Рішення

від 07.12.2023 по справі 910/14634/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2023Справа № 910/14634/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея "Боттега" про виселення,

за участю представників:

позивача: Цимбаліста В.В.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея "Боттега" (далі - Товариство) про виселення останнього з комунального нерухомого майна - нежилих приміщень, загальною площею 101,20 м2, розташованих за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 22, літера В, що закріплені за позивачем на праві господарського відання та перебувають на його балансі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2023 року.

19 жовтня 2023 року в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 23 листопада 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 7 грудня 2023 року.

У судовому засіданні 7 грудня 2023 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та Товариством був укладений договір № 701/1 оренди нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва, за умовами якого вказане управління на підставі розпорядження голови Шевченківської районної у місті Києві ради від 27 жовтня 2010 року № 101 взяло на себе обов`язок передати, а Товариство - прийняти в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (будівлю, споруду), загальною площею 101,20 м2, а саме: підвал з орендованою площею 101,2 м2, згідно поверхового плану приміщення, розміщеного за адресою: вулиця Михайлівська, будинок 22, літера В.

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих осіб.

За умовами пунктів 1.2. та 1.3. договору мета оренди - побутове обслуговування населення. Об`єкт оренди передається Товариству згідно з актом прийому-передачі, що є невід`ємною частиною даного правочину.

Строк дії договору встановлений з 27 жовтня 2010 року по 26 жовтня 2011 року. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або заміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені вказаним правочином (пункти 8.2. та 8.3. договору).

Відповідно до пункту 8.4. договору останній припиняє дію, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Факт передачі вказаного об`єкта оренди Товариству підтверджується актом передачі-прийому нежитлового приміщення від 27 жовтня 2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Додатковою угодою від 14 лютого 2011 року № 1 внесено зміни до договору оренди в частині найменування орендодавця - Комунального підприємства "Керуюча дирекція", а також змінено його реквізити.

Додатковою угодою від 27 жовтня 2011 року № 2 внесено зміни до пункту 8.2. договору оренди та продовжено його дію до 31 березня 2012 року включно.

Додатковою угодою від 2 лютого 2015 року № 3 внесено зміни до договору оренди в частині найменування орендодавця - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", а також змінено його реквізити.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 липня 2011 року № 1339 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 грудня 2010 року № 1112 та від 12 травня 2011 року № 715" нежилі приміщення загальною площею 101,2 м2 у будинку № 22, літера "В" на вулиці Михайлівській умісті Києві закріплені на праві господарського відання за Підприємством та зараховані на його баланс відповідно до наказу позивача від 17 травня 2023 року № 60 та акта приймання-передачі основних засобів від 30 червня 2023 року.

Вказаними нормативними актами Підприємство, серед іншого, уповноважено здійснювати контроль за виконанням умов укладених договорів оренди нерухомого та рухомого майна, переданого в оренду.

Як зазначає позивач, Товариство не звернулося у встановлений законом строк до Підприємства із завою про продовження дії договору оренди № 701/1. Відтак, вказаний правочин припинив свою дію 31 березня 2021 року.

Враховуючи те, що Товариство не повернуло орендоване майно після припинення дії договору оренди і продовжує користуватись цим майном за відсутності будь-яких правових підстав, Підприємство звернулося до суду з вимогою про виселення орендаря із займаних ним приміщень у примусовому порядку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За частиною 1 статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна правова норма міститься в частині 4 статті 284 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Частиною 2 статті 759 ЦК України прямо визначено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Таким чином, положеннями ЦК України прямо встановлено можливість регулювання орендних відносин іншими спеціальними законодавчими актами.

У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється дія спеціального нормативно-правового акта - Закону України "Про оренду державного та комунального майна України" (далі - Закон), який було введено в дію з 1 лютого 2020 року. Цей закон регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також передачею права на експлуатацію такого майна.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону договори оренди державного майна, укладені до набрання ним чинності, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, але до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України, передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені (абзац 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Отже, враховуючи умови пункти 8.3 договору оренди, останнім днем його дії є 31 березня 2021 року. У подальшому цей правочин може бути продовжений лише в порядку, визначеному вказаним Законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною 1 статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною 2 статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами 11 та 12 частини 2 статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством (частина 2 статті 18 Закону).

Оскільки укладений з Товариством договір не підпадає під умови частини 2 статті 18 Закону, продовження його дії здійснюється виключно за результатами проведення аукціону.

Згідно з приписами частини 3 статті 18 Закону договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна (пункт 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" (далі - Порядок).

При цьому, недотримання позивачем строків повідомлення орендаря про припинення договору не можуть змінювати передбачених законодавством наслідків несвоєчасного звернення орендаря (відповідача) з такою заявою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду в складі Касаційного господарського суду від 6 липня 2022 року в справі № 924/825/21.

Згідно пунктом 144 Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною 9 статті 18 Закону. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення. Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору. Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.

Відповідно до пункту 151 Порядку, у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди. У разі відмови балансоутримувача від підписання додаткової угоди про продовження договору оренди, така угода укладається між орендодавцем та чинним орендарем.

Отже, положення, визначені у пункті 144 та 151 Порядку, застосовуються у випадку своєчасного подання орендарем заяви про продовження договору оренди.

Оскільки строк дії договору оренди в даній справі відповідно до пункту 8.3. зазначеного правочину було продовжено до 31 березня 2021 року, останнім днем тримісячного строку для подання відповідної заяви відповідачем було 30 червня 2021 року.

Разом із цим, доказів звернення Товариства до Підприємства із заявою про продовження договору оренди матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач пропустив тримісячний термін для звернення із заявою про продовження строку дії договору оренди, а тому цей договір припинив свою дію.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу

Зазначені положення також кореспондуються зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однією з підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону).

За частиною 1 статті 785 ЦК України, разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За приписами частини 1 статті 25 Закону, у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні докази повернення спірного орендованого комунального майна після закінчення строку дії вказаного договору оренди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Підприємства про виселення відповідача із займаних ним орендованих приміщень є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Галерея "Боттега" (01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 22, літера Б; ідентифікаційний код 35676996) у примусовому порядку з комунального нерухомого майна - нежилих приміщень, загальною площею 101,20 м2, розташованих за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 22, літера В, що закріплені за на праві господарського відання та перебувають на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея "Боттега" (01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 22, літера Б; ідентифікаційний код 35676996) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18 грудня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко