Постанова

від 12.12.2023 по справі 908/70/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 року м. Дніпро Справа № 908/70/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Т.А.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 29.06.2023р. з розгляду заяви з грошовими вимогами у справі № 908/70/22

про банкрутство Приватного підприємства Бізон-Тех 2006, код ЄДРПОУ 34216986 (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв. 11), -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. у справі № 908/70/22:

- заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх. № 4836/08-08/22 від 10.03.2022) на суму 236 372 918 грн. 29 коп. залишено без задоволення;

- відхилено вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника у розмірі 236 372 918 грн. 29 коп.;

- зобов`язано розпорядника майна внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, в частині відхилення грошових вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. у справі № 908/70/22 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 у розмірі 236 372 918 грн. 29 коп.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи щодо несвоєчасного звернення банку з грошовими вимогами до боржника, оскільки відповідна заява подана у строк встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства;

- судом першої інстанції безпідставно не прийняті до розгляду додатково подані банком докази, а саме щодо звернення 17.02.2022р. до ПП «БТ-22» з вимогою про виконання зобов`язань боржника за кредитними договорами, що підтверджує настання у боржника субсидіарної відповідальності перед банком в порядку ст. 619 ЦК України;

- суд першої інстанції не врахував, що боржником не доведено належними та допустимими доказами переходу зобов`язань боржника за кредитними договорами до ПП «БТ-22», адже розподільчий баланс не містить жодних даних щодо передачі будь-якої заборгованості за Генеральною кредитною угодою від 27.07.2018, а за даними державних реєстрів перехід забезпечених зобов`язань боржника до ПП «БТ-22» не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. з розгляду заяви з грошовими вимогами у справі № 908/70/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.11.2023р.

В судовому засіданні по справі оголошувалась перева з 07.11.2023р. до 12.12.2023р.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представник боржника у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною, посилаючись при цьому на перехід до новоствореної юридичної особи кредитних зобов`язань боржника перед АТ "Укрексімбанк" та майна, що було предметом забезпечення, та не доведення останнім настання у боржника субсидіарної відповідальності в порядку ст. 619 ЦК України.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку повноважних представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов`язковою, а неявка представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта та боржника, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 відкрито провадження у справі № 908/70/22 про банкрутство ПП "Бізон-Тех 2006", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 68209 від 04.02.2022р.

09.03.2022р. АТ "Укрексімбанк" сформовано в системі «Електронний суд» заяву з грошовими вимогами до боржника (вх. № 4836/08-08/22 від 10.03.2022) на суму 240 489 118, 29 грн., згідно з якою кредитор також просив суд окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги банку, що забезпечені іпотекою майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 у справі № 908/70/22 за результатами попереднього засідання, зокрема, визнано вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк"), що забезпечені заставою майна боржника, на суму 4 116 800,00 грн. Відхилено кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника на суму 236 372 918,29 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 у справі № 908/70/22 в частині відхилення кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення про визнання кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 236 372 918,29 грн, з яких 236 276 293,99 грн боргу (4 черга), 96 624,30 грн штрафних санкцій (6 черга) та 4 962,00 грн судового збору (1 черга).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.11.2022 касаційні скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 908/70/22 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 у справі № 908/70/22 в частині кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 236 372 918, 29 грн - скасовано. Справу № 908/70/22 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

За результатом нового розгляду грошових вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. у справі № 908/70/22, зокрема відхилено вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника у розмірі 236 372 918 грн. 29 коп.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 року, в частині відхилення вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника у розмірі 236 372 918 грн. 29 коп., що і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6, 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

З матеріалів справи вбачається, що між АТ "Укрексімбанк" та ПП "Бізон-Тех 2006" (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду №18-13КG0003 від 27.07.2018, в рамках якої укладено кредитні договори: № 18-13КV0007 від 27.07.2018 з кінцевим терміном погашення кредиту - 30.11.2021; № 20-13КО0001 від 10.01.2020 з кінцевим терміном погашення кредиту - 24.12.2021. Ліміт Генеральної кредитної угоди склав екв. 532 000 000,00 грн.

Відповідно до умов генеральної кредитної угоди сторонами погоджено сплату процентів за користування кредитом, який визначається у відповідному кредитному договорі: за кредитним договором від 27.07.2018 для заборгованості у гривні - 16,0 % річних; для заборгованості у доларах США - 8,35 % річних; за кредитним договором від 10.01.2020 15,8 % річних.

На виконання умов Генеральної угоди банк добросовісно виконав свої зобов`язання, що підтверджується виписками по рахункам.

Згідно з п. 9.2 кредитного договору від 27.07.2018 та п. 9.2.3 кредитного договору від 10.01.2020 позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі повернути банку кредит, сплачувати проценти за кредитом, комісії та інші платежі за договором.

Пунктом 9.2.7 кредитного договору від 10.01.2020 передбачено зобов`язання позичальника здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, у випадках передбачених умовами цього кредитного договору, в тому числі у разі, якщо позичальником порушено виконання будь-якого зобов`язання за цим договором.

У зв`язку із тим, що позичальником було прострочено строк виконання зобов`язання щодо сплати основного боргу та у зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору (порушення строків оплати основного боргу та процентів) банк направив позичальнику вимогу № 0000600-2688 від 10.12.2021 щодо погашення заборгованості за генеральною кредитною угодою.

Відповідно до умов кредитних договорів банк вимагав від позичальника сплатити непогашену частину кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі за кредитними договорами протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги. Вказану вимогу позичальник отримав 21.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте вимоги банку виконані не були а вимога залишена позичальником без задоволення.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою між банком (заставодержателем) та ПП "Бізон-Тех 2006" (заставодавець) укладено наступні договори:

- договір застави №20-13ZM0001 від 19.06.2020 з наступними змінами та доповненнями, предметом застави є майнові права на виручку дійсну та й ту, що виникне у майбутньому за договорами поставки, які є предметом застави за цим договором. Згідно з листом №0023606/8721-21 від 12.03.2021 заставодержатель повідомив заставодавця, що заставна вартість предмету застави за договором застави 1 становить 1 (одна) гривня;

- договір застави №19-13ZZ0004 від 28.02.2019 з наступними змінами та доповненнями, предметом застави є товари в обороті у вигляді посівного матеріалу;

- іпотечний договір №20-13ZІ0001 від 14.02.2020 з наступними змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О. В. та зареєстрований за №717. Предметом іпотеки є: нежитлова будівля загальною площею 685,84 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, смт. Томаківка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 47А та нежитлова будівля загальною площею 956,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, смт. Томаківка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 47Б;

- іпотечний договір №20-13ZІ0003 від 28.07.2020 з наступними змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О. В. та зареєстрований за №3522. Предметом іпотеки є нерухомість, склад ядохімікатів, загальною площею 1 848,2 кв.м., який належить боржнику на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.09.2018 та розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,6151 га, з кадастровим номером 1223285000:01:011:0001, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, сільська рада Орлівщинська, вул. Аграрна, 1;

- іпотечний договір №20-13ZІ0004 від 30.09.2020 з наступними змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О. В. та зареєстрований за №5033. Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира 42, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 110, загальною площею 40,1 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м. та належить боржнику на праві власності.

Загальна заставна вартість майна за вказаними договорами іпотеки становить 4 116 800,00 грн.

Станом на 19.01.2022 у позичальника утворилась заборгованість перед АТ "Укрексімбанк" за генеральною кредитною угодою, яка складає:

- сума заборгованості за кредитом (основний борг): за кредитним договором від 27.07.2018 - 30 022 866,42 грн, за кредитним договором від 10.01.2020 - 177 361 823,60 грн (162 174,00 доларів США). Всього - 207 384 690,02 грн;

- проценти за користування кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 3 076 601,43 грн, за кредитним договором від 10.01.2020 - 18 366 802,17 грн (8 764,39 доларів США). Всього - 21 443 403,60 грн;

- комісія за управління кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 394 580,79 грн, за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 251 623,08 грн. Всього - 2 646 203,86 грн;

- 3 % річних згідно із ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань: за кредитним договором від 27.07.2018 - 225 867,46 грн, за кредитним договором від 10.01.2020 - 1 093 517,99 грн. Всього - 1 319 385,45 грн;

- інфляційні втрати: за кредитним договором від 27.07.2018 - 555 933,86 грн, за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 165 657,42 грн. Всього - 2 721 591,28 грн;

- штраф за кредитним договором від 27.07.2018 - 96 624,30 грн.

За результатами первісного розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог АТ "Укрексімбанк" до боржника в сумі 4 116 800,00 грн як таких, що забезпечені заставою майна боржника за іпотечними договорами №20-13ZІ0001 від 14.02.2020, №20-13ZІ0003 від 28.07.2020, №20-13ZІ0004 від 30.09.2020.

У наведеній вище частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 у справі № 908/70/22 було залишено без змін постановами апеляційного та касаційного господарських судів.

Отже, при новому розгляді судом першої інстанції розглядалися кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" саме на суму 236 372 918, 29 грн.

Відхиляючи при новому розгляді справи кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника на суму 236 372 918,29 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що усі зобов`язання ПП "Бізон-Тех 2006", за якими АТ "Укрексімбанк" є кредитором, було передано за розподільчим балансом від 21.12.2021 до новоствореного ПП "БТ-22", внаслідок чого ПП "Бізон-Тех 2006" перестав бути боржником перед АТ "Укрексімбанк" і несе лише субсидіарну відповідальність за переданими зобов`язаннями, а кредитором не доведено настання у боржника субсидіарної відповідальності на час звернення банку з заявою з грошовими вимогами, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Отже, виділ це один із способів створення юридичної особи. В результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому, стара юридична особа не припиняється.

Згідно з ч. ч. 2 - 4 ст. 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 520 ЦК України).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 922/2688/17 зазначено, що із приписів ст. 109 та ст. 520 ЦК України вбачається, що поняття "виділ" та "заміна боржника у зобов`язанні" є самостійними та різними за змістом поняттями, що регулюються різними правовими нормами. Поняття виділу є більш широким за змістом, ніж поняття заміна боржника у зобов`язанні, оскільки при виділі може відбуватися перехід від юридичної особи частини майна, прав та обов`язків до виділеного товариства, а при заміні боржника відбувається лише переведення боргу виключно в існуючих зобов`язальних відносинах. Тому виділ не може розглядатися як одна з форм заміни боржника у зобов`язанні.

Відтак, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 520 ЦК України.

Приписами ч. 4 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2023 відносно боржника, судом першої інстанції установлено, що до реєстру внесені записи щодо, зокрема, наступних реєстраційних цій дій: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.12.2021 15:43:51, Відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Інше"; "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.12.2021 12:34:16, 1000921070037000269, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей гро засновників (учасників) юридичної особи»; «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу, 28.12.2021 09:50:20, 1000921220038000269"; "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 28.12.2021 18:32:06, 1000921070039000269, Відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".

На підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2023 відносно ПП "БТ-22", суд першої інстанції установив, що до реєстру внесені записи щодо, зокрема, щодо: Даних про юридичних осіб, правонаступником яких с зареєстрована юридична особа: "Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006", Код ЄДРПОУ:34216986" та наступних реєстраційних цій дій: "Державна реєстрація створення юридичної особи в результаті виділу, 28.12.2021 09:51:20, 1000921360000001001".

З розподільчого балансу від 21.12.2021 та акту від 10.01.2022 складеного Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" та ПП "БТ -22" вбачається, що у зв`язку із складанням розподільчого балансу від 21.12.2021 року ПП "БТ-22" прийняло від ПП "Бізон-Тех 2006" зобов`язання перед АТ "Державний експортно-імпортний банк" (ідентифікаційний код 000321 12), які виникли (змінилися) та/чи забезпечувалися, зокрема, на підставі генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018, кредитних договорів № 18-13КV0007 від 27.07.2018 та № 20-13КО0001 від 10.01.2020, договору застави № 20-13ZM0001 від 19.06.2020, договором застави № 19-13ZZ0004 від 28.02.2019, іпотечним договором № 20-13ZІ0001 від 14.02.2020, іпотечним договором № 20-13ZІ0003 від 28.07.2020, іпотечним договором № 20-13ZІ0004 від 30.09.2020 (усі - із змінами та доповненнями).

В акті від 10.01.2022 сторони погодили розмір зобов`язань переданих до ПП "БТ-22": за кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018р. (укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018р.) у розмірі - 177 361 823, 60 грн., кредитним договором № 20-13К00001 від 10.01.2020р. (укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018 р.) - 30 022 866, 42 грн., кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018р. (укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018р.) - 4 418 965, 80 грн., кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 р. (відсотки) - 15 765 445, 41 грн., кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 р. (комісія) - 1 997 633, 03 грн., кредитним договором № 20-13К00001 від 10.01.2020 р. (відсотки) 2 641 770, 24 грн., кредитним договором № 20-13К00001 від 10.01.2020 р. (комісія) - 342 015, 75 грн., кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 р. (відсотки) - 204 991, 14 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що до ПП "БТ-22" перейшли зобов`язання перед заявником щодо сплати заборгованості за кредитними договорами, а саме: за генеральною кредитною угодою, яка складає: сума заборгованості за кредитом (основний борг): за кредитним договором від 27.07.2018 - 30 022 866,42 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 177 361 823,60 грн. (162 174, 00 доларів США). Всього - 207 384 690, 02 грн.; проценти за користування кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 3 076 601, 43 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 18 366 802, 17 грн. (8 764, 39 доларів США). Всього - 21 443 403, 60 грн.; комісія за управління кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 394 580, 79 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 251 623, 08 грн. Всього - 2 646 203, 86 грн.; 3 % річних згідно із ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань: за кредитним договором від 27.07.2018 - 225 867, 46 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 1 093 517, 99 грн. Всього - 1 319 385, 45 грн.; інфляційні втрати: за кредитним договором від 27.07.2018 - 555 933, 86 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 165 657, 42 грн. Всього - 2 721 591, 28 грн.; штраф за кредитним договором від 27.07.2018 - 96 624, 30 грн.

Таким чином, внаслідок виділу з ПП "Бізон-Тех 2006" іншої юридичної особи - ПП "БТ-22", до якої за розподільчим балансом були передані зобов`язання боржника перед АТ "Державний експортно-імпортний банк", ПП "Бізон-Тех 2006" втратив статус боржника банку за вищенаведеними кредитними договорами, а доводи апелянта про недоведення боржником переходу зобов`язань перед банком до ПП "БТ-22" спростовуються вищенаведеними доказами.

Безпідставними є і доводи банку про те, що за даними державних реєстрів, зокрема реєстру обтяжень рухомого майна, перехід забезпечених зобов`язань боржника до ПП «БТ-22» не відбувся, адже зміст та обсяг зобов`язань, що передаються внаслідок виділу з юридичної особи іншої особи встановлюється відповідно до даних розподільчого балансу.

В той же час, в силу ч. 3 ст. 109 ЦК України, ПП "Бізон-Тех 2006" несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які були передані за розподільчим балансом ПП "БТ-22".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Проте, як вбачається зі змісту заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк" з грошовими вимогами до ПП "Бізон-Тех 2006" (вх. № 4836/08-08/22 від 10.03.2022) банк вказував про наявність в останнього, як єдиного боржника, заборгованості за укладеними між сторонами кредитними договорами, а в ході розгляду справи заперечував обставини переходу зобов`язань за кредитними договорами до новоствореної юридичної особи, посилаючись на ненадання згоди на заміну боржника у зобов`язанні, тобто вимоги банку заявлені у даній справі до ПП "Бізон-Тех 2006" саме як до основного боржника, а не субсидіарного. Відповідно не подавалися банком і докази настання в ПП "Бізон-Тех 2006" субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "БТ-22".

Такі докази, а саме копія вимоги до ПП "БТ-22" від 17.02.2022р., разом з доказами направлення, були подана банком до матеріалів справи лише 15.03.2023р. (а.с. 112-114, т. 1).

Проте, з наданої копії реєстру рекомендованих поштових відправлень та списку згрупованих поштових відправлень від 21.02.2022р. не вбачається, що на адресу ПП "БТ-22" була направлена саме вимога від 17.02.2022р., а останнє отримання такої вимоги заперечує.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведення АТ "Державний експортно-імпортний банк", станом на час звернення з грошовими вимогами до боржника 09.03.2022р., належними та допустимими доказами настання в ПП "Бізон-Тех 2006" субсидіарної відповідальності перед банком за зобов`язаннями ПП "БТ-22" в порядку ст. 619 ЦК України, що є підставою для відхилення грошових вимог у розмірі 236 372 918,29 грн.

При цьому, колегія суддів враховує, що АТ "Державний експортно-імпортний банк" не позбавлено права звернення до суду з грошовими вимогами до ПП "Бізон-Тех 2006", як субсидіарного боржника, надавши належні докази виникнення в останнього такої відповідальності.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. з розгляду заяви з грошовими вимогами у справі № 908/70/22 відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7 443,00 грн., слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. у справі № 908/70/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. у справі № 908/70/22 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 19.12.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль