Постанова

від 13.12.2023 по справі 904/1412/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023 м. Дніпро Справа № 904/1412/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Іванова О.Г., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 по справі (суддя Ярошенко В.І.), повний текст рішення складено 18.08.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція», смт Аули, Криничанський район, Дніпропетровська область

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», с. Воронове, Синельниківського району, Дніпропетровської області

про визнання зобов`язань щодо повернення майна, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аульська хлорпереливна станція» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про виконання зобов`язання щодо повернення майна та з урахуванням заяви від 15.05.2023 про уточнення позовних вимог просить суд зобов`язати Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аульська хлорпереливна станція» контейнери № 461, 217, 2102, 2033, що були відвантажені згідно Договору № 9/21 від 28.12.2020.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 у даній справі позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Зобов`язано Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аульська хлорпереливна станція» контейнери № 461, 217, 2102, 2033, що були відвантажені згідно Договору № 9/21 від 28.12.2020.

Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційне господарство «Дніпро-Західний Донбас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлорпереливна станція» витрати зі сплати судового збору на суму 4500,00 грн.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Аульська хлорпереливна станція» відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- судом безпідставно не прийняті до уваги доводи відповідача щодо обов`язкового надання позивачем сертифікатів для підтвердження в Актах приймання-передачі марки, типу, тощо повернутих контейнерів;

- судом не враховано, що контейнер з заводським № 461 повернуто позивачу, про що свідчить підписаний між сторонами Акт приймання-передачі хлорної тари від 15.09.2021 № 842;

- суд не врахував відсутність в матеріалах справи будь-яких, наданих з боку позивача доказів того, що зворотна тара не була повернута. Позивач не надав суду доказів складання між сторонами актів звірки зворотної тари.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

В обґрунтування наведених у відзиві доводів, позивач зазначає про те, що відповідач жодним чином не підтвердив свою позицію про повернення контейнерів позивачеві, оскільки таких доказів не існує, виходячи з того що відповідач не повернув ці контейнери.

В підтвердження передачі відповідачу спірних контейнерів, позивач посилається на наявні в матеріалах справи докази: видаткові накладні, рахунки на оплату, довіреності на отримання товару, паспорти якості, товарно-транспортні накладні по кожному контейнеру окремо та акти приймання передачі тари по контейнерам № 2033 та 2102.

Доводи скаржника щодо повернення позивачу контейнера № 461 за актом приймання-передачі хлорної тари від 15.09.2021 № 842 позивач вважає безпідставними, оскільки на обліку у позивача перебуває три контейнери під № 461 але з різними інвентаризаційними номерами, які відрізняються за об`ємом, заводом виробника та іншими технічними характеристиками, що підтверджується: інвентарними картками обліку основних засобів, картками обліку контейнерів для рідкого хлору та іншою наявною в матеріалах справи первинною документацією.

Позивач стверджує, що згідно даних картки обліку контейнер № 461 з інвентарним № 118, Польського виробництва 1993 року, об`ємом 820 л. був доставлений відповідачу 25.03.2021 та не повернутий. Натомість за актом № 842 від 15.09.2021 позивачу повернуто інший контейнер заводський № 461 з інвентарним № 117151435, виробник ДКСЗ 1989 року, об`ємом 800 л.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

28.12.2020 між постачальником ТОВ «Аульська хлорпереливна станція» (позивач) та замовником - Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (відповідач) укладено договір поставки № 9/21 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується протягом строку дії договору постачати (передавати у власність) товар - хлор рідкий в контейнерах за кодом CPV за ДК 021:2015 24310000-0 Основні неорганічні хімічні речовини, в кількості 257,98 тон, а замовник зобов`язується приймати товар і своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов даного договору. Якість товару повинна відповідати діючому ГОСТу 6718-93 або краще (з урахуванням додаткових угод № 1 від 21.09.2021 та № 2 від 24.11.2021).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що поставку товару постачальник здійснює на умовах: DDP (в редакції Інкотермс - 2020) - склад замовника за адресою: на очисні споруди підприємства Дніпропетровська обл, Синельниківський р-н, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28, партіями, в кількості і в терміни, що передбачені графіком поставки (додаток № 1 до договору). Партії товару і терміни поставки можуть змінюватися на підставі заявок замовника. Строк поставки товару: з дати підписання договору по 31.12.2021.

Поставка товару здійснюється в контейнерах зі спеціальним маркуванням відповідно до діючого законодавства, партіями відповідно до заявок.

Постачальник передає товар замовнику разом із наступними документами: видатковою накладною; рахунком-фактурою; документ, що свідчить про якість товару (паспорт якості); товаротранспортною накладною.

Документи про якість товару повинні включати: найменування підприємства, що виготовляє товар; найменування товару, марку; сорт продукту, кількісний склад партії; маса тари нетто, брутто; найменування діючого стандарту; результати проведених аналізів, які підтверджують відповідність якості товару вимога\діючого стандарту; перелік контейнерів з вказанням заводського номеру посудини, дати заповнення, масі наповненого хлору, строком наступного опосвідчення.

Продукція повинна мати паспорти на кожну поставлену партію товару.

Згідно з п. 5.1 договору рідкий хлор відвантажується покупцю в контейнерах, які є зворотною тарою та власністю ТОВ «АХПС». Під час здійснення поставки товару, постачальник зобов`язаний надавати належним чином завірену копію експлуатаційної документації (паспорт) на кожен контейнер для рідкого хлору (обладнання що працює під тиском), яка містить дані про кінцевий строк безпечної експлуатації зазначених контейнерів та сертифікат відповідності на кожен контейнер для рідкого хлору, на який поширюється дія Технічного регламенту та що завезений у партії.

Контейнера є засобом багаторазового використання і підлягають поверненню постачальнику не пізніше дати наступної поставки товару, однак в будь-якому випадку - протягом 90 (дев`яноста) календарних днів після закінчення терміну дії договору.

Датою поставки є дата оформлення видаткової накладної на відпуск товару, яка є і доказом передачі тари замовнику.

Ціна придбання (заставна вартість) одного контейнера складає 75000,00 грн з ПДВ.

Постачальник несе відповідальність за технічне обслуговування тари.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що замовник зобов`язаний повернути постачальнику звільненні з-під рідкого хлору контейнери, відповідно до вимог «Правил охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору», затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12.03.2010 р № 56, при наявності заглушок і захисних ковпаків, у кількості доставлених контейнерів кожної наступної партії, що відповідає товарно-транспортній накладній, яка підписується уповноваженим представниками сторін.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач постачав, а відповідач приймав товар та здійснював оплату за поставлений товар:

- 25.03.2021 здійснено постачання рідкого хлору в кількості 12,35 тон, що підтверджується: видатковою накладною № 180 від 25.03.2021, рахунком на оплату № 205 від 25.03.2021, довіреністю на отримання товару № 134 від 25.03.2021, паспортом якості № 6613 від 25.03.2021, товарно-транспортною накладною № 180 від 25.03.2021, на підставі якої позивач передав, а відповідач прийняв контейнери в кількості 13 одиниць, зокрема, контейнер № 461;

- 01.07.2021 здійснено постачання рідкого хлору в кількості 12,35 тон, що підтверджується: видатковою накладною № 494 від 01.07.2021; рахунком на оплату №533 від 01.07.2021; паспортом якості № 6813 від 01.07.2021; довіреністю на отримання товару № 164 від 01.07.2021; товарно-транспортною накладною № 494 від 01.07.2021, на підставі якої позивач передав, а відповідач прийняв контейнери в кількості 13 одиниць, зокрема, контейнер № 217;

- 15.09.2021 здійснено постачання рідкого хлору в кількості 12,35 тон, що підтверджується: видатковою накладною № 842 від 15.09.2021, рахунком на оплату № 917 від 15.09.2021; товарно-транспортною накладною № 842 від 15.09.2021, паспортом якості № 409 від 15.09.2021, довіреністю на отримання товару № 183 від 15.09.2021, актом приймання-передачі тари від 15.09.2021 № 842, на підставі якої позивач передав, а відповідач прийняв контейнери в кількості 13 одиниць, зокрема, контейнер № 2102;

- 01.11.2021 здійснено постачання рідкого хлору в кількості 12,35 тон, що підтверджується: видатковою накладною № 989 від 03.11.2021, рахунком на оплату № 1075 від 03.11.2021, паспортами якості № 669 від 02.11.2021 та № 670 від 02.11.2021, актом приймання-передачі тари № 989 від 03.11.2021, довіреністю на отримання товару № 193 від 03.11.2021, товарно-транспортною накладною № 989 від 03.11.2021, на підставі якої позивач передав, а відповідач прийняв контейнери в кількості 13 одиниць, зокрема, контейнер № 2033.

В обґрунтування позовних вимог у справі, позивач стверджує, що відповідач зворотну тару (контейнери з під рідкого хлору), що є власністю ТОВ «АХПС» повернув лише частково. Неповернутими залишаються контейнери № 461, 217, 2102, 2033.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом від 27.10.2022 вих № 803, в якому просив повернути йому контейнери № 461, 217, 2102, 2033 за Договором від 28.12.2020 № 9/21.

У відповідь позивач отримав лист відповідача від 23.12.2022 за вих. № 748, в якому останній зазначив, що для отримання контейнерів уповноважена особа повинна мати при собі копії паспортів на кожен контейнер.

Відповідач стверджує про повернення ним контейнера з заводським номером № 461, про що між сторонами складено Акт приймання-передачі хлорної тари від 15.09.2021 № 842. При цьому, відповідач вказує на те, що надаючи докази передачі контейнерів 217, 2102, 2033 позивач не надає доказів неповернення їх відповідачем, оскільки позивачем до матеріалів справи надано лише два Акта приймання-передачі тари від 03.11.2021 № 989 та від 15.09.2021 № 842. Натомість протягом всього строку дії Договору між сторонами відбулася поставка 21-ї партії рідкого хлору, за кожною з яких відповідачем поверталися раніше отримані контейнери.

Відповідач вказує на те, що позивач не надав Актів приймання-передачі тари по іншим партіям поставок, які відбулися в період з липня 2021 по лютий місяць 2022 та могли б підтвердити факт повернення чи неповернення контейнерів №№ 217, 2102, 2033 в період з 01.07.2021 по 28.02.2022 при наступних поставках товару.

У свою чергу позивач вказує на те, що докази повернення зворотної тари у нього відсутні саме з тих підстав, що відповідач не повернув їх.

Вищевказані обставини і є причиною виникнення спору по даній справі.

5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції частково задовольняє доводи апеляційної скарги і частково погоджується з рішенням суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз вказаних норм права дає можливість дійти висновку про те, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 685 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов`язання.

Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки (ч. 2 ст. 685 ЦК України).

Додатково в ч. 3 ст. 685 ЦК України передбачено, що продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, між сторонами по даній справі виникли правовідносини з поставки товару згідно договору, за яким позивач зобов`язався поставити відповідачу товар (хлор рідкий), а останній зобов`язався прийняти і оплатити товар та повернути зворотну тару.

За умовами Договору поставка товару здійснюється в контейнерах (зворотна тара) зі спеціальним маркуванням, відповідними партіями.

Місцевим господарським судом встановлено, а сторонами не оспорюється той факт, що позивач узяті на себе зобов`язання за Договором поставки від 26.12.2020 № 9/21 виконав належним чином, поставивши відповідачу товар - хлор рідкий, масою 12,35 т, за ціною 25958,3333 грн/т, на загальну суму 1538810,00 грн з ПДВ у зворотній тарі (контейнерах), що підлягала поверненню позивачу в силу п. 5.2 Договору.

Враховуючи наявні в матеріалах даної справи докази та встановлені фактичні обставини, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та підставними вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути йому зворотну тару контейнери №№: 461, 217, 2102, 2033, що були відвантажені відповідачу на виконання умов Договору поставки від 28.12.2020 № 9/21, у зв`язку з чим задовольнив позов у повному обсязі.

Так, зокрема, місцевий господарський суд не знайшов в матеріалах справи підтвердження тому, що факт повернення відповідачем позивачу контейнера № 461 підтверджується Актом приймання-передачі хлорної тари № 842 від 15.09.2021, оскільки, на переконання господарського суду, позивач передав відповідачу 2 контейнери під № 461, а саме:

- 25.03.2021 контейнер № 461 об`ємом 820 (л), маса тари 517 (кг), маса брутто 1467 (кг), інв. 118;

- 12.08.2021 контейнер № 461 об`ємом 800 (л), маса тари 0,4730 (кг), маса брутто 1,4230 (кг), інв. номер 117151435.

При цьому, судом зазначено в рішенні, що дані, які вказані у паспорті якості на рідкий хлор, зокрема, маса тари нетто, брутто; перелік контейнерів з вказанням заводського номеру посудини, дати заповнення, маси доповненого хлору, строком наступного опосвідчення, що слідує з кожною партією товару, який повністю відповідає вимогам договору, дали суду можливість ідентифікувати кожен контейнер/який було поставлено на адресу відповідача, і який він має повернути.

Крім того, судом зазначено про відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем саме контейнера № 461 об`ємом 820 (л), маса тари 517 (кг), маса брутто 1467 (кг), інв. 118, а не контейнера № 461 об`ємом 800 (л), маса тари 0,4730 (кг), маса брутто 1,4230 (кг), інв. номер 117151435.

Колегія суддів вказані вище висновки місцевого господарського суду, з урахуванням заперечень скаржника, вважає помилковими, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах даної справи наявні два Акта приймання-передачі хлорної тари, відносно контейнера № 461:

- від 13.08.2021 № 691, відповідно до якого позивач, як сторона 2 передала, а відповідач, як сторона 1 прийняла хлорну тару для рідкого хлору, в кількості 13 шт., у тому числі хлорну тару, заводський № 461, інв. номер 117151435 (а. с. 129);

- від 15.09.2021 № 842, відповідно до якого відповідач, як сторона 1 передала, а позивач, як сторона 2 прийняла хлорну тару для рідкого хлору, в кількості 13 шт., у тому числі хлорну тару, заводський № 461 без зазначення інвентарного номера (а. с. 8).

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що за умовами п. 5.1. Договору поставки датою поставки є дата оформлення видаткової накладної на відпуск товару, яка є і доказом передачі тари замовнику.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, зокрема і видаткові накладні від 13.08.2021 № 691 та від 15.09.2021 № 842, (а. с. 125, зворот а. с. 11) не містять ідентифікуючих даних хлорної тари. Не містять таких даних Товарно-транспортна накладна від 25.03.2021 № 180, Довіреність на отримання товару та Рахунки на оплату товару.

Доводи позивача про те, що ідентифікувати конкретні контейнери можливо по наявним в матеріалам справи Паспортам на рідкий хлор, зокрема за Паспортом від 25.03.2021 № 6613 (зворот а. с. 16), колегія суддів відхиляє, оскільки такий доказ не може свідчити про передачу хлорної тари, адже засвідчує нормативні показники хлору його масу, дату наповнення тари, заводський номер, об`єм та масу тари, масу брутто, дату наступного тех. огляду тари та прізвище з ініціалами особи, яка проводила наповнення тари, без зазначення інвентарних номерів, об`єму та маси тари.

Долучені позивачем до матеріалів справи інвентарні картки обліку основних засобів, колегія суддів визнає неналежними доказами, оскільки вони одноособово заповнені позивачем 11.05.2023, тобто вже після звернення позивача з відповідним позовом до суду 20.03.2023. Крім того, інвентарні картки не можуть засвідчувати передачу хлорної тари відповідачу та її повернення позивачу.

Наявна в матеріалах справи картка обліку контейнерів для рідкого хлору (а. с. 131, 133) не є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», складена позивачем в односторонньому порядку, не містить всіх ідентифікуючих ознак спірного контейнера № 461 (інвентарних номерів) та не свідчить про передачу контейнерів відповідачу на виконання укладеного з ним договору, а тому не може бути врахована при вирішенні судом спору по даній справі.

Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що Актом приймання хлорної тари від 13.08.2021 № 691 відповідачу передано товар в контейнерах з наступними заводськими номерами, зокрема: 47, 38, 438, 461, 483, 71, 8335, 326 і саме такою партією контейнери повернуто позивачу за Актом передачі хлорної тари від 15.09.2021 № 842, що узгоджується з умовами п. 5.1. Договору поставки.

Доказів передачі відповідачу контейнера з заводським № 461 під іншим інвентарним номером матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного, позивач не довів належними доказами передачу відповідачу по справі хлорної тари з іншим інвентарним номером, а відповідно, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про повернення позивачу контейнера № 461 за Актом від 15.09.2021 № 842, отриманого по Акту від 13.08.2021 № 691.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Доводи апелянта про відсутність доказів передачі йому хлорної тари позивачем за №№ 217, 2102, 2033 колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявні первинні документи: Акти приймання хлорної тари заводський № 2102 від 15.09.2021 № 842, заводський № 2033 від 03.11.2021 № 989 та Товарно-транспортні накладні на поставку товару в контейнерах №№ 217, 2102, 2033 (а. с. 8-10, 12, 31, 33). При цьому, матеріали справи не містять доказів зворотного повернення відповідачем прийнятої від позивача тари хлорної.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судом відсутності в матеріалах справи будь-яких, наданих з боку позивача доказів того, що зворотна тара не була повернута, оскільки згідно змісту Актів приймання-передачі хлорної тари, вказані Акти складаються в двох примірниках для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу.

Отже, у разі повернення відповідачем хлорної тари з заводськими номерами 217, 2102, 2033 відповідач, в підтвердження своїх доводів та заперечень проти позову, міг надати свій екземпляр Акту до суду, проте таких доказів до справи не додано відповідачем.

Також, колегія суддів визнає безпідставними доводи скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно не прийняті до уваги доводи відповідача щодо обов`язкового надання позивачем сертифікатів для підтвердження в Актах приймання-передачі марки, типу, тощо повернутих контейнерів, оскільки сертифікат підтверджує якість товару, відповідність хлору рідкого та хлорної тари технічним характеристикам (вимогам до експлуатації) та не може засвідчувати факт приймання-передачі товару між учасниками даних правовідносин по справі.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, часткове задоволення позову та часткове скасування рішення місцевого господарського суду.

6. Висновки за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі слід скасувати в частині зобов`язання Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аульська хлорпереливна станція» контейнер № 461, відвантаженого згідно Договору № 9/21 від 28.12.2020. В задоволенні позову в цій частині відмовити.

7. Розподіл судового збору.

Судовий збір покладається на сторони відповідно до пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 по справі № 904/1412/23 скасувати частково.

В задоволенні позову про зобов`язання Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аульська хлорпереливна станція» контейнер № 461, відвантаженого згідно Договору № 9/21 від 28.12.2020 - відмовити.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційне господарство «Дніпро-Західний Донбас» (52551, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове; вул. Дніпровська, буд. 28; ідентифікаційний код 03564045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлорпереливна станція» (52310, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Аули; ідентифікаційний код 33075701) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3375,00 грн (Три тисячі триста сімдесят п`ять гривень 00 копійок) та 5062,50 грн (П`ять тисяч шістдесят дві гривні 50 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.12.2023.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов