Рішення

від 27.11.2023 по справі 910/13488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2023Справа № 910/13488/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛЬВЕРК"

до Міністерства оборони України

про стягнення 4 459 991,55 грн

За участі представників учасників справи:

від позивача Пащенко О.О.

від відповідача Хмара Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БОЛЬВЕРК" (далі - позивач) з позовом до Міністерства оборони України (відповідач) про стягнення 4 459 991,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 370/3/5/2/2/332 від 31.10.2022 в частині оплати поставленої продукції у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/13626/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 19.10.2023, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

10.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 19.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2023.

03.11.2023 позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 09.11.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2023.

У судовому засіданні 27.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, а також заперечення відповідача на позов, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31.10.2022 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір № 370/3/5/2/2/332 за умовами якого постачальник зобов`язався до 15.12.2022 поставити замовнику відповідно до ДК021-2015-35340000-9-Частини вогнепальної зброї та боєприпасів (комплектуючи до 82 мм міномет УПІК-82) (далі продукція), спеціального призначення за номенклатурою, у кількості, в термін та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити таку продукцію (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору становить 4 459 991,53 грн, ПДВ 0,00 грн, ціна за одиницю - відповідно до специфікації.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за продукцію здійснюються за фактично поставлену продукцію протягом 30-ти банківських днів з дати отримання замовником наданих постачальником рахунків на оплату, за умовами надходження бюджетних коштів на рахунок МОУ та проведення платежів ДКС України: рахунок-фактура; видаткові накладні; акт приймання-передачі (додаток № 3 до договору), форма якого затверджена наказом Міністра оборони України від 17.08.17 за № 440 (затверджений вантажоотримувачем); копія довіреності про отримання продукції представниками замовника; сертифікат якості від виробника; посвідчення 2493 ВП МОУ (додаток № 4).

Замовник має право повернути рахунок-фактуру постачальнику без оплати у наступних випадках: при наданні документів на оплату після закінчення терміну дії договору, у разі прострочення з вини постачальника терміну постачання продукції; при направленні рахунків на остаточну оплату без надання всіх необхідних документів, передбачених пунктом 4.1 цього договору; при неналежному оформлені документів (відсутності печаток або підписів невідповідності змісту та встановленій формі і т.п.) (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки продукції, передбаченої специфікацією, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), до 15.12.2022. Дозволяється дострокове постачання продукції партіями.

Згідно з п. 5.4 договору постачальник зобов`язаний поставити продукцію замовнику на умовах DDP відповідно до міжнародних правил з тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2020 року за адресою (місце поставок (передачі): військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) далі вантажоодержувач).

Як визначено п. 6.1 договору, замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлену продукцію; приймати поставлену продукцію згідно з актом приймання-передачі.

При цьому, замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, направити його письмове повідомлення не пізніше ніж за 20 днів до дати розірвання, а також має право контролювати поставку продукції у строки, встановлені цим договором (п.6.2.1 договору).

Вказаний договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами та діє до 31.12.2022, а з питань розрахунків - до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань по цьому договору (п. 10.1 договору).

Також сторонами погоджено додатки до вказаного договору №№ 1-4, а саме специфікацію, а також зразки акту взаєморозрахунків, акту приймання-передачі, посвідчення 2493 ВП МОУ.

Відповідно до специфікації, позивач зобов`язаний був поставити продукцію на суму 4459991,55 грн до 15.12.2022, також специфікацією погоджені технічні характеристики продукції.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до акту № 5 приймання-передачі від 06.01.2023 позивачем поставлено, а вантажоодержувачем (ВЧ НОМЕР_1 ) прийнято продукцію на суму 2381807,40 грн, згідно акту № 68 від 31.01.2023 позивачем поставлено ,а вантажоодержувачем (ВЧ НОМЕР_1 ) прийнято продукцію на суму 680516,40 грн, також згідно акту № 405 від 26.04.2023 позивачем поставлено ,а вантажоодержувачем (ВЧ НОМЕР_1 ) прийнято продукцію на суму 1397667,75 грн.

На оплату вказаного товару позивачем виставлено рахунки на оплату, а саме: № 1 від 06.01.2023, № 4 від 31.01.2023 та № 16 від 26.04.2023.

20.06.2023 позивачем надіслано відповідачу вимогу від 19.06.2023 № 19.06.2023-01 про оплату товару на суму 4459991,55 грн, що підтверджується копіями опису вкладення та накладної, вказана вимога отримана відповідачем 27.06.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом від 06.07.2023 за № 370/6391 тимчасово виконуючим обов`язки командувача Сил логістики ЗСУ надана відповідь на вимогу позивача від 19.06.2023 № 19.06.2023-01, в якій вказано, що строк поставки продукції був встановлений до 15.12.2022, а строк дії договору - до 31.12.2022, таким чином, з 01.01.2023 згідно з даним договором відсутні кошторисні призначення, а товар був поставлений з простроченням строків, а саме: 06.11.2023, 31.01.2023 та 26.04.2023.

Крім того, судом встановлено, що відповідач звертався до позивача з претензією № 1 від 29.05.2023, в якій вимагав сплатити пеню в розмірі 71359,84 грн за несвоєчасну поставку продукцію згідно з укладеним між сторонами у даній справі договором.

У відповідь на вказану претензію відповідача позивачем надано лист від 29.05.2023, в якому останній погодився з сумою нарахованої пені та запропонував укласти мирову угоду щодо здійснення фінансових розрахунків на суму 4451991,55 грн з утримання (перерахуванням) з даної суми нарахованої позивачу пені в розмірі 71359,84 грн.

Листом від 29.05.2023 відповідачем відхилено пропозицію позивача щодо укладення мирової угоди, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 4451991,55 грн заборгованості.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував, що позивачем поставка товару здійснена поза межами обумовлених в договорі та специфікації строків, а також поза межами строку дії договору, у зв`язку з чим відповідачем на підставі п. 4.2 договору повернуто позивачу платіжні документи.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

При цьому судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо того, що розрахунок ним не здійснено у зв`язку з тим, що товар поставлений поза межами строку поставки та строку дії договору, оскільки при прийманні товару вантажоодержувачем та відповідачем не вказувалось про неприйняття такого товару у зв`язку з прострочення терміну поставки.

Такий товар прийнятий вантажоодержувачем (ВЧ НОМЕР_1 ), який погоджено договором, без зауважень.

Крім того, суд зазначає, що порушення строку поставки є підставою для відповідальності позивача перед відповідачем, яка обумовлена договором (стягнення пені та штрафу), проте не дає підстав для несплати поставленого та прийнятого відповідачем товару.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним отриманого та прийнятого від позивача товару перед позивачем або спростовували доводи останнього суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення 4 459 991,55 грн заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по оплаті позову судовим збором з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в розмірі 66 899,87 грн.

Крім того, в позовній заяві по попередньому орієнтованому розрахунку суми судових витрат позивачем вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн.

Проте, під час розгляду даної справи позивачем не надано доказів понесення таких витрат, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для їх розподілення між сторонами.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛЬВЕРК" (04212, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3-Є, код 39160137) 4459991,55 грн (чотири мільйони чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одну грн 55 коп.) основного боргу, та 66 899,87 грн (шістдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять грн 87 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 18.12.2023.

Суддя О.Г. Удалова