Рішення

від 19.12.2023 по справі 913/390/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Харків Справа № 913/390/23

Провадження №15/913/390/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 35 607 грн 56 коп.

Суддя Сергій Смола

Без повідомлення (виклику) представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором від 11.08.2021 №286960-КС-002 у сумі 20 445 грн 92 коп. та по процентах за користування кредитом за період з 26.01.2022 до 14.08.2023 у сумі 15 161 грн 64 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з повернення сум кредиту за кредитним договором від 11.08.2021 №286960-КС-002.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023 справа передана на розгляд судді Сергію Смолі.

Ухвалою суду від 02.11.2023 зобов`язано Міністерство соціальної політики України надати суду наступні відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 : дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.

Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 у період з 11.08.2021 до 06.07.2023 включно.

Листом від 15.11.2023 №17799/0/2-23/19 Міністерство соціальної політики України повідомило, що згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (станом на 13.11.2023) інформація на запитувану особу відсутня.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом надсилання електронного примірника ухвали суду від 06.11.2023 на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зазначена ОСОБА_1 в анкеті клієнта від 14.08.2023, що підтверджується відповідною довідкою, розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Також суд намагався встановити зв`язок з ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_3 , який зазначений нею у анкеті клієнта при оформленні позики.

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд зауважує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.2023 №317811941751 місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .

За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта» за посиланням https://index.ukrposhta.ua відділення пошти у м. Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонують.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області з 13.05.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.12.2023 поштою на адресу суду від АТ «ПриватБанк» надійшла запитувана в ухвалі від 06.11.2023 інформація щодо випуску на ім`я ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_2 та виписка по рахунку за період з 11.08.2021 до 06.07.2023.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи -також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.08.2021 ТОВ «Бізнес Позика» направлено ФОП ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №286960-КС-002 про надання кредиту.

Цього ж дня ФОП ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію щодо укладення договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ФОП ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G5465 на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначений позичальником у анкеті в особистому кабінеті, та який нею було введено.

Отже, 11.08.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №286960-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процентна ставка: в день 1,0810600, фіксована. Комісія за надання кредиту: 3 750 грн 00 коп. Загальний розмір наданого кредиту: 25 000 грн 00 коп. Термін дії договору: до 26.01.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 62 520 грн 00 коп. Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.

Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (п.2 договору).

У п.3 договору сторони визначили графік платежів.

На виконання умов указаного договору позивачем перераховано 11.08.2021 на банківську картку позичальника, указану ним у анкеті в особистому кабінету, грошові кошти у сумі 25 000 грн 00 коп.

14.08.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №286960-КС-002.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 14.08.2021 сума неповернутого позичальником кредиту (отриманого відповідно до договору про надання кредиту від 11.08.2021 №286960-КС-002) становить: 25 000 грн 00 коп.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 1 081 грн 08 коп.; сума нарахованої та несплаченої комісії становить: 3 750 грн 00 коп.

У п.2 додаткової угоди №1 сторони передбачили, що кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення додаткової угоди: кредит збільшується на 12 000 грн 00 коп. та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 12 000 грн 00 коп. у строки та на умовах викладених у договорі (п.2.1 додаткової угоди); після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 37 000 грн 00 коп. (п.2.2 додаткової угоди).

Згідно з п.3 додаткової угоди на дату укладення додаткової угоди несплачені проценти, а також несплачена комісія вносяться до графіку платежів (п.6 додаткової угоди) та підлягають сплаті відповідно до графіку платежів.

Після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 37 000 грн 00 коп. (п.1 та п.2.1 цієї додаткової угоди); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 91 936 грн 88 коп. (п.4 додаткової угоди).

У п.6 додаткової угоди сторони передбачили новий графік платежів.

14.08.2021 позивачем перераховано на банківську кратку позичальника, указану ним у анкеті в особистому кабінету, грошові кошти у сумі 12 000 грн 00 коп.

Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконав частково, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст.208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір, відповідно до ст.638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.2 ст.640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як убачається з матеріалів справи, договір про надання кредиту №286960-КС-002 від 11.08.2021 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-5465. 11.08.2021 16:56:19».

За приписами ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, оскільки одноразовий ідентифікатор, яким був підписаний договір про надання кредиту від 11.08.2021 №286960-КС-002, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію», суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину щодо надання кредиту у спрощений спосіб, що відповідачем не заперечується.

При цьому, відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання судом укладеного між сторонами правочину недійсним, відповідачем не додано.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Як убачається із наданої АТ «Приватбанк» виписки по картці № НОМЕР_2 , яку емітовано на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 11.08.2021 на вказану картку здійснено переказ коштів у сумі 25 000 грн 00 коп. (деталі операції: переказ коштів: BIZPOZYKA TOV Perekakh. Koshtiv Kurochks I.V. zh. Do kredytnoho doh. №286960-KS-002 vid 11.08).

Також, 14.08.2021 на картку ОСОБА_1 було надходження коштів у сумі 12 000 грн 00 коп.

Отже, надана банком виписка підтверджує факт видачі ТОВ «Бізнес Позика» ОСОБА_1 на виконання умов договору про надання кредиту від 11.08.021 №286960-КС-002 та додаткової угоди від 14.08.2021 №1 кредитних коштів у розмірі 25 000 грн 00 коп. та 12 000 грн 00 коп. відповідно.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п.4 додаткової угоди від 14.08.2021 №1 передбачено, що загальна сума отриманого ОСОБА_1 кредиту становить 37 000 грн 00 коп.

Термін дії договору відповідно до п.1 договору про надання кредиту до 26.01.2022.

Строк повернення кредитних коштів 26.01.2022 (п.6 додаткової угоди від 14.08.2021 №1).

Отже, граничним строком погашення кредиту є 26.01.2022.

Суд також бере до уваги, що ФОП ОСОБА_1 13.012022 припинила здійснювати підприємницьку діяльність та втратила статус фізичної особи-підприємця, про що вчинено запис від 13.01.2022 №2003900060003001243.

Водночас суд зауважує, що обов`язок ОСОБА_1 повернути отримані від позивача кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у зв`язку із втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинився.

Відповідач у передбачений договором строк кредит повністю не сплатив, сума заборгованості за тілом кредиту складає 20 445 грн 92 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором від 11.08.2021 №286960-КС-002 у розмірі 20 445 грн 92 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 23.09.2021 до 26.01.2022 у сумі 15 161 грн 64 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п.1 договору про надання кредиту від 11.08.2021 процентна ставка: в день 1,08106000, фіксована.

Відповідно до п.6 додаткової угоди від 14.08.2021 №1 проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином: 25.08.2021 - 4 529 грн 62 коп., 08.09.2021 - 5 599 грн 86 коп., 22.09.2021 - 5 599 грн 86 коп., 06.10.2021 - 5 506 грн 06 коп., 20.10.2021 - 5 180 грн 14 коп., 03.11.2021 - 4 804 грн 80 коп., 17.11.2021 - 4 372 грн 62 коп., 01.12.2021 - 3 875 грн 20 коп.., 15.12.2021 - 3 302 грн 32 коп., 29.12.2021 - 2 642 грн 78 коп., 12.01.2022 - 1 883 грн 42 коп., 26.01.2022 - 1 009 грн 12 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом за кредитним договором за період з 23.09.2021 до 26.01.2022 у сумі 15 161 грн 64 коп., суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 23.09.2021 до 26.01.2022 у сумі 15 161 грн 64 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.

Ураховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 147 грн 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.129 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239, заборгованість за тілом кредиту в сумі 20 445 грн 92 коп., проценти за користування кредитом у сумі 15 161 грн 64 коп., судовий збір у сумі 2 147 грн 20 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 19.12.2023.

Суддя Сергій СМОЛА