Рішення

від 07.12.2023 по справі 914/2656/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023 Справа № 914/2656/23

За позовною заявою Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр Львівський палац мистецтв,м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Терон Девелопмент, с.Коросне Львівської області

про: стягнення 457666,67 грн збитків.

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: І.Г.Седлецький - представник;

Від відповідача: не з`явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023, справу №914/2656/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 06.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.09.2023.

Ухвалами від 28.09.2023 та від 24.10.2023 підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 14.11.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2023.

Ухвалою від 30.11.2023 розгляд справи відкладено на 07.12.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2023 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судове засідання 07.12.2023 відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

10 грудня 2019 року між сторонами укладений договір про закупівлю №10/12 щодо виконання будівельних робіт на об`єкті.

26 грудня 2019 року позивач сплатив відповідачу 1150000грн 00коп., в тому числі ПДВ на загальну суму 191666 грн 67 коп.

31 серпня 2021 року позивач сплатив відповідачу 1596000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ на загальну суму 266000грн 00 коп.

28 травня 2020 року між комунальним закладом культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» укладено договір №28/05-1-2020 про складання податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначив позивач податкові накладні на загальну суму 457666грн 67коп. на вищевказані суми ПДВ відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим самим позбавив права Комунальний заклад культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр Львівський палац мистецтв на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав взятих зобов`язань за спірним договором, не зареєструвавши податкові накладні. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 457666грн 67коп. збитків.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН замовником робіт/послуг. Тому Господарський суд Львівської області доходить висновку, що з огляду на положення ст.201 ПК, саме на ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» (як підрядника за Договором про закупівлю №10/12 від 10.12.2019 та договором №28/05-1-2020 від 28.05.2020) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Як встановлено судом ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» не виконало зобов`язань з реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість, сплаченого Комунальним закладом культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» як оплату за виконані роботи за договором про закупівлю №10/12 у грудні 2019 року та серпні 2021 року на загальну суму 2 746 000грн.

За обставинами цієї справи виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв замовнику робіт/послуг включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом та договором мав її зареєструвати. Оскільки саме від ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент», який має визначений законом та договором обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація позивачем (замовником закупівлі) майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Отже, Господарський суд Львівської області констатує оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства, та не зареєстрував податкові накладні, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 457 666,67грн.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Належних доказів вжиття усіх передбачених законом заходів для реєстрації податкових накладних та відсутність своєї вини у завданих позивачу збитках відповідач не надав. За викладених обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір покладається на останнього.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Терон Девелопмент (81215, Львівська область, Перемишлянський район, с.Коросне, вул.Центральна, 113А, ідентифікаційний код 41490407) на користь Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр Львівський палац мистецтв (79000, м.Львів, вул.Коперніка, 17, ідентифікаційний код 23958316) 457666,67грн та 6865,00грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 18.12.2023.

Суддя Ділай У.І.