Рішення

від 18.12.2023 по справі 904/5454/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5454/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вестдевелопмент", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за договором закупівлі товару № 123-23 від 17.03.2023 у загальному розмірі 4 438 258,63 грн.

Представники:

від позивача: Лехкар О.В., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: Демченко А.Г., адвокат (поза межами суду).

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вестдевелопмент" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" заборгованість за договором закупівлі товару № 123-23 від 17.03.2023 у загальному розмірі 4 438 258,63 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 4 429 416,00 грн. та 3% річних у розмірі 8 842,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 23.10.2023 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати опис вкладення у цінний лист (згідно переліку додатків доданих до позовної заяви та номер поштового відправлення) та фіскальний чек/накладна (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

24.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вестдевелопмент" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.

Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.11.2023 о 10:30 год.

26.10.2023 через систему "Електронний суд" відповідач направив відзив, у відзиві просить задовольнити заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 заяву представника відповідача - Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 22.11.2023 о 10 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

06.11.2023 через систему "Електронний суд" позивача надійшла відповідь на відзив.

06.11.2023 через систему "Електронний суд" представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

До відеоконференцзв`язку у призначене підготовче судове засідання 22.11.2023 сторони приєднатись не змогли з технічних причин, але ними були надані всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2023 о 10:30 год. в режимі відеоконференції за участю обох сторін.

24.11.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 4 438 258,63 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором закупівлю товару № 123-23 від 17.03.2023 щодо повної та своєчасної оплати прийнятого від останнього товару.

Позиція відповідача

Відповідач не заперечує проти існуючої простроченої заборгованості в розмірі 4 429 416, 00 грн. Існування заборгованості пояснив скрутним фінансовим становищем та просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Щодо компенсації Позивачу витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що витрати є завищеними, оскільки ця справа не потребує затрат значного часу та не вимагає великого обсягу юридичної і технічної роботи, Позивачем не надано детального опису виконаних робіт (наданих послуг).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

17.03.2023 між Комунальним підприємством теплових мереж Криворіжтепломережа (покупець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вестдевелопмент" (постачальник/позивач) укладено договір закупівлі товару № 123-23 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити: Кабель силовий ВВГнг 4*150, 4*185, 4*240 та КТ 4*240 (ДК 021:2015:44320000-9: Кабелі та супутня продукція) (далі - Товар).

Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначена сторонами у Специфікації (Додаток № 1 до Договору), яка є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 4 487 466,00 грн, у тому числі ПДВ 747 911,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що покупець проводить оплату протягом 30-ти календарних днів за фактично поставлений товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідно суми на поточний рахунок постачальника після підписання відповідної накладної.

Термін поставки товару: до 31.12.2023, партіями згідно заявок покупця. Поставка товару здійснюється за заявкою покупця (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору, датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діє до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 Договору).

Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити та передати Товар Покупцю у строк до 31 грудня 2023 року, партіями згідно з заявками Покупця, які виконуються Постачальником протягом 10 робочих днів.

На виконання умов Договору, згідно з Заявкою Покупця № 2226/10 від 10.08.23р. Постачальником було передано наступний Товар:

15 серпня 2023р. на суму 3 904 416,00 гривень, у тому числі 650 736,00 гривень ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 173 від 15.08.2023р.;

21 серпня 2023р. на суму 525 000, 00 гривень, у тому числі 87 500, 00 гривень ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 181 від 21.08.2023р.

Всього Постачальником було передано у власність Покупця Товару на загальну суму 4 429 416,00 гривень, у т.ч. ПДВ 738 236,00 гривень.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 123-23 розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів за фактично поставлений Товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Постачальника після підписання відповідної накладної.

Таким чином, кінцевими датами оплати за переданий у власність Покупця Товар, відповідно до умов Договору № 123-23 є:

- не пізніше 14.09.2023 року за Товар, переданий за Видатковою накладною № 173 від 15.08.23р. в сумі 3 904 416, 00 гривень, у тому числі ПДВ 650 736,00 гривень;

- не пізніше 20.09.2023 року за Товар, переданий за Видатковою накладною № 181 від 21.08.23р. в сумі 525 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ 87 500, 00 гривень;

Позивач стверджує, що відповідач порушив вказані умови Договору та не розрахувався за отриманий Товар.

Таким чином, наразі має місце заборгованість Відповідача по оплаті отриманого від Позивача Товару згідно з Договором № 123-23 від 17.03.2023р. у розмірі 4 429 416,00 гривень, у т.ч. ПДВ 738 236,00 гривень.

29 вересня 2023р. Постачальник звернувся до Покупця з письмовою претензією про виконання умов укладеного Договору № 123-23 від 17.03.2023р. та сплату штрафних санкцій за порушення його умов. Відповідач не усунув порушення своїх зобов`язань та не оплатив Товар.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 4 438 258,63 грн, просить суд стягнути з відповідача також 3% річних у розмірі 8 842,63 грн.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 4 438 258,63 грн заборгованості за договором поставки, 8 842,63 грн 3% річних.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору закупівлі товару № 123-23 від 17.03.2023р., строк дії договору, порядок та строки оплати товару, наявність / відсутність прострочення у здійсненні оплати за договором, наявність / відсутність підстав для стягнення 3% річних за несвоєчасну оплату товару.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та абз. З ч. 2 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов`язання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

На виконання п. 1.1. Договору Позивач поставив та передав у власність Відповідача товарів на загальну суму 4 429 416,00 гривень, що підтверджується підписаними обома сторонами первинними документами, копії яких додаються, а Відповідач свій обов`язок, передбачений п. 4.1 Договору з оплати отриманих згідно Договору товарів, не виконав, внаслідок чого борг Покупця перед Постачальником на момент звернення з цією заявою до господарського суду складає 4 429 416,00 гривень, що підтверджується наявними доказами та не може бути спростовано Відповідачем.

З урахуванням приписів пункту 4.1 договору строк оплати поставленого товару за договором у сумі 4 429 416,00 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості в сумі 4 429 416,00 грн. відповідач до суду не надав, проти наявності заборгованості в такому розмірі не заперечував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 429 416,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.

Частиною третьою ст. 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару Продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з положеннями ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно положень ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач нарахував та заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 8 842,63 грн:

- період з 15.09.2023р. по 09.10.2023р. за несплачений товар, отриманий по видатковій накладній № 173 від 15.08.2023р. складає 8 022,77 гривень;

- за період з 21.09.2023р. по 09.10.2023р. за несплачений товар, отриманий по видатковій накладній № 181 від 21.08.2023р. складає 819,86 гривень.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Статтями 7, 13 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За приписами ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

При цьому, господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Разом з цим, до заяви про розстрочку виконання рішення суду у даній справі учасник справи всупереч вимог ст. 74 ГПК України не долучив належних та допустимих доказів у підтвердження його скрутного фінансового становища. Вплив воєнного стану на господарську діяльність відповідача не доводить неможливість виконання зобов`язань за рішенням суду. Надана суду інформація про проведення претензійно-позовну роботу юридичним відділом відповідача по населенню (арк.с. 47--49) не можуть свідчити про фінансовий стан відповідача.

Також відповідачем не надано суду належних та допустимих у розумінні ст.ст.77-78 ГПК України доказів відсутності коштів на рахунках, наявної загрози банкрутства чи інших виняткових обставин, які станом на час розгляду справи судом ускладнюють виконання рішення.

Отже, наведені відповідачем доводи та подані докази не визнані судом такими, що свідчать про винятковість обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду у розумінні ст.ст.73, 74, 76, 77 ГПК України.

За таких обставин, приймаючи до уваги також інтереси позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав станом на час винесення рішення для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 66 573,88 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9; код ЄДРПОУ 03342184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вестдевелопмент" (01103, м. Київ, б-р Дружби Народів, буд. 28А, н.п.6, офіс 1; код ЄДРПОУ 39704225) основний борг у розмірі 4 429 416,00 грн, 3% річних у розмірі 8 842,63 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 66 573,88 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.12.2023.

Суддя В.Г. Бєлік