Рішення

від 19.12.2023 по справі 910/16078/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2023Справа № 910/16078/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ТРАНС УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОМ КОМПОНЕНТС"

про стягнення 326310,03 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ТРАНС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОМ КОМПОНЕНТС" про стягнення 326310,03 грн заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом № 49/20, а саме: 222000 грн - сума боргу, 59944,27 грн - інфляційні втрати, 10467,54 грн - 3% річних, 33898,22 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом № 49/20 від 13.07.2020 в частині оплати за надані відповідачем послуги з організації перевезень вантажів залізничним транспортом.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/16078/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 24.10.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом № 49/20 від 13.07.2020 позивач надав відповідачу послуги з організації перевезень вантажу залізничним транспортом на загальну суму 483325,00 грн.

Однак, відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, здійснив часткову оплату наданих послуг на суму 261325,00 грн.

Позивач зазначає, що оскільки в призначенні платежу відповідач вказував: "за організацію перевезення вантажів залізничним транспортом згідно договору № 49/20 від 13.07.2020", то всі оплати зараховувалися в якості оплати починаючи з першого документу і до останнього. Відтак, не оплаченою залишається вартість наданих послуг по трьом останнім актам, а саме: за актом надання послуг № 34 від 11.02.2022 заборгованість становить 8675,00 грн; за актом надання послуг № 35 від 12.02.2022 - 132 325,00 грн; за актом надання послуг № 36 від 12.02.2022 - 81000,00 грн.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 222000,00 грн.

19.05.2023 позивач направив відповідачу вимогу вих.№1-18/05 від 18.05.2023 про сплату заборгованості та 11.09.2023 - рахунки на оплату, проте відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував 3% річних у сумі 10467,54 грн, інфляційні втрати у сумі 59944,27 грн та 33898,22 грн - пені.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

13.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ТРАНС УКРАЇНА" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОМ КОМПОНЕНТС" (замовник, відповідач) укладений договір про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом №49/20 (надалі - договір) відповідно до умов якого виконавець, діючи від свого імені, зобов`язується організувати та/або надавати зазначені цим договором послуги з міжнародного та/або внутрішнього перевезення вантажів замовника у власному, орендованому або що належить виконавцю на іншій законній підставі рухомому складі по напрямках і в об`ємах, вказаних у заявках замовника до цього договору, а замовник зобов`язується прийняти і сплатити надані послуги в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Виконавець гарантує замовнику наявність згоди власника вагонів (у разі використання орендованого рухомого складу).

Взаємовідносини сторін при виконанні цього договору регламентуються діючими Правилами перевезення вантажів, Угодою про міжнародне залізничне сполучення (СМГС) та іншими нормативними актами України (п.1.3. договору).

Згідно із п.3.2. договору при перевезенні по Україні - розрахунки здійснюються по 100% попередній оплаті на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.

При міжнародному перевезенні (зі станцій переходу) замовник зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання залізничної накладної для завантаження відправником вагонів (пп.3.2.1.).

За згодою сторін можлива повна або часткова попередня оплата вартості наданих послуг за даним договором, а також додаткових витрат виконавця. Всі остаточні розрахунки проводяться згідно Акту виконаних робіт та Акту звіряння, якщо інше не погоджене сторонами додатково. Остаточна вартість наданих послуг виконавцем визначається в Акті виконаних робіт. Остаточний розрахунок замовником здійснюється на підставі виставленого Акту звіряння протягом 3 (трьох) банківських днів (пп.3.2.2.).

Пунктом 4.7. договору передбачено, що в разі невчасного проведення замовником платежів, вказаних у п.п.3.2. цього договору, виконавець має право вимагати від замовника виплатити пеню, яка обчислюється виходячи із загальної суми несвоєчасно ведених платежів, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день виставлення рахунку за кожен день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020, а в частині взаємних розрахунків між сторонами - до повного виконання договірних зобов`язань. Якщо за 30 діб до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про розірвання або зміну, договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік (п.7.1. договору).

Позивач у лютому 2022 року надав відповідачу послуги з організації перевезень вантажів залізничним транспортом по Україні загальною вартістю 483325,00 грн, що підтверджується актами надання послуг: № 31 від 07.02.2022 на суму 135000,00 грн, №34 від 11.02.2022 на суму 135000,00 грн, №35 від 12.02.2022 на суму 132325,00 грн, №36 від 12.02.2022 на суму 81000,00 грн та залізничними накладними №36454254 від 03.02.2022, №36513083 від 09.02.2022, №36497758 від 09.02.2022, №36505410 від 09.02.2022.

Згідно із реєстру операцій АТ "ПУМБ" від 03.10.2023 відповідач здійснив часткову оплату по договору про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом №49/20 від 13.07.2020 на суму 261325,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача становить 222000,00 грн (483325,00 грн - 261325,00 грн).

Посилаючись на прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 3% річних у сумі 10467,54 грн (за період з 13.02.2022 по 02.10.2023), інфляційні втрати у сумі 59944,27 грн (за лютий 2022 року - серпень 2023 року) та пеню у сумі 33898,22 грн (за період з 13.02.2022 по 13.08.2022).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Предметом договору про надання послуг є процес надання послуг, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із наданих позивачем у матеріали справи актів надання послуг: № 31 від 07.02.2022 на суму 135000,00 грн, №34 від 11.02.2022 на суму 135000,00 грн, №35 від 12.02.2022 на суму 132325,00 грн, №36 від 12.02.2022 на суму 81000,00 грн та залізничних накладних №36454254 від 03.02.2022, №36513083 від 09.02.2022, №36497758 від 09.02.2022, №36505410 від 09.02.2022 позивач у лютому 2022 року надав відповідачу послуги з організації перевезень вантажів залізничним транспортом по Україні загальною вартістю 483325,00 грн.

Зазначені вище акти надання послуг підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки надання послуг з організації перевезення вантажів здійснено позивачем по Україні, то оплата повинна здійснюватися у строки встановлені п.3.2. договору - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку відповідачем.

Згідно із наданих позивачем у матеріали справи скріншотів направлення актів та рахунків на вказану у договорі електронну пошту відповідача, рахунок на оплату № 26 від 03.02.2022 направлений відповідачу 07.02.2022, рахунки на оплату: №30 від 06.02.2022, №31 від 09.02.2022, №32 від 09.02.2022 - 14.02.2022. Відтак, за актом №31 від 07.02.2022 оплата мала бути здійснена у строк до 10.02.2022, за актами №34 від 11.02.2022, №35 від 12.02.2022, №36 від 12.02.2022 - до 17.02.2022.

Як встановлено судом відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 261325,00 грн, що підтверджується наданим відповідачем у матеріали справи реєстром операцій АТ "ПУМБ" від 03.10.2023.

Отже, заборгованість відповідача становить 222000,00 грн (483325,00 грн - 261325,00 грн).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 222000,00 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 222000,00 грн.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 10467,54 грн (за період з 13.02.2022 по 02.10.2023), інфляційні втрати у сумі 59944,27 грн (за лютий 2022 року - серпень 2023 року) та пеню у сумі 33898,22 грн (за період з 13.02.2022 по 13.08.2022).

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені за невчасне проведення замовником платежів встановлена у п.4.7. договору.

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Оскільки неоплаченими залишилися акти №34 від 11.02.2022, №35 від 12.02.2022, №36 від 12.02.2022, останнім днем оплати яких, як встановлено судом вище є 17.02.2022, нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені слід здійснювати з 18.02.2022 та у межах визначеної позивачем для нарахування суми заборгованості.

За перерахунком суду 3% річних становлять 10379,87 грн, пеня - 33313,77 грн, а тому позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

При нарахуванні інфляційних втрат судом враховано правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 згідно з якою сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

За перерахунком суду інфляційні втрати становлять 55640,82 грн, а відтак позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Враховуючи наведене, приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України та за встановлених вище обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 222000,00 грн, пені у сумі 33313,77 грн, інфляційних втрат у сумі 55640,82 грн та 3% річних у сумі 10379,87 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ТРАНС УКРАЇНА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОМ КОМПОНЕНТС" заборгованості у сумі 222000,00 грн, пені у сумі 33313,77 грн, інфляційних втрат у сумі 55640,82 грн та 3% річних у сумі 10379,87 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОМ КОМПОНЕНТС" (01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 30-Б, ідентифікаційний код 36713111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ТРАНС УКРАЇНА" (01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13, ідентифікаційний код 42048956) заборгованість у сумі 222000,00 грн, пеню у сумі 33313,77 грн, інфляційні втрати у сумі 55640,82 грн, 3% річних у сумі 10379,87 грн та судовий збір у сумі 4820,02 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.12.2023.

Суддя С.О. Турчин