Рішення

від 19.12.2023 по справі 911/1891/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2023Справа № 911/1891/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альмірон Постач»

про стягнення 1906625,46 грн

за участі представників:

від позивача - Симбірцев Є.В. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС Логістика» (після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альмірон Постач») про стягнення 1906625,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №29095/1 поставки продукції від 30.12.2020 в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1906625,46 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2020 між позивачем, в якості Постачальника та відповідачем, в якості Покупця укладено Договір №29095/1 поставки продукції (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставляти на умовах даного Договору - хлібобулочні (хліб, булочні та здобні вироби) (далі - Товар), у відповідності з поданими Покупцем і погодженим Постачальником замовленнями, а Покупець зобов`язаний приймати Товар та своєчасно сплачувати його вартість Постачальнику. (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.3.4. Договору розрахунки за Товар проводяться в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок Постачальника на умовах оплати протягом 10 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Згідно з п.4.7. Договору приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється у пункті поставки. Порядок прийому Товару за якістю та кількістю визначається Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначенні і товарів народного споживання за кількістю №П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7.

Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомить про його припинення (розірвання), Договір вважається продовженим на наступний календарний рік. Кількість таких пролонгацій не обмежена. (п.8.1. Договору)

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1906625,46 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, відомостями про вантаж та реєстром ТТН на поставку товару за Договором.

Проте, в порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства відповідач не здійснив оплати за поставлений позивачем товар.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1906625,46 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альмірон Постач» (04106, м. Київ, вул. Макарівська, буд. 4; ідентифікаційний код 43647650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 64; ідентифікаційний код 41202432) заборгованість у розмірі 1906625 (один мільйон дев`ятсот шість тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 46 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 28599 (двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 38 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 19.12.2023.

Суддя Я.В. Маринченко