Ухвала

від 16.11.2023 по справі 911/2995/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" листопада 2023 р. Справа № 911/2995/21 (911/1399/23)

За заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича

до 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер»

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства

у справі № 911/2995/21

за заявою Головного управління ДПС у Київській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1»

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Секретар судового засідання Дідик Є.С.

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2995/21 за заявою Головного управління ДПС у Київській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 відкрито провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 18.07.2022 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» (08154, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Громова, будинок 4, ідентифікаційний код - 39375042) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» призначеноарбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса офісу: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 133, офіс 205; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, а/с 1176).

До Господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовичанадійшла заява № 1412 від 24.04.2023 (вх. № 1208/23 від 09.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, у якій заявник просить суд: притягнути до субсидіарної відповідальності керівника підприємства ОСОБА_1 (період виконання повноважень керівника з 02.09.2014 по 17.07.2022); притягнути до субсидіарної відповідальності учасника підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер» (період виконання повноважень учасника з 04.09.2014 по 17.07.2022); стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер» різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, що становить суму у розмірі 296 277 702, 52 грн.

На виконання вимог ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суд, з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи одного із відповідачів у даній справі, здійснив пошук даних в Єдиному державному демографічному реєстрі, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2023 прийнято заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича № 1412 від 24.04.2023 (вх. № 1208/23 від 09.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутствадо розгляду у межах провадження у справі № 911/2995/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1»; розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства призначено на 08.06.2023; зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надати суду певні документи; зобов`язано ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер» надати суду документально підтверджений відзив по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а іншим учасникам справи його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України; зобов`язано Департамент з питань банкрутства Міністерства юстиції України скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» (08154, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Громова, будинок 4, ідентифікаційний код - 39375042).

17.05.2023 до Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 16.05.2023 (вх. № 9572/23 від 17.05.2023), у якій він просить суд визнати його неналежним відповідачем у даній справі.

До Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшло клопотання № 1455 від 06.06.2023 (вх. № 11169/23 від 08.06.2023), у якому він, крім іншого, просив суд відкласти розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

08.06.2023 до Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання б/н від 08.06.2023 (вх. № 1816/23 від 08.06.2023) про відкладення розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2023, враховуючи вищезазначені клопотання, неявку у судове засідання учасників провадження,а також необхідність отримання додаткових доказів по справі та висновку відструктурного підрозділу Мін`юсту щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відкладено на 06.07.2023 та зобов`язано учасників провадження надати суду певні документи.

До Господарського суду Київської області від Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України надійшов лист № 3/1-10694/Гл від 12.06.2023 (вх. № 11562/23 від 13.06.2023), у якому повідомлено, що відповідно до інформації, наданої установами виконання покарань та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби України, ОСОБА_1 станом на 09.06.2023 покарання не відбуває та під вартою не тримається, облікова інформація про зазначену особу відсутня.

21.06.2023 до Господарського суду Київської області від Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України надійшов лист № 75189/74186-22-23/21.2 від 12.06.2023 (вх. № 12133/23 від 21.06.2023), у якому повідомлено, що Міністерством юстиції України направлено до арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича запит про надання необхідних документів для складення висновків, після отримання цих документів Міністерством юстиції України буде складено висновки, про результати яких Господарський суд Київської області буде повідомлений у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2023, враховуючи неявку у судове засідання учасників справи та невиконання ними вимог суду, розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відкладено на 27.07.2023.

До Господарського суду Київської області від Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України надійшов лист № 89096/74186-22-23/21.2 від 10.07.2023 (вх. № 13865/23 від 19.07.2023), у якому повідомлено, що скласти висновки щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006, не вбачається за можливе.

21.07.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшли письмові пояснення № 1504 від 17.07.2023 (вх. № 14053/23 від 21.07.2023) та документи по справі.

До Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання б/н від 27.07.2023 (вх. № 2430/23 від 27.07.2023) про відкладення розгляду справи, що призначений на 27.07.2023, на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023, враховуючи неявку у судове засідання учасників справи, а також необхідність отримання додаткових доказів по справі, розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відкладено на 18.09.2023.

04.08.2023 та 07.08.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшли заява № 1509 від 01.08.2023 (вх. № 14994/23 від 04.08.2023) про долучення до матеріалів справи заяви № 1508 від 31.07.2023 про вчинення кримінального правопорушення та заява № 1507 від 27.07.2023 (вх. № 15023/23 від 07.08.2023) про долучення до матеріалів справи оригіналів певних документів.

До Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання б/н від 15.09.2023 (вх. № 3162/23 від 15.09.2023) про відкладення розгляду справи на інший день після 25.09.2023.

18.09.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшли супровідний лист № 1530 від 14.09.2023 (вх. № 17651/23 від 18.09.2023), до якого додано витребувані судом документи та письмові пояснення № 1529 від 14.09.2023 (вх. № 17652/23 від 18.09.2023) із зазначенням моменту виникнення загрози неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1».

Також, 18.09.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшло клопотання № 1531 від 15.09.2023 (вх. № 17668/23 від 18.09.2023) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2023 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Київській області б/н від 15.09.2023 (вх. № 3162/23 від 15.09.2023) та ліквідатора банкрута № 1531 від 15.09.2023 (вх. № 17668/23 від 18.09.2023) і відкладено розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на 23.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 призначено заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства до розгляду по суті у судовому засіданні на 16.11.2023.

16.11.2023 до Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання б/н від 16.11.2023 (вх. № 4550/23 від 16.11.2023) про розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства без участі представника Головного управління ДПС у Київській області.

Присутній у судовому засіданні 16.11.2023 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1»арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович підтримав подану ним заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства та просив суд її задовольнити.

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер» (їх представники) у судове засідання 16.11.2023 не з`явилися, причин неявки суду не повідомили та відзивипо суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства не подали.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної заяви відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер`за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні ліквідатора банкрута, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив таке.

В обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства ліквідаторТовариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторовичпосилається на те, що протиправні дії та бездіяльність керівникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - ОСОБА_1 і учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер`призвели до стійкої неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» і неможливості здійснювати господарську діяльність, тобто призвели до банкрутства боржника, а також завдали збитків державі.

ОСОБА_1 подав до суду заяву б/н від 16.05.2023 (вх. № 9572/23 від 17.05.2023), у якій він зазначає, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018у справі № 761/10766/14-к його було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарський функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не міг виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» з 18.10.2018, тим самим немає ніякої його вини у доведенні товариства до банкрутства та він не може нести субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. У зв`язку з зазначеним, ОСОБА_1 просить визнати його неналежним відповідачем у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер» жодних пояснення щодо даної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства суду не надали.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

При цьому умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч. 3 ст. 215 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності як одного з інструментів погашення кредиторських вимог у справах про банкрутство передбачено ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій зазначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, у диспозиції ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено складові субсидіарної відповідальності у процедурах банкрутства, до яких входять: недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Суд звертає увагу, що державою встановлено режим недопустимості доведення до банкрутства у формі кримінальної відповідальності за ст. 219 Кримінального кодексу України, а також у формі спеціальної відповідальності за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, якщо ст. 219 Кримінального кодексу України передбачає у якості суб`єктивної сторони умисел та корисливий мотив, то для кваліфікації дій за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства форма вини та мотив мають факультативне значення. Про зазначене свідчить усвідомлений вступ на посаду керівника підприємства-боржника і обов`язок усвідомлення керівником та учасниками юридичної особи відповідальності за свої дії чи бездіяльність.

Визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Суб`єктами правопорушення є особи, визначені ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, аналіз положень ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Водночас для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (ст. 42 Господарського кодексу України).

Спростовуючи доводи ліквідатора щодо наявності підстав для покладення на особу субсидіарної відповідальності, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 911/3554/17 (911/401/21)).

Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або необережності у її діях з метою спростування наявності підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів може свідчити про усвідомлення особою наслідків та про відсутність додаткових критеріїв, які б могли впливати на об`єктивну оцінку обставин справи.

Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей з метою вчинення діяльності боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, наявність яких з посиланням на конкретні документи доводить процесуальний опонент. За ст. 13 Господарського процесуального кодексу України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття («вуаль») для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Згідно з ст. 5 Господарського кодексу України до конституційних основ правового господарського порядку в Україні віднесено, зокрема забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству.

Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Аналіз положень ч. 2ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: засновники (учасники, акціонери); керівники боржника; інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії; треті особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи.

Отже, визначаючи суб`єкта відповідальності слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, що стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, які причетні до такої дії (бездіяльності).

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями або бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора.

Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності. Тобто до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання («фірмами одноденками» тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;

- використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Разом з тим, тлумачення ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 відкрито провадження у справі № 911/2995/21 за заявою Головного управління ДПС у Київській області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», у зв`язку з неспроможністю останнього сплати заборгованість із сплати податків та обов`язкових платежів.

Під час відкриття провадження у справі № 911/2995/21 судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» наявна заборгованість перед Головним управлінням ДПС у Київській областіу розмірі 296 201 002, 52 грн, що підтверджується актом перевірки № 260/10-36-54-01/39375042 від 17.04.2018, податковим повідомленням-рішенням № 0062475401 від 18.05.2018, податковою вимогою № 70061-54, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі № 320/7240/19, інкасовими дорученнями (розпорядженнями) № 87 від 25.06.2020, № 88 від 25.06.2020, № 89 від 25.06.2020 та № 90 від 25.06.2020, податковим повідомленням-рішенням № 0147355404 від 18.11.2019, звітами з ЄСВ за період з 17.06.2015 по 13.04.2018, рішенням № 0020051706 про застування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 03.06.2016.

В межах справи № 911/2995/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» судом визнано заборгованість банкрута перед Головним управлінням ДПС у Київській області у розмірі296 277 702, 52 грн (з яких: 76 700, 00 грн - судовий збір та авансування винагороди арбітражному керуючому, 789 457, 25 грн - основний борг з єдиного соціального внеску,106 251 673, 72 грн - основний борг з податку на додану вартість та 189 159 871, 55 грн - штрафні санкції, яка є документально підтвердженою та на даний час непогашеною.

Разом з тим, з матеріалів справи № 911/2995/21 вбачається, що наявна у банкрута заборгованістьз єдиного соціального внеску виникла у 2015 2018 роках, а заборгованість з податків у 2018 2019 роках.

Відповідно до матеріалів справи ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» під час здійснення ліквідаційної процедури останнього будь-яких активів для включення до ліквідаційної маси не виявлено.

Отже, розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» у зв`язку з доведенням до банкрутства, який заявлений ліквідатором, складає 296 277 702, 52 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» створено 02.09.2014 та зареєстроване 03.09.2014 - дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 13391020000010211.

Господарська діяльністьТовариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» здійснювалася на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 16.11.2011 (протокол № 8 від 02.09.2014).

Згідно протоколу № 8 загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер» від 02.09.2014: створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» та вирішено вести його діяльність на основі модельного статуту,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України; затверджено місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» за адресою: 08153, Київська область, місто Боярка, вулиця Громова, будинок 4;предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» визначено здійснення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на одержання прибутку; затверджено статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» у розмірі 1 218, 00 грн; директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» призначено Гапка Станіслава Станіславовича.

З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» з 02.09.2014 є ОСОБА_1 (без обмежень повноважень), єдиним засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер».

Отже, відповідно до матеріалів справи з моменту створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», тобто з 02.09.2014, до визнання товариства банкрутом і призначення ліквідатора, тобто до 18.07.2022, його директором був ОСОБА_1 .

Також, відповідно до матеріалів справи з моменту створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», тобто з 02.09.2014, до визнання товариства банкрутом і призначення ліквідатора, тобто до 18.07.2022, його єдиним засновником (учасником) було Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер».

Разом з тим, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що з 27.02.2012 керівником та єдиним засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер» є ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер» є особами, які мали вирішальний вплив на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» з моменту його створення, тобто з 02.09.2014.

Відповідно до листа Головного управління статистики у Київській області № 22-08/218-22 від 24.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» статистичну звітність за останні три роки не подавало.

Згідно листа Головного управління ДПС в Київській області № 45605/6/10-36-13-10 від 30.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» останню звітність подавало 16.09.2018 податкова декларація по податку на додану вартість № 45983168.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року.

За результатами вищевказаної перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області складено акт №260/10-36-54-01/39375042 від 17.04.2018, яким встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» у декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 365 824961,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0062475401 від 18.05.2018 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1»суми завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 365 824961,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 182 912480, 50 грн. В рахунок погашення даного зобов`язання була зарахована наявна переплата на суму 259 573287, 28 грн.

29.03.2019, у зв`язку з несплатою податкового боргу,Товариству з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» було направлено податкову вимоги № 70061-54 на суму 289 164154, 22 грн.

Проте, боржник у добровільному порядку вказану заборгованість у розмірі 289 164154, 22 грн не сплатив, у зв`язку з чим Головне управління ДФС у Київській області звернулося з позовом до адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі № 320/7240/19 за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» про стягнення податкового боргу, адміністративний позов задоволено та стягнуто з рахунків у банку, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 289 164 154, 20 грн.

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі № 320/7240/19 Головним управлінням ДФС у Київській області було направлено до банківських установ, де наявні у боржника відкритті рахунки, інкасові доручення (розпорядження) № 87 від 25.06.2020, № 88 від 25.06.2020, № 89 від 25.06.2020 та № 90 від 25.06.2020 для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 289 164 154, 20 грн.

Проте, вищезазначені інкасові доручення (розпорядження) були повернуті Головному управлінню ДФС у Київській області без виконання у зв`язку з тим, що коштів, необхідних для забезпечення виконання інкасового доручення, на рахунку платника боржника немає, що в свою чергу стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1».

Також, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» наявна заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6 247 051, 05 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0147355404 від 18.11.2019, та заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 789 797, 25 грн, що виникла із звітів з ЄСВ у період з 17.06.2015 по 13.04.2018 і рішення № 0020051706 про застування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 03.06.2016.

Будь-які докази того, що на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» відбувалася поставка товарів або надання послуг відсутні, колишнє керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» не здійснювало претензійно-позовної роботи для отримання товарів, послуг чи повернення сплачених коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута було отримано виписки із рахунків, які були відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» в банківських установах, відповідно до яких рух коштів за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» відсутній.

Отже, встановлені вищезазначені обставини свідчать про наявність факту неправомірних господарських операцій із завищенням сум бюджетного відшкодування ПДВ, наявність факту несплати податку на додану вартість та єдиного соціального внеску, що призвели Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» до банкрутства та завдали збитків державі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» порушувало законодавство про захист економічної конкуренції, 97 разів беручи участь у вчиненні атиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі із закупівлі по всій території України в різних областях, які проводили різні управління на сайті Прозоро. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», не здійснюючи фінансово-господарської діяльності, подавало заяви на участь у тендерах та додаючи тендерну документацію у період з 2017 по 2018 роки здійснювало порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення атиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерах, що підтверджується інформацією щодо попередніх висновків у справі № 30/60/34-рп/к.20 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ААА+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» порушення законодавства про ЗЕК.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович неодноразово звертався до колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - ОСОБА_1 єдиного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер» із запитами № 27/1263 від 10.01.2022, № 28/1264 від 10.01.2022, № 1404 від 07.03.2023, № 1405 від 07.03.2023, № 1453 від 02.06.2023 про передачу йому печаток, штампів, матеріальних цінностей, бухгалтерської та іншої документації Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», проте вказані запити залишені без відповіді та будь-якого реагування.

Вимоги ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства посадовими особами банкрута також залишилися невиконаними.

10.01.2022 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович звернувся до Головного слідчого управління Національної поліції України із заявою № 30/1266 про встановлення місцезнаходження бухгалтерської, податкової та іншої документації Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», виявлення документів фінансово-господарської діяльності та зобов`язання органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» передати арбітражному керуючому Мірошнику Ігорю Вікторовичу фінансово-господарську, бухгалтерську та податкову документацію, відомості по заробітній платі, документи, що підтверджують права підприємства на рухоме та нерухоме майно, самохідні машини і сільськогосподарську техніку, розшифровки кредиторської та дебіторської заборгованості.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України у відповідь на вищезазначену заяву ліквідатора банкрута надано лист № 4013/24/3/2-2022 від 31.02.2022, у якому зазначено, що організаційно-розпорядчими документами Головного слідчого управління Національної поліції України не передбачено ведення обліку кримінальних проваджень за фактами вчинення злочинів окремими суб`єктами господарювання у зв`язку з чим надати відомості із порушених у заяві № 30/1266 від 10.01.2022 питань не представляється можливим.

Отже, керівником та учасником боржника арбітражному керуючому Мірошнику Ігорю Вікторовичу жодної первинної, бухгалтерської та іншої документів передано не було.

Разом з тим, в ході ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» ліквідатором банкрута будь-яких активів банкрута для включення до ліквідаційної маси не виявлено, що відображено у матеріалах інвентаризації Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1».

Відповідно до матеріалів справи у процедурі банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражним керуючим проведено аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», за результатами якого зроблено такі висновки: коефіцієнт поточної ліквідності не приблизився до його граничної величини 1,5, тобто підприємство неспроможне розраховуватися за своїми зобов`язаннями у встановлені терміни за рахунок найбільш ліквідних активів; коефіцієнт фінансової автономії за весь період, який аналізувався, має від`ємне значення, що значно нижче нормативного значення 0,0, тобто це свідчить про фінансову нестабільність підприємства та залежність його від кредиторів; коефіцієнт фінансової залежності у 2019 2021 роках склав 0,00 грн, при нормальному значенні 2; коефіцієнти маневреності власного капіталу, концентрації позикового капіталу та співвідношення позикових і власних коштів, а також коефіцієнт Біверау 2019 2021 роках склали 0,00 грн; всі розрахункові коефіцієнти, що визначають фінансове становище підприємства, мають надкритичне значення, що свідчить про тяжкий фінансовий стан підприємства та про повну його неплатоспроможність.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Мірошником Ігорем Вікторовичембуло проведено аналіз фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якого, ураховуючи майновий стан боржника, керуючись принципом безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, арбітражний керуючий дійшов висновку про необхідність покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на винних в доведені до банкрутства осіб, а саме: керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - ОСОБА_1 засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер».

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» (в редакції чинний з 18.01.2013 до 20.10.2019) боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі якщо, задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності) та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» (в редакції чинний з 18.01.2013 до 20.10.2019) передбачено, що у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Як зазначено вище, вже у2015 році в боржника виник борг перед бюджетом (заборгованість із ЄСВ) і накопичувався протягом періоду до звернення Головного управління ДПС у Київській області до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутствоТовариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1».

Проте, колишнім керівникомта учасником боржника не було вчинено жодних дій щодо погашення наявної заборгованості або звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», чим порушено вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинний з 18.01.2013 до 20.10.2019) та Кодексу України з процедур банкрутства і фактично приховано скрутний майновий стан підприємства.

Отже, керівником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» не вживалися заходи для запобігання банкрутства товариства та не ініціювалося звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, коли існувала загроза неплатоспроможності, чим порушено ч. 2 ст. 5, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинний з 18.01.2013 до 20.10.2019) та ч. 2 ст. 4, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертає увагу, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (ст. 3 Цивільного кодексу України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Суд зазначає, що при цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень Цивільного кодексу України.

Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність.

Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою наслідків та про відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.

Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей з метою вчинення діяльності боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, наявність яких з посиланням на конкретні документи доводить процесуальний опонент. За ст. 13 Господарського процесуального кодексу України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що жодним із відповідачів не було надано суду будь-яких доказів, у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження добросовісності своєї поведінки та відсутності підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність вини у діях та бездіяльностіколишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - ОСОБА_1 єдиного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер», які призвели до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», та яка, у свою чергу, останніми не спростована.

Щодо посилання ОСОБА_1 у заяві б/н від 16.05.2023 (вх. № 9572/23 від 17.05.2023) на те, що він є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018у справі № 761/10766/14-к його було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарський функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не міг виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» з 18.10.2018, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 761/10766/14-к ухвалено: ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна,яке є його власністю; початок строку відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з моменту звернення вироку до виконання; обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави-до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави скасувати, кошти, внесені в якості застави в розмірі 76 500, 00 грн повернути заставодавцю ОСОБА_2 ; на підставі ч.5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 13.08.2012 по 23.08.2012, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі; стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-10» у відшкодування матеріальної шкоди 474 523, 98 грн; деякі речові докази знищити, деякі - передати за належністю ОСОБА_1 та деякі конфіскувати; вилучені 13.08.2012 під час особистого обшуку ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 577, 00 грн, які зберігаються у фінансовому секторі Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, мобільний телефон марки «НТС», годинник марки «Mido»,які зберігаються у камері зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м.Києві конфіскувати, гаманець марки «Boss», банківську картку,які зберігаються у камері зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_1 ; скасувати арешт майна, накладений постановою слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України від 20.08.2012, а саме на: грошові кошти в сумі 577, 00 грн, мобільний телефон марки «НТС», годинник марки «Mido», гаманець марки «Boss», банківську картку; скасувати арешт майна, накладений постановою слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України від 20.08.2012, а саме на: жорсткий диск марки«Transcend» на 640 Gb, флеш карту пам`яті марки «Tekram», флеш карту пам`яті червоного кольору із надписом на ній «Silikonpower 16 gb», флеш карту пам`яті марки «Pretec» на 4Gb, USB-пристрій із надписом на ньому «Hasp», флеш карту пам`яті марки «Aser», накопичувач марки «Hitachi» із зарядним пристроєм, нетбук марки «Samsung», ноутбук марки «Samsung», персональний комп`ютер моделі «Aser»; закордонний паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_3 ,який зберігається в матеріалах судового провадження - повернути за його належністю ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.07.2019 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 з доповненнями залишено без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018у справі № 761/10766/14-к щодо ОСОБА_1 без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 18.03.2020 вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018 та ухвалу Київського апеляційного суду від 01.07.2019 стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.

Отже, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 761/10766/14-к набрав законної сили 18.03.2020.

Згідно листа Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 3/1-10694/Гл від 12.06.2023 відповідно до інформації, наданої установами виконання покарань та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби України, ОСОБА_1 станом на 09.06.2023 покарання не відбуває та під вартою не тримається, облікова інформація про зазначену особу відсутня.

Отже, враховуючи, що вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018у справі № 761/10766/14-к набрав законної сили лише 18.03.2020 і до цієї дати щодо ОСОБА_1 діяв запобіжний захід лише у виді застави, відомості щодо відбування покарання та тримання під вартою ОСОБА_1 відсутні, тому суд вважає посилання ОСОБА_1 на те, що він не міг виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» з 18.10.2018, у зв`язку з вказаним вироком суду, є безпідставними.

Водночас, суд звертає увагу, що звіти з ЄСВ, податкові декларації з ПДВ та інша податкова звітність, на підставі яких виникла заборгованість, що стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1», подавалися за підписом ОСОБА_1 ще до винесення вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2018у справі № 761/10766/14-к.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини щодо недобросовісної та протиправної поведінки колишнього керівника та учасника банкрута, вчиненнянимидій зі збільшення податкової заборгованості боржника без мети здійснювати господарську діяльність та отримувати прибутки за рахунок такої діяльності, тобто юридичних дій, які не відповідають принципу добросовісності в комерційній практиці, наявність причино-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю вказаних осіб та настанням негативних наслідків для боржника і держави (неплатоспроможність боржника, відсутність будь-яких активів для задоволення вимог кредитора та завдання збитків державі), суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування субсидіарної відповідальності у даній справі.

Разом з тим, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техмастер» не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами відсутності їх вини у доведенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» до банкрутства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ліквідатора, задоволення його заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства та наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» у розмірі 296 277 702, 52 грн, у зв`язку із доведенням його до банкрутства, на ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер».

Керуючись статтями 2,73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України та статтями 2, 60-61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства задовольнити.

2. Притягнути до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» у зв`язку з доведенням його до банкрутствакерівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - ОСОБА_1 (період виконання повноважень керівника з 02.09.2014 по 17.07.2022).

3. Притягнути до субсидіарної відповідальностіза зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1»у зв`язку з доведенням його до банкрутстваучасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмастер» (період виконання повноважень учасника з 04.09.2014 по 17.07.2022).

4. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; серія та номер паспорта: НОМЕР_2 )та Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмастер»(08630, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Глеваха, вулиця Лісна, будинок 89, ідентифікаційний код - 35316109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1»(08154, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Громова, будинок 4, ідентифікаційний код - 39375042) різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, що становить суму у розмірі 296 277 702 (двісті дев`яносто шість мільйонів двісті сімдесят сім тисяч сімсот дві) грн 52 коп. Видати накази.

5. Копію даної ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 19.12.2023.

Суддя Т.В. Лутак