Рішення

від 06.12.2023 по справі 904/3340/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3340/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецінвест" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Вдовенко М.В.;

від відповідача: Овдій Я.П.;

від відповідача: Ярошинський А.М.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецінвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1964,74грн, з якої: 1456,37грн - основного боргу, 61,41грн - трьох відсотків річних, 446,96грн - інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №488 від 13.05.2019 в частині плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03.07.2023 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Аналогічна заява із запереченнями в паперовому вигляді була подана ним 04.07.2023 до канцелярії суду. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що є необхідність розгляду справи в порядку загального провадження, оскільки справа є складною, потребує наявності спеціальних технічних знань та є необхідність в проведенні експертизи та виклику свідків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецінвест" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення у зв`язку з тим, що відповідачем в обґрунтування своєї заяви не додано жодних доказів на підтвердження обставин для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, не надано відзиву на позовну заяву із доказами обґрунтування своїх заперечень, не подано клопотання про призначення у справі судової експертизи та заяву про виклик свідків.

13.07.2023 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення експертизи.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що в акті відбору проб №294/1 від 09.06.2020 відсутня інформація про вид проби (разова або об`єднана) із зазначенням способу усереднення, дані про обробку і форму, що є суттєвим порушенням при складанні акту та проведенні дослідження. Додатково посилається на те, що позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про проведення відбору та надання доступу для відбору. Також зазначає, що позивачем було порушено процедуру відбору проб, а саме відбір здійснено у неналежному місці, не зазначеному в акті розмежування балансової належності. На підтвердження своїх заперечень надав висновок експерта.

28.07.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконується раптово уповноваженим представником виробника протягом доби, без погодження зі споживачами заздалегідь. Також зазначає, що технічна документація відповідача, яка характеризує стан системи водопостачання та водовідведення не відповідає фактичному стану, а тому відбір проб здійснювався із останнього елементу каналізаційної мережі відповідача. Додатково заперечує проти висновку експерта, який наданий відповідачем із відзивом на позов.

07.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В своїх запереченнях на пояснення позивача зазначає, що позивачем 06.07.2020 було проведено обстеження експлуатації систем водопостачання та водовідведення за результатами якого було встановлено, що останній елемент каналізаційної мережі споживача, з якого 09.06.2020 здійснювалось відбирання проб позивачем, відсутній, а скид стічних вод відбувається згідно схеми акту розмежування балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення від 16.04.2019.

11.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі. Зміст пояснень аналогічний тим, що викладений у відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/3340/23 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.09.2023. Зобов`язано відповідача надати документи, які підтверджують право власності або право користування на об`єкти нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, 55/1, а також копію технічних умов підключення №2518 від 08.12.2017. Зобов`язано позивача надати письмові пояснення з відповідним обґрунтуванням щодо підстав відбору контрольних та арбітражних проб із каналізаційного колодязя, що не визначений актом розмежування балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення від 16.04.2019.

08.09.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій просить:

- стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецінвест" судові витрати, пов`язані з розглядом справи Господарським судом Дніпропетровської області: витрати на професійну правничу допомогу за супроводження спору 21000,00грн.

12.09.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі представника позивача. В обґрунтування клопотання зазначив, що у зв`язку з воєнним станом на території України представник позивача не може прибути до господарського суду 12.09.2023 для участі у судовому засіданні по даній справі.

12.09.2023 представник відповідача звернувся з клопотанням про долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують право власності або право користування на об`єкти нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, 55/1, а саме:

- копія договору оренди №1 від 30.11.2022;

- копія акту приймання-передачі приміщення в оренду від 01.12.2022 до договору оренди №1 від 30.11.2022;

- копія технічних умов підключення №2518 від 08.12.2017;

- копія акту розмежування балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення від 16.04.2019;

- копія схеми розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення й експлуатаційної відповідальності між КП "Кривбасводоканал" та ТОВ "Екоспецінвест" по вул. Черкасова, 55/1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 відкладено підготовче засідання на 19.10.2023.

25.09.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2023 з відповідним обґрунтуванням щодо підстав відбору контрольних та арбітражних проб із каналізаційного колодязя, що не визначений актом розмежування балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення від 16.04.2019.

Крім того, 25.09.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшли заперечення на заяву представника відповідача про розподіл судових витрат, в яких просить дану заяву відповідача залишити без розгляду.

18.10.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі представника позивача у зв`язку із знаходженням у відпустці представника позивача.

Судове засідання з розгляду справи №904/3340/23 19.10.2023 об 11:30 не відбулося, оскільки комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" не працювала у зв`язку з помилками в базі даних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 07.11.2023. Зобов`язано позивача надати копію акта №226/20 TI від 09.06.2020.

31.10.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі, в яких просить долучити до матеріалів справи наступні докази:

- копію акта №226/20 TI від 09.06.2020 технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг за договором №488 від 13.05.2019 з додатками;

- копію акта №2517 від 09.06.2020 недопуску до приведення технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення на дільницю №8 ТОВ "Екоспецтранс", вул. Черкасова, 55/1.

Суд звертає увагу на те, що зазначене клопотання про долучення доказів також надійшло до суду засобами поштового зв`язку 03.11.2023.

До початку судового засідання 07.11.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з неможливістю представника позивача прибути до Господарського суду Дніпропетровської області.

У судове засідання 07.11.2023 позивач не забезпечив явку свого повноважного представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, повідомлено, що судове засідання буде проведено 30.11.2023

За результатами судового засідання 30.11.2023 оголошено перерву до 06.12.2023.

У судовому засіданні 06.12.2023 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

13.05.2019 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі виконавець, позивач) до Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоспецінвест" (далі споживач, відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №488 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Орієнтовний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води складає 2816,70м3/рік, у тому числі орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 2427,84м3/рік (п. 1.2 договору).

Об`єкт користування водопостачання та водовідведення розташованого за адресою: Адміністративно-побутовий комплекс - вул. Черкасова, буд. 55/1, м. Кривий Ріг (п. 1.2.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем; забезпечити повноважним представникам виконавця безперешкодний доступ до приладів обліку та внутрішніх мереж водопостачання і водовідведення для пересвідчення у відсутності витоку води у мережі споживання.

За змістом п. 5.2 договору виконавець має право безперешкодного доступу до приміщень споживача для перевірки систем водопостачання та водовідведення цілодобово.

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за порушення зобов`язань, установлених законодавством і цим договором; скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п. 6.2 договору).

Точка розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виконавця до споживача, є межа балансової належності, яка визначається актом/схемою розподілу балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення від 16.04.2019, що є невід`ємною частиною договору (п. 7.1 договору).

Згідно з п. 10.8 договору виконавець здійснює постійний контроль за кількістю та якістю стічних вод, що надходять до комунальної каналізаційної мережі від споживача послуг централізованого водовідведення.

Споживач забезпечує можливість проведення Виконавцем у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та присутність свого (споживача) представника (п. 10.9 договору).

Відповідно до п. 10.10 договору результати відбору контрольних проб стічних вод споживача фіксується у акті відбору проб стічних вод, який підписують як представник виконавця, так і представник споживача. Акти складаються у двох примірниках - для виконавця і споживача. У разі відмови підписати акт представником споживача, акт відбору проб стічних вод підписується представниками виконавця із зазначенням прізвища представника споживача, який відмовився підписати акт. Такий акт вважається дійсним та має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (у разі виявлення перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин).

Пунктом 10.11 договору встановлено, що відбір проб стічних вод споживача здійснюється повноважними представниками виконавця з місця визначеного у акті розподілу балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення та схеми розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення й експлуатаційної відповідальності, які є невід`ємними частинами договору.

Якість стічних вод визначається хімічними аналізами, підтвердженими Актом відбору проб стічних вод та Протоколом дослідження якості стічних вод. Аналізи виконуються лабораторіями, що акредитовані/атестовані на виконання цих видів досліджень (п. 10.12 договору).

Відповідно до п. 10.16 договору у разі, якщо стічні води, що утворюються в результаті провадження господарської діяльності споживача містять перевищення ДК забруднюючих речовин визначених в місцевих Правилах приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, а за їх відсутності в Правилах №316, вони мають бути очищені та знезаражені на локальних очисних спорудах споживача.

Відповідальною особою за водопостачання та водовідведення об`єктів споживача, цілісність пломб та пристроїв, водомірних вузлів призначаються головний енергетик Литвинов В.М та начальник дільниці №1 виробничої служби Слободчикова Д.В. (п. 10.18. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2019, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги до повного погашення заборгованості (п. 9.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 9.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку. При цьому, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору.

16.04.2019 між сторонами підписано акт розмежування балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення за змістом якого:

- об`єкт: адміністративно-побутовий корпус ТОВ "Екоспецінвест" за адресою вул. Черкасова, буд.55/1,

- контрольні колодязі для відібрання проб стічних вод: КК-1існ, КК-2існ, КК-3існ, які зображенні на схемі зовнішніх мереж водопроводу/каналізації (а.с. 18 том 1).

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу від 13.02.2019 №79 (далі - Правила №79) з метою здійснення контролю за якістю стічних вод, що надходять до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу уповноважені представники КП "Кривбасводоканал" у присутності уповноваженого представника споживача ТОВ "Екоспецінвест" головного енергетика Литвинова В.М., 09.06.2020 здійснили раптові відбори проб стічних вод за результатом яких складені наступні акти:

- акт №292 від 09.06.2020 (не здійснено відбір проб у контрольному колодязі стічних вод КК-1існ, так як на момент відбору стічні води не скидались);

- акт №293 від 09.06.2020 (не здійснено відбір проб у контрольному колодязі стічних вод КК-2існ, так як на момент відбору стічні води не скидались);

- акт №294 від 09.06.2020 (не здійснено відбір проб у контрольному колодязі стічних вод КК-3існ, так як на момент відбору стічні води не скидались).

Зазначені акти підписані в односторонньому порядку та зроблена відмітка, що представник споживача від підписання акту відмовився (а.с. 20-22 том 1).

Також, 09.06.2020 представники КП "Кривбасводоканал" у присутності представника споживача - ТОВ "Екоспецінвест" головного енергетика Литвинова В.М. здійснили відбір проб стічних вод з останнього елементу каналізаційної мережі споживача, а саме відпуск ДУ-100мм, який відводить стоки з будівлі боксів за результатом якого складено акт №294/1. Контрольна, арбітражна проба №166 (а.с. 23 том 1). Акт підписаний в односторонньому порядку про що зроблена відмітка: «представник споживача Литвинов В.М. від підписання акту відмовився».

Згідно з результатами хімічного аналізу контрольної проби №166 стічних вод ТОВ "Екоспецінвест", відібраної 09.06.2020, виконаного хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал", складено протокол №538 від 15.06.2020 дослідження якості стічних вод, яким встановлено, що якість стічних вод споживача не відповідає вимогам Правил №79.

Так, у відібраній контрольній пробі №166 з останнього елемента каналізаційної мережі споживача, з каналізаційного випуску ДУ-100мм ТОВ "Екоспецінвест" за адресою: вул. Черкасова, 55/1 в результаті випробувань було виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за показником жири - 15,7мг/дм3, при допустимій концентрації 6,4мг/дм3 (а.с. 24 том 1).

На підставі встановленого перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин позивачем здійснено розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями ТОВ "Екоспецінвест" до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу та виписано рахунок на оплату додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями №175 від 28.07.2020 на суму 1456,37грн (а.с. 27 том 1).

Позивач зазначає, що направив рахунок №175 від 28.07.2020 на адресу відповідача цінним листом №6661 від 29.07.2020 з описом вкладення. На підтвердження надсилання надав фіскальний чек від 30.07.2020 про оплату за поштове відправлення, накладну №5002702903689 (а.с. 28, 29 том 1). У відповідності до вимог п.4.26 Правил №79 про виявлені порушення та необхідність застосування заходів по приведенню якості стічних вод відповідача у відповідність до Правил №79, позивачем було повідомлено відповідача листом №5246 від 19.06.2020 з додатками: актами про відбір проб стічних вод №№292, 293, 294, 294/1 від 09.06.2020, протоколом дослідження якості стічних вод №538 від 15.06.2020. На підтвердження зазначеного, позивач надав копію поштового чеку від 19.06.2020 (а.с. 31 том 1).

В подальшому позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про оплату за скид стічних вод з понаднормовими забрудненнями №11374 від 10.11.2021 (а.с. 32, 33 том 1).

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору не сплатив додаткову плату за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1456,37грн, що і стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з правомірністю відбору стічних вод, результатів аналізу й розрахунку плати, факт такого скидання відповідачем, дотриманням відповідачем договірних зобов`язань щодо плати за спожиті послуги, зокрема за понаднормативне скидання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Господарський суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов`язань перед позивачем з оплати додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями є необхідність доведення, насамперед, факту правомірного, з дотриманням умов договору та вимог Правил №79 та Правил №316, механізму відбору контрольної та арбітражної проби стічних вод.

З приводу правової позиції позивача, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з яким здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатнього обсягу доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірного відбору проб стічних вод, а тому у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення заборгованості за понаднормативне скидання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу.

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке:

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, судом встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу специфічних відносин водопостачання та водовідведення, а тому ці відносини регулюються загальними положеннями про зобов`язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, законами України "Про охорону навколишнього середовища", "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (Правила № 316) та Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу (Правила № 79) .

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила №190), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Правила №316).

З метою забезпечення в м. Кривому Розі дії механізму приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, відповідно до вимог статей 13, 131 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», пункту 4 розділу І Правил №316 рішенням виконкому Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79 затверджено «Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу» (далі - Правила №79).

Водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території (п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України).

Відповідно до п.п. 4.5 п. 1 розділу II Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення» №316 від 01.12.2017 виробники повинні, зокрема контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий відбір контрольних проб, пред`являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

Згідно з п. 2 Правил №316 підприємства зобов`язані, виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 6 розділу VI Правил №316 встановлено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів, виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.

Пунктом 1.2 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, затверджених рішенням виконкому Криворізької міської ради №79 від 13.02.2019, передбачено сферу дії Правил, а саме: ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (надалі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи в контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу або безпосередньо в каналізаційні очисні споруди міста (надалі - споживачі).

За змістом пунктів 2.1, 2.2 Правил №79 приймання стічних вод споживачів до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди здійснюється виключно на підставі договору. Виробник приймає стічні води споживача до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу за умови, що показники якості стічних вод споживача відповідають вимогам Правил та умовам укладеного з виробником договору.

Відповідно до пункту 2.5 Правил № 79 стічні води субспоживача є складовою стічних вод споживача.

Споживачі несуть установлену законодавством відповідальність за порушення Правил і за аварійні ситуації, що можуть виникнути на системах централізованого водовідведення м. Кривого Рогу і на каналізаційно-очисних спорудах (КОС) внаслідок скидання споживачами до них забруднень, що кількісно та якісно не відповідають вимогам Правил (п. 2.22 Правил № 79).

Пунктом 4.1 Правил № 79 встановлено, що споживачі письмово під час укладення договору визначають не менше двох представників із зазначенням номерів телефонного зв`язку, уповноважених представляти їх під час відбору проб стічних вод і в подальшому забезпечують присутність таких уповноважених представників на об`єкті споживача безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником.

З метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК у стічних водах є достатньою підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (у разі виявлення перевищення ДК) (п. 4.2 Правил № 79).

Відбір проб стічних вод споживачів здійснюється з контрольного колодязя (каналізаційного випуску, лотка, камери), розташування якого визначено в актах/схемах розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, що є невід`ємною частиною договору. У разі відсутності в споживача таких актів/схем розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, відбір проб стічних вод здійснюється з останнього елемента каналізаційної мережі споживача (пункт 4.3 Правил № 79).

За змістом пунктів 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10 Правил № 79 відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує раптово уповноважений представник виробника протягом доби, не погоджуючи зі споживачами заздалегідь. Результати відбору контрольних проб стічних вод споживача фіксується в акті відбору проб стічних вод (додаток 4), який підписують як представник виробника, так і представник споживача.

Акти складаються у двох примірниках - для виробника й споживача. У разі відмови підписати акт представником споживача, він підписується представниками виробника із зазначенням прізвища представника споживача, який відмовився підписати акт.

Акт відбору проб та інші документи, підготовлені виробником, підписуються однією стороною (повноважними представниками виробника) у разі зволікання з допуском уповноваженого представника виробника на територію споживача (більше ніж 30 хвилин після прибуття представника виробника) або створення представниками споживача перешкод виробнику у відборі проб чи обстеженні об`єкта водопостачання та водовідведення.

Об`єм відібраної виробником контрольної проби має бути достатнім для виконання контрольного та арбітражного аналізу.

За ініціативи споживача та в його посуд виробником відбирається паралельна проба. У такому випадку проби відбираються за одночасною присутністю представників виробника та споживача. При цьому в акті відбору проб стічних вод (додаток 4) робиться примітка про паралельний відбір проб для виконання паралельного аналізу.

За умовами пункту 4.11 Правил № 79 якість контрольної проби визначається контрольним аналізом лабораторії виробника, у разі її відсутності - інших лабораторій, що здійснюють діяльність у цій галузі відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" і вимог чинного законодавства України, та підтверджується документами встановленого зразка: актом відбору проб стічних вод (додаток 4) і протоколом дослідження якості стічних вод (додаток 5).

Аналіз контрольної проби проводиться за показниками, зазначеними в додатку 1 до Правил. Виробник має право провести аналіз контрольної проби не за всіма показниками, в залежності від виду діяльності споживача (п. 4.12 Правил № 79).

Враховуючи викладене, при наявності акту/схеми розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, правомірним, з дотриманням умов договору, вимог Правил №79 та Правил №316, механізмом відбору контрольної та арбітражної проби стічних вод є її відбирання саме із контрольного колодязю, який зазначений у такому акті/схемі розмежування.

Надані позивачем акти про відбір проб стічних вод №№292, 293, 294 від 09.06.2020 складені із відображенням відомостей щодо неможливості здійснення відбору контрольної та арбітражної проби у контрольних колодязях КК-1існ, КК-2існ, КК-3існ, так як на момент відбору стічні води не скидались.

Таким чином, позивачем не здійснено відбору контрольної та арбітражної проби з контрольних колодязів КК-1існ, КК-2існ, КК-3існ, як то встановлено вимогами Правил №79 та умовами договору.

В свою чергу позивач обґрунтовує свої вимоги актом про відбір проб стічних вод №294/1 від 09.06.2020 відповідно до змісту якого, уповноважені представники КП "Кривбасводоканал" у присутності уповноваженого представника споживача ТОВ "Екоспецінвест" головного енергетика Литвинова В.М. здійснили відбір проб стічних вод з останнього елементу каналізаційної мережі споживача, а саме відпуск ДУ-100мм. Контрольна, арбітражна проба №166 (а.с. 23 том 1). Акт підписаний в односторонньому порядку про що зроблена відмітка: «представник споживача Литвинов В.М. від підписання акту відмовився».

Тобто, проби для дослідження були взяті представниками позивача з невідомого та неіснуючого в акті та схемі балансової належності колодязя, без зазначення номеру колодязя. Зазначений позивачем «останній елемент каналізаційної мережі» відсутній у технічній документації, проекті та інших документах, що складалися та підписувалися між позивачем та відповідачем на виконання умов договору.

Враховуючи викладене, відбір здійснено у неналежному місці, не зазначеному в акті розмежування балансової належності, що є порушенням Правил №79.

Зазначена обставина також підтверджується висновком експерта Ткаченко О.М. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №22/23 від 11.07.2023, який проведено відповідачем самостійно та надано в якості доказів обґрунтування своїх заперечень (а.с. 71-80 том 1).

Відсутність колодязя, з якого представниками позивача відбирались проби відповідно до акту №294/1 від 09.06.2020, підтверджується актом технічного обстеження експлуатації систем водопостачання та водовідведення від 06.07.2020 (а.с. 141, 142 том 1).

Враховуючи всі вказані вище обставини, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням до системи централізованого водовідведення у розмірі 1964,74грн (з урахуванням нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат) є менш вірогідними, ніж наявні в матеріалах докази на їх спростування, у зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Щодо витрат на правничу допомогу відповідача.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

У відзиві на позовну заяву відповідач у справі попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00грн.

Відповідно до частин першої третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження витрат на послуги адвоката відповідачем надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №ЗП 002045 від 12.02.2019, копію ордеру на надання правової допомоги, копію договору про надання правової допомоги від 01.03.2022, копію додаткової угоди №8 від 29.06.2023 до договору про надання правової допомоги; копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №15 від 29.08.2023, копію детального опису робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги до договору про надання правової допомоги (додаток № 1 до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №15 від 29.08.2023), копію рахунку-фактури №15 від 29.08.2023 (а.с. 186-195 том 1).

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Здійснюючи аналіз заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Оцінюючи розмір зазначених витрат у контексті критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 10000,00грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 127, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову та витрати на проведення експертизи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецінвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1964,74грн, з якої: 1456,37грн основного боргу, 61,41грн 3% річних, 446,96грн інфляційних втрат.

Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А, ідентифікаційний код 03341316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецінвест" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Черкесова, буд. 55/1, ідентифікаційний код 33143184) 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та 5000,00грн витрат на проведення експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 18.12.2023.

Суддя В.О. Татарчук