грн. При цьому, виходячи з встановлених тарифів на депозитарне обслуговування за Договором в сумі 100,00 грн в місяць, що вбачається зі змісту пояснень позивача та долучених до даних пояснень Тарифів депозитарної установи ПАТ "Айбокс Банк" на депозитарні послуги для юридичних осіб, затверджених протоколом №14 засідання Тарифного комітету ПАТ "Айбокс Банк" від 13 квітня 2017 року, та зважаючи на період прострочення липень 2020 року - січень 2023 року, що становить 31 місяць, вартість послуг за Договором в сукупності склала б 3 100,00 грн, що є меншим від суми заявленої позивачем.
Також суд звернув увагу позивача на розрахунок штрафних санкцій та період, за який виникла заборгованість, і що нарахування штрафних санкцій здійснюється за порушення зобов`язань з моменту такого порушення.
Як наслідок, Господарський суд Вінницької області в ухвалі від 29 червня 2023 року, констатував невиконання в повному обсязі вимог суду, наведених в ухвалі від 01 червня 2023 року та повторно зобов`язав позивача до їх виконання.
Окремо суд зауважив на редакції пункту 2 прохальної частини заява позивача №1863/012-23лк від 12 червня 2023 року, яка за змістом відрізняється від заяви №1490/015-23лк від 04 травня 2023 року про виправлення описки в позовній заяві, та вказав на необхідність позивачу визначитись з позовними вимогами у даній справі.
При розгляді справи 07 вересня 2023 року судом першої інстанції з`ясовано, що наведені вище вимоги суду залишені позивачем без виконання.
З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що позивач обмежився поданням до суду лише Договору №003157-Д від 10 жовтня 2016 року про обслуговування рахунку в цінних паперах, листа-вимоги про погашення заборгованості від 22 грудня 2022 року вих. №4801/015-01 та Тарифів депозитарної встанови ПАТ "Айбокс Банк" на депозитарні послуги для юридичних осіб на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за Договором в заявленій сумі.
Як правильно зазначив місцевий суд, факт здійснення господарської операції підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.
За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують певні факти господарської діяльності в правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
З урахуванням пункту 4.7 договору, акти-рахунки надання послуг є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксують факт здійснення господарської операції і підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
Крім того, як у позовній заяві так і апеляційній скарзі, позивач стверджує, що з липня 2020 року відповідач припинив здійснювати оплату послуг, які надає позивач.
Разом з тим, жодні докази на підтвердження факту, що до липня 2020 року відповідач сплачував позивачу за надані послуги, що свідчило б про виконання відповідачем умов вказаного Договору, матеріали справи не містять.
Твердження апелянта про неможливість надання виписок з рахунку, на які здійснювались оплати через наявність там банківської таємниці по іншим контрагентам не може бути поважною причиною для не подання таких доказів, оскільки останній не був позбавлений можливості заштрихувати/заблюрити/розмити інформацію щодо інших суб`єктів.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами дотримання положень пункту 4.7 Договору в частині складання актів-рахунків за спірний період та доказів їх надіслання відповідачу у встановлений Договором строк. Не доведено позивачем і здійснення зі сторони відповідача розрахунків за Договором.
Позивач жодними доказами не довів, які саме послуги надавалися відповідачу на виконання умов договору та вартість таких послуг, а тому не довів підстави нарахування суми, яка заявлена до стягнення.
Доводи ПАТ "Айбокс Банк" про те, що договором не було передбачено обов`язку направляти акти-рахунки рекомендованими листами не спростовує висновки місцевого суду, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів такого направлення (простою кореспонденцією, електронними листами, смс-повідомленнями).
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, Господарський суд Вінницької області прийшов до правильного висновку, що позивачем не було надано достатньо доказів, які у своїй сукупності дали б суду змогу дійти висновку надання відповідачу послуг за Договором №003157-Д від 10 жовтня 2016 року про обслуговування рахунку в цінних паперах, а наявні у матеріалах справи засвідчені копії Договору листа-вимоги про погашення заборгованості від 22 грудня 2022 року вих. №4801/015-01, Тарифів депозитарної встанови ПАТ "Айбокс Банк" на депозитарні послуги для юридичних осіб, та розрахунок ціни позову зазначені обставини не підтверджують, а тому судом обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 3 270,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відсутність представника відповідача у судових засіданнях суду першої інстанції, відсутність відзиву на позовну заяву жодним чином не звільняє позивача від обов`язку доведення обгрунтованості позовних вимог. Частиною 4 статті 165 ГПК України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Таким чином, лише у випадку наявності відзиву на позовну заяву у якому були б відсутні заперечення щодо позовних вимог суд міг би визнати певні обставини встановленими. Однак, відзиву відповідачем взагалі не подавалось.
Слід зазначити, що відсутність у позивача документів на підтвердження заявлених позовних вимог, не скасовує обов`язок позивача зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права та доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Позивач не був позбавлений можливості звертатися до відповідача з проханням надати певні документи, а у випадку ненадання таких просити суд їх витребувати у порядку встановленому ГПК України. Однак, таких дій позивачем не вчинялося. Колегія суддів зауважує, що Господарський суд Вінницької області сприяв позивачу у наданні доказів, двічі пропонуючи виконати вимоги ухвали.
З урахуванням необґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 3270,00 грн., правомірною є відмова у похідних вимогах про стягнення у розмірі 2058,97 грн. пені, 500,00 грн. штрафу, 245,28 грн. 3% річних, 1483,63 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2023 року у справі №902/331/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2023 року у справі №902/331/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №902/331/23 повернути господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "19" грудня 2023 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 21.12.2023 |
Номер документу | 115742329 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо цінних паперів |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Бучинська Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні