Рішення

від 18.12.2023 по справі 910/15993/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2023Справа № 910/15993/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет ФМ" про стягнення 236 031,57 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Трейдінг" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет ФМ" (далі - Компанія) 236 031,57 грн, з яких: 211 573,27 грн - основна заборгованість, 18 111,10 грн - інфляційні втрати, 6 347,20 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленої продукції за генеральним договором поставки нафтопродуктів від 16 лютого 2021 року № 2 351/221/НП/1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15993/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у Компанії електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 18 жовтня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/15993/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01011, місто Київ, вулиця Мирного Панаса, будинок 11, офіс 2/30.

Копія вищенаведеної ухвали була отримана уповноваженим представником відповідача 24 жовтня 2023 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення цього поштового відправлення № 0600054348492.

Проте Компанія в установлений строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких інших заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

16 листопада 2023 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли додаткові пояснення по справі, у яких останнє повідомило, що ціна позову не змінилася.

Жодних інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2021 року між Компанією та Товариством було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів № 2 351/221/НП/1, за умовами якого останнє зобов`язалося передати у власність Компанії нафтопродукти за цінами та в кількості відповідно до додаткових угод до цього правочину, а відповідач - прийняти та оплатити вказану продукцію.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пунктів 2.2. та 2.4. договору Компанія зобов`язалась оплатити повну вартість продукції на підставі рахунку-фактури Товариства до моменту поставки товару на умовах 100 % передоплати, згідно з окремими додатковими угодами до цього правочину. Рахунок-фактура повинна бути оплачена відповідачем у строк, зазначений у відповідній додатковій угоді до договору. Датою здійснення будь-якого платежу за цим правочином вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Товариства. Остаточні розрахунки сторін по кожній поставці продукції здійснюються на підставі актів прийому-передачі продукції та/або накладних.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору продукція може поставлятися на умовах ЕХW склад Товариства та/або FСА склад Товариства та/або СРТ пункт призначення, та/або DDР склад Компанії у редакції "Інкотермс" 2000 року. Умови конкретної поставки визначаються сторонами у відповідних додаткових угодах до цього договору. Поставка партії продукції вважається узгодженою, а заявка Компанії - прийнятою до виконання Товариством з дати підписання сторонами додаткової угоди до цього правочину. Обсяг заявки, прийнятий до виконання, визначається найменуванням продукції та її кількістю, зазначеною в додатковій угоді до договору.

Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання з поставки продукції з моменту її передачі представнику Компанії або транспортній організації, залежно від умов поставки, обумовлених у відповідних додаткових угодах до цього правочину. Факт передачі продукції підтверджується відповідним актом прийому-передачі продукції та/або накладною. Право власності на продукцію переходить до Компанії з дати поставки, якою вважається дата, зазначена в акті прийому-передачі продукції та/або накладній (пункт 3.3. договору).

Пунктами 3.6. та 3.7. договору сторони погодили, що остаточна кількість продукції, яка поставляється відповідно до цього договору, визначається на підставі актів прийому-передачі продукції та/або накладних, дані яких служать підставою для проведення остаточних взаєморозрахунків. Загальна кількість продукції може відрізнятися від кількості, визначеної у відповідних додаткових угодах до цього правочину, залежно від типів бензовозів, що подаються під завантаження, та їх технологічної норми завантаження, але не більше ніж на +/- 0,5%.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання. У випадку, якщо за один календарний місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не попередить іншу про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 7.1. вказаного правочину).

Додатковою угодою до вищевказаного договору від 1 лютого 2022 року № 14 сторони погодили асортимент, кількість, вартість продукції, а саме: "UN 1202. Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО, 3, ІІІ", у кількості 10 235,00 літрів, на суму 294 768,00 грн з ПДВ та "UN 1202. Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО, 3, ІІІ", у кількості 8 205,00 літрів, на суму 236 304,00 грн з ПДВ. Загальна вартість продукції за вказаною додатковою угодою - 531 072,00 грн з ПДВ. Місце відвантаження: Київська область, с. Крячки, вулиця Кривова, 42.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що Компанія зобов`язана оплатити продукцію у вищезазначеному розмірі до 1 лютого 2022 року.

У день укладення додаткової угоди позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 308 на суму 531 072,00 грн.

На виконання умов договору Товариство поставило Компанії обумовлену договором продукцію загальну суму 531 072,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими копіями: видаткових накладних від 2 лютого 2022 року: № 02/02-9/122 на суму 294 768,00 грн, № 02/02-19/129 на суму 236 304,00 грн; товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 2 лютого 2022 року: № 02/02-9/122 та № 02/02-19/129.

Судом також встановлено, що вищенаведені документи не містить жодних заперечень щодо кількості, асортименту та якості переданого товару. Будь-які докази, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача щодо поставленої позивачем продукції, матеріали справи також не містять.

Разом із цим, Компанія вартість поставленої продукції оплатила не в повному обсязі, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за вищевказаним правочином у загальному розмірі 211 573,27 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, як зазначалося судом, у пункті 2 додаткової угоди до договору сторони узгодили, що оплата продукції здійснюється на умовах 100 % передоплати до 1 лютого 2022 року.

Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Наведене свідчить, що поставка Товариством відповідачу обумовленої договором та додатковою угодою продукції без повної попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема, щодо порядку розрахунків, оскільки позивач скористався своїм законним правом у зустрічному зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 7 серпня 2019 року в справі № 925/31/17.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки сума заборгованості Компанії, яка складає 211 573,27 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і остання на момент прийняття рішення не надала документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги останнього про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим така вимога підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором позивач також просив суд стягнути з відповідача 6 347,20 грн трьох процентів річних та 18 111,10 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 1 вересня 2022 року по 31 серпня 2023 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат також підлягає задоволенню.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет ФМ" (01011, місто Київ, вулиця Мирного Панаса, будинок 11, офіс 2/30; ідентифікаційний код 43285882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Трейдінг" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 49 Б; ідентифікаційний код 38955529) 211 573 (двісті одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) грн 27 коп. основного боргу, 6 347 (шість тисяч триста сорок сім) грн 20 коп. трьох процентів річних, 18 111 (вісімнадцять тисяч сто одинадцять) грн 10 коп. інфляційних втрат та 3 540 (три тисячі п`ятсот сорок) грн 47 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18 грудня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко