Рішення

від 23.11.2023 по справі 916/2034/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2034/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу № 916/2034/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: акціонерного товариства "Укртрансгаз" /ЄДРПОУ 30019801, адреса - 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, e-mail: forletter@utg.ua/

до відповідача: державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" /ЄДРПОУ 08680572, адреса - 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 2а, e-mail: poik-14@mail

про стягнення 401 771,25 грн

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

15.05.2023 року акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2104/23/ до державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" про стягнення грошових коштів у розмірі 401 771,25 грн, з яких:

- 344 959,51 грн - компенсація вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2017 року;

- 7 853,74 грн - 3 % річних;

- 48 958,00 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення відповідачем відбору природного газу з газотранспортної системи з ресурсу позивача у лютому - березні 2017 року обсягом 232,672 тис.куб.м. без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 4, 11, 15-16, 509, 526, 530, 536, 612 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174 ГК України, Закону України "Про ринок природного газу", Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", Закону України "Про нафту і газ", Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Ухвалою суду від 16.05.2023 року залишено без руху позовну заяву акціонерного товариства "Укртрансгаз" вх. № 2104/23 від 15.05.2023 року; зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.

Вказана ухвала направлена на електронну адресу позивача, вказану у позовній заяві. Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 16.05.2023 року доставлена до електронного кабінету позивача 17.05.2023 року.

Таким чином, недоліки, встановлені при поданні позовної заяви, мали бути усунені позивачем у строк до 29.05.2023 року включно.

05.06.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків /вх. № 18301/23/, на виконання ухвали суду віл 16.05.2023 року. Заява направлена на поштову адресу суду 29.05.2023 року, що вбачається із відповідного відтиску штампу на конверті.

Ухвалою суду від 05.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2034/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

08.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача акціонерного товариства "Укртрансгаз" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження /вх. № 18971/23/ у справі № 916/2034/23. Позивач звертає увагу, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті, оскільки спір між сторонами є складним.

Ухвалою суду від 12.06.2023 задоволено клопотання позивача акціонерного товариства "Укртрансгаз" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження /вх. № 18971/23 від 08.06.2023/ у справі № 916/2034/23; постановлено справу № 916/2034/23 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.08.2023 о 10:00 год.

23.08.2023 на адресу суду надійшла заява позивача акціонерного товариства "Укртрансгаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 28731/23/ у справі № 916/2034/23.

Ухвалою суду від 29.08.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання 30.08.2023 о 10:00 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).

У підготовчому засіданні 30.08.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.10.2023 на 10:30 год в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача. Також судом постановлено направити засобами поштового зв`язку на адресу відповідача ухвали, прийняті по справі.

29.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача /вх. № 34268/23/ про долучення судової практики, а саме постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 914/1940/22.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/2034/23 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 26.10.2023 о 14:20 год.

19.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 37277/23/ у справі № 916/2034/23.

Ухвалою суду від 25.10.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання 26.10.2023 о 14:20 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).

У судовому засіданні 26.10.2023 розпочато судовий розгляд по суті та позивач виступив зі вступним словом, після чого судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 23.11.2023 о 12:45 год в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача.

До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі № 916/2034/23 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, до його електронного кабінету. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, відповідачу 06.06.2023 доставлено ухвалу суду від 05.06.2023.

19.09.2023 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, з якого вбачається, що відповідач 15.09.2023 отримав копію ухвал суду від 05.06.2023, 12.06.2023, 30.08.2023.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Одеської області у справі № 916/2034/23 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/2034/23, міг ознайомитися з текстом цих ухвал.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Також суд враховує, що судовий розгля по суті розпочато 26.10.2023 року і позивач оголосив в судовому засіданні своє вступне слово.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, акціонерне товариство «Укртрансгаз» (позивач або Оператор ITC) до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Державне підприємство «Підприємство кримінально-виконавчої служби України № 14» (відповідач) є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ па підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (далі також - Споживач) (п. 37 ч. І cт. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач, відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018, має право у визначений період придбавати природний газ для всіх категорій споживачів у НАК «Нафтогаз України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України віл 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювальної сезону 2016/17» від 04.10.2017 № 720-р «Деякі питання опалювального сезону

2017/2018 року», від 03.10.2018 №717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року»

покладено на НАК «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, ДП «Підприємство КВСУ № 14.

Таким чином, ДП «Підприємство КВСУ № 14» - є захищеним споживачем природного

газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює

надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/2017 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Аналогічний висновок про обов`язок Публічного акціонерного товариства «ПАК «Нафтогаз України» видати номінації відповідно до вказаного Розпорядження також викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 926/680/17. від 21.03.2018 у справі № 911/656/17 від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 15.03.2018 у справі № 922/345/17.

Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу га відібрані з

газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, зважаючи на викладені норми, господарський суд погоджується із доводами позивача, що саме на позивача покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.

Обставини укладення ДП «Підприємство КВСУ № 14» з АТ «НАК «Нафтогаз України» договору на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/2017» від 04.10.2017 № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 № 717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року» підтверджуються договором № 3549/1617-ТЕ-23 від 17.10.2017, який досліджено судом.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГTC номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Позивач вказує, що за результатом опрацювання поданих номінацій ним встановлено

відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України», у спірні періоди у вказаних обсягах для ДП «Підприємство КВСУ № 14». Позивачем також встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 220,785 тис. куб.м. у лютому 2017 та 11,887 тис. куб. м. у березні 2017 на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Судом встановлено, що загальний обсяг відбору у вказані період лютий-березень 2017 року складає 232,672 тис. куб. метрів. Вказані обсяги відбору відповідачем природного газу підтверджуються зведеним реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з АТ «НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Одесагаз» в лютому - березні 2017 року.

Також судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/2430/19 за позовом АТ „Укртрансгаз" до ДУ „Одеська виправна колонія (№14)" про зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуте майно - природний газ у обсязі 232,672 тис. куб. метрів та стягнення 1 315 436,75 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 232,672 тис. куб. метрів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2020 у справі № 916/2430/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ „Укртрансгаз".

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи, що під час розгляду справи № 916/2430/19 приймали участь ті самі особи, які приймають участь під час розгляду даної позовної заяви, обставини встановлені рішеннями суду у справі № 916/2430/19 мають преюдиційне значення.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2020 у справі № 916/2430/19 встановлено, що зі звіту про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальникам у березні 2017р., який складено ПАТ „Одесагаз", вбачається, що АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" мало підтверджені обсяги номінацій. При цьому, з додатку до звіту (алокації) про фактичні обсяги розподілу природного газу вбачається, що обсяг спожитого підприємством Одеської виправної колонії №14 у лютому та березні 2017р. природного газу без підтверджених номінацій складає 232,672 тис. куб. метрів.

Таким чином, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у лютому -березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 232,672 тис, куб, м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

14.07.2021 прийнято Закон України № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», який набрав чинності 29.08.2021. Законом України № 1639 внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-V111 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон України № 1730), який зокрема доповнено ст. 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - підприємства ПЕК), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання етапі 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, шо здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно.

Таким чином, ч. 2. ст. 8 Закону України № 1730, держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин, щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1730, дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.

Також визначено порядок компенсації - оплата протягом 72 місяців починаючи з 01 жовтня 2021 року щомісяця рівними частини починаючи з 01 жовтня 2021 року вартості - відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року.

Таким чином, для стягнення грошових коштів на підставі Закону України № 1730 необхідна наявність таких умов: 1) Учасники процедури: платник - підприємства ПЕК; отримувач - Оператор газотранспортної системи, який здійснював вказані функції до 31 грудня 2019. 2) Період виникнення заборгованості - з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019. 3) Здійснення відбору природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій; 4) Настання строку оплати -з 1 жовтня 2021 року рівними частинами протягом 72 місяців.

Аналізуючи встановлені судом обставини, господарський суд зазначає, що ДП «Підприємство КВСУ № 14» є споживачем - який використав відповідні обсяги природний газ в лютому - березні 2017 року. Ат «Укртрансгаз» до 31.12.2019 виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії НКРЕКП Серія АЕ № 194511 від 28.02.2013.

Таким чином, сторони є суб`єктами господарювання, відносини яких щодо компенсації вартості природного газу використаного за період з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року, без подання номінацій, унормовані Законом України № 1730.

Згідно з ч. 3-4 ст. 8 Закону України № 1730 обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються, як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

З урахуванням вказаного, враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 232,672 тис.м.куб. у лютому-березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, господарський суд приходить до висновку, що вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення. в якому одна

сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися

від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2. ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. З ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один

суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) абоутриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Виходячи з вказаних норм права, в силу вимог Закону України № 1730 у відповідача виникло зобов`язання компенсувати позивачу вартість відібраних в період лютий - березень 2017 року, без номінацій обсягів природного газу.

Так, за розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 232,672 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 1 379 838,03 грн,

яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця

рівними частинами оплатити позивачу. Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 19 164,42 грн.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок та встановлено його правильність та відповідність встановленим обставинам справи. Зокрема, оскільки ст. 8 Закону № 1730 визначено, що компенсація має бути здійснена за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивачем правомірно враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для різних категорій споживачів, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення відтворені в абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України , відповідно до якого суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що станом на 02.04.2023 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.04.2023) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому у відповідача виникло зобов`язання сплатити вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 344 959,51 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості з оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 344 959,51 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Внаслідок прострочення оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 344 959,51 грн позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 7853,74 грн та інфляційні втрати у розмірі 48 958,00 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, 3 % річних за прострочення оплати станом на 19.04.2023 за період з 01.11.2021 по 19.04.2023 становить 7 853,74 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, інфляційні втрати за прострочення оплати станом на 19.04.2023 за період з 01.11.2021 по 19.04.2023 становить 48 958,00 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних із застосуванням вірних вихідних даних.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких заперечень та доказів на їх підтвердження від відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 6 026,57 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 5882 від 25.04.2023 та № 7753 від 26.05.2023.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог акціонерного товариства "Укртрансгаз" у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" /ЄДРПОУ 08680572, адреса - 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 2а, e-mail: poik-14@mail/ на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" /ЄДРПОУ 30019801, адреса - 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, e-mail: forletter@utg.ua/ грошові кошти у розмірі 401 771,25 грн /чотириста одна тисяча сімсот сімдесят одна гривня 25 копійок/, з яких: 344 959,51 грн - компенсація вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий 2017 року; 7 853,74 грн - 3 % річних; 48 958,00 грн - інфляційні втрати; а також судовий збір у розмірі 6 026,57 грн /шість тисяч двадцять шість гривень 57 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Через несанкціоноване втручання внаслідок хакерської атаки в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду з 30.11.2023 по 08.12.2023 було відключено користувачів суду від Комп"ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та інших мереж суду. Повний текст рішення складено підсля поетапного віднослення роботи комп`ютерних мереж суду.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко