Рішення

від 07.12.2023 по справі 915/1224/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року Справа № 915/1224/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Управління комунального майна Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027

електронна пошта зазначена в системі Електронний суд: komunmaino@mkrada.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажне управління 21, вул. Електронна, 27, м. Миколаїв, 54007

про: стягнення 1 062 265,15 грн.

Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №441/10/01/08/23 від 27.07.2023 в якій просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажне управління 21 вивільнити нежитлові приміщення площею 748,2 кв.м., розміщених за адресою: м.Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, 7, шляхом вилучення та передачі зазначеного приміщення Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажне управління 21 на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради кошти у сумі 1 062 265,15 грн. з яких: заборгованість з орендної плати 360 228,82 грн., неустойка 702 036,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2023 позовну заяву №441/10/01/08/23 від 27.07.2023 Управління комунального майна Миколаївської міської ради залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

15.08.2023 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.09.2023 об 11:00.

Ухвалою суду від 18.09.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 16.10.2023.

Ухвалою суду від 16.10.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2023 о 12:00.

Ухвалою суду від 09.11.2023, занесену до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 30.11.2023.

Ухвалою суду від 30.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 07.12.2023.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення у справі в яких зазначає між управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та ТОВ «Будівельно Монтажне Управління 21» 09.08.2018 було укладено договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7778, за яким орендарю було передані в користування приміщення площею 748,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова,7. Для цілей визначення орендної плати було використано «Звіт з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень - гаражів» станом на 31.05.2018, в якому зазначено, що споруда знаходиться в граничному працездатному стані, експлуатація можлива тільки після проведення капітального, відновлювального ремонту. Відповідно до п. 11.9.10 Положення про орендну майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.11 № 10/15 (зі змінами та доповненнями), яке було чинним на момент укладання зазначеного договору оренди, розмір річної орендної плати за користування майном, яке знаходиться в незадовільному або ветхому стані (до моменту їх відновлення), становить 1 відсоток від вартості, встановленої незалежною оцінкою. Управлінням було прийнято рішення (наказ № 246/03 від 10.08.2018) про укладання договору про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, № 7778 від 09.08.2018 в частині коригування орендної плати шляхом застосування орендної ставки в розмірі 1% від вартості майна, до моменту його використання за призначенням, але не пізніше 08.08.2019. Після спливу визначеного строку застосування пільгової ставки у розмірі 1% нарахування орендної плати здійснювалось, виходячи з розміру базової орендної ставки, визначеної первісним договором від 09.08.2018 № 7778, з урахуванням індексації.

Представник позивача 07.12.2023 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву (вх.№16098/23 від 07.12.2023) в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, поштові відправлення з ухвалою суду від 18.08.2023 про відкриття провадження у справі, від 18.09.2023, від 16.10.2023, від 09.11.2023, від 30.11.2023, направлені на адресу відповідача, за його місцезнаходженням. Надіслані відповідачу поштові відправлення від 18.08.2023 про відкриття провадження у справі, від 18.09.2023, від 16.10.2023, від 09.11.2023 повернулись до суду з зазначенням причин невручення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2023 про відкриття провадження у справі, від 18.09.2023, від 16.10.2023, від 09.11.2023, від 30.11.2023 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

09 серпня 2018 року між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажне управління 21 (далі орендар) було укладено Договір оренди №7778 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (далі Договір), у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове користування окреме індивідуальне визначене майно, керуючись наказом орендодавця або балансоутримувача від 09.08.18 №Наказ245/03,нежитлове приміщення (будівля, споруда) площею 748,20 кв.м., розміщене за адресою: м.Миколаїв, вул.Адмірала Макарова на 1, 2 поверсі, 7 будинку, вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за експертною оцінкою, залишковою вартістю 460 000,00 грн. Майно передається в оренду з метою використання комерційна діяльність (станція технічного обслуговування) (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Власником майна залишається територіальна громада м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.3 Договору).

У відповідності до п.2.4 Договору, у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його провадження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцеві орендоване приміщення в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання передавання приміщення. У разі припинення або розірвання цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) вартістю та у стані, не гіршому ніж отримувалось (п.2.6 Договору).

Відповідно до п.2.7 Договору, майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору (п.2.8 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 №10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 11 500,00 грн.

Згідно п.3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа, наступного за звітним (п.3.4 Договору).

У відповідності до п.3.5 Договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі внесення змін та доповнень до Положення, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.3.9 Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату за користування майном за час прострочення до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства.

У п.5.2 Договору визначено, що орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату

Пунктом 5.12 Договору визначено, що орендар зобов`язується, у разі припинення або розірвання Договору негайно повернути орендодавцеві або підприємству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно п.10.1 Договору, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 09.08.18 по 09.07.21 включно.

У відповідності до п.10.3 Договору, зміни та доповнення до договору вчиняються в такій самій формі, що й договір оренди, та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.10.5 Договору, у разі закінчення строку дії Договору, останній продовжується шляхом укладання додаткової угоди за умови письмового звернення орендаря відповідно до вимог Положення.

Згідно п.10.7 Договору, договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

09 серпня 2018 року між орендарем та орендодавцем складено та підписано акт приймання-передавання нежитлового приміщення по договору оренди №7778 від 09.08.2018, відповідно до якого орендодавцем здав, а орендар прийняв нежитлові приміщення розташовані на території КЖЕП Центрального району, р-н міста: Заводський за адресою: вул.Адмірала Макарова, 7, площею 748,2 кв.м., а саме: нежитлова двоповерхова будівля загальною площею 404,7 кв.м.(літер « 1К2»), на першому поверсі якої розташовані гаражні бокси (приміщення №1-1, №2-1, №3-1, №4-1, №5-1), а на другому - побутові приміщення (приміщення з 36-1 по №6-9), гаражі площею 305,5 кв.м.(літер « 1Н» приміщення №6-1, №6-2, №7-1, №8-1, №9-1, №10-1) та гараж площею 38,00 кв.м.(літер « 1П» приміщення №1-1) (а.с.11).

10 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №7778/ від 09.08.2018, відповідно до якого сторони виклали п.3.1 Договору в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.11.11 №10/15 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за перший місяць 383,33 грн.». Зазначена орендна плата застосовується до моменту використання орендованого майна за призначенням, але не пізніше 08.08.2019.

Пунктом 2 Договору про зміни визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання цього договору та відповідно до п.3 ст.631 Цивільного кодексу України, зазначені умови застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами до його укладання, а саме: з 08.08.2018 (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, Договір оренди діяв до 09.07.2021 включно та припинив свою дію, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено.

Орендар в порушенням умов Договору після закінчення строку його дії не повернув орендоване майно орендодавцеві.

За твердженням позивача, відповідач не виконав обов`язок щодо своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість із орендної плати за період з 01.06.2019 по 09.07.2021 у сумі 360 228,82 грн. та у зв`язку з неповерненням нерухомого майна у строк визначений договором, позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 10.07.2021 по 07.07.2023 в розмірі 702 036,33 грн.

З метою досудового врегулювання спору Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради на юридичну адресу відповідача було направлено лист-пропозицію № 702/10/01/08/21 від 19.05.2021, лист-претензію №801/10/01/08/21 від 04.06.2021, лист претензію №1174/10/01/08/21 від 09.08.2021, претензію №267/10/01/08/23 від 10.05.2023, з вимогами погасити заборгованість з орендної плати, достроково розірвати договір оренди, звільнити орендовані приміщення площею 748,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, 7 та повернути їх у належному стані орендодавцю (а.с.15-23).

З позовної заяви вбачається, що до теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена та майно не повернуто у комунальну власність, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом даного позову виступають вимоги позивача до відповідача щодо зобов`язання останнього звільнити та повернути нежитлові приміщення шляхом їх передачі позивачу, а також щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та неустойки за користування нежитловим приміщенням після закінчення строку оренди.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 цієї статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності .

Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Суд, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України зазначає, що однією з кваліфікуючих ознак договору оренди (найму) майна є оплатність та, відповідно, однією з істотних умов - орендна плата.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч.1 ст. 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов`язання. Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 09.08.2018, орендарю нарахована заборгованість в сумі 360 228,82 грн. за період з 01.06.2019 по 09.07.2021 (а.с.27-28).

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, контррозрахунок не наданий.

Судом перевірена арифметична вірність розрахунку заборгованості, та встановлено, що розмір заборгованості за Договором №7778 від 09.08.2018 з орендної плати за період з 01.06.2019 по 09.07.2021 в розмірі 360 228,82 грн. є обґрунтованим, відповідно до вимог Закону та Договору та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про повернення нежитлових приміщень та стягнення неустойки у розмірі 702 036,33 грн., суд зазначає наступне.

Приписами ст.629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.2.4 Договору, у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцеві орендоване приміщення в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання передавання приміщення.

Відповідно до п.2.7 Договору, майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору (п.2.8 Договору).

Пунктом 5.12 Договору визначено, що орендар зобов`язується, у разі припинення або розірвання Договору негайно повернути орендодавцеві або підприємству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно п.10.7 Договору, договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди, орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Як визначено частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди від 09.08.2018 припинив свою дію з 10.07.2021, у зв`язку із закінчення строку на який його було укладено.

В матеріалах справи акт приймання-передавання щодо повернення відповідачем комунального майна орендодавцю, після закінчення строку дії договору, відсутній, тобто майно перебуває в його фактичному користуванні.

З урахуванням викладеного, ефективним способом захисту прав позивача як орендодавця нежитлових приміщень є позов про зобов`язання відповідача звільнити орендоване приміщення і повернути його Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради, а тому вказана вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 702 036,33 грн. нараховану за період з 10.07.2021 по 07.07.2023.

Невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, про що зроблено висновок Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 р. у справі №913/155/17 та об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.12.2019 р. у справі №910/20370/17.

Крім того, як вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2020 р. у справі №915/1429/19, визначальним для застосування частини другої статті 785 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах є саме факт неповернення об`єкта найму наймодавцю, а не факт користування/не користування наймачем об`єктом найму, оскільки поняття «неповернення речі» не є тотожним поняттю «не користування» у правовому сенсі статті 785 Цивільного кодексу України.

Для застосування наслідків, передбачених часиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Тобто суду необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але не виконав цього обов`язку зі своєї вини.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою та другою статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, в зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується. Враховуючи те, що відповідач не виконав у строк обов`язок щодо повернення орендованого майна, а також не спростував своєї вини в порушенні зобов`язання, в тому числі не довів вчинення орендодавцем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря або на ухилення від підписання акта приймання-передачі майна, нарахування позивачем неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення, є обґрунтованим.

Відповідач не довів виконання свого обов`язку щодо повернення орендованого майна та оформлення передання майна шляхом підписання акта здачі-приймання майна ні в строк, визначений умовами договору, ні станом на час ухвалення рішення у справі, не подав доказів передачі майна чи доказів вчинення орендодавцем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря або на ухилення від підписання акта приймання-передачі майна.

Враховуючи припинення договору оренди від 09.08.2018 №7778 та неповернення відповідачем орендованого майна в строк, встановлений договором та законом, суд перевіривши розрахунок неустойки, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 702 036,33 грн. за період з 10.07.2021 по 07.07.2023 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажне

управління 21 (вул. Електронна, 27, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 40529443) звільнити та повернути нежитлові приміщення площею 748,2 кв.м., розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, 7 шляхом передачі зазначеного приміщення Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027, код ЄДРПОУ 22440076).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно монтажне

управління 21 (вул. Електронна, 27, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 40529443) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027, код ЄДРПОУ 22440076) заборгованість з орендної плати в сумі 360 228,82 грн., неустойку в розмірі 702 036,33 грн. та судовий збір у розмірі 18 617,98 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 18.12.2023.

Суддя Н.О. Семенчук