Постанова

від 14.12.2023 по справі 904/1242/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Харків Справа № 904/1242/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Сервіс ЛТД" (вх.№2184 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Хотенцем П.В., повний текст складено 05.10.2023) у справі № 904/1242/23

за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м.Київ,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Сервіс ЛТД", м. Харків,

2) Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Дніпро,

про стягнення 1 053 184,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

В березня 2023 року Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Сервіс ЛТД" та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ZAP-ГЛ-14803/КЛ2 від 11.11.2021 з додатковою угодою № 1 від 07.07.2022, укладеного в межах Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ZAP-ГЛ-14803 від 07.09.2021 та договором поруки № № МБ-ZAP-П-14803/1 від 07.09.2021, яка станом на 05.02.2023 (включно) складає 1053184,67 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту -940 081,23 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом -113 103,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 у справі №904/1242/23 позов Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задоволено повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що станом на 05.02.2023 (включно) заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 перед позивачем за основною сумою кредиту та відсотками за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-14803/КЛ2 від 11.11.2021 з додатковою угодою №1 від 07.07.2022, укладеного в межах Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ZAP-ГЛ-14803 від 07.09.2021 та договором поруки № МБ-ZАР-П-14803/1 від 07.09.2021 складає 1 053 184,67 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту склала 940 081,23 грн; заборгованість за процентами за користуванням кредитом склала 113 103,44 грн, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіл-Сервіс ЛТД" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 у справі №904/1242/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими є військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення указом президента № 64 військового стану з 5:30 ранку 24.02.2022. Зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/або іншим зобов`язанням, виконання яких/ -го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів та виконання відповідно до яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Відповідач не може в односторонньому порядку нести відповідальність за порушення строків виконання зобов`язань, оскільки такі порушення стали наслідком зміни обставин (початку збройної агресії), і відповідач не може нести відповідальність одноособово.

Зазначає, що відповідачем не було отримано жодної судової повістки, він не мав можливості направити свого представника для участі у справі, реалізувати свої процесуальні права, передбачені статтею 46 ГПК України. У зв`язку з цим відповідач позбавлений можливості звернутися із зустрічним позовом або укласти мирову угоду. Вказує, що дійсно строк оплати за поставлений позивачем товар настав напередодні початку збройної агресії російської федерації. Проте, вже у цей період більшість контрагентів відповідача почали притримувати розрахунки за поставлений ним товар, мотивуючи різними причинами. Це, в свою чергу, викликало затримки у відповідача із здійсненням розрахунків. У подальшому, з 24.02.2022 надходження коштів на банківські рахунки відповідача взагалі припинилися. Відповідач стикнувся із тими самими труднощами, що спіткали весь бізнес нашого регіону та країни в цілому повне зупинення господарської діяльності, евакуація працівників, намагання виплатити у першу чергу заробітну плату та податки, відсутність кредитування та надходжень платежів від контрагентів тощо. Незважаючи на викладене вище, навіть за таких складних умов як різке падіння попиту на товари, відсутність кредитування, гострий дефіцит пального, порушення логістичних шляхів, численні прострочення оплати поставленого товару, підприємство відповідача безупинно вживало та вживає усіх заходів щодо відновлення співпраці з контрагентами, збереження трудового колективу, сплати податків та погашення кредитів. Наразі відповідач поступово намагається розраховуватися за всіма борговими зобов`язаннями та відновити у повному обсязі господарську діяльність.

Додатково вказує, що апелянт знаходиться у місті Харкові, який постійно перебуває під ракетними обстрілами, має і досі значні проблеми із електропостачанням, діяльність фактично повністю зупинено. Всі кошти, отримані відповідачем від контрагентів, спрямовуються ним для погашення заборгованостей перед постачальниками, а також для сплати податків.

29.11.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14801), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апелянтом не доведено існування причинно наслідкового зв`язку між війною та невиконанням зобов`язань, не надано допустимих доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану є форс-мажорними обставини саме у випадку, що стосується виконання умов договору. Навпаки, підставами відсутності можливості погашення заборгованості за кредитним договором апелянт зазначає недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, та у зв`язку з цим відсутністю у боржника необхідних коштів. Також, вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що офіційний лист ТПП України № 2024/02.0-7.1, на який посилається апелянт, за законодавчо встановленими критеріями не відповідає вимогам, що ставляться до сертифікатів про форс-мажорні обставини. У Законі та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не листом на сайті ТПП України. Лист ТПП України від 28.02.2022 не містить (і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Зазначає, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Одночасно, відповідачем не надано відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін. Станом на поточну дату, у зв`язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на території України, банк не нараховує відповідачу штрафні санкції за невиконання ним свого обов`язку.

Представник першого відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник другого відповідача у судове засідання не прибув, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 13.11.2023.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.09.2021 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл-Сервіс ЛТД" (клієнтом) був укладений Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ZAP-ГЛ-14803, відповідно до умов якого банк надає клієнту банківські послуги, а клієнт приймає банківські послуги та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в цьому договорі, Правилах та договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

Згідно п.3.1 Генерального договору підписанням Генерального договору, клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил.

Відповідно до п.3.2 договору з моменту укладання цього договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням цього договору клієнт підтверджує отримання ним у день підписання Генерального договору (за обраним ним способом) тексту Правил.

В рамках Генерального договору про надання банківських послуг № MB-ZAP-ГЛ-14803 від 07.09.2021, 11.11.2021 у зв`язку з отриманням клієнтом права на участь у державній програмі "Доступні кредити 5-7-9%" між Банком та клієнтом було укладено договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № MB-ZAP-ГЛl-14803/KЛ2 з додатковою угодою №1 від 07.07.2022, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати клієнту банківську послугу поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 965 200,00 грн з датою припинення чинності ліміту банківської послуги 27.10.2024.

Відповідно до п.1.2.3. договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № MB-ZAP-ГЛl-14803/KЛ2 від 11.11.2021 клієнт сплачує проценти за користування кредитом у розмірі: компенсаційної процентної ставки при дотриманні клієнтом всіх умов договору з Фондом та розділу 1 договору, які є необхідними для отримання ним Державної підтримки; базової процентної ставки при недотриманні клієнтом договору з Фондом та/або розділу 1 договору, які є необхідними для отримання ним Державної підтримки.

Згідно з п.1.2.4. договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № MB-ZAP-ГЛl-14803/KЛ2 від 11.11.2021 компенсація процентів за кредитом надається за умови, якщо строк існування простроченої заборгованості зі сплати кредиту та/або частини нарахованих процентів за кредитом у розрахунковому періоді не перевищував 15 календарних днів.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" за Генеральним договором № МБ-ZАР-ГЛ-14803 від 07.09.2021, між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (кредитором) та ОСОБА_1 (поручителем) був укладений договір поруки № МБ -ZАР- П-14803/1 від 07.09.2021, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником (ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" ) наступних зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо, а саме: за основним зобов`язанням, до складу якого входить Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ZАР-ГЛ-14803 від 07.09.2021.

Пунктом 2.1 договору поруки №МБ-ZАР-П-14803/1 від 07.09.2021 передбачено, що у разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання боржником основного зобов`язання у строки, визначені договором, з якого випливає основне зобов`язання, поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником основного зобов`язання (або певної його частини) виконати таке основне зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати буд-яким чином факт порушення основного зобов`язання боржником.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Генеральним договором та Правилами, відкривши клієнту кредитну лінію та надавши відповідно до кредитного договору та заяви на отримання коштів №2 від 15.11.2021 кредитні кошти в сумі 965200,00 грн, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № TR.53722905.102687.20900 від 15.11.2021, а також виписки по рахунках.

Проте, як зазначає позивач, позичальником не виконуються належним чином зобов`язання з повернення кредитних коштів згідно графіку, а також щодо сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим, станом на 10.11.2022 ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" мало несплачену в строк, передбачений кредитним договором, заборгованість перед банком по кредиту у розмірі 24 881,23 грн та процентами за користування кредитом у розмірі 65 725,92 грн, що свідчить про настання несприятливої події, передбаченої п.10.1.1. Правил.

Згідно з п.10.1.1. Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу (надалі Правила) несплата клієнтом будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно Генерального договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання будь-яких інших обов`язків за Генеральним договором, та/або обов`язків за договорами про забезпечення, та/або з іншими договорами, укладеними між сторонами, є несприятливою подією.

Крім того, як зазначає позивач, у зв`язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на території України, настала несприятлива подія, передбачена підпунктом 10.1.9 пункту 10 Правил - наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошово-кредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені Банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття Національним банком України, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан кредитного ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо.

16.11.2022 позивачем ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" було направлено повідомлення за вих.№К.НО-61.1.3.5/213 про дострокове повернення кредиту, в якому банк, керуючись п.10.2.1 Правил, вимагав протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання повідомлення, достроково повернути в повному обсязі, отримані від Банку згідно Генерального договору, кредитні кошти у загальному розмірі 2 547 220,71 грн, з яких:

1 425 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги кредитної лінії №MБ-ZAP-ГЛ-14803/КЛ1 від 07.09.2021,

10 541,10 грн заборгованість за поточними процентами за користування кредитом за договором про надання банківської послуги кредитної лінії №MБ-ZAP-ГЛ-14803/КЛ1 від 07.09.2021,

98 918,43 грн заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом за договором про надання банківської послуги кредитної лінії №MБ-ZAP-ГЛ-14803/КЛ1 від 07.09.2021,

940 081,23 грн заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги кредитної лінії №MБ-ZAP-ГЛ-14803/КЛ2 від 11.11.2021,

6954,03 грн за поточними процентами за користування кредитом за договором про надання банківської послуги кредитної лінії №MБ-ZAP-ГЛ-14803/КЛ2 від 11.11.2021,

65 725,92 грн заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом за договором про надання банківської послуги кредитної лінії №MБ-ZAP-ГЛ-14803/КЛ2 від 11.11.2021.

13.12.2022 позивачем ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" було направлено вимогу за вих. №КНО-61.1.3.5/234 про погашення простроченої заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг №MB-ZAP-ГЛ-14803 від 07.09.2021 у розмірі 2 575 212,90 грн.

13.12.2022 позивачем ОСОБА_1 було направлено вимогу за вих.№КНО-61.1.3.5/235 щодо виконання зобов`язань за договором поруки, в якому банк вимагав ОСОБА_1 , як поручителя ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД", негайно погасити заборгованість ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" перед банком в сумі 2 575 212,90 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до умов програми "Доступні кредити 5-7-9%" ММСП тимчасово позбавляється права на отримання Державної підтримки за Програмою з дати виявлення Уповноваженим банком та/або Фондом інформації, що ММСП підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені підпунктом 8 статті 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", на час, протягом якого ММСП підпадає під зазначені обмеження.

У зв`язку з наявністю податкового боргу позичальник тимчасово позбавляється права на отримання Державної підтримки за Програмою та має сплачувати проценти за Базовою ставкою починаючи з 11.05.2022.

Як зазначено в позові, станом на 05.02.2023 загальна заборгованість ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" перед позивачем за сумою кредиту та відсотками за користування кредитом за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-14803/КЛ2 від 11.11.2021 з додатковою угодою №1 від 07.07.2022, укладеною в межах Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ZАР-ГЛ-14803 від 07.09.2021 складає 1 053 184,67 грн, з яких: заборгованість позичальника за сумою кредиту складає 940 081,23 грн; заборгованість позичальника за процентами за користуванням кредитом складає 113 103,44 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.17.5. Правил повідомлення будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані, зокрема: для повідомлень у паперовій формі - рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторони, зазначену у Генеральному договорі про надання банківських послуг чи договорі про надання банківської послуги. Датою отримання таких повідомлень вважається дата їх особистого вручення; датою отримання повідомлення, направленого Банком клієнту вважається сьомий календарний день з дати реєстрації рекомендованого листа з повідомленням у відділенні поштового зв`язку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими є військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення указом президента № 64 військового стану з 5:30 ранку 24.02.2022. Зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/або іншим зобов`язанням, виконання яких/ -го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів та виконання відповідно до яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Відповідач не може в односторонньому порядку нести відповідальність за порушення строків виконання зобов`язань, оскільки такі порушення стали наслідком зміни обставин (початку збройної агресії), і відповідач не може нести відповідальність одноособово.

Відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України саме для відповідача за невиконання ним своїх договірних зобов`язань.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що настання форс-мажорних обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а не від виконання самого зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується скаржником, останнім було порушено зобов`язання з повернення кредитних коштів згідно графіку, а також щодо сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 10.11.2022 ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" мало несплачену в строк, передбачений договором, заборгованість перед банком по кредиту у розмірі 24 881,23 грн та процентам за користування кредитом у розмірі 65 725,92 грн.

Згідно з п.10.1.1. Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу (надалі Правила) несплата клієнтом будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно Генерального договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання будь-яких інших обов`язків за Генеральним договором, та/або обов`язків за договорами про забезпечення, та/або з іншими договорами, укладеними між сторонами, є несприятливою подією.

Відповідно до п.10.2.1 Правил банк набуває право вимагати від клієнта достроково повернути виданий клієнту кредит, а клієнт зобов`язаний, незважаючи на положення цих Правил та положення відповідних договорів про надання банківських послуг, виконати таку вимогу Банку і повернути суму кредиту в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті клієнтом на користь банку згідно Генерального договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

З розрахунків заборгованості вбачається, що станом 05.02.2023 заборгованість по кредиту склала 940 081,23 грн та сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом склала 113 103,44 грн, в зв`язку з чим, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення зазначених сум.

Стосовно твердження апелянта про те, що ним не було отримано жодної судової повістки, він не мав можливості направити свого представника для участі у справі, реалізувати свої процесуальні права, передбачені статтею 46 ГПК України, у зв`язку з цим позбавлений можливості звернутися із зустрічним позовом або укласти мирову угоду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до ч.1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі ст.46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст.46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п.2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п.3 ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Крім того, за змістом ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Частиною 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції) Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що всі учасники даної справи, зокрема і ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД", мають зареєстровані електронні кабінети, тому судом першої інстанції всі процесуальні документи направлялися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до електронного кабінету учасника справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (ухвал суду) 21.06.2023, 04.07.2023, 12.07.2023, 25.07.2023, 15.08.2023, 23.08.2023, 08.09.2023, тому твердження апелянта про те, що ним не отримувались судові повістки з суду спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно ст.652 ЦК України, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості, а не розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 у справі № 904/1242/23 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Сервіс ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 у справі № 904/1242/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова